Іменем України
08 травня 2025 рокум. ДніпроСправа № 640/2734/22
Луганський окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді Смішливої Т.В.,
за участю:
секретаря судового засідання Пономарьової О.І.,
представника позивача Даценко Л.В.,
представників відповідача Ільєнко А.В., Андрющенко І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства "Готель "Салют" до Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві про визнання протиправною та скасування постанови,
20 січня 2022 року до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом звернулось Приватне акціонерне товариство "Готель "Салют" (далі - позивач) до Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві (далі - відповідач), з вимогою визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві № 141 від 30.12.2021 про накладення стягнень, передбачених статтею 23 Закону України «Про захист прав споживачів».
В обґрунтування вимог зазначено, що відповідно до наказу Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві № 3917 від 02.09.2021 та направлення на проведення заходу № 3166 від 02.09.2021 посадовими особами здійснена планова перевірка суб'єкта господарювання. За результатами якої встановлені порушення абз.12,14 п. 2.2 Правил користування готелями и? аналогічними засобами розміщення та надання готельних послуг затверджених Наказом Державної Туристичної адміністрації України № 19 від 16.03.2004, п.6, ч. 1 ст.15 Закону України «Про захист прав споживачів, що зафіксовано в Акті № 3917-1 від 17.09.2021.
На виконання Припису до Акту від 17.09.2021, складеного за результатами проведення планового заходу державного нагляду щодо додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері захисту прав споживачів № 3917-1 від 17.09.2021, станом на 08.10.2021 ПрАТ було усунуто порушення, які вказані в акті, а саме: розміщено інформацію про орган, що здійснює захист прав споживачів, у доступній наочній формі, у куточку споживача на стійці розміщення гостей в готелі; внесено зміни до Правил розміщення в готелі «Салют», де визначено перелік категорій осіб, що мають право на отримання пільг, та перелік пільг, що надаються при наданні послуг.
Листом від 13.10.2021 № 31 ПрАТ повідомило Держпродспоживслужбу про усунення порушень, виявлених в Акті № 3917-1 від 17.09.2021.
22.10.2021 на адресу ПрАТ надійшла постанова у справі про адміністративне правопорушення № 210 від 21.10.2021, якою на головного бухгалтера ПрАТ Мацюк Ольгу Анатоліївну накладено штраф у розмірі 153,00 грн за не внесення змін до Правил розміщення в готелі «Салют», де визначено перелік категорій осіб, що мають право на отримання пільг, та перелік пільг, що надаються при надання послуг. Згідно квитанції від 23.10.2022 № 58918638 штраф у розмірі 153,00 грн оплачений.
22.12.2021 на адресу позивача надійшов лист відповідача від 14.12.2021 № 06-05/21383, яким повідомлено, що 30.12.2021 з 15.00 до 16.00 буде розглядатися справа про накладення стягнень на позивача, передбачених Законом України «Про захист прав споживачів». Головний бухгалтер ПрАТ Мацюк О.А. та представник, адвокат Мороз Ю.А. прибули на розгляд скарги, однак посадовими особами Держпродспоживслужби повідомлено про застосування штрафу, постанову буде направлено поштою.
11.01.2022 на адресу позивача надійшла Постанова № 141 від 30.12.2021 про накладення стягнень, передбачених статтею 23 Закону України «Про захист прав споживачів», якою застосовано до ПрАТ «Готель «Салют» штраф у розмірі 1512090,00 грн на підставі п.7 ч. 1 ст. 23 вказаного Закону.
Вважає, що висновки зазначені у Постанові № 141 від 30.12.2021 про накладення стягнень, передбачених статтею 23 Закону України «Про захист прав споживачів» не відповідають дійсності, є помилковими та суперечать положенням чинного законодавства України. Крім того вважає, що він не є суб'єктом правопорушення відповідно до Закону України «Про електронну комерцію», а тому його неправомірно притягнуто до відповідальності, передбаченої п. 7 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про захист прав споживачів».
Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, у якому зазначив, що за результатами проведення планового заходу державного нагляду (контролю) 17 вересня 2021 Акт перевірки № 3917-1 від в якому були зафіксовані порушення абзацу 12,14 пункту 2.2. наказу Державної туристичної адміністрації України № 19 від 16.03.2004 «Про затвердження Правил користування готелями та аналогічними засобами розміщення та надання готельних послуг, пункту 6 частини 1 статті 15 Закону України «Про захист прав споживачів».
Так, перевіркою встановлено відсутність необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації, яку необхідно було надавати споживачу у зручному для огляду місці та в обсязі, передбаченому у пункті 2.2. Правил користування готелями й аналогічними засобами розміщення та надання готельних послуг затвердженого наказом Наказом Державної туристичної адміністрації України від 16.03.2004 № 19 (далі - Правила).
Вказує, що Готель зобов'язаний надати споживачу необхідну, достовірну, доступну та своєчасну інформацію про готельні послуги.
