07 травня 2025 року справа №320/55490/24
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лиска І.Г., розглянувши в м. Києві у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «Будпостач» до Черкаської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів,-
Приватне підприємство «Будпостач» звернулось до Київського окружного адміністративного суду із позовом до Черкаської митниці в якому просить суд визнати протиправним та скасувати рішення Черкаської митниці від 30.09.2024 № UA902080/2024/000131/1 про коригування митної вартості товарів.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що ним під час проходження процедури митного оформлення товарів було надано відповідачу документально підтверджені дані про ціну договору. Вказані документі не мали розбіжностей у числових значеннях, що підтверджують складові митної вартості товару, проте митницею протиправно було застосовано резервний метод визначення митної вартості товарів та необґрунтовано винесено рішення про коригування митної вартості товарів, яке підлягає скасуванню.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. Витребувано від відповідача належним чином засвідчені копії документів, які стали підставою для прийняття оскаржуваного рішення.
Відповідач своїм правом на подання відзиву не скористався, відзив та витребувані документи до суду не надав, відтак, відповідно до ст.162, 175 КАС України, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
10.10.2023 між позивачем (далі-покупець) та компанією LUTIAN MACHINERY CO., LTD (Китай) (далі-продавець) було укладено контракт №1675, відповідно до якого продавець виробляє та продає, а покупець оплачує і отримує генератори в кількості, за ціною і на суму, згідно з проформою-інвойсом чи інвойсом, що є невід'ємною частиною контракту.
24.02.2020 для організації перевезення товарів до України позивач уклав з ТОВ «Мерск Україна ЛТД» (далі-експедитор) договір транспортного експедирування №UA00072711.
Попередньо, 14.02.2022 для перевезення товарів до України позивач уклав з компанією Maersk A/S (Данія) (далі-перевізник) договір №UA00072649 на перевезення зовнішньоторговельних вантажів.
17.05.2024 продавець надав позивачу прайс-лист щодо ціни товарів та виписав проформу інвойс № 24LTJX5299-3 на суму 288 963,00 доларів США.
08.07.2024 позивач згідно з контрактом від 10.10.2023 № 1675 відкрив на ім'я продавця в АТ ДЕРЖАВНИЙ ЕКСПОРТНО-ІМПОРТНИЙ БАНК УКРАЇНИ - АТ «УКРЕКСІМБАНК»
акредитив № KIEI329358567 на суму 288 963,00 доларів США, для оплати товарів, вказаних у проформі інвойсі від 17.05.2024 №24LTJX5299-3.
10.07.2024 продавець виписав комерційний інвойс №24LTJX5299-3 для відвантаження товарів за ціною 288 963,00 доларів США.
14.07.2024 на товари, що вказані в комерційному інвойсі, був виписаний сертифікат
походження №24C3326А2839/00070. Цього ж дня, 14.07.2024 продавець передав
товари перевізнику для доставки в Україну та одержав, як підтвердження передачі товарів,
коносамент №240168627.
15.07.2024 для вивезення товарів із Китаю до України митними органами Китаю була оформлена митна декларація № 310120240517212771 за ціною 288 963,00 доларів США, що відповідає ціні, зазначеній в комерційному інвойсі.
27.08.2024 для оплати позивачем наданих транспортних та експедиційних послуг, перевізник компанія Maersk A/S (Данія) виписав інвойс № 5653397128, а експедитор ТОВ «Мерск Україна Лтд» виписав рахунок фактуру №5653397129.
04.09.2024 для підтвердження витрат на транспортування товарів експедитор ТОВ «Мерск Україна Лтд» виписав позивачу довідку про транспортні витрати №61.
На підставі залізничних накладних УМВС від 11.09.2024 № 00000371
товари були доставлені з порту Гданськ (Польща) до ТОВ «Західний контейнерний термінал» м. Тернопіль.
Відповідно до товарно-транспортних накладних CMR від 28.09.2024 №2802, №3644, №3814, №3938, №5627, №6406 товари були доставлені із ТОВ «Західний контейнерний термінал» м. Тернопіль до Черкаської митниці.
30.09.2024 позивач склав лист, в якому зазначив, що ПП «Будпостач» не
здійснювало оплату постачальнику згідно з контрактом № 1675 від 10.10.2023, за комерційним інвойсом № 24LTJX5299-3 від 10.07.2024 на суму 288 963,00 доларів США, оскільки співпрацює на умовах акредитиву 180 днів з дати коносаменту. Також, в листі було зазначено, що товар не страхувався та перевізнику за страхування не сплачувалось.
30.09.2024 позивач подав відповідачу митну декларацію № 24UA902080803371U0 для митного оформлення товарів, що у якій митну вартість товарів визначив за основним методом за ціною договору (контракту), а у графі 22 декларації зазначив загальну суму за рахунком 288 963,00 доларів США.
На підтвердження заявленої митної декларації № 24UA902080803371U0 декларант додав документи, які вказані у графі 44 митної декларації, а саме:
- Контракт від 10.10.2023 №1675 між позивачем та компанією LUTIAN MACHINERY CO., LTD (Китай);
-Прайс-лист від 17.05.2024 б/н;
-Комерційна пропозиція від 10.07.2024;
-Комерційний інвойс від 10.07.2024 №24LTJX5299-3;
-Сертифікат походження №24C3326A2839/00070 від 14.07.2024;
-Договір транспортного експедирування від 24.02.2020 № UA00072711 між позивачем та експедитором ТОВ «Мерск Україна ЛТД»;
- Договір від 14.02.2022 № UA00072649 на перевезення зовнішньоторговельних вантажів
між позивачем і перевізником компанією Maersk A/S (Данія);
-Коносамент від 14.07.2024 № 240168627;
-Акредитив В АТ «УКРЕКСІМБАНК» № KIE1329358567 від 08.07.2024;
-Митна декларація країни відправлення № 310120240517212771 від 15.07.2024;
-Рахунок-фактура ТОВ «Мерск Україна Лтд» від 27.08.2024 № 5653397129 для оплати
позивачем експедиторських послуг при транспортуванні товарів;
-Інвойс компанії Maersk A/S (Данія) від 27.08.2024 №5653397128 для оплати послуг з
перевезення товарів;
-Довідка ТОВ «Мерск Україна Лтд» про транспортні витрати від 04.09.2024 №61;
- Товарно-транспортна накладна CMR від 28.09.2024 №2802;
- Товарно-транспортна накладна CMR від 28.09.2024 №3644;
- Товарно-транспортна накладна CMR від 28.09.2024 №3814;
- Товарно-транспортна накладна CMR від 28.09.2024 №3938;
- Товарно-транспортна накладна CMR від 28.09.2024 №5627;
- Товарно-транспортна накладна CMR від 28.09.2024 №6406;
- Залізнична накладна УМВС №00000371 від 11.09.2024;
-Документація, яка має супроводжувати продукцію при наданні її на ринку відповідно до вимог щодо нехарчової продукції та її обігу на ринку України № 325-2024 від 05.08.2024
- Документація, яка має супроводжувати продукцію при наданні її на ринку відповідно до вимог щодо нехарчової продукції та її обігу на ринку України № 326-2024 від 05.08.2024;
-Документація, яка має супроводжувати продукцію при наданні її на ринку відповідно до вимог щодо нехарчової продукції та її обігу на ринку України № 327-2024 від 05.08.2024;
-Видаткові накладні від 09.04.2024;
-Технічна довідка від 24.09.2024;
-Лист ПП «Будпостач» про оплату від 30.09.2024;
-Відомості з мережі Інтернет про ціну ідентичних товарів у Китаї від 10.09.2024;
-Декларація митної вартості.
30.09.2024 відповідач направив до декларанта електронне повідомлення №1065739, у якому зазначив, що «Відповідно до ч. 3 ст. 53 МКУ прошу надати документи. що підтверджують заявлену митну вартість, а саме:
1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою.
контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі
платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);
3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);
4) виписку з бухгалтерської документації;
5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є
умовою продажу оцінюваних товарів;
6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;
7) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару;
30.09.2024 у відповідь на електронне повідомлення позивач направив до митного органу листа, у якому заявив, що немає можливості надати інші додаткові документи.
30.09.2024 Черкаська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів №UA902080/2024/000131/1, яким визначила митну вартість імпортованих позивачем товарів генератори, за резервним методом.
30.09.2024 Черкаська митниця виписала картку відмови в прийнятті митної декларації та митному оформленні товарів № UA902080/2024/000197.
30.09.2024 з врахуванням визначеної відповідачем митної вартості, позивач заявив товари за митною декларацією №24UA902080803375U7, по якій були надмірно
138,91 грн. сплачені митні платежі: мито 64 257,48 грн, ПДВ 269 881,43 грн, всього на загальну суму 334 138,91 грн.
Незгода позивача із прийнятим рішенням зумовила його звернення до суду із даним позовом, при вирішенні якого суд виходить із наступного.
Засади державної митної справи, зокрема, правовий статус органів доходів і зборів, митну територію та митний кордон України, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, митні режими та умови їх застосування, заборони та/або обмеження щодо ввезення в Україну, вивезення з України та переміщення через територію України транзитом окремих видів товарів, умови та порядок справляння митних платежів, митні пільги, визначаються Митним кодексом України (далі - МК України) та іншими законами України.
Згідно з п. п. 23 та 24 ч. 1 ст. 4 МК України, митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.
За змістом ст. ст. 49, 50 МК України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.
Митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу (частини 1 та 2 статті 51 МК України).
У силу норм ч. ч. 1 - 3 ст. 57 МК України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Приписами ч. ч. 1, 2 ст. 58 МК України, визначено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.
Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
У разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT) (ч. 1 ст. 64 МК України).
Відповідно до положень ч. 2 ст. 52 МК України, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.
За змістом ч. ч. 1 - 3 ст. 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Так, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару (ч. ч. 5, 6 ст. 53 МК України).
Згідно із ч. ч. 1- 3 ст. 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
У той же час, частиною 6 зазначеної статті передбачено, що орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
У відповідності до ч. ч. 1, 2 ст. 55 МК України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
У разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою органу доходів і зборів заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі (ч. 12 ст. 264 МК України).
З наведеного слідує, що митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості, зобов'язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 МК України (у разі визначення декларантом митної вартості імпортованого товару за першим методом).
Дійсно, митний орган має повноваження здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості та він досліджує документи стосовно усіх товарів, які переміщуються через митний кордон, на предмет перевірки правильності визначення митної вартості. Виключно висновки, що ґрунтуються на дослідженні документів, доданих до митної декларації, можуть бути підставою для витребування додаткових документів.
При цьому, лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МК України (подані документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, мають ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари), є підставою для витребування додаткових документів, перелік яких наведений у цій нормі.
Вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, не передбачені ст. 53 Митного кодексу України, заборонено.
Суд зазначає, що у графі 33 спірного рішення відповідач не навів обґрунтованих підстав для витребування додаткових документів, не вказав належних доказів того, що надані позивачем документи містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Під час розгляду справи судом встановлено, що в графі 33 оскаржуваного рішення та в електронному повідомленні від 30.09.2024 № 1065739 митний орган вказав, що «Відповідно до зовнішньоекономічного договору від 10.10.2023 № 1675 пунктом 2.1. передбачено, що якість товару, що поставляється за цим контрактом, має підтверджуватись сертифікатами якості (відповідності) заводу-виробника, однак декларантом не надано сертифікатами якості (відповідності) заводу-виробника, щодо партії оцінюваного товару, у зв'язку з чим у митниці відсутнє відповідне документально підтвердження виробника товару, його якісних характеристик, що значною мірою впливає на вартість товару»,
Суд зауважує, що обставини ненадання сертифікату якості (відповідності) не свідчать про наявність у митного органу обґрунтованих сумнівів у правильності заявленої митної вартості, тобто про наявність підстав, передбачених ч. 3 ст. 53 МК України для витребування додаткових документів, а саме що надані документи містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Також, у графі 33 спірного рішення відповідач, як підстави для витребування додаткових документів та коригування митної вартості, послався на те, що «Відповідно до п. 4.І зовнішньоекономічного договору від 10.10.2023 Nє1675, вартість товару включає в себе вартість пакування. В наданих декларантом документах відсутні відомості про числове значення витрат на пакування, пакувальних матеріалів та робіт пов'язаних з пакуванням та маркування, а також декларантом не заявлено митниці про включення та/або додавання до ціни товару зазначених витрат, які є обов'язковими складовими митної вартості товару та відповідно до ч. 10 статті 58 Митного кодексу України повинні додаватись до ціни товару, якщо не були до неї включені».
Як свідчать матеріали справи, ввезення товарів було здійснено на умовах поставки FOB порт Ningbo (Китай) правил Інкотермс 2020.
Відповідно до умов поставки FOB правил Інкотермс Продавець зобов'язаний за власний рахунок забезпечити пакування товару, необхідне для перевезення товару. Упаковка повинна містити належне маркування.
Відповідач також посилається на п. 4.1 зовнішньоекономічного договору від 10.10.2023
№ 1675, проте, згідно вказаного пункту, вартість товару включає в себе вартість пакування.
Таким чином, поставка товару на умовах FOB "франко-борт" зобов'язує продавця забезпечити за свій рахунок пакування товару, необхідне для перевезення товару, а упаковка повинна містити належне маркування. Отже, вартість пакування включено у ціну товарів.
Крім того, у графі 33 оскаржуваного рішення та в електронному повідомленні від
30.09.2024 №1065739 митний орган вказав, що: «В рахунку від 27.08.2024 №5653397128 зазначено числове значення витрат «terminal handling service in Gdansk» 1350,88 дол. США та «Documentation fee - Destination in Gdansk» 56,29 дол. США, що є «обробкою» партії товарів в порту Гданськ. В рахунку від 27.08.2024 № 5653397128 відсутні відомості про числові значення витрат на навантаження/вивантаження. Заявлені в гр. 21 ДМВ не відповідають числовому значенню відомостей, які містяться в поданих документах, тим самим заявлені митниці відомості в графі 21 ДМВ та в митній декларації щодо складової митної вартості «витрати на навантаження, вивантаження, обробку» не підтверджені документально та не піддаються обчисленню.
З огляду на вищевказане, суд зауважує, що в рахунку від 27.08.2024 №5653397128 зазначені послуги «Оформлення документації у Гданськ, Польща 56,29 доларів США; Операційні послуги терміналу у Гданськ, Польща 1 350,88 доларів США.
Ті ж послуги зазначені у довідці експедитора ТОВ «Мерск Україна Лтд» про транспортні витрати від 04.09.2024 № 61.
Таким чином, твердження відповідача про не підтвердження витрат на навантаження/вивантаження спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.
У графі 33 оскаржуваного рішення відповідач, як підстави для витребування додаткових документів та коригування митної вартості, послався на те, що «Відповідно відомостей коносамента від 14.07.2024 № 240168627, партія оцінюваного товару надійшла з Китаю в контейнерах, за маршрутом порт NINGBO (Китай) - Гданськ (Польща).
Відповідно відомостей залізничної накладної від 11.09.2024 № 00000371 транспортування партії оцінюваного товару здійснювалось за маршрутом Гданськ (Польща) - Медика (Польща)- Мостиська (Україна) - Тернопіль (Україна). Враховуючи відомості зазначені у коносаменті та товаротранспортній накладній, транспортування партії оцінюваних товарів здійснювалось за маршрутом порт NINGBO (Китай) - Гданськ (Польща) - Медика (Польща) - Мостиська (Україна) - Тернопіль (Україна), що свідчить про наявність операцій з перевантаження парті оцінюваних товарів в портах на території Польщі, у тому числі з водного на залізничний вид транспорту».
Суд зауважує, що вказані відомості містяться в довідці експедитора ТОВ «Мерск Україна Лтд» про транспортні витрати від 04.09.2024 № 61, а саме: оформлення документації у Гданську, Польща в розмірі 56,29 доларів США; Операційні послуги терміналу у Гданську, Польща в розмірі 1 350,88 доларів США; Залізничне перевезення Гданськ, Польща - пункт пропуску Пшемисль-Мостинська, Польща/Україна в розмірі 9 000 доларів США; Залізничні перевезення пункт пропуску Мостиська, Україна - Тернопіль, Україна в розмірі 1 800 доларів США;
При цьому, суд звертає увагу, що митний орган не навів жодних заперечень щодо розміру послуг транспортування, зокрема що вони є занижені чи неправдиві.
Крім зазначеного, у графі 33 оскаржуваного рішення відповідач, як підстави для витребування додаткових документів та коригування митної вартості, послався на те, що «В наданих до митного оформлення рахунку від 27.08.2024 № 5653397129 від імені Мерск Україна ЛТД, та рахунку від 27.08.2024 № 5653397128 від імені MAERSK A/S відсутні відомості про операції навантаження, вивантаження», проте вказані твердження не відповідають дійсності з огляду на наступні докази.
Так, у рахунку від 27.08.2024 №5653397128 зазначені послуги «Оформлення документації у Гданськ, Польща 56,29 доларів США; Операційні послуги терміналу у Гданськ, Польща 1 350,88 доларів США. Такі ж послуги зазначені у довідці експедитора ТОВ «Мерск Україна Лтд» про транспортні витрати від 04.09.2024 № 61.
Саме до вартості операційних послуг терміналу у Гданськ, Польща в розмірі 1 350,88 доларів США включені послуги з вивантаження шести контейнерів із судна та завантаження на залізничний транспорт.
Відомості у рахунку від 27.08.2024 № 5653397129 від імені Мерск Україна ЛТД, були зазначені у довідці експедитора ТОВ «Мерск Україна Лтд» про транспортні витрати від
04.09.2024 № 61, вартість послуг транспортування до кордону України в розмірі 1 347 969,76 грн. та 10 407,17 доларів США, що включені до митної вартості.
