07 травня 2025 року справа №640/20278/21
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Щавінського В.Р., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Дарницького управління поліції Головного управління Національної поліції в місті Києві про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - позивачка) звернулась до Окружного адміністративного суду м.Києва з позовом до Дарницького управління поліції Головного управління Національної поліції в місті Києві (далі - відповідач, Дарницьке УП ГУ НП у м.Києві), в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Дарницького управління поліції Головного управління національної поліції у м. Києві щодо неналежного розгляду адвокатського запиту Вовнюк Віталії Анатоліївни від 24.06.2021 поданого в інтересах АТ КБ "Приватбанк".
- зобов'язати Дарницького управління поліції Головного управління національної поліції у м. Києві надати адвокату Вовнюк Віталії Анатолівні копії документів, а саме заяви про вчинення злочину/повідомлення про вчинення злочину чи інший документ, на підставі якого було внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018100020001499.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.07.2021 (суддя Кузьменко А.І.) прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.
Законом України від 13.12.2022 №2825-IX «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» (далі - Закон №2825-IX) Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано, утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.
Відповідно до п. 2 Прикінцевих та перехідних Закону №2825-IX, з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя; до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.
На виконання вимог зазначених приписів, Окружним адміністративним судом міста Києва адміністративну справу №640/20278/21 скеровано за належністю до Київського окружного адміністративного суду.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, головуючим суддею визначено Балаклицького А.І.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 04.06.2024 прийнято адміністративну справу до провадження судді Київського окружного адміністративного суду Балаклицького А.І., вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
У зв'язку зі смертю та припиненням трудових відносин судді Київського окружного адміністративного суду Балаклицького А.І., відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.10.2024 справа розподілена судді Щавінському В.Р.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 21.11.2024 прийнято адміністративну справу №640/20278/21 до провадження судді Київського окружного адміністративного суду Щавінського В.Р та визначено, що справа буде розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження.
Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивачка зазначила, що 24.06.2021 року направила до Дарницького управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві адвокатський запит про надання копії заяви або іншого документа, на підставі якого були внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР) у кримінальному провадженні №12018100020001499. Відповідь на запит надійшла 05.07.2021 року, у якій Дарницьке управління поліції Головне управління Національної поліції у м. Києві відмовив у наданні інформації, посилаючись на ч. 1 ст. 222 Кримінального процесуального кодексу України, як на норму, що передбачає захист таємниці досудового розслідування.
Також позивачка звертає увагу на те, що АТ КБ «ПриватБанк» є учасником відповідного кримінального провадження, що підтверджується ухвалою слідчого судді Дарницького районного суду м. Києва від 12.05.2021 у справі №753/7848/21, та вважає, що бездіяльність поліції у ненаданні документів позбавила її можливості надавати ефективну правову допомогу клієнту.
Відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечив щодо задоволення даного позову. Зокрема зазначив, що Дарницьке управління ГУ НП у м.Києві відмовило у наданні копії заяви, оскільки вона є матеріалом досудового розслідування, доступ до якого надається виключно в порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законом.
Також відповідач звернув увагу, що процесуальний статус АТ КБ «ПриватБанк» не був визначений у цьому провадженні на момент запиту. Відповідач вказав, що згідно зі статтею 221 КПК України, ознайомлення з матеріалами досудового розслідування допускається лише за клопотанням сторони захисту, потерпілого або представника юридичної особи, що беруть участь у провадженні, і в межах, визначених слідчим чи прокурором. Оскільки позивач не зверталась у визначеному законом порядку, відповідач вважає, що підстав для задоволення позовних вимог немає.
Разом з відзивом, до суду надійшло клопотання про закриття провадження. В якому відповідач просив закрити провадження у справі 640/20278/21, оскільки вважає, що юрисдикція адміністративного суду не поширюється на справи, що мають вирішуватися в порядку кримінального провадження.