Головне управління 16.12.2021 направило позивачу запрошення на розгляд справи про накладення стягнень на 30.12.2021, а за результатами розгляду справи була винесена Постанова № 141 про накладення стягнень передбачених статтею 23 Закону України «Про захист прав споживачів» від 30.12.2021, якою накладено штраф на Позивача у розмірі 1512090,00 грн. Постанова була направлена поштою та отримана 10.01.2022.
Процедуру накладення стягнень уповноваженими особами Держпродспоживслужби та її територіальних органів з суб'єктів господарювання - підприємств, установ, організацій (їх філій, представництв, відділень) незалежно від форми власності, іноземних юридичних осіб (їх філій, представництв, відділень) і фізичних осіб - підприємців, що провадять господарську діяльність на території України, за порушення законодавства про захист прав споживачів визначає Порядок накладення стягнень за порушення законодавства про захист прав споживачів затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 серпня 2002 року № 1177 (далі - Порядок 1177). Вважає, що Головним управлінням зазначений порядок не порушено.
01.04.2025 через підсистему Електронний суд відповідачем подано додаткові пояснення, у яких зазначено, що в додатку до Акту № 3917-1 від 17.09.2021 наявний розрахунок економічних санкцій відповідно до ст. 23 Закону України «Про захист прав споживачів», в якому зазначено, що розрахунок санкції здійснено з вартості наданих послуг за період з 01.01.2020 по 31.08.2021 на суму 5 040 300,00 грн. Вказує, що в періоді, за який проводився розрахунок, була допущена технічна помилка, а саме: замість «01.01.2021» вжито «01.01.2020», тобто фактично лише в одній цифрі та в одному місці. Розрахунковий період фактично є 01.01.2021 по 31.08.2021. Наголошує на тому, що Відповідачем перевірявся період з 01.01.2021 по 31.08.2021. Отже, остаточні межі застосування адміністративно-господарських санкцій відносно ПрАТ «ГОТЕЛЬ «САЛЮТ правомірно визначено за 2021 рік.
Позивач скористався своїм правом та 21.09.2022 подав до суду відповідь на відзив, у якій зазначив, що посадові особи Держпродспоживслужби належним чином не дотрималися положень абз. 2 п. 4 Порядку накладення стягнень за порушення законодавства про захист прав споживачів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1177 від 17.08.2002 щодо розглядаду питання про накладення штрафу за участю представника суб'єкта господарювання. Фактично представників позивача (головного бухгалтера ПрАТ ОСОБА_1 та адвоката Мороз Ю.А.) по факту повідомили, що буде застосований штраф у сумі понад 1, 5 млн гривень, рішення про застосування стягнення не надали, зазначили, що постанову буде надіслано поштою на адресу позивача. Також вказав, що Приписом Держпродспоживслужби № 501 від 17.09.2021 встановлено вимогу до ПрАТ усунути порушення вимог законодавства про захист прав споживачів, зазначених у Акті від 17.09.2021 №3917-1. Вказані порушення позивачем усунуто, про що листом № 31 від 13.10.2021 ПрАТ повідомлено Держпродспоживслужбу. В іншій частині відповідь на вдзив дублює підстави заявленого позову.
04.04.2025 позивачем подано через підсистему Електронний суд заперечення на додаткові пояснення відповідача, у яких вказано, що Відповідачем все ще не обґрунтовано на підставі яких норм, нормативних та розпорядчих актів ним було обраховано для штрафної санкції вартість наданих послуг за 2021 рік, а не, наприклад, за період з 06.09.2021 по 17.09.2021, в який проводилась перевірка, коли ці порушення були виявлені і зафіксовані. До моменту проведення перевірки об'єктивно неможливо встановити коли вказані порушення виникли, а, отже, встановити з якого періоду слід обраховувати вартість наданих послуг для штрафної санкції. Факт порушення зафіксовано в акті від 17.09.2021. Відповідачем не доведено належними та обґрунтованими доказами правомірність застосування до Позивача економічногосподарської санкції у розмірі 1 512 090,00 грн, з розрахунком вказаної суми на підставі отриманого Позивачем доходу за період з 01.01.2021 по 31.08.2021, а, отже, застосуванню така санкція не підлягає.
Процесуальні дії у справі.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.01.2022 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.02.2022 відмовлено у задоволенні забезпечення позову.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.02.2022 закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2025 року, на виконання вимог Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду", прийнято справу до розгляду, вирішено продовжити розгляд справи в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання у справі.
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2025 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 08 травня 2025 року.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив суд адміністративний позов задовольнити.
Представники відповідача у судовому засіданні проти позову заперечували, просили суд відмовити у його задоволенні.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши паперові та електронні матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-76, 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), судом встановлено таке.
