про повернення позовної заяви
07 травня 2025 року м. Київ № 320/19929/25
Суддя Київського окружного адміністративного суду Жук Р.В., розглянувши матеріали адміністративної справи
за позовом ОСОБА_1
до Міністерства оборони України
про визнання протиправним та скасування наказу від 15.03.2025 №31,-
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Міністерства оборони України про визнання протиправним та скасування наказу від 15.03.2025 №31.
Позовна заява подана та підписана представником позивача адвокатом Санцевич Вікторією Володимирівною через Електронний суд, на підтвердження повноважень якої надано у форматі PDF ордер на надання правничої (правової) допомоги серії АН №1603803.
Відповідно до приписів пункту 2 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником).
Частиною другою цієї статті передбачено, що суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, зокрема, якщо відсутні підстави для її повернення.
Вирішуючи питання щодо відкриття провадження в адміністративній справі за поданим позовом, суд виходить з такого.
Загальні вимоги до форми та змісту позовної заяви визначені у статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно з частиною 2 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Відповідно до положень частини першої статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Частиною першою статті 57 цього Кодексу передбачено, що представником у суді може бути адвокат або законний представник.
У свою чергу повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" (частина четверта статті 59 Кодексу адміністративного судочинства України).
Таким чином, сторона у справі має право на звернення до суду самостійно або через свого представника лише на підставі документу, що посвідчує його повноваження у визначеному законом порядку.
Згідно із абзацом 1 частини 1 статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 05.07.2012 № 5076-VI (далі - Закон № 5076-VI) адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Абзацом 2 частини 1 статті 26 Закону № 5076-VI передбачено, що документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Відповідно до частини 2 статті 26 Закону № 5076-VI ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об'єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера.
Частиною 3 статті 26 Закону № 5076-VI передбачено, що повноваження адвоката як захисника або представника в господарському, цивільному, адміністративному судочинстві, кримінальному провадженні, розгляді справ про адміністративні правопорушення, а також як уповноваженого за дорученням у конституційному судочинстві підтверджуються в порядку, встановленому законом.
Положення чинного законодавства наділяють суд обов'язком надавати оцінку заповненню ордеру адвокатом, адже в розумінні частини 4 статті 59 КАС України саме суд повинен перевірити адміністративну процесуальну дієздатність особи, яка подає позовну заяву.
Враховуючи те, що повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданими відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», суд повинен в обов'язковому порядку перевірити наявність та належне оформлення наданих адвокатом документів.
Верховний Суд у своїх рішеннях неодноразово звертав увагу на необхідність правильного оформлення ордеру відповідно до вимог, встановлених Положенням про ордер на надання правової допомоги та порядок ведення реєстру ордерів.
Рішенням Ради адвокатів України від 12 квітня 2019 року № 41 затверджено Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги (далі - Положення).
Ордер на надання правової допомоги - письмовий документ, що посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги у випадках і порядку, встановлених Законом України від 05 липня 2012 року № 5076-VI "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" та іншими законами України.
В Україні встановлюється єдина, обов'язкова для всіх адвокатів, типова форма ордера, яку затверджує Рада адвокатів України (зразок в Додатку 1).
Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро, адвокатським об'єднанням та повинен містити обов'язкові реквізити, передбачені цим Положенням.
Ордер, встановленої форми, є обов'язковим для прийняття усіма органами, установами, організаціями на підтвердження правомочності адвоката на вчинення дій, передбачених статтею 20 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність.
Пунктами 9-11 Положення обумовлено, що Ордер, що видається адвокатом, який здійснює свою діяльність індивідуально, підписується адвокатом та посвідчується печаткою адвоката (за її наявності).
Ордер, який видається адвокатським бюро або адвокатським об'єднанням, обов'язково має містити підпис адвоката, який надає правничу (правову) допомогу на підставі цього ордера, та підпис керівника адвокатського бюро, адвокатського об'єднання і скріплений печаткою юридичної особи.
Ордер, встановленої цим Положенням форми, є належним та достатнім підтвердженням правомочності адвоката на вчинення дій в інтересах клієнта.
