ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"08" травня 2025 р. справа № 300/1240/25
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Тимощука О.Л., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовною заявою ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області
про визнання дій протиправними, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,
Адвокат Шевченко Наталія Павлівна (далі - представник позивача), яка діє в інтересах ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) 25.02.2025 звернулася в суд з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі - відповідач , ГУ ПФУ у Львівській області, орган пенсійного фонду), в якій просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 28.01.2025 №092850006316 про відмову у перерахунку пенсії ОСОБА_1 ;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити з 01.02.2025 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з урахуванням до страхового стажу у подвійному розмірі періодів роботи з 02.01.1996 по 31.03.1997, з 01.01.1998 по 04.08.1999, з 01.09.1999 по 30.06.2020, відповідно до статті 60 Закону України “Про пенсійне забезпечення».
В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначила, що ОСОБА_1 з 02.01.1996 по 31.03.1997 працювала на посаді чергової медсестри наркологічного відділу, з 01.01.1998 по 04.08.1999 - на посаді медсестри дерматовенерологічного диспансерного відділу, з 01.09.1999 по 30.06.2020 - на посаді медсестри наркологічного кабінету поліклінічного відділення, медсестри наркологічного кабінету госпрозрахункового відділу, фельдшера з наркології наркологічного кабінету, фельдшера з наркології кабінету нарколога поліклінічного відділення Калуської центральної районної лікарні, що підтверджується записами в її трудовій книжці та уточнюючими довідками КНП «Центральна районна лікарня Калуської міської ради Івано-Франківської області» від 20.11.2024 №2690 та КНП «Калуська міська лікарня Калуської міської ради» від 05.12.2024 №624. ОСОБА_1 30.06.2020 призначено пенсію за вислугою років. Позивач 21.01.2025 звернулась до ГУ ПФУ в Івано-Франківській області із заявою про перерахунок пенсії в зв'язку із зарахуванням у подвійному розмірі періодів роботи з 02.01.1996 по 31.03.1997, з 01.01.1998 по 04.08.1999, з 01.09.1999 по 30.06.2020 відповідно до статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Проте у перерахунку пенсії їй було відмовлено згідно з рішенням ГУ ПФУ у Львівській області №092850006316 від 28.01.2025, оскільки, на переконання пенсійного органу, позивач не працювала у закладах, передбачених статтею 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Представник позивача зауважила, що редакція статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» є чинною на теперішній час. Стаття 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» не скасовує статтю 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та не зупиняє її дію, а тому спірні періоди роботи підлягають зарахуванню до страхового стажу в подвійному розмірі. З метою захисту порушеного права позивач через уповноваженого представника звернулася до суду з цією позовною заявою.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 27.02.2025 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи в порядку, визначеному статтею 262 КАС України (а.с. 18-20).
Пунктом 2 резолютивної частини цієї ухвали залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області.
Також пунктом 7 ухвали витребувано у Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області належним чином засвідчену копію оскаржуваного рішення від 28.01.2025 №092850006316, а пунктом 8 витребувано у Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області належним чином засвідчені копії матеріалів пенсійної справи в частині призначення та всіх проведених перерахунків пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 ), на підставі яких прийнято оскаржуване рішення від 28.01.2025 №092850006316 та вичерпне обґрунтування з посиланням на відповідні докази причин (підстав) не включення до загального страхового стажу у подвійному розмірі періодів роботи позивача з 02.01.1996 по 31.03.1997, з 01.01.1998 по 04.08.1999, з 01.09.1999 по 30.06.2020, відповідно до статті 60 ЗУ «Про пенсійне забезпечення».
ГУ ПФУ у Львівській області скористалося правом подання відзиву на позов, який надійшов на поштову адресу суду 17.03.2025 (а.с.45-47). Так, у відзиві представник відповідача заперечила проти задоволення позову. Вказала, що пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з 1 січня 2004 року застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років. Таким чином, в подвійному розмірі на підставі статті 60 Закону України “Про пенсійне забезпечення» підлягають зарахуванню періоди роботи до 01.01.2004. Для періодів роботи після 01.01.2004 законодавством не встановлено пільг щодо обчислення страхового стажу працівників відділень закладів охорони здоров'я. Таким чином, вважає позовні вимоги ОСОБА_1 безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.
Також 17.03.2025 до суду надійшли пояснення ГУ ПФУ в Івано-Франківській області (а.с. 52-56). Представник третьої особи вказала на безпідставність позовних вимог. Зауважила, що пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з 01.01.2004 застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років. Таким чином, відсутні правові норми в Законі України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», які передбачають врахування статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» для обрахунку стажу після 01.01.2004. Просила врахувати подані пояснення та відмовити в задоволенні позовних вимог.
Також на виконання вимог ухвали суду від 27.02.2025 ГУ ПФУ в Івано-Франківській області подано копії витребуваних документів.
Суд, розглянувши у відповідності до вимог статті 262 КАС України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, встановив такі обставини.