Приватне акціонерне товариство "Готель "Салют" (місцезнаходження: вул. Івана Мазепи, буд. 11-Б, м. Київ) є юридичною особою (код ЄДРПОУ 22950541), діє на підставі статуту (том 1 арк.спр. 6-26), основним видом діяльності якого є 55.10 Діяльність готелів і подібних засобів тимчасового розміщування.
Наказом Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів № 778 від 26 листопада 2020 року затверджено річний план здійснення заходів державного нагляду (контролю) Держпродспоживслужби на 2021 рік, відповідно до якого заплановано з 06.09.2021 проведення планової перевірки Головним управлінням Держпродспожвслужби в м. Києві Приватного акціонерного товариства "Готель "Салют", строк перевірки - 10 днів (том 1 арк.спр. 112-116).
З метою реалізації річного плану перевірок 16.08.2021 на адресу Приватного акціонерного товариства "Готель "Салют" повідомлення № 103, у якому зазначено, що у період з 06.09.2021 по 17.09.2021 буде проведено планову перевірку. Повідомлення вручено особисто головному бухгалтеру товариства 20.08.2021 (том 1 арк.спр. 30, 117).
02.09.2021 Головним управлінням Держпродспожвслужби в м. Києві видано наказ № 3917 на проведення планової перевірки Приватного акціонерного товариства "Готель "Салют" з питань дотримання вимог законодавства про захист прав споживачів у період з 06.09.2021 по 17.09.2021 (том 1 арк.спр. 118), а також направлення № 3166 від 02.09.2021, копію якого 06.09.2021 вручено до початку перевірки генеральному директору ПрАТ «Готель «Салют» (том 1 арк.спр. 119).
За результатами перевірки складено акт про проведення планового заходу державного нагляду (контролю щодо дотримання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері захисту прав споживачів від 17.09.2021 № 3917-1, у якому зафіксовані виявленні порушення а саме: абзацу 12,14 пункту 2.2. наказу Державної туристичної адміністрації України № 19 від 16.03.2004 «Про затвердження Правил користування готелями та аналогічними засобами розміщення та надання готельних послуг, пункту 6 частини 1 статті 15 Закону України «Про захист прав споживачів», а саме не забезпечено інформацією, яка доводиться до споживача у доступній наочній формі не доведено і не розміщено у приміщенні, що призначене для оформлення розміщення споживачів, у зручному для огляду місці, а саме: відомості про органи, що здійснюють захист прав споживачів, а також перелік категорій осіб, що мають право на отримання пільг, що надаються при наданні послуг у відповідності (том 1 арк.спр. 121-154).
Акт підписано уповноваженою особою ПрАТ «Готель «Салют» без зауважень, копію акту позивачем отримано 17.09.2021.
На підставі вказаного акту перевірки ГУ Держпродспоживвслужби в м. Києві видано припис № 501 від 17.09.2021 про усунення порушень вимог законодавства, яким ПрАТ «Готель «Салют» зобов'язано усунути порушення вимог законодавства про ахист прав споживачів, зазначених в акті від 17.09.2021 № 3917-1. Про виконання припису та вжиті заходи надати інформацію Головному управлінню, з документальним підтвердженням до 20.10.2021. Копію припису вручено представнику позивача Мацюк О.А. (том 1 арк.спр. 167).
Листом від 08.10.2021 ПрАТ «Готель «Салют» повідомило Головне управління Держпродспожвслужби в м. Києві про те, що порушення законодавства про захист прав споживачів, зазначені в акті № 3917-1 від 17.09.2021 усунуто, а саме розміщено інформацію про орган, зо здійснює захист прав споживачів у доступній наочній формі у куточку споживача на стійці розміщення гостей готелю, внесено зміни до Правил розміщення в готелі «Салют», де визначено перелік категорії осіб, що мають право на отримання пільг, та перелік пільг, що надаються при надання послуг. До вказаного листа додано копію правил проживання в готелі «Салют» (том 1 арк.спр. 169-173).
Листом від 18.11.2021 Головне управління Держпродспожвслужби в м. Києві витребувало від ПрАТ «Готель «Салют» інформацію стосовно загальної кількості номерів в готелі, вартості реалізованих та наданих послуг готельно-сервісного обслуговування громадян та юридичних осіб у 2021 році (в розрізі місяців звітного року) (том 1 арк.спр. 177).
Вітребувана інформація надана ПрАТ «Готель «Салют» листом від 02.12.2021 (том 1 арк.спр. 178)
16.12.2021 Головне управління Держпродспожвслужби в м. Києві направило позивачу повідомлення про те, що 30.12.2021 з 15 години 00 хвилин до 16 години 00 хвилин буде розглядатися справа про накладення стягнень, передбачених Законом, яке отримано ПрАТ «Готель «Салют» 22.12.2021 (том 1 арк.спр. 179-181).