Пунктом 12 Положення визначено, що ордер містить, зокрема, наступні реквізити:
12.1. Серію, порядковий номер ордера;
12.2. Прізвище, ім'я, по батькові або найменування особи, якій надається правова допомога;
12.3. Посилання на договір про надання правової допомоги/доручення органу (установи), уповноважених законом на надання безоплатної правової допомоги, номер (у випадку наявності) та дату цього документа;
12.4. Назву органу, у якому надається правнича допомога адвокатом із зазначенням, у випадку необхідності, виду адвокатської діяльності відповідно до статті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Під назвою органу розуміється як безпосередньо назва конкретного органу так і назва групи органів визначених пунктом 2 частини 1 статті 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (наприклад, судові органи, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, органи досудового слідства, правоохоронні органи тощо).
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правничої допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правничої допомоги, зокрема: представляти і захищати права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб у суді, органах державної влади та органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності, громадських об'єднаннях, перед громадянами, посадовими і службовими особами, до повноважень яких належить вирішення відповідних питань в Україні та за її межами.
Відповідальність за достовірність вказаних в ордері даних несе адвокат (особа, яка видала ордер). У ордері на надання правової допомоги, який видається адвокатом або адвокатським бюро чи адвокатським об'єднанням, не заборонено здійснювати виправлення і дописки, у разі якщо обсяг повноважень адвоката змінюється в межах такого договору.
Під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема: представляти і захищати права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб у суді, органах державної влади та органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності, громадських об'єднаннях, перед громадянами, посадовими і службовими особами, до повноважень яких належить вирішення відповідних питань в Україні та за її межами (пункт 2 частини першої статті 20 Закону).
Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що законодавець чітко відокремив судові органи як такі, що повинні бути окремо зазначені в ордері на надання правової допомоги, зокрема в графі «Назва органу, в якому надається правова допомога».
Отже, в ордері на надання правової допомоги має бути зазначено або безпосередньо назва конкретного органу, або назва групи органів.
У матеріалах справи наявний ордер серії АН №1603803, виданий адвокатом, що здійснює адвокатську діяльність індивідуально, в якому зазначено, що цей ордер виданий на надання правничої (правової) допомоги ОСОБА_1 адвокатом Санцевич Вікторії Володимирівни "у Окружному адміністративному суді міста Києва". Вказаний ордер виданий на підставі договору про надання правової допомоги №01/2025 від 18.01.2025. Означений договір до позовної заяви не доданий.
Отже у даному ордері зазначено конкретну назву органу, у якому надається правнича допомога адвокатом, а саме: Окружний адміністративний суд міста Києва.
У зв'язку з чим суд приходить до висновку, що такий ордер не можна вважати документом, що посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги позивачу в Київському окружному адміністративному суді.
Таким чином, до позовної заяви не додано жодного допустимого документу в розумінні ст. 59 Кодексу адміністративного судочинства України, який би підтверджував повноваження адвоката щодо надання правової допомоги саме у Київському окружному адміністративному суді.
Отже, всупереч наведеному та вимогам Положення про ордер, ордер на представництво інтересів позивача від 18.03.2025 не є документом, який підтверджує повноваження на представництво інтересів позивача в Київському окружному адміністративному суді адвоката Санцевич В.В.
При цьому суд зауважує, що п.12.4 Положення передбачає можливість під назвою органу, у якому надається правова допомога адвокатом, вказувати як безпосередньо назву конкретного органу так і назву групи органів, визначених пунктом 2 частини 1 статті 20 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (наприклад, судові органи, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, органи досудового слідства, правоохоронні органи тощо).
Згідно з пунктом 3 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
За таких обставин, суд дійшов висновку про повернення позивачу позовної заяви.
Оскільки позовна заява з додатками у паперовому вигляді до суду не подавалась, а сформована в підсистемі ЄСІТС «Електронний суд», суд обмежується лише процесуальним рішенням про її повернення.
Керуючись пунктом 1 частини четвертої статті 169, статтями 241-243, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, Київський окружний адміністративний суд,
1. Позовну заяву повернути позивачу.
2. Копію ухвали невідкладно надіслати позивачу.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення в порядку, визначеному статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України і може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 292-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Жук Р.В.