08 травня 2025 року справа №640/23094/20
Київський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Дудін С.О., судді: Кушнова А. О. та Щавінський В. Р., розглянув у порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, Репинської сільської ради Міжгірського району Закарпатської області, на стороні відповідача - Закарпатської обласної державної адміністрації та Міжгірської сільської ради Міжгірського району Закарпатської області, про визнання протиправним та скасування розпорядження в частині.
Суть спору: до Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 (далі по тексту також позивач, ОСОБА_1 ) з позовом до Кабінету Міністрів України (далі по тексту також відповідач, КМУ) про визнання протиправним та скасування розпорядження Кабінету Міністрів України від 12.06.2020 №712-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Закарпатської області» в частині входження території Репинської територіальної громади до території Міжгірської територіальної громади (код населення пункту - адміністративного центру територіальної громади згідно з КОАТУУ - 211455100).
Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач повідомив, що спірним розпорядженням, зокрема, територію Репинської територіальної громад (село Репине з присілками Сухий Діл) включено до складу Міжгірської територіальної громади. На думку позивача, такий спосіб об'єднання територіальних громад спірним розпорядженням здійснено у протиправний спосіб, без участі (волевиявлення) як самих територіальних громад, так і відповідних сільських рад, території яких відповідач включив до складу території Міжгірської територіальної громади.
Позивач стверджує про відсутність у відповідача повноважень на об'єднання територіальних громад без їх участі. При цьому, схвалення проекту рішення щодо добровільного об'єднання територіальних громад розглядається сільськими, селищними та міськими радами з врахуванням результатів громадського обговорення. Проте, позивач зазначає, що ані він, ані інші жителі (члени) Репинської територіальної громади не висловлювали свого волевиявлення з приводу включення їх територіальної громади до складу Міжгірської територіальної громади.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.10.2020 відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено здійснити розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання у справі.
Залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, Репинську сільську раду.
Відповідач, заперечуючи проти позовних вимог, зазначив, що положеннями Закону України від 16.04.2020 №562-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо визначення територій та адміністративних центрів територіальних громад» КМУ надано повноваження на затвердження територій територіальних громад, що має наслідком правомірність спірного розпорядження.
Відповідач пояснив, що постановою Верховної Ради України від 17.07.2020 №807-ІХ «Про утворення та ліквідацію районів» у Закарпатській області утворений, зокрема, Хустський район у складі територій, зокрема, і Міжгірської селищної територіальної громади, затверджений КМУ. Таким чином, у разі скасування спірного розпорядження в частині створення Міжгірської територіальної громади Закарпатської області, на думку відповідача, виникне правова невизначеність щодо статусу Репинської сільської громади, окремого існування якої у складі Хустського району чи іншого району Закарпатської області не передбачено.
Таким чином, на думку відповідача, позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.11.2020 залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, Закарпатську обласну державну адміністрацію та Міжгірську сільську раду.
Усною ухвалою суду від 05.04.2021, постановленою без виходу до нарадчої кімнати із занесенням до протоколу судового засідання, представнику відповідача відмовлено у задоволенні клопотання про залишення позовної заяви без розгляду.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.04.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
Відповідачем подано до суду додаткові пояснення, в яких зазначено, що позивач помилково розглядає спірне розпорядження як порушення права територіальної громади на добровільність об'єднання з іншими громадами.
Відповідач вважає, що при прийнятті спірного розпорядження Урядом здійснена реалізація компетентності, яка не відноситься до процедури добровільного об'єднання територіальних громад, а тому не вимагає погодження з боку відповідних територіальних громад.
Відповідач наголосив на тому, що конфігурація територій територіальних громад, визначених спірним розпорядженням, відповідає конфігурації територіальних громад, визначеній відповідним Перспективним планом формування територіальних громад.
Відповідно до довідки Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.04.2021 судом на підставі заяви позивача було вирішено здійснити подальший розгляд справи у порядку письмового провадження.
Отже, справа перебуває у письмовому провадженні на стадії розгляду справи по суті.
13 грудня 2022 року Верховною Радою України було прийнято Закон України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» №2825-IX, статтею 1 якого встановлено ліквідувати Окружний адміністративний суд міста Києва.
Пунктом 1 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» вказаного Закону визначено, що цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.
Згідно з пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» вказаного Закону установлено, що з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя; до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.
14 грудня 2022 року вказаний Закон був опублікований в газеті «Голос України» №254 та набрав чинності 15.12.2022.