Постановою від 30.12.2021 № 141 про накладення стягнень, передбачених статтею 23 Закону України «Про захист прав споживачів», за відсутність інформації у доступній наочній формі, яку не доведено і не розміщено у приміщенні, що призначене для оформлення розміщення споживачів, у зручному для огляду місці, а саме: відомості про органи, що здійснюють захист прав споживачів, а також перелік категорій осіб, що мають право на отримання пільг, що надаються при наданні послуг у відповідності до законодавства, що зафіксовано в Акті № 3917-1 від 17.09.2021, застосовано до ПрАТ «Готель «Салют» штраф у розмірі 1512090,00 грн (том 1 арк.спр. 182).
Постанову направлено на адресу ПрАТ «Готель «Салют» засобами поштового зв'язку 31.12.2021 та отримано адресатом 10.01.2022 (том 1 арк.спр. 184-185).
Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) регулюються нормами Закону України від 05.04.2007 № 877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі - Закон № 877-V).
Відповідно до статті 1 Закону № 877-V, державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
Статтею 4 Закону № 877-V передбачено, що державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб'єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.
Виключно законами встановлюються: органи, уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності; види господарської діяльності, які є предметом державного нагляду (контролю); повноваження органів державного нагляду (контролю) щодо зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг; вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності; спосіб та форми здійснення заходів здійснення державного нагляду (контролю); санкції за порушення вимог законодавства і перелік порушень, які є підставою для видачі органом державного нагляду (контролю) припису, розпорядження або іншого розпорядчого документа.
Орган державного нагляду (контролю) не може здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності, якщо закон прямо не уповноважує такий орган на здійснення державного нагляду (контролю) у певній сфері господарської діяльності та не визначає повноваження такого органу під час здійснення державного нагляду (контролю).
Органи державного нагляду (контролю) та суб'єкти господарювання мають право фіксувати процес здійснення планового або позапланового заходу чи кожну окрему дію засобами аудіо- та відеотехніки, не перешкоджаючи здійсненню такого заходу.
Невиконання приписів, розпоряджень та інших розпорядчих документів органу державного нагляду (контролю) тягне за собою застосування штрафних санкцій до суб'єкта господарювання згідно із законом.
Посадові особи органу державного нагляду (контролю) з метою з'ясування обставин, які мають значення для повноти проведення заходу, здійснюють у межах повноважень, передбачених законом, огляд територій або приміщень, які використовуються для провадження господарської діяльності, а також будь-яких документів чи предметів, якщо це передбачено законом.
Плановий чи позаплановий захід щодо суб'єкта господарювання - юридичної особи має здійснюватися у присутності керівника або особи, уповноваженої керівником.
Відповідно до статті 6 Закону № 877-V, підставами для здійснення позапланових заходів є, серед іншого, звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров'ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється територіальним органом державного нагляду (контролю) за наявністю погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.
У такому разі перед початком здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) посадові особи територіального органу державного нагляду (контролю) зобов'язані пред'явити керівнику чи уповноваженій особі суб'єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі-підприємцю або уповноваженій ним особі, крім документів, передбачених цим Законом, додатково копію погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу на проведення такої перевірки. Суб'єкти господарювання мають право не допускати посадових осіб територіального органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю), якщо вони не пред'явили документи, передбачені цим абзацом.
Суб'єкт господарювання повинен ознайомитися з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю).
Строк здійснення позапланового заходу не може перевищувати десяти робочих днів, а щодо суб'єктів малого підприємництва - двох робочих днів.
Так, в силу приписів статті 7 Закону № 877-V, для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.
На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові і засвідчується печаткою.
Посвідчення (направлення) є чинним лише протягом зазначеного в ньому строку здійснення заходу.
Перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов'язані пред'явити керівнику суб'єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу або уповноваженій ним особі (фізичній особі-підприємцю або уповноваженій ним особі) посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб'єкту господарювання копію посвідчення (направлення).
Посадова особа органу державного нагляду (контролю) без посвідчення (направлення) на здійснення заходу та службового посвідчення не має права здійснювати державний нагляд (контроль) суб'єкта господарювання.
Суб'єкт господарювання має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходу, якщо вони не пред'явили документів, передбачених цією статтею.
За результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім'я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи-підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.
Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб'єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.
В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб'єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом.
Якщо суб'єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями.
Зауваження суб'єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід'ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю).
У разі відмови суб'єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис.
На підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.
Припис - обов'язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб'єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб'єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.
У разі виконання в повному обсязі та у встановлений строк припису про усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу нагляду (контролю), фінансові та адміністративні санкції, заходи реагування до суб'єкта господарювання, його посадових осіб не застосовуються.
Суд звертає увагу та те, що позивачем не оскаржується процедура призначення та проведення планового заходу - проведення перевірки Головним управлінням Держпродспоживслужби в м. Києві.