Щодо твердження відповідача у графі 33 оскаржуваного рішення про те, що «В рахунку від 27.08.2024 № 5653397129 від імені Мерск Україна ЛТД зазначено, що оплата за надані послуги здійснюється протягом 30 днів. В рахунку від 27.08.2024 № 5653397128 від імені
MAERSK A/S зазначено, що оплата за надані послуги здійснюється протягом 21 дня. Станом на 30.09.2024 митниці не надано відомості чи здійснено оплату згідно наданих рахунків», то суд зазначає, що самі по собі обставини ненадання платіжного документу, що підтверджує факт оплати транспортно-експедиційних послуг не свідчать, що надані документи містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, як підстави для витребування додаткових документів.
Крім цього, послуги транспортування, що зазначені у рахунках від 27.08.2024
№ 5653397129 від імені Мерск Україна ЛТД та у рахунках від 27.08.2024 № 5653397128 від імені MAERSK A/S вказані у довідці експедитора ТОВ «Мерск Україна Лтд» про транспортні витрати від 04.09.2024 № 61, що включені до митної вартості.
Стосовно відомостей у графі 33 оскаржуваного рішення про те, що «До митного оформлення надано експортну декларацію країни відправлення від 15.07.2024
№310120240517212771 без перекладу, в зв'язку з чим відомості, зазначені в них, не можливо ідентифікувати з задекларованими відомостями», суд зауважує, що згідно з частиною 2 статті 53 МК України визначено перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів. До зазначеного переліку не входить такий документ, як експортна декларація (митна декларація країни відправлення, тобто митна декларація, що оформлена в Китаї при вивезенні товарів в Україну в режимі експорту).
Згідно з правовою позицією Верховного Суду, зазначеною у п. 23 постанови від 04.11.2020 у справі № 815/648/17, частиною 2 статті 53 Митного кодексу України встановлений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів. Декларація країни відправлення не є документом, що підлягає обов'язковому поданню при митному оформленні товарів».
Крім цього, обставини ненадання документу жодним чином не свідчать про наявність підстав, передбачених ч. 3 ст. 53 МК України для витребування додаткових документів, а саме що надані документи містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Крім того, згідно з відомостями у графі 33 рішення про коригування митної вартості відповідач визначив митну вартість імпортованих позивачем за резервним методом на рівні 2,81 доларів США/кг, джерело інформації митна декларація від 03.09.2024 № 24UA902080803077U3.
Однак, суд зауважує, що відповідач у спірному рішенні не вказав кількість товарів, їх вартість, вагу, країну походження, характеристики, на підставі яких правил згідно з Інкотермс були поставлені товари, що взяті за основу при коригуванні митної вартості.
Відповідно до п. 3 ч. 4 ст.54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення
такого коригування.
Згідно з п.2, 4 ч.2 ст.55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом, а також обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.
Відповідно до пункту 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 598, що зареєстровані в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 за № 883/21195, визначено, що в разі здійснення коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів чи за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, у рішенні про коригування орган доходів і зборів поряд з обов'язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо: у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу до того ж докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.
Згідно з правовою позицією Верховного Суду, зазначеною у постанові від 19.06.2018 у справі №826/6346/16, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номерів та дат митних декларацій, які були взяті за основу для визначення поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які застосуванням резервного методу.
Як свідчать матеріали справи, приймаючи рішення про коригування митної вартості імпортованих позивачем товарів за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, митний орган не вказав, яким чином митна вартість товарів визначена саме в такому розмірі, які складові вплинули на формування такої вартості, не навів порівняння характеристик оцінюваних товарів та характеристик товарів, ціна яких взята за основу для коригування митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, що свідчить про порушення відповідачем частини другої статті 55 МК України щодо обґрунтованості прийнятого рішення.
З огляду на встановлені під час розгляду справи обставини, суд дійшов висновку, що рішення Черкаської митниці від 30.09.2024 № UA902080/2024/000131/1 про коригування митної вартості товарів є протиправним і підлягає скасуванню.
Згідно з частиною першою статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частиною першою статті 72 КАС України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до частини другої статті 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (частини перша та друга статті 76 КАС України).
Частинами першою та другою статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до статей 9, 77 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду доказів на підтвердження правомірності своїх дій.
Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення адміністративного позову.
Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 5012,08 грн. Таким чином, стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Черкаської митниці підлягають понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в сумі 5012,08 грн. Керуючись статтями 9,14,73-78,90,143,242-246,250,255 КАС України, суд,-
Адміністративний позов - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Черкаської митниці від 30.09.2024 № UA902080/2024/000131/1 про коригування митної вартості товарів.
Стягнути на користь Приватного підприємства «Будпостач» суму сплаченого судового збору у розмірі 5012 (п'ять тисяч дванадцять) грн 08 коп за рахунок бюджетних асигнувань Черкаської митниці.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Лиска І.Г.