08 травня 2025 року справа №320/2277/25
Суддя Київського окружного адміністративного суду Вісьтак М.Я., розглянувши порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Військової частини НОМЕР_1
про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач), в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати позивачу компенсації втрати частини грошових доходів за період з 01.12.2015 по 23.07.2024 у зв'язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 14.02.2022 виплаченої 23.07.2024 на виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 12.12.2022 у справі № 320/7636/22 та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.07.2024;
- зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу компенсацію втрати частини грошових доходів за період з 01.12.2015 по 23.07.2024 у зв'язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 14.02.2022 виплаченої 23.07.2024 року на виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 12.12.2022 у справі № 320/7636/22 та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.07.2024.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що він проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 . Наказом від 14.02.2022 № 78-ос звільнений з військової служби та виключений зі списків особового складу та всіх. Проте станом на день виключення зі списків особового складу відповідачем не було проведено усіх розрахунків щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення та компенсації втрати частини доходів, чим порушено його права. Позивач звернувся з відповідним позовом до суду.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 12.12.2022 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково: визнано протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018; визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 14.02.2022; зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 включно із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - січень 2008 року; зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 14.02.2022 індексацію грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 01 вересня 2018 року включно із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - березень 2018 року.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.07.2024 року у справі №320/7636/22 рішення Київського окружного адміністративного суду від 12.12.2022 року змінено, виклавши абзац п?ятий його резолютивної частини в такій
редакції: "Зобов?язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити на користь позивача індексацію-різницю грошового забезпечення у фіксованій величині 4402,27 грн в місяць за період з 01.03.2018 по 14.02.2022 включно, відповідно до приписів абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 за № 1078".
23.07.2024 року на виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 12.12.2022 року у справі №320/7636/22 та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.07.2024 року у справі №320/7636/22 відповідачем виплачено на користь позивача індексацію грошового забезпечення за період 3 01.12.2015 року по 28.02.2018 року із застосуванням базового місяця січень 2008 року та індексацію-різницю грошового забезпечення у фіксованій величині 4402,27 грн в місяць у загальній сумі 237503,73 грн., із одночасним утримання військового збору 1,5%, що підтверджується банківською випискою (додаток №4 до позовної заяви).
Водночас відповідачем в порушення статті 4 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв?язку з порушенням строків їх виплати" не виплачено на користь позивача компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв?язку з порушенням строків їх виплати.
Позивач вважає, що оскільки індексація є складовою заробітної плати, у разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян провадиться їх компенсація відповідно до діючого законодавства, у зв'язку з чим відповідач зобов'язаний нарахувати та виплатити позивачу компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації за весь час затримки виплати, а саме за період з 01.12.2015 по день фактичної виплати 23.07.2024.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 20.01.2025 р. відкрито спрощене провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання.
Відповідач у відзиві проти позову заперечив. Відповідач зазначив, що ОКПП « ІНФОРМАЦІЯ_1 » належним чином виконав рішення Київського окружного адміністративного суду від 12.12.2022 року у справі №320/7636/22 перерахувавши 23.07.2024 року (в межах встановленого строку - один календарний місяць) на користь Позивача грошові кошти у загальній сумі 237503,73 грн, а отже, беручи до уваги норми Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159, позивач не може вимагати виплати будь-яких компенсаційю.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
ОСОБА_1 (позивач) є громадянином України, що підтверджується паспортом серії НОМЕР_2 , виданим Літинським РВ УМВС України в Вінницькій області 13.11.2000. Позивач у період з 04.12.2014 по 14.02.2022 проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 .
З матеріалів позовної заяви вбачається, що в період проходження військової служби з 04.12.2014 по 14.02.2022 відповідачем здійснювалось не в повному обсязі нарахування та виплата позивачу індексація грошового забезпечення.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 12.12.2022 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково: визнано протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018; визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 14.02.2022; зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 включно із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - січень 2008 року; зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 14.02.2022 індексацію грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 01 вересня 2018 року включно із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - березень 2018 року.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.07.2024 року у справі №320/7636/22 рішення Київського окружного адміністративного суду від 12.12.2022 року змінено, виклавши абзац п?ятий його резолютивної частини в такій
редакції: "Зобов?язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити на користь позивача індексацію-різницю грошового забезпечення у фіксованій величині 4402,27 грн в місяць за період з 01.03.2018 по 14.02.2022 включно, відповідно до приписів абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 за № 1078". 23.07.2024 року на виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 12.12.2022 року у справі №320/7636/22 та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.07.2024 року у справі №320/7636/22 відповідачем виплачено на користь позивача індексацію грошового забезпечення за період 3 01.12.2015 року по 28.02.2018 року із застосуванням базового місяця січень 2008 року та індексацію-різницю грошового забезпечення у фіксованій величині 4402,27 грн в місяць у загальній сумі 237503,73 грн., із одночасним утримання військового збору 1,5%, що підтверджується банківською випискою (додаток №4 до позовної заяви).
Згідно з частиною четвертою статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Дана норма визначає преюдиційні підстави звільнення осіб, які беруть участь у справі, від доказування обставин з метою досягнення процесуальної економії - за наявності цих підстав у суду не буде необхідності досліджувати докази для встановлення певних обставин.
Отже спір між сторонами стосовно питання щодо виплатити позивачу індексації грошового забезпечення за відповідний період по день виключення зі списків особового складу врегульовано судовим рішенням Київського окружного адміністративного суду від 12.12.2022 у справі № 320/7636/22 та відповідною Постановою суду апеляційної інстанції.
Стосовно ж позовних вимог позивача в даній справі суд зазначає таке.