З матеріалів справи вбачається, що за результатами проведення планового заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері захисту прав споживачів складено акт перевірки від 17.09.2021 № 3917-1, яким встановлено, що позивачем порушення абзацу 12,14 пункту 2.2. наказу Державної туристичної адміністрації України № 19 від 16.03.2004 «Про затвердження Правил користування готелями та аналогічними засобами розміщення та надання готельних послуг, пункту 6 частини 1 статті 15 Закону України «Про захист прав споживачів», а саме не забезпечено інформацією, яка доводиться до споживача у доступній наочній формі не доведено і не розміщено у приміщенні, що призначене для оформлення розміщення споживачів, у зручному для огляду місці, а саме: відомості про органи, що здійснюють захист прав споживачів, а також перелік категорій осіб, що мають право на отримання пільг, що надаються при наданні послуг у відповідності.
Закон України «Про захист прав споживачів» від 12.05.1991 № 1023-XII (далі - Закон № 1023-XII) регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.
Відповідно до статті 6 Закону № 1023-XII, продавець (виробник, виконавець) зобов'язаний передати споживачеві продукцію належної якості, а також надати інформацію про цю продукцію. Продавець (виробник, виконавець) на вимогу споживача зобов'язаний надати йому документи, які підтверджують належну якість продукції. Вимоги до продукції щодо її безпеки для життя, здоров'я і майна споживачів, а також навколишнього природного середовища встановлюються нормативно-правовими актами, в тому числі технічними регламентами.
Згідно статті 15 Закону № 1023-XII, споживач має право на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію, що забезпечує можливість її свідомого і компетентного вибору. Інформація повинна бути надана споживачеві до придбання ним товару чи замовлення роботи (послуги).
Інформація про продукцію, зокрема, повинна містити дані про ціну (тариф), умови та правила придбання продукції.
Інформація споживачеві повинна надаватися згідно із законодавством про мови.
Інформація, передбачена частиною першою цієї статті, доводиться до відома споживачів виробником (виконавцем, продавцем) у супровідній документації, що додається до продукції, на етикетці, а також у маркуванні чи іншим способом (у доступній наочній формі), визначеним відповідними нормативно-правовими актами, у тому числі технічними регламентами, або, прийнятим для окремих видів продукції або в окремих сферах обслуговування.
Інформація про продукцію може бути розміщена у місцях, де вона реалізується, а також за згодою споживача доводитися до нього за допомогою засобів дистанційного зв'язку.
Наказом Державної туристичної адміністрації України № 19 від 16.03.2004 затверджено Правила користування готелями й аналогічними засобами розміщення та надання готельних послуг, які зареєстровано в Міністерстві юстиції України 2 квітня 2004 року за № 413/9012 (далі - Правила).
Вказані Правила регламентують основні вимоги щодо користування готелями та аналогічними засобами розміщення (далі - готелі) усіх форм власності, що здійснюють діяльність на території України у сфері надання послуг розміщення (готельних послуг) споживачам, і регулюють відносини між споживачами (фізичними особами, які проживають у готелях або мають намір скористатися готельними послугами) та готелями, виконавцями цих послуг.
Пунктом 2.2 Правил передбачено, що 2.2. готель зобов'язаний надати споживачу необхідну, достовірну, доступну та своєчасну інформацію про готельні послуги.
Інформація доводиться до відома споживача у доступній наочній формі і розміщується у приміщенні, що призначене для оформлення розміщення споживача, у зручному для огляду місці та повинна включати таке:
зазначення нормативних документів, вимогам яких повинні відповідати готельні послуги;
ці Правила;
свідоцтво про присвоєння готелю відповідної категорії (якщо вона присвоєна);
копію сертифіката на послуги, що підлягають обов'язковій сертифікації;
копію ліцензії, якщо даний вид діяльності підлягає ліцензуванню;
ціну номера (місця в номері);
перелік основних послуг, що входять у ціну номера (місця в номері);
перелік і ціну додаткових послуг, що надаються за окрему плату;
відомості про форму та порядок оплати послуг;
перелік категорій осіб, що мають право на отримання пільг, а також перелік пільг, що надаються при наданні послуг у відповідності до законодавства;
відомості про роботу закладів (підприємств) громадського харчування, торгівлі, зв'язку, побутового обслуговування та інших, що розташовані в готелі. У разі їх відсутності - дані про місцезнаходження та режим роботи найближчих до готелю підприємств харчування, зв'язку та побутового обслуговування;
відомості про органи, що здійснюють захист прав споживачів.
У ході проведення 06.09.2021 - 17.09.2021 планового заходу державного нагляду (контролю) на ПрАТ «Готель «Салют», у присутності уповноваженої особи Готелю встановлено відсутність інформації, яка доводиться до споживача у доступній наочній формі не доведено і не розміщено у приміщенні, що призначене для оформлення розміщення споживачів, у зручному для огляду місці, а саме: відомості про органи, що здійснюють захист прав споживачів, а також перелік категорій осіб, що мають право на отримання пільг, що надаються при наданні послуг у відповідності, тобто, встановлено порушення абзацу 12,14 пункту 2.2. наказу Державної туристичної адміністрації України № 19 від 16.03.2004 «Про затвердження Правил користування готелями та аналогічними засобами розміщення та надання готельних послуг.
