08 травня 2025 року справа № 340/2502/25
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Брегея Р.І., розглянувши в м.Кропивницький в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (у порядку письмового провадження) адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (далі - Управління) про визнання протиправними дій і зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач звернувся до суду зі заявою до Управління про визнання протиправними дій стосовно нарахування і виплати пенсії за вислугу років з 01 лютого 2023 року, 01 березня 2024 року і 01 березня 2025 року.
Водночас просив суд зобов'язати відповідача нараховувати і виплачувати пенсію з урахуванням індексації за 2024-2025 роки та без обмеження граничним розміром з 01 лютого 2023 року, виплативши додаткові кошти.
Стверджує, що у 2023-2024 роках не існувало норми права, яка би обмежувала виплату пенсії граничним розміром.
Законодавство, яке набрало чинності з 01 січня 2025 року і регулює спірні правовідносини, суперечить Конституції України.
Звертає увагу, що зміни до законодавства не поширюються на нього, оскільки пенсію призначили у 2011 році.
Управління заперечило щодо задоволення позову, подавши відзив на нього (а.с.30-36).
Пояснило, що з 01 січня 2025 року набрало чинності законодавство, яким в період дії воєнного стану обмежено виплату пенсії граничною величиною.
Зазначило про пропущення строку звернення до суду в частині позовних вимог.
18 квітня 2025 року суд відкрив спрощене позовне провадження без виклику сторін (а.с.26-27).
Суд, дослідивши матеріали справи, зробив висновок про задоволення позову з таких підстав.
Встановлені обставини і факти, що стали підставами звернення до суду.
Так, з 2011 року ОСОБА_1 перебуває на пенсійному обліку в Управлінні і отримує пенсію на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон) (а.с.1-9, 30-36).
За лютий 2023 року нараховано пенсію у сумі 23973,79 грн (а.с.16, 30-36).
Виплатили 20930 грн (а.с.16, 30-36).
За березень 2024 року нараховано пенсію у сумі 25473,79 грн (а.с.18, 30-36).
До розрахунку пенсії включено індексацію за 2024 рік у сумі 1500 грн (а.с.30-36).
Виплатили 23610 грн (а.с.18, 30-36).
За березень 2025 року нараховано пенсію у сумі 26973,79 грн (а.с.20, 30-36).
До розрахунку пенсії включено індексації за 2024-2025 роки у загальній сумі 3000 грн (а.с.30-36).
Виплатили 23610 грн (а.с.20, 30-36).
Підстава обмеження виплати коштів граничною величиною з 01 січня 2025 року - приписи постанови Уряду України «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану» №1 від 03 січня 2025 року (далі - Постанова).
Позов подано до суду 14 квітня 2025 року (а.с.23).
Юридична оцінка, встановлених судом, обставин і фактів справи.
Перш за все, відповідно до приписів частини 2 статті 55 Закону нараховані суми пенсії, не отримані пенсіонером з вини органу Пенсійного фонду України, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
Управління обмежило виплату нарахованої суми.
Доводиться наступним.
Щоб обмежити виплату максимальною величиною, то треба нарахувати кошти, побачивши суму, яка не виплачується.
Протокол про перерахунок пенсії вказує про такий алгоритм дій (а.с.16-21).
З 01 лютого 2023 року до 31 грудня 2024 року не існувало норми права, яка би обмежувала виплату нарахованої пенсії за Законом граничною величиною.
Отже, обмеження виплати пенсії граничною величиною за період з 01 лютого 2023 року по 31 грудня 2024 року є протиправним.
З 24 лютого 2022 року в країні діє воєнний стан (загальновідомий факт).
03 січня 2025 року Уряд України прийняв Постанову, яка застосовується з 01 числа того ж місяця і року.
Постанова прийнята на виконання положень статті 46 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» (далі - Закон 2).
Приписами цієї норми Закону 2 встановлено, що у 2025 році у період дії воєнного стану пенсії, призначені (перераховані) відповідно до Митного кодексу України, законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про статус народного депутата України», «Про Національний банк України», «Про Кабінет Міністрів України», «Про дипломатичну службу», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про судову експертизу», «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів», «Про наукову і науково-технічну діяльність», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року №379/95-ВР «Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України» (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством), розмір яких (пенсійної виплати) перевищує десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, виплачуються із застосуванням до суми перевищення коефіцієнтів у розмірах і порядку, визначених Кабінетом Міністрів України.
За правовим висновком Управління спірні правовідносини підпадають під дію сукупності приписів статті 46 Закону 2 і Постанови, так як позивачу пенсію призначено за Законом.
Застосування приписів Постанови призвело до виплати коштів у меншій сумі, аніж нараховано.
Отже, приписи Постанови обмежують виплату нарахованих позивачу коштів граничним розміром.
Постає запитання: чи суперечать Конституції України приписи статті 46 Закону 2 і Постанови?