09 жовтня 2023 року на адресу Київського окружного адміністративного суду від Окружного адміністративного суду міста Києва надійшли матеріали адміністративної справи та за результатом автоматизованого розподілу були передані на розгляд судді Дудіну С.О.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 20.11.2023 адміністративну справу прийнято до провадження для її розгляду по суті у порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження колегією у складі трьох суддів.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
ОСОБА_1 є громадянином України, про що свідчить наявна в матеріалах справи копія паспорта громадянина України.
Відповідно до записів про державну реєстрацію місця проживання, позивач проживає в с. Репине, Міжгірського району, Закарпатської області.
Розпорядженням КМУ від 12.06.2020 №712-р відповідно до абзацу 1 пункту 7-1 розділу V «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено адміністративні центри та затверджено території територіальних громад згідно з додатком, зокрема, Міжгірську територіальну громаду, до якої увійшла у тому числі Репинська територіальна громада.
Не погоджуючись з правомірністю прийняття відповідачем цього розпорядження в частині входження Репинської територіальної громади до території Міжгірської територіальної громади, позивач звернувся з даним позовом до суду, з приводу чого суд зазначає таке.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Аналіз даної норми дає змогу дійти висновку, що діяльність органів державної влади здійснюється у відповідності до спеціально-дозвільного типу правового регулювання, який побудовано на основі принципу «заборонено все, крім дозволеного законом; дозволено лише те, що прямо передбачено законом». Застосування такого принципу суттєво обмежує цих суб'єктів у виборі варіантів чи моделі своєї поведінки, а також забезпечує використання ними владних повноважень виключно в межах закону і тим самим істотно обмежує можливі зловживання з боку держави та її органів.
Вчинення ж державним органом чи його посадовою особою дій у межах компетенції, але непередбаченим способом, у непередбаченій законом формі або з виходом за межі компетенції є підставою для визнання таких дій та правових актів, прийнятих у процесі їх здійснення, неправомірними.
Відповідно до статті 140 Конституції України місцеве самоврядування є правом територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.
Постановою Кабінету Міністрів України від 08.04.2015 №214 затверджено Методику формування спроможних територіальних громад (далі по тексту також - Методика).
Відповідно до пункту 1 Методики ця Методика визначає механізм та умови формування спроможних територіальних громад, а також порядок розроблення і схвалення перспективного плану формування територій громад Автономної Республіки Крим, області (далі - перспективний план).
У розумінні пункту 2 Методики спроможна територіальна громада - це територіальні громади сіл (селищ, міст), які в результаті добровільного об'єднання здатні самостійно або через відповідні органи місцевого самоврядування забезпечити належний рівень надання послуг, зокрема, у сфері освіти, культури, охорони здоров'я, соціального захисту, житлово-комунального господарства, з урахуванням кадрових ресурсів, фінансового забезпечення та розвитку інфраструктури відповідної адміністративно-територіальної одиниці.
Пунктом 4 Методики передбачено, що формування спроможних територіальних громад здійснюється шляхом: розроблення Радою міністрів Автономної Республіки Крим, облдержадміністрацією проекту перспективного плану; схвалення проекту перспективного плану Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласною радою; затвердження Кабінетом Міністрів України перспективних планів; добровільного об'єднання територіальних громад; добровільного приєднання до об'єднаної територіальної громади, визнаної спроможною відповідно до частини четвертої статті 9 Закону України «Про добровільне об'єднання територіальних громад», суміжної сільської, селищної територіальної громади, яка відповідно до перспективного плану формування територій громад Автономної Республіки Крим, області належить до цієї об'єднаної територіальної громади; формування органів місцевого самоврядування спроможних територіальних громад.
Відповідно до пункту 5 Методики Рада міністрів Автономної Республіки Крим, облдержадміністрація розробляє відповідно до цієї Методики із залученням у разі потреби представників органів місцевого самоврядування, органів самоорганізації населення та громадськості відповідних адміністративно-територіальних одиниць: проект перспективного плану; паспорти спроможних територіальних громад за формою згідно з додатком.
Згідно з пунктом 11 Методики з метою врахування інтересів територіальних громад під час розроблення проекту перспективного плану уповноважені Радою міністрів Автономної Республіки Крим, облдержадміністрацією посадові особи проводять консультації з уповноваженими представниками органів місцевого самоврядування та їх асоціацій, а також суб'єктами господарювання та їх громадськими об'єднаннями.
Пунктом 12 Методики передбачено, що, якщо в процесі розроблення проекту перспективного плану після проведення консультацій виникла необхідність внесення до нього змін, проводяться додаткові консультації.
У відповідності до пункту 13 Методик, проект перспективного плану розробляється в електронному та паперовому вигляді та включає: графічну частину, яка відображає межі спроможних територіальних громад, їх потенційні адміністративні центри та всі населені пункти, що увійшли до їх складу; перелік спроможних територіальних громад із зазначенням найменувань територіальних громад, що входять до їх складу.