Вище зазначене свідчить про те, що позивачем порушено вимоги статті 15 Закону № 1023-ХІІ.
Акт перевірки підписано представником позивача без зауважень.
Статтею 8 Закону № 877-V передбачено, що орган державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, під час здійснення державного нагляду (контролю) має право: вимагати від суб'єкта господарювання усунення виявлених порушень вимог законодавства; вимагати припинення дій, які перешкоджають здійсненню державного нагляду (контролю); відбирати зразки продукції, призначати експертизу, одержувати пояснення, довідки, документи, матеріали, відомості з питань, що виникають під час державного нагляду (контролю), у випадках та порядку, визначених законом; надавати (надсилати) суб'єктам господарювання обов'язкові для виконання приписи про усунення порушень і недоліків; застосовувати санкції до суб'єктів господарювання, їх посадових осіб та вживати інших заходів у межах та порядку, визначених законом.
Судом встановлено, що з метою реалізації державної політики щодо захисту прав споживачів, недопущення порушень прав споживачів, керуючись пунктом 1 частини 1 статті 26 Закону № 1023-ХІІ, частиною 8 статті 7 Закону № 877-V Головним управлінням Держпродспоживвслужби в м. Києві видано припис № 501 від 17.09.2021 «Про усунення порушень вимог законодавства».
Згідно з п.п. 1, 13 ч. 1 ст. 26 цього Закону центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, здійснює державний контроль за додержанням законодавства про захист прав споживачів, забезпечує реалізацію державної політики щодо захисту прав споживачів і має право давати суб'єктам господарювання обов'язкові для виконання приписи про припинення порушень прав споживачів; накладати на суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, стягнення, передбачені статтею 23 цього Закону, в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 17.08.2002 №1177 затверджено Порядок накладення стягнень за порушення законодавства про захист прав споживачів, який визначає процедуру накладення стягнень уповноваженими особами Держпродспоживслужби та її територіальних органів з суб'єктів господарювання - підприємств, установ, організацій (їх філій, представництв, відділень) незалежно від форми власності, іноземних юридичних осіб (їх філій, представництв, відділень) і фізичних осіб - підприємців, що провадять господарську діяльність на території України, за порушення законодавства про захист прав споживачів (далі Порядок № 1177).
Як зазначено у п.п. 2-4 Порядку № 1177на суб'єктів господарювання накладається стягнення у вигляді штрафу відповідно до ст. 23 Закону № 1023-XII. Накладати на суб'єктів господарювання штрафи, передбачені пунктом 2 цього Порядку, мають право Голова Держпродспоживслужби, його заступники, начальники територіальних органів Держпродспоживслужби та їх заступники у межах їх компетенції. Рішення про накладення штрафів приймається на підставі відповідних актів перевірки суб'єкта господарювання та інших матеріалів, пов'язаних з цією перевіркою, за наявності порушень, зазначених у пункті 2цього Порядку, і оформляється постановою за формою, що встановлюється Мінекономрозвитку. Питання про накладення штрафу розглядається за участю представника суб'єкта господарювання. У разі його відсутності справу може бути розглянуто лише у випадку, коли незважаючи на своєчасне повідомлення суб'єкта господарювання про місце і час розгляду справи від нього не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 23 Закону України №1023-ХІІ у разі порушення законодавства про захист прав споживачів суб'єкти господарювання сфери торговельного та інших видів обслуговування несуть відповідальність за відсутність необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію або продавця (у випадках, визначених Законом України «Про електронну комерцію») - у розмірі тридцяти відсотків вартості одержаної для реалізації партії товару, виконаної роботи, наданої послуги, але не менше п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а у разі, коли відповідно до закону суб'єкт господарської діяльності не веде обов'язковий облік доходів і витрат, - у розмірі п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно з визначенням, закріпленим у ст. 1 Закону № 1023-ХІІ, продукція - будь-які виріб (товар), робота чи послуга, що виготовляються, виконуються чи надаються для задоволення суспільних потреб, а продавець - суб'єкт господарювання, який згідно з договором реалізує споживачеві товари або пропонує їх до реалізації.
Фактично позивач не заперечує факту встановлення порушення абзацу 12, 14 пункту 2.2. Правил та пункту 6 частини 1 статті 15 Закону України «Про захист прав споживачів».
Позивач не погоджується із застосуванням до нього штрафних санкцій після виконна ним припису відповідача та не погоджується з розрахунком фінансової санкції.
Статтею 2 Закону № 877-V передбачено, що дія цього Закону поширюється на відносини, пов'язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
За визначенням, що міститься в ч. 8 ст. Закону №877-V, припис - обов'язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб'єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства.
Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб'єкта господарювання.
Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.
За правилами ч. 11 ст. 7 Закону № 877-V, у разі виконання в повному обсязі та у встановлений строк припису, розпорядження, рішення, іншого розпорядчого документа про усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу нагляду (контролю), фінансові та адміністративні санкції, заходи реагування до суб'єкта господарювання, його посадових осіб не застосовуються.
Згідно із пунктом 9 частини 1 статті 23 Закону України «Про захист прав споживачів» від 12.05.1991 року № 1023-XII (далі - Закон № 1023-XII), у разі порушення законодавства про захист прав споживачів суб'єкти господарювання сфери торговельного та інших видів обслуговування несуть відповідальність, а саме за невиконання або несвоєчасне виконання припису посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, про усунення порушень прав споживачів - у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Як свідчать матеріали справи, листом від 08.10.2021 ПрАТ «Готель «Салют» повідомило Головне управління Держпродспожвслужби в м. Києві про те, що порушення законодавства про захист прав споживачів, зазначені в акті № 3917-1 від 17.09.2021 усунуто, а саме розміщено інформацію про орган, зо здійснює захист прав споживачів у доступній наочній формі у куточку споживача на стійці розміщення гостей готелю, внесено зміни до Правил розміщення в готелі «Салют», де визначено перелік категорії осіб, що мають право на отримання пільг, та перелік пільг, що надаються при надання послуг. До вказаного листа додано копію правил проживання в готелі «Салют».
При цьому, позивач припис № 501 від 17.09.2021 не оскаржував, а отже, погодився із встановленими порушеннями.
Також, судом встановлено, що відповідачем на підставі Акту від 17.09.2021 № 3917-1, керуючись статтями 23 і 26 Закону України «Про захист прав споживачів» та Порядком накладення стягнень за порушення законодавства про захист прав споживачів», затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 17.08.2002 № 1177, винесено оскаржувану постанову № 141 від 30.12.2021 про накладення стягнень передбачених статтею 23 Закону України «Про захист прав споживачів», якою постановлено за відсутність інформації у доступній наочній формі, яку не доведено і не розміщено у приміщенні, що призначене для оформлення розміщення споживачів, у зручному для огляду місці, а саме: відомості про органи, що здійснюють захист прав споживачів, а також перелік категорій осіб, що мають право на отримання пільг, що надаються при наданні послуг у відповідності до законодавства, що зафіксовано в Акті № 3917-1 від 17.09.2021, застосовано до ПрАТ «Готель «Салют» штраф у розмірі 1512090,00 грн
Так, згідно пункту 7 частини 1 статті 23 Закону № 1023-XII, у разі порушення законодавства про захист прав споживачів суб'єкти господарювання сфери торговельного та інших видів обслуговування несуть відповідальність, а саме за відсутність необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію або продавця (у випадках, визначених Законом України "Про електронну комерцію") - у розмірі тридцяти відсотків вартості одержаної для реалізації партії товару, виконаної роботи, наданої послуги, але не менше п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а у разі, коли відповідно до закону суб'єкт господарської діяльності не веде обов'язковий облік доходів і витрат, - у розмірі п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Суд зазначає, що обставини виконання ПрАТ «Готель «Салют» припису № 501 від 17.09.2021 не вказують на протиправність постанови № 141 від 30.12.2021, адже відповідач застосував до позивача штраф не за порушення п. 9 ч. 1 ст. 23 Закону № 1023-XII, а за порушення п. 7 ч. 1 ст. 23 Закону № 1023-XII.
Відтак, доводи ПрАТ «Готель «Салют» в цій частині не можуть бути підставами для задоволення позовних вимог.
Суд зауважує, що ПрАТ «Готель «Салют» під час розгляду справи жодним чином не спростовано обставин відсутності порушення пункту 7 частини 1 статті 23 Закону № 1023, у той час коли, подання позивачем доказів виконання припису фактично свідчить про його згоду із висновками, що викладені в акті перевірки.
Отже, навіть у разі виконання позивачем припису, він не може бути звільнений від відповідальності за порушення вимог законодавства про захист прав споживачів.
Позивач не спростував належними доказами доводи контролюючого органу про порушення ним вимог пункту 7 частини 1 статті 23 Закону № 1023-XII, а тому, обставини ви-конання/не виконання ним припису не мають жодного значення при вирішенні даного спору.
Щодо розрахунку фінансової санкції суд зазначає таке.
Частинами 1, 5 ст. 5 Закону № 877-V встановлено, що планові заходи здійснюються відповідно до річних планів, що затверджуються органом державного нагляду (контролю) не пізніше 1 грудня року, що передує плановому. Внесення змін до річних планів здійснення заходів державного нагляду (контролю) не допускається, крім випадків зміни найменування суб'єкта господарювання та виправлення технічних помилок.
Плановим періодом вважається рік, який обчислюється з 1 січня по 31 грудня планового року.