Відповідно до записів трудової книжки серії НОМЕР_2 від 26.03.1990, належної ОСОБА_1 , (а.с. 33-35), позивач, працювала, зокрема, на посадах:
з 02.01.1996 по 01.02.1997 - чергової медсестри наркологічного відділу Калуської центральної районної лікарні;
з 01.02.1997 по 31.03.1997 - чергової медсестри наркологічного відділу Калуської центральної районної лікарні;
з 01.01.1998 по 04.08.1999 - чергової медсестри дерматовенерологічного диспансерного відділу Калуської центральної районної лікарні;
з 01.09.1999 по 01.08.2000 - медсестри наркологічного кабінету поліклінічного відділення Калуської центральної районної лікарні;
з 01.08.2000 по 01.08.2006 - медсестри наркологічного кабінету поліклінічного відділення та на 0,5 посади медсестри наркологічного кабінету госпрозрахункового відділу поліклінічного відділення Калуської центральної районної лікарні (Центральної районної поліклініки Калуської центральної районної лікарні);
з 01.08.2006 по 02.01.2008 - медсестри наркологічного кабінету госпрозрахункового відділу Центральної районної поліклініки Калуської центральної районної лікарні;
з 02.01.2008 по 01.02.2008 - фельдшера з наркології наркологічного кабінету та медсестри наркологічного кабінету госпрозрахункового відділення Центральної районної поліклініки;
з 01.02.2008 по 01.01.2009 - фельдшера з наркології наркологічного кабінету Центральної районної поліклініки;
з 01.01.2009 по 01.01.2011 - фельдшера з наркології кабінету нарколога поліклінічного відділення Комунального закладу «Районна лікарня Калуської районної ради»;
з 01.01.2011 по 01.01.2012 - фельдшера з наркології кабінету нарколога поліклінічного відділення Центральної районної поліклініки Калуської центральної районної лікарні;
з 01.01.2012 по 30.06.2020 - фельдшера з наркології кабінету нарколога поліклінічного відділення Комунального закладу «Районна лікарня Калуської районної ради».
Зазначені періоди роботи також підтверджуються довідкою №2690 від 20.11.2024, виданою Комунальним некомерційним підприємством «Центральна районна лікарня Калуської міської ради Івано-Франківської області» (а.с.36) та довідкою №624 від 05.12.2024, виданою Комунальним некомерційним підприємством «Калуська міська лікарня Калуської міської ради» (а.с. 37).
Також відповідно до змісту довідки №624 від 05.12.2024 ОСОБА_1 за період роботи працювала повний робочий день на посаді сестри медичної та фельдшера з наркології кабінету нарколога поліклінічного відділення, а також працювала в дерматовенерологічному диспансерному відділі, з людьми хворими на особливо небезпечні інфекції, паразитарні хвороби і носіями збудників хвороб: сифіліс, мікроспорія, трихофігія, короста, демодекоз, гонорея, фавус, що дає право на обчислення стажу в подвійному розмірі згідно зі статтею 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Також заначено, що за період роботи перебувала у відпустці по догляду за дитиною з 20.06.1990 по 24.04.1991 - до 1-го року; 24.04.1991 по 24.04.1993 - до 1,5 року; з 25.10.1991 по 24.04.1993 - до 3-х років: До роботи приступила з 24.02.1993.
Окрім цього, відповідно до даних довідки №624 від 05.12.2024, ОСОБА_1 перебувала у відпустках без збереження заробітної плати: з 01.10.2002 по 01.11.2002; з 24.11.2003 по 28.11.2003; з 15.12.2003 по 31.12.2003; з 02.02.2004 по 28.02.2004; з 01.03.2004 по 31.03.2004; з 01.04.2004 по 30.04.2004; з 22.08.2005 по 19.11.2005; з 01.12.2006 по 31.12.2006; з 18.06.2007 по 27.06.2007; 07.05.2013; 10.05.2013; 07.06.2013; 14.06.2013; з 28.11.2013 по 18.12.2013; 24.04.2014; з 24.09.2014 по 03.10.2014; з 05.05.2015 по 08.05.2015; з 06.10.2015 по 09.10.2015; 08.01.2016; 14.04.2016; 05.08.2016; 30.12.2016; 16.05.2017; 17.05.2017; 15.11.2017; з 04.06.2018 по 08.06.2018; з 22.07.2019 по 23.07.2019; 17.10.2019; 18.10.2019; 21.10.2019; 22.10.2019.
Відповідно до рішення №092850006316 від 10.07.2020, ОСОБА_1 з 03.07.2020 призначено пенсію за вислугу років. При призначенні пенсії обраховано загальний стаж (повний) - 33 роки 06 місяців 10 днів; коефіцієнт стажу з урахуванням кратності - 0,33500 - 402 місяці; коефіцієнт стажу без урахування кратності - 0,33500 (а.с. 59).
Окрім цього, відповідно до форми РС-право (номер ПС: 092850006316) періоди роботи позивача як працівника охорони здоров'я враховано в одинарному розмірі (а.с. 60-61).
ОСОБА_1 звернулася до ГУ ПФУ в Івано-Франківській області із заявою від 21.01.2025 про перерахунок пенсії, до якої долучила довідки №624 від 05.12.2024 та №2690 від 20.11.2024 (а.с. 77-79).
Заяву позивача від 21.01.2025 за принципом екстериторіальності передано на розгляд ГУ ПФУ у Львівській, яке прийняло оскаржуване рішення від 28.01.2025 №092850006316 про відмову у перерахунку пенсії (а.с. 82).
У зазначеному рішенні відповідач зазначив, що правом на пільгове обчислення страхового стажу відповідно до статті 60 Закону України “Про пенсійне забезпечення» користуються особи, які працювали у відповідних закладах до 01.01.2004. Надалі стаж обчислюється в одинарному розмірі. