про повернення позовної заяви
07 травня 2025 року м. Київ Справа № 320/17063/25
Суддя Київського окружного адміністративного суду Сас Є.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій,
До Київського окружного адміністративного суду через підсистему “Електронний суд» надійшла вказана позовна заява, в якій позивач просить суд визнати протиправними:
- вручення повістки на відправку, як єдиного документу підтверджуючого намір про мобілізацію;
- рішення щодо відмови у наданні відстрочки;
- вилучення тимчасового військово-облікового документу.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду 14.04.2025 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали суду шляхом:
- уточнення позовних вимог та/або викладення обставин протиправності рішень, дій чи бездіяльності відповідача;
- подання заяви про поновлення строку звернення до суду, із зазначенням поважних причин пропуску строку та доказів на їх підтвердження.
Відповідно до довідки копію ухвали доставлено позивачу до електронного кабінету 16.04.25 о 03:14 год.
28.04.2025 від позивача до суду надійшла заява про усунення недоліків та заява про поновлення процесуального строку.
Так, перевіривши вказану заяву, суд установив, що позивач у порядку усунення недоліків, та відповідно до статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України, просить:
1. Визнати протиправним та скасувати індивідуальний акт чи окремі його положення, а саме:
- визнати протиправними вручення мобілізаційного розпорядження до ЗСУ та скасувати його, оскільки на момент видачі даного мобілізаційного розпорядження позивач перебував на військовій службі в навчальному підрозділі Національної академії Служби безпеки України відповідно до абзацу 4 пункту 6 статті 2 Закон України «Про військовий обов'язок і військову службу» (від 25 березня 1992 року № 2232-ХІІ зі змінами), який здійснює правове регулювання стосовно загального військового обов'язку і військової служби з метою реалізації громадянами України конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни;
2. Визнати бездіяльність суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язати вчинити певні дії, а саме:
- визнати рішення щодо відмови у наданні відстрочки протиправною, оскільки відповідно до Закону України “Про мобілізацію та мобілізаційну підготовку» в редакції до 11.04.2024 року мав право на відстрочку та поновити моє право на подання документів на відстрочку;
3. Визнати бездіяльність суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язати вчинити певні дії, а саме:
- визнати, що вилучення тимчасового військово-облікового документу працівниками ІНФОРМАЦІЯ_2 було незаконним та здійснено з порушеннями та прошу суд зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 повернути військово-обліковий документ.
Отже, позивачем усунуті вимоги в частині уточнення позовних вимог та/або викладення обставин протиправності рішень, дій чи бездіяльності відповідача.
Разом з тим, щодо подання заяви про поновлення строку звернення до суду, із зазначенням поважних причин пропуску строку та доказів на їх підтвердження, суд зазначає таке.
Так, розглянувши клопотання про поновлення строку, суд зазначає, що воно не містить поважних причин пропуску строку. При цьому, останнім подано позовну заяву, як ним самим зазначається, через рік після вчинення представниками ІНФОРМАЦІЯ_1 порушення його прав.
Суд зауважує, що поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулася із адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Тобто, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулася з касаційною скаргою, пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.
Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом.
Варто зауважити, що у цій справі позивач визнає, що ним пропущено процесуальний строк звернення до суду із цим позовом. Проте наполягає, що це сталося через наявність поважних причин, які унеможливили своєчасність звернення до суду, а також через відсутність спеціальної освіти та знань адміністративного права та процесуальних строків, визначених законодавством.
Проте, твердження позивача про його необізнаність про строк подання позовної заяви не може свідчити про поважність пропуску строку на подання позову до суду.
Вказана правова позиція відповідає позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеній у постанові від 12 червня 2024 року у справі № 756/11081/20.
Таким чином, оскільки позивачем оскаржується повістка на відправку, яка вручена йому 19.03.2024, а також рішення щодо відмови у наданні відстрочки, яке вручено позивачу 31.03.2024, при цьому, останній звернувся до суду з позовними вимогами лише 09.03.2025, через рік після отримання ним оскаржуваної повістки та рішення, суд дійшов висновку про пропуск позивачем шестимісячного строку звернення до суду із вказаним позовом.
Оскільки підстави пропуску строку на звернення до суду визнаються судом неповажними, позовну заяву слід повернути на підставі приписів ч. 2 ст. 123, п. 9 ч. 4 ст. 169 КАС України.
Також, суддя роз'яснює позивачу, що відповідно до частини 8 статті 169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє його права на повторне звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Керуючись статтями 123, 169, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Відмовити у задоволенні заяви позивача про поновлення строку на звернення з позовом.
Повернути позовну заяву позивачу з усіма доданими до неї документами.
Роз'яснити позивачеві, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом
Копію ухвали разом з матеріалами заяви надіслати заявнику.
Ухвала може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання та набирає законної сили після її перегляду в апеляційному порядку або закінчення строку на апеляційне оскарження.
Суддя Сас Є.В.