про залишення позовної заяви без руху
07 травня 2025 року м. Кропивницький Справа № 340/2808/25
Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Кравчук О.В., перевіривши матеріали
позовної заяви Об'єднання Співвласників Багатоквартирного будинку «Наш Дім 102» (адреса: 27500, Кіровоградська обл., Олександрійський р-н., м. Світловодськ, вул. Героїв України, 102; ЄДРПОУ 44078228)
до Світловодського відділу державної виконавчої служби в Олександрійському районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеси) (адреса: 27500, Кіровоградська обл., Олександрійський р-н., м. Світловодськ, вул. Павлівська, 13-А; ЄДРПОУ 35037956)
про визнання протиправними та скасування постанов,
Позивач звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду із позовною заявою в якій просить суд визнати протиправною та скасувати постанову про закінчення виконавчого провадження від 26.07.2024 ВП № 75166182 та постанову про стягнення виконавчого збору від 30.05.2024 ВП № 75166182 прийняті Світловодським відділом державної виконавчої служби в Олександрійському районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеси).
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи подано позов у строк, установлений законом.
За правилами частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 287 КАС України позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.
Таким чином, за змістом наведеної вище процесуальної норми законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об'єктивної можливості цієї особи знати про ці факти.
Отже, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
При цьому, суд зазначає, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (рішення Європейського суду з прав людини у справах “Стаббігс на інші протии Великобританії», “Девеер проти Бельгії».
До того ж, суд зазначає, що встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
При цьому, поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.
Як вбачається із матеріалів позовної заяви, позивач просить скасувати постанови державного виконавця від 26.07.2024 та від 30.05.2024.
До суду представник позивача звернувся з позовною заявою 30 квітня 2025 року, тобто із значним пропущенням десятиденного строку звернення до суду, встановленого частиною 2 статті 287 КАС України.
Відповідно до частини 6 статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Статтею 123 КАС України встановлено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Оскільки право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, у тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів, позивачу слід подати до суду обґрунтовану заяву про поновлення строку звернення з цим позовом та надати документальні докази поважності причин його пропуску.
При цьому суддя зазначає, що поважними причинами пропуску такого строку можуть бути визнані лише ті обставини, які були об'єктивно непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами..
Крім того, частиною 3 статті 161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Позивачем в адміністративному позові поєднано вимоги майнового і немайнового характеру. Вимогою немайнового характеру є вимога про визнання постанови про закінчення виконавчого провадження від 26.07.2024. Вимога про скасування постанови про стягнення виконавчого збору в розмірі 32000 грн від 30.05.2024 є вимогою майнового характеру, оскільки таке рішення суб?єкта владних повноважень фактично змінює майновий стан позивача.
Так, Європейський суд з прав людини дотримується правової позиції, що вимога про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень, що спричинятиме зміну складу майна (активів) позивача, у тому числі шляхом безпідставного стягнення податків, зборів, штрафних санкцій тощо, є майновою.
Відповідно до частини 3 статті 6 Закону №3674-VI, за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
Статтею 7 Закону України "Про державний бюджет України на 2025 рік" установлено прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі для працездатних осіб з 1 січня 2025 року - 3028,00 гривні.
Відповідно до положень частини третьої статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до адміністративного суду суб'єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем адміністративного позову немайнового характеру становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Ставка судового збору за подання до адміністративного суду позову майнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою, складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
В позовній заяві позивачем заявлено позовну вимогу майнового характеру на загальну суму 32000 грн. Отже, сума судового збору за позовні вимоги майнового характеру складає 3028 грн.
Таким чином, сума судового збір за подання даного позову складає 6056 грн.
Суддя встановила, що позивач не надав доказів сплати судового збору за подання цього позову як і не надав документів, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно частин 1, 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160 , 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Виходячи з викладеного та керуючись статтями 160, 161, 171, 172, 169, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
Позовну заяву Об'єднання Співвласників Багатоквартирного будинку «Наш Дім 102» - залишити без руху.
Позивачу - протягом п'яти днів з дня вручення цієї ухвали - усунути недоліки позовної заяви шляхом подання до суду:
- доказів сплати судового збору в сумі 6056,00 грн;
- мотивованої заяви із зазначенням поважних причин пропуску строку звернення до суду.
Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала набирає законної сили у порядку, встановленому статтею 256 КАС України та окремому оскарженню не підлягає.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду О.В. КРАВЧУК