Відповідно до п. 17 частини першої статті 1 Закону № 1023-XII послуга - діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб, а пунктом 19 цієї статті визначено, що продукція - будь-які виріб (товар), робота чи послуга, що виготовляються, виконуються чи надаються для задоволення суспільних потреб.
Згідно пункту 7 частини 1 статті 23 Закону № 1023-XII у разі порушення законодавства про захист прав споживачів суб'єкти господарювання сфери торговельного та інших видів обслуговування несуть відповідальність, а саме за відсутність необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію або продавця (у випадках, визначених Законом України "Про електронну комерцію") - у розмірі тридцяти відсотків вартості одержаної для реалізації партії товару, виконаної роботи, наданої послуги, але не менше п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а у разі, коли відповідно до закону суб'єкт господарської діяльності не веде обов'язковий облік доходів і витрат, - у розмірі п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Оскільки в силу статті 5 Закону № 877-V плановим періодом вважається рік, який обчислюється з 1 січня по 31 грудня планового року, суд вважає, що відповідач правомірно витребував у позивача інформацію щодо вартості послуг в розрізі місяців звітного року.
Таку інформацію надано позивачем самостійно за період з 01.01.2021 по 30.11.2021, однак, відповідачем використано інформацію про вартість наданих готельних послуг за період з 01.01.2021 по 31.08.2021, оскільки перевірку проведено у вересні 2021 року і позивачем після перевірки усунув порушення.
Отже, оскільки посадовими особами відповідача встановленні правопорушення у готелі позивача, фінансова санкція розрахована за перевіряє мий період (плановий рік), тому оскаржувана постанова є правомірною та не підлягає скасуванню.
Щодо доводів про те, що позивач не є суб'єктом виконання Закону України "Про електронну комерцію" суд виходить з такого.
Закон України від 03.09.2015 № 675-VIII «Про електронну комерцію» (далі - Закон № 675-VIII) визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов'язки учасників відносин у сфері електронної комерції.
Статтею 3 Закону № 675-VIII визначено такі терміни:
електронна комерція - відносини, спрямовані на отримання прибутку, що виникають під час вчинення правочинів щодо набуття, зміни або припинення цивільних прав та обоє 'язків, здійснені дистанційно з використанням інформаційно-комунікаційних систем, внаслідок чого в учасників таких відносин виникають права та обов'язки майнового характеру;
електронна торгівля - господарська діяльність у сфері електронної купівлі- продажу, реалізації товарів дистанційним способом покупцю шляхом вчинення електронних правочинів із використанням інформаційно-комунікаційних систем;
електронна форма представлення інформації - спосіб документування інформації, що означає створення, запис, передачу або збереження інформації у цифровій чи іншій нематеріальній формі за допомогою електронних, магнітних, електромагнітних, оптичних або інших засобів, здатних до відтворення, передачі чи зберігання інформації. Електронною формою представлення інформації вважається документування інформації, що дає змогу її відтворювати у візуальній формі, придатній для сприйняття людиною;
електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі;
електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, здійснена з використанням інформаційно- комунікаційних систем;
суб'єкт електронної комерції - суб'єкт господарювання будь-якої організаційно-правової форми, що реалізує товари, виконує роботи, надає послуги з використанням інформаційно-комунікаційних систем, або особа, яка придбаває, замовляє, використовує зазначені товари, роботи, послуги шляхом вчинення електронного правочину.
У відповідності до частини третьої статті 11 Закону № 675-VIII електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Також статтею 11 цього Закону встановлено, що відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом:
- надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;
- заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;
- вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Отже, відповідно до цієї норми одним із способів укладання електронного договору є вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції.
На офіційному вебсайті ПрАТ «Готель «Салют» розміщується інформація про номери готелю з можливістю їх вибору та бронювання, а отже, зазначене свідчить про укладання попередніх електронних договорів.
Таким чином, на позивача поширюється дія Закон України від 03.09.2015 № 675-VIII «Про електронну комерцію».
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
На виконання цих вимог відповідачем доведено належними та допустимими доказами правомірність оскаржуваної постанови.
Водночас докази, подані позивачем, не підтверджують обставини, на які він посилається в обґрунтування позовних вимог, та були спростовані доводами відповідача.
З огляду на зазначене та беручи до уваги достатній і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов до висновку, що викладені у позовній заяві доводи позивача є необґрунтованими, а його вимоги такими, що не підлягають задоволенню.
Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, а доказів понесення ним витрат, пов'язаних з розглядом справи суду не надано, питання розподілу судових витрат не вирішується.
Керуючись статтями 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволені адміністративного позову Приватного акціонерного товариства "Готель "Салют" до Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві про визнання протиправною та скасування постанови відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Згідно з частиною третьою статті 243 КАС України повне рішення суду складено 08 травня 2025 року.
Суддя Т.В. Смішлива