В свою чергу, позивачкою подано відповідь на відзив, у якому останній вважає доводи відповідача необґрунтованими, а адміністративний позов таким, що підлягає задоволенню. Зазначивши, що відповідний документ не може вважатися таким, що містить таємницю досудового розслідування, оскільки він був створений/одержаний до моменту внесення відомостей до ЄРДР, і, відповідно, не є результатом досудового розслідування.
Крім того, позивачка обґрунтувала наявність адміністративної юрисдикції у даній справі, зазначивши, що спір стосується бездіяльності суб'єкта владних повноважень щодо розгляду адвокатського запиту, що прямо підпадає під ознаки публічно-правового спору.
18.10.2021 позивачкою направлено пояснення, в яких просить визнати протиправною бездіяльність Дарницького управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві щодо неналежного розгляду адвокатського запиту від 24 червня 2021 року в інтересах АТ КБ "ПриватБанк" та зобов'язати надати копії документів, а саме заяви про вчинення злочину або іншого документа, на підставі якого було внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018100020001499, а також просить долучити ці пояснення до матеріалів справи № 640/20278/21 та поновити строк для подачі нових доказів, оскільки строк було пропущено з незалежних від неї причин, вважає за необхідне прийняти до уваги зазначені пояснення та вирішити питання про долучення документів до матеріалів справи та поновлення строку на подання доказів у встановленому законом порядку.
Дослідивши наявні у матеріалах справи докази та з'ясувавши обставини справи, суд вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, Вовнюк Віталія Анатоліїна є адвокатом та має право на представництво інтересів Акціонерного Товариства Комерційного банку «Приватбанк» (далі - АТ КБ «Приватбанк»), що підтверджується копією свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії КС №9001/10 від 29.05.2020 та ордеру на надання правничої допомоги серії ЧН №036085 від 24.06.2021.
24.06.2021 позивачкою було складено та направлено відповідачу адвокатський запит, в якому позивачка просила надати копію заяви про вчинення злочину/повідомлення про вчинення злочину чи інший документ, на підставі якого було внесені відомості до ЄРДР за №12018100020001499.
У відповідь на вищевказаний адвокатський запит відповідач листом від 05.07.2021 №14438/125/48/02-2021 відмовив у наданні запитуваної інформації. Відмова мотивована тим, що відповідно до ст. 222 КПК України, матеріали кримінального провадження №12018100020001499 від 06.04.2018 в тому числі і заява про вчинення кримінального правопорушення становлять таємницю досудового розслідування, а тому не можуть бути розголошені.
Позивачка, вважаючи що відповідачем допущено протиправну бездіяльність, звернулась до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ст. 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Європейський суд з прав людини у пункті 24 свого рішення від 20.07.2006 у справі «Сокуренко і Стригун проти України» зазначив, що фраза «встановленого законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Термін «судом, встановленим законом» у пункті 1 статті 6 Конвенції передбачає всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.
Судова юрисдикція - це інститут права, що покликаний розмежувати як компетенцію різних ланок судової системи так і різні види судочинства, якими є цивільне, кримінальне, господарське та адміністративне.
Критеріями розмежування судової юрисдикції є суб'єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.
Згідно з частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
На підставі пункту 7 частини першої статті 4 КАС України суб'єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Пунктом 1 частини першої статті 19 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Згідно усталених у судовій практиці висновків, до юрисдикції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
Публічно-правовий спір має особливий суб'єктний склад. Участь суб'єкта владних повноважень є обов'язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама собою участь у спорі суб'єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.
Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Отже, публічно-правовим спором за КАС України є не будь-який публічно-правовий спір, а лише той, який випливає із здійснення суб'єктом владних повноважень своїх владних управлінських функцій.
На підставі пункту 1 частини першої статті 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон № 5076-VI) під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема, звертатися з адвокатськими запитами, у тому числі щодо отримання копій документів, до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, підприємств, установ, організацій, громадських об'єднань, а також до фізичних осіб (за згодою таких фізичних осіб).
В абзаці 1 частини першої статті 24 Закону № 5076-VI визначено, що адвокатський запит - письмове звернення адвоката до органу державної влади, органу місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об'єднань про надання інформації, копій документів, необхідних адвокату для надання правової допомоги клієнту.
Абзацом 4 частини першої статті 24 Закону №5076-VI установлено, що надання адвокату інформації та копій документів, отриманих під час здійснення кримінального провадження, здійснюється в порядку, встановленому кримінальним процесуальним законом.
Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначені Законом України «Про доступ до публічної інформації» (далі - Закон №2939-VI)
Відповідно до частини першої статті 1 Закону №2939-ХІ « Публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.
Таким чином, суб'єкти владних повноважень та їх посадові особи, реалізуючи свої повноваження, наділені правом вчиняти певні дії на підставі та в межах чинних норм законодавства України, зокрема, надавати інформацію на звернення у порядку Закону України «Про доступ до публічної інформації».
Як вбачається з матеріалів справи, спір виник у зв'язку із відмовою Дарницького УП ГУ НП в м. Києві у наданні документів на адвокатський запит.
Відповідач у відзиві на позовну заява серед іншого вказує, що даний позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Суд вважає такі доводи помилковими і зазначає, що питання юрисдикційності спорів щодо ненадання відповіді на адвокатський запит було предметом судового розгляду Великої Палати Верховного Суду, зокрема у справі № 826/7244/18.
Так, у постанові від 08 квітня 2020 року у справі № 826/7244/18 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що розгляд скарг на дії чи бездіяльність Генеральної прокуратури України щодо неналежного розгляду адвокатського запиту про надання інформації, яка не є наслідком проведення досудового розслідування у конкретному кримінальному провадженні, віднесено до юрисдикції адміністративних судів.
Велика Палата Верховного Суду у зазначеній справі підкреслила, що пов'язані з розглядом відповідного адвокатського запиту дії або бездіяльність Генеральної прокуратури України випливають із здійснення публічно-владної управлінської функції. При цьому чинним законодавством не встановлено винятків, які б давали підстави для протилежного висновку щодо правової природи зазначених дій або бездіяльності, а тому спори за скаргами на них є публічно-правовими.
За результатом розгляду справи №826/7244/18 Велика Палата Верховного Суду скасувала судові рішення судів попередніх інстанцій про задоволення позовних вимог в повному обсязі і ухвалила нове рішення про часткове задоволення позовних вимог, а саме: визнання протиправною бездіяльності Генеральної прокуратури України щодо неналежного розгляду адвокатських запитів та зобов'язання Генеральної прокуратури України надати вичерпні відомості про повний перелік кримінальних проваджень, за якими до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесені відомості про вчинення особою кримінальних правопорушень, а також коли саме, за якими номерами, щодо яких обставин та за якою кваліфікацією внесені відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Суд касаційної інстанцій у справі №826/7244/18 вважав необґрунтовану відмову в наданні позивачу запитуваної ним в адвокатських запитах інформації, а саме щодо переліку кримінальних проваджень, за якими до ЄРДР внесені відомості про вчинення особою кримінальних правопорушень, а також стосовно дат, номерів, обставин та кваліфікації внесених відомостей до ЄРДР.
Поряд з цим, аналізуючи норми КПК України, Верховний Суд у постанові 13.09.2023 у справі №420/16094/21, дійшов висновків, що досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до ЄРДР, а отже інформацією, яка містить таємницю досудового розслідування, є та, яку було створено або одержано ТУ ДБР у м. Миколаєві у кримінальному провадженні після внесення до ЄРДР відомостей про вчинення кримінального правопорушення. Доступ до такої інформації мають учасники кримінального провадження та інші особи.
Так, КПК України регламентує спеціальний порядок доступу (ознайомлення) учасників кримінального провадження з інформацією, створеною (одержаною) у ході досудового розслідування та судового провадження відповідної кримінальної справи. Тому доступ учасників кримінального провадження до інформації, створеної (одержаної) у ході досудового розслідування, забезпечується в порядку, встановленому кримінальним процесуальним законодавством.
Інші особи, які не є учасниками кримінального провадження, можуть реалізувати своє право на отримання відповідної інформації за наявності підстав, передбачених частиною першою статті 222 КПК України.
Відтак інформація, що містить таємницю досудового розслідування, може бути отримана виключно в порядку, визначеному КПК України.
До того ж внесенням відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань є юридичним фактом, з яким процесуальний закон пов'язує початок досудового розслідування. Ці правовідносини регулює, зокрема, КПК України та підзаконні акти, видані на підставі та на його виконання. Тому отримувати доступ до інформації, яка здобута чи створюється у зв'язку зі здійсненням досудового розслідування можна з дотриманням вимог спеціального для цих правовідносин законодавства.
Подібна правова позиція також міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 квітня 2020 року у справі № 826/7244/18.
З пункту 58 вбачається, що пунктом 5 частини першої статті 3 КПК України встановлено, що досудовим розслідуванням є стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності.
Згідно з пунктом 59 у частині другій статті 214 КПК України, зокрема, передбачено, що досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до ЄРДР.
Відповідно до пункту 60 Постанови інформацією, яка містить таємницю досудового розслідування, є та, яку було створено або одержано відповідачем у кримінальному провадженні після внесення до ЄРДР відомостей про вчинення кримінального правопорушення. Доступ до такої інформації мають учасники кримінального провадження та інші особи.
Враховуючи вищесказане, суд зазначає, що заява про вчинення злочину/повідомлення про вчинення злочину чи інший документ, на підставі якого було внесено відомості до ЄРДР за №12018100020001499 не є таємницею досудового розслідування, а тому така інформація може належати до публічної в розумінні Закону України «Про доступ до публічної інформації», а відповідач - відповідно розпорядник такої інформації.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 12.12.2024 у справі № 990/133/24 дійшла висновку, що вирішення питання права на отримання запитуваної інформації знаходиться в площині двох законів - Закону № 5076-VI, який визначає право адвоката на внесення і розгляд адвокатського запиту, та Закону № 2939-VI, який встановлює режим доступу до інформації, що просить надати адвокат.
Таким чином, пов'язані з розглядом відповідного запиту дії або бездіяльність Дарницького УП ГУ НП в м.Києві випливають зі здійснення публічно-владної управлінської функції з огляду на те, що під час розгляду адвокатського запиту відповідач як уповноважений державний орган виступав представником влади, здійснював свої визначені законом повноваження і вирішував питання, які впливали на права та обов'язки суб'єкта звернення. При цьому чинним законодавством не встановлено винятків, які б давали підстави для протилежного висновку щодо правової природи зазначених дій або бездіяльності, а тому спори за скаргами на них є публічно-правовими.
Суд також зауважує, що запитувана позивачем інформація не віднесена до інформації з обмеженим доступом, не використовується в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя, а розголошення цієї інформації не може завдати істотної шкоди цим інтересам, а шкода від оприлюднення такої інформації не переважає суспільний інтерес в її отриманні. Ця інформація незібрана під час здійснення кримінального провадження, оскільки фактично ця інформація передує порушенню кримінального провадження.
Відтак, запитувана позивачем інформація повинна бути надана йому у відповідь особою, яка володіє такою інформацією.
Висновок суду стосовно того, що витяг з Єдиного державного реєстру досудових розслідувань не містить інформації з обмеженим доступом узгоджується з висновком Верховного Суду, викладеним в постанові від 31 липня 2018 року у справі №804/7312/15.
З огляду на вищенаведене, суд зазначає, що адвокатський запит від 24.06.2021 відповідав вимогам статті 24 Закону №5076-VI та мав бути розглянутий відповідачем як суб'єктом владних повноважень у встановленому законом порядку і не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту відповідач зобов'язаний був надати адвокату відповідну інформацію або копії документів.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно з ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
У сукупності викладеного, суд дійшов висновку, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не обґрунтував обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, а позивач довів ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.
Відтак, позовні вимоги є обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Також суд відмовляє у задоволенні клопотання відповідача про закриття провадження у справі. Даний спір, відповідно до пункту 1 частини 1 статті 19 КАС України, має публічно-правовий характер.
Визначаючись щодо розподілу судових витрат суд виходив з того, що згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином, у зв'язку із задоволенням позову, судові витрати позивача по сплаті судового збору в розмірі 908,00 грн. належить стягнути на його користь з Дарницького УП ГУ НП у м.Києві.
Судом встановлено, що позивачем при подачі даного адміністративного позову сплачений судовий збір на суму 908,00 грн згідно з квитанцією № 61728 від 13.07.2021 та на суму 908,00 згідно з квитанцією №61683 від 13.07.2021.
Отже, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, бездіяльність якого по розгляду звернення позивача визнано протиправною, що стало підставою для звернення до суду із цим позовом, стягнути на користь позивача судовий збір в розмірі 908,00 грн, сплачений на суму 908,00 грн згідно з квитанцією № 61728 від 13.07.2021 та на суму 908,00 згідно з квитанцією №61683 від 13.07.2021.
Частиною 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» №3674-VI від 08.07.2011 (зі змінами та доповненнями) (далі - Закону №3674-VI) передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з пп. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону №3674-VI за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру який подано фізичною особою встановлюється ставка судового збору 0.4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Положеннями ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» від 15.12.2020 №1082-ХІ встановлено, що з 01 січня 2021 році прожитковий мінімум для працездатних осіб становить - 2270,00 грн.
Як вбачається з позовної заяви, позивачка просила суд визнати протиправною бездіяльність Дарницького управління поліції Головного управління національної поліції у м.Києві щодо неналежного розгляду адвокатського запиту Вовнюк Віталії Анатоліївни від 24.06.2021, поданого в інтересах АТ КБ «Приватбанк» та зобов'язати Дарницьке управління поліції Головного управління національної поліції у м.Києві надати адвокату Вовнюк Віталії Анатоліївні копії документів, а саме заяви про вчинення злочину/повідомлення про вчинення злочину або інший документ, на підставі якого було внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018100020001499.
При цьому, суд зазначає, що вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумови для застосування інших способів захисту порушеного права (скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення, зобов'язати прийняти рішення, вчинити дії чи утриматися від їх вчинення тощо) як наслідків протиправності акта, дій чи бездіяльності є однією вимогою.
Так, вимога про визнання протиправною бездіяльність Дарницького управління поліції Головного управління національної поліції у м.Києві щодо неналежного розгляду адвокатського запиту Вовнюк Віталії Анатоліївни від 24.06.2021, поданого в інтересах АТ КБ «Приватбанк», як передумова для застосування іншого способу захисту порушеного права, в даному випадку про зобов'язання Дарницьке управління поліції Головного управління національної поліції у м.Києві надати адвокату Вовнюк Віталії Анатоліївні копії документів, а саме заяви про вчинення злочину/повідомлення про вчинення злочину або інший документ, на підставі якого було внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018100020001499.
Отже, сплаті за звернення з даною позовною заявою підлягав судовий збір у розмірі 908,00 грн. (як за одну вимогу немайнового характеру).
Таким чином, матеріалами справи підтверджується, що позивачем було зайво сплачено 908,00 грн. судового збору.
Частиною 2 статті 132 КАС України передбачено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до пункту першого частини 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Отже, для повернення переплаченого судового збору у розмірі 908,00 грн., позивачу слід звернутись до суду з відповідним клопотанням.
Керуючись ст.ст. 6-10, 14, 72-77, 90, 132, 159, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Визнати протиправною бездіяльність Дарницького управління поліції Головного управління національної поліції у м.Києві щодо неналежного розгляду адвокатського запиту Вовнюк Віталії Анатоліївни від 24.06.2021, поданого в інтересах АТ КБ «Приватбанк».
3. Зобов'язати Дарницьке управління поліції Головного управління національної поліції у м.Києві надати адвокату Вовнюк Віталії Анатоліївні копії документів, а саме заяви про вчинення злочину/повідомлення про вчинення злочину або інший документ, на підставі якого було внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018100020001499.
4. Стягнути з Дарницького управління поліції Головного управління національної поліції у м.Києві за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача ОСОБА_1 908,00 грн. (дев'ятсот вісім гривень) судового збору.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Щавінський В.Р.