Основною умовою виплати суми компенсації є виплата заборгованості. При цьому, нарахування та виплата компенсації неможлива без виплати самої заборгованості. Розраховується така компенсація саме на день виплати та виплачується вона у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
Також суд зазначає, що виплата компенсації проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення.
Водночас, звертаючись з даним позовом позивач вказує, що остаточний розрахунок з ним на виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 12.12.2022 та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.07.2024 у справі № 320/7636/22 з ним проведено лише 23.07.2024.
Вказана обставина підтверджується наявною в матеріалах справи випискою про зарахування на картковий рахунок позивача грошового забезпечення за липень 2024 року грошових коштів у сумі 237 503,73 грн.
Таким чином остаточне виконання відповідачем рішення суду (Постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.07.2024) відбулося 23.07.2024.
Звертаючись вже з даним позовом до суду позивач вважає, що у разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян провадиться їх компенсація відповідно до діючого законодавства, у зв'язку з чим відповідач зобов'язаний нарахувати та виплатити позивачу компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації за весь час затримки виплати, а саме за період з 01.12.2015 по день фактичної виплати індексації 23.07.2024.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку він вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди захищається законом.
Відповідно до ч. 1 ст.2 Закону України від 25.03.1992 № 2232-XII «Про військовий обов'язок і військову службу» (далі - Закон № 2232-XII) військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній з обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 9 Закону України від 20.12.1991 №2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон №2011-XII) держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.
До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Індексація грошових доходів населення відповідно до ч.1 ст.1 Закону України від 03.07.1991 №1283-ХІІ «Про індексацію грошових доходів населення» (далі - Закон №1283-ХІІ) - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Отже, індексація грошового забезпечення є доходом та складовою для повного розрахунку при звільненні особи.
Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 затверджений Порядок проведення індексації грошових доходів населення (далі - Порядок №1078), згідно з п.2 якого індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців.
Пунктом 6 вказаного Порядку передбачено, що виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких провадяться відповідні грошові виплати населенню, зокрема, підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету.
Отже, індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці. Проведення індексації у зв'язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов'язком для всіх юридичних осіб-роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.
Виплата індексації грошового забезпечення не в день звільнення позивача сторонами визнана та підтверджена рішенням суду, що набрало законної сили, та відомостями карткового рахунку позивача.
Питання, пов'язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України від 19.10.2020 № 2050-III «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» (далі Закон № 2050-III) та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 № 159 (далі - Порядок - № 159).
Згідно статті 2 Закону № 2050-III компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.
Сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться) (стаття 3 Закону № 2050-III).
Стаття 4 Закону № 2050-III визначає, що виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
Відповідно до пункту 1 Порядку № 159 його дія поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи),
За змістом пунктів 2, 3 Порядку № 159 компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати (далі компенсація) проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 01 січня 2001 року. Компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру, зокрема, пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, щомісячної державної грошової допомоги та компенсаційних виплат).
У пункті 4 Порядку № 159 закріплено, що сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.
Так, згідно із абзацом 8 пункту 4 Порядку № 1078 у разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян провадиться їх компенсація відповідно до законодавства.
Системний аналіз норм, що регулюють спірні правовідносини, дає підстави для висновку, що індексація є складовою заробітної плати та у разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян провадиться їх компенсація відповідно до діючого законодавства.
Використане у статті 3 Закону № 2050-III формулювання, що компенсація обчислюється як добуток «нарахованого, але не виплаченого грошового доходу» за відповідний місяць, означає, що має існувати обов'язкова складова обчислення компенсації - невиплачений грошовий дохід, який може бути або нарахований, або який можна нарахувати, зокрема, і на підставі судового рішення.
Зміст і правова природа спірних правовідносин у розумінні положень статей 1-3 Закону № 2050-III дають підстави вважати, що право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але не виплачені.
Аналогічна правова позиція наведена у постановах Верховного Суду від 22.06.2018 у справі № 810/1092/17, від 13.01.2020 у справі № 803/203/17, від 20.02.2018 у справі № 336/4675/17, від 21.06.2018 у справі № 523/1124/17, від 03.07.2018 у справі № 521/940/17, від 10.04.2019 у справі № 686/13725/17, від 15.10.2020 у справі № 240/11882/19.
Верховний Суд, розглядаючи справу № 240/11882/19, в постанові від 15.10.2020 вказав, що враховуючи наявність факту невиплати позивачу сум індексації грошового забезпечення з 01.01.2016 по 12.01.2018, позивач має право на компенсацію втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення з 01.01.2016 по 12.01.2018. Так, у випадку бездіяльності власника або уповноваженого ним органу щодо нарахування та виплати громадянину індексації заробітної плати, така особа має право на компенсацію втрати доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати за умови зобов'язання власника або уповноваженого ним органу здійснити донарахування належних громадянину сум доходів.
Зазначені висновки свідчать про безпідставність доводів відзиву відповідача, що право на компенсацію позивач набув би лише у разі несвоєчасної виплати відповідачем сум доходу, які стягнуто на підставі відповідного рішення.
Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, а також письмові доводи сторін, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає таке.
Відповідно до частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Оскільки позивач є звільненим від сплати судового збору, то підстави для вирішення питання щодо судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Адміністративний позов задовольнити.
2. Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) щодо невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини грошових доходів за період з 01.12.2015 року по 23.07.2024 року у зв'язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 14.02.2022 року виплаченої 23.07.2024 року на виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 12.12.2022 року у справі №320/7636/22 та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.07.2024 року у справі №320/7636/22.
3. Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 ) компенсацію втрати частини грошових доходів за період з 01.12.2015 року по 23.07.2024 року у зв'язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 14.02.2022 року виплаченої 23.07.2024 року на виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 12.12.2022 року у справі №320/7636/22 та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.07.2024 року у справі №320/7636/22.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Вісьтак М.Я.