про залишення позовної заяви без руху
06 травня 2025 року м. Київ № 320/21501/25
Суддя Київського окружного адміністративного суду Лисенко В.І., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Господарського суду Чернігівської області, Державної судової адміністрації України, Територіального управління Державної судової адміністрації України у Чернігівській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду через підсистему "Електронний суд" звернувся ОСОБА_1 з позовом до Господарського суду Чернігівської області , Державної судової адміністрації України , Територіального управління Державної судової адміністрації України у Чернігівській області про визнання протиправними дій, у якому просить суд :
- визнати протиправним нарахування та виплати судді Господарського суду Чернігівської області ОСОБА_1 за період з 01.03.2023 по 31.03.2025 суддівської винагороди, у тому числі, допомоги на оздоровлення, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, у розмірі 2102,00 грн.;
- зобов'язати Господарський суд Чернігівської області провести нарахування та виплату суддівської винагороди та допомоги на оздоровлення судді Господарського суду Чернігівської області ОСОБА_1 за КЕКВ 2113 «Суддівська винагорода» за кодом програмної класифікації видатків та кредитування державного бюджету 0501020, відповідно до вимог статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»:
- за період з 01.03.2023 по 31.12.2023, виходячи з базового розміру посадового окладу судді 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого на 01.01.2023 складає 2684,00 грн;
- за період з 01.05.2024 по 31.03.2025, виходячи з базового розміру посадового окладу судді 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого на 01.01.2024 та 01.01.2025 складає 3028,00 грн, а також компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати;
- зобов'язати Господарський суд Чернігівської області та Державну судову адміністрацію України внести зміни до кошторису, плану асигнувань загального фонду бюджету, плану використання бюджетних коштів, розрахунку фонду заробітної плати тощо Господарського суду Чернігівської області на 2025 рік в частині встановлення посадового окладу судді ОСОБА_1 , виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01.01.2025, в розмірі 3028,00 грн за КЕКВ 2113 «Суддівська винагорода» за кодом програмної класифікації видатків та кредитування державного бюджету 0501020;
- зобов'язати Державну судову адміністрацію України вжити усі необхідні заходи щодо перерозподілу видатків бюджету для забезпечення виплати судді ОСОБА_1 суддівської винагороди, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01.01.2025, в розмірі 3028,00 грн за КЕКВ 2113 «Суддівська винагорода» за кодом програмної класифікації видатків та кредитування державного бюджету 0501020;
- зобов'язати Господарський суд Чернігівської області та Територіальне управління ДСА України у Чернігівській області внести зміни до штатного розпису Господарського суду Чернігівської області на 2025 рік щодо посадового окладу судді ОСОБА_1 , виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01.01.2025, в розмірі 3028,00 грн.
Відповідно за приписами пунктів 3, 5 та 6 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Перевіривши матеріали вказаного адміністративного позову, суд встановив його невідповідність вимогам КАС України та наявність таких недоліків.
Згідно із частиною першою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до правових висновків Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, викладених у постановах від 27 квітня 2023 року у справі № 300/4201/22 та від 25 квітня 2023 року у справі № 380/15245/22, положення статті 122 КАС України не містять норми, які б врегульовували порядок звернення осіб, які перебувають (перебували) на публічній службі, до адміністративного суду у справах про стягнення належної їм заробітної плати у разі порушення законодавства про оплату праці. Положення статті 233 КЗпП України в частині, що стосуються строку звернення до суду у справах, пов'язаних з недотриманням законодавства про оплату праці, мають перевагу в застосуванні перед частиною п'ятою статті 122 КАС України.
Відповідно до частини другої статті 233 КЗпП України (у редакції, чинній до змін, внесених згідно із Законом України від 01.07.2022 № 2352-ІХ) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Законом України від 01.07.2022 № 2352-ІХ, який набрав чинності з 19 липня 2022 року, частини першу і другу статті 233 КЗпП України викладено в такій редакції:
«Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116)».
Отже, до 19 липня 2022 року КЗпП України не обмежував будь-яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати. Після цієї дати строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
При цьому до вимог щодо заробітної плати, які виникли до 19 липня 2022 року, відповідно до правового висновку, наведеного у пунктах 29, 33 постанови Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 27 квітня 2023 року у справі № 300/4201/22, а також у пунктах 21-22 постанови Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 19 січня 2023 року у справі № 460/17052/21, має бути застосована частина друга статті 233 КЗпП у редакції, чинній до 19 липня 2022 року.
Починаючи з 19 липня 2022 року, - дня набрання чинності Законом України від 01.07.2022 № 2352-IX, яким частини першу і другу статті 233 КЗпП України викладено у новій редакції, законодавчо був визначений тримісячний строк звернення до суду.
В позовній заяві позивачем заявлені вимоги щодо перерахунку суддівської винагороди за період з 01 березня 2023 року по 31 грудня 2023 року та з 01 травня 2024 року по 31 березня 2025 року.
З урахуванням вищенаведених правових висновків Верховного Суду, строк звернення до суду з позовними вимогами щодо перерахунку позивачу суддівської винагороди за період з 01 березня 2023 року по 31 грудня 2023 року та з 01 травня 2024 року по 31 березня 2025 року обмежений трьома місяцями з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
Суддею встановлено, що з позовними вимогами щодо перерахунку суддівської винагороди за період з 01 березня 2023 року по 31 грудня 2023 року та з 01 травня 2024 року по 31 березня 2025 року позивач звернувся до суду після спливу тримісячного строку звернення, визначеного статтею 233 КЗпП України.
Отже, з дня отримання суддівської винагороди особою, вона вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів.
При цьому отримання відповіді від відповідача не змінює момент, з якого позивач повинен дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду в даному випадку.
Реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, не реалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою.
Відповідно до частин першої та другої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Згідно із частиною шостою статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Відповідно до частини першої статті 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Оскільки позивачем разом із позовною не надано заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду в частині вимог щодо перерахунку суддівської винагороди за період з 01 березня 2023 року по 31 грудня 2023 року та з 01 травня 2024 року по 31 березня 2025 року, та докази поважності причин його пропуску, суддя вважає за необхідне позовну заяву залишити без руху.
Керуючись ст.ст. 161, 169, 171 КАС України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до Господарського суду Чернігівської області , Державної судової адміністрації України , Територіального управління Державної судової адміністрації України у Чернігівській області про визнання протиправними дій, - залишити без руху.
Встановити позивачеві десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії даної ухвали.
Роз'яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Копію ухвали надіслати позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Лисенко В.І.