Спочатку суд відповість на таке запитання: чи можна в період дії воєнного стану обмежувати виплату пенсії?
Так, приписами частини 2 статті 64 Конституції України встановлено, що в умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень. Не можуть бути обмежені права і свободи, передбачені статтями 24, 25, 27, 28, 29, 40, 47, 51, 52, 55, 56, 57, 58, 59, 60, 61, 62, 63 цієї Конституції.
Право на пенсію відноситься до конституційного права людини і громадянина (стаття 46 Основного Закону).
Отже, в умовах воєнного стану можуть встановлювати окремі обмеження конституційного права на пенсію.
Таке обмеження має мати строк, що не виходить за межі дії воєнного стану.
Часове обмеження права на пенсію відповідає цим вимогам, так як діє упродовж року, протягом якого законодавець щоразу продовжує строк дії воєнного стану.
Постає запитання: до чиєї компетенції відноситься встановлення обмеження виплати пенсії і чи допускається делегування таких повноважень?
Так, право на пенсію відноситься до конституційного права людини і громадянина (стаття 46 Основного Закону).
Приписами пункту 1 частини 1 статті 92 Конституції України встановлено, що виключно законами України визначаються права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод.
Отже, виплату (обмеження виплати) пенсії (складова конституційного права людини і громадянина) можуть здійснювати виключно на підставі норм закону - акту Верховної Ради України.
Такий висновок ґрунтується і на висновку Конституційного Суду України у рішенні від 13 грудня 2019 року (справа № 3-209/2018(2413/18, 2807/19).
Висновок Конституційного Суду України.
«Конституційний Суд України констатує, що питання пенсійного забезпечення прокурорів, у тому числі умови та порядок перерахунку призначених їм пенсій, має визначати Верховна Рада України законом, а не Кабінет Міністрів України підзаконним актом.
Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що «права делегування законодавчої функції парламентом іншому органу влади (у даному випадку Кабінету Міністрів України) Основним Законом України не передбачено. Таке делегування порушує вимоги Конституції України, згідно з якими органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України, а органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (частина друга статті 6, частина друга статті 19 Основного Закону України). До аналогічних висновків Конституційний Суд України дійшов у рішеннях від 9 жовтня 2008 року №22-рп/2008, від 23 червня 2009 року №15-рп/2009» (абзац другий підпункту 3.2 пункту 3 мотивувальної частини Рішення від 20 травня 2010 року №14-рп/2010).»
Отже, тільки законом регулюється питання обмеження виплати пенсії.
Верховна Рада України не могла делегувати такі повноваження Уряду України, а останній не повинен був їх реалізовувати.
Законодавчий орган вчергове проігнорував приписи Конституції України і висновок Конституційного Суду України.
Для Уряду України і Верховної Ради України нескладно було встановити коефіцієнти обмеження виплати у тексті статті 46 Закону 2, але цього не зробили.
Верховна Рада України вирішила перенести відповідальність за непопулярне рішення на Уряд України зі згоди останнього, що доводить ухилення від виконання конституційних повноважень.
Підсумовуючи, суд зробив висновок, що приписи статті 46 Закону 2 і Постанови суперечать сукупності приписів статей 19, 46 і 92 Конституції України.
Відповідно до приписів частини 4 статті 7 КАС України якщо суд доходить висновку, що закон чи інший правовий акт суперечить Конституції України, суд не застосовує такий закон чи інший правовий акт, а застосовує норми Конституції України як норми прямої дії.
У такому випадку суд після винесення рішення у справі звертається до Верховного Суду для вирішення питання стосовно внесення до Конституційного Суду України подання щодо конституційності закону чи іншого правового акта, що віднесено до юрисдикції Конституційного Суду України.
Отже, суд не застосовує до спірних правовідносин приписи статті 46 Закону 2 і Постанови.
Таким чином відповідач протиправно з 01 лютого 2023 року і досі обмежив виплату нарахованої пенсії граничним розміром.
У цей період включено і обмеження виплати нарахованих коштів з 01 березня 2024 року і 01 березня 2025 року.
Підсумовуючи, суд зробив висновок про задоволення позову.
Судові витрати складаються зі сплати судового збору у сумі 1211,20 грн (а.с.22).
Суд розподіляє їх відповідно до приписів статті 139 КАС України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.139, 263, 371 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Задовільнити позов.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області щодо обмеження виплати нарахованої суми пенсії ОСОБА_1 граничним розміром з 01 лютого 2023 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області виплачувати нараховану суму пенсії ОСОБА_1 без обмеження граничним розміром з 01 лютого 2023 року і доплатити додаткові кошти з урахуванням виплачених коштів.
Допустити до негайного виконання рішення суду в частині сплати заборгованості за один місяць.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області на користь ОСОБА_1 судові витрати у сумі 1211,20 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду в апеляційному окрузі, що включає Дніпропетровську, Запорізьку та Кіровоградську області, протягом тридцяти днів з дня його складення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Р.І. БРЕГЕЙ