Згідно з вимогами пункту 14 Методики проект перспективного плану схвалюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, відповідною обласною радою та вноситься в установленому порядку на розгляд Кабінету Міністрів України разом з паспортами спроможних територіальних громад для його затвердження.
У разі схвалення Верховною Радою Автономної Республіки Крим, відповідною обласною радою змін до перспективного плану, проект акта Кабінету Міністрів України про внесення таких змін до перспективного плану вноситься на розгляд Кабінету Міністрів України Радою міністрів Автономної Республіки Крим, облдержадміністрацією в установленому порядку.
14 травня 2020 року набрав чинності Закон України від 16.04.2020 № 562-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо визначення територій та адміністративних центрів територіальних громад», яким розділ V «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» доповнено пунктом 7-1, відповідно до абзацу першого якого встановлено, що до прийняття закону про адміністративно-територіальний устрій України визначення адміністративних центрів територіальних громад та затвердження територій територіальних громад здійснює Кабінет Міністрів України.
Абзацом другим пункту 2 розділу II «Прикінцеві положення» Закону України від 16.04.2020 № 562-ІХ встановлено, що визначення адміністративних центрів територіальних громад та затвердження територій територіальних громад здійснюється на основі затверджених Кабінетом Міністрів України перспективних планів формування територій громад Автономної Республіки Крим, областей.
Судом встановлено, що розпорядженням КМУ від 13.05.2020 №572-р затверджено перспективний план формування територій громад Закарпатської області.
В означеному розпорядженні в переліку територіальних громад Закарпатської області зазначена, зокрема, Міжгірська територіальна громада, до складу якої входять Міжгірська, Верхньобистрянська, Вучківська, Голятинська, Лісковецька, Лозянська, Майданська, Новоселицька, Присліпська, Репинська, Соймівська, Торунська територіальні громади.
З аналізу положень Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», зі змінами, внесеними Законом України від 16.04.2020 № 562-ІХ, на підставі яких відповідач реалізував свою компетенцію щодо визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Закарпатської області, суд приходить до висновку, що означені приписи Закону не передбачають отримання погодження чи будь-яку іншу участь представників територіальних громад в процесі визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад.
До того ж, матеріали справи не містять доказів оскарження або скасування Перспективного плану формування територій громад Закарпатської області, на основі якого було прийнято спірне розпорядження.
Суд наголошує на тому, що відповідач не є суб'єктом проведення відповідних консультацій. Водночас стадія схвалення Перспективного плану формування територій громад Закарпатської області та розпорядження про його затвердження не оскаржується в даному провадженні.
З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що затверджена спірним розпорядженням конфігурація Міжгірської територіальної громади, до складу якою входить, зокрема, і Репинська територіальна громада, саме внаслідок реалізації Урядом передбачених Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» повноважень щодо визначення територій та адміністративних центрів територіальних громад є законною.
Суд зауважує, що постановою Центральної виборчої комісії від 08 серпня 2020 року № 160, з урахуванням, зокрема, розпорядження Кабінету Міністрів України 712-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Закарпатської області», було призначено перші вибори депутатів сільських, селищних, міських рад територіальних громад і відповідних сільських, селищних, міських голів 25 жовтня 2020 року.
Зокрема, 25 жовтня 2020 року було проведено вибори депутатів та Міжгірської територіальної громади з адміністративним центром у смт. Міжгір'я.
Відтак, розпорядження Кабінету Міністрів України від України від 12 червня 2020 року 712-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Закарпатської області», фактично реалізоване, а юридичним наслідком такої реалізації розпорядження є проведення місцевих виборів та створення і функціонування зазначених громад.
Суд зауважує, що виключення на підставі судового рішення Репинської територіальної громади зі складу Міжгірської територіальної громади з адміністративним центром у смт. Міжгір'я, не є належним та ефективним засобом захисту порушеного права, оскільки, не відновлює нібито порушенні права позивача, адже таким рішенням не скасовуються результати місцевих виборів та не скасовується факт утворення Міжгірської територіальної громади з адміністративним центром у смт. Міжгір'я.
Саме такий правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 19.10.2022 у справі №640/32312/20.
Інших доводів, що можуть вплинути на правильність вирішення судом спору, що розглядається, матеріали справи не містять.
Таким чином, у задоволенні позову слід відмовити.
Враховуючи положення статті 139 КАС України у суду відсутні підстави для стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача понесені позивачем витрати по сплаті судового збору.
На підставі викладеного, керуючись статтями 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Головуючий суддя Дудін С.О.
Судді Кушнова А. О.
Щавінський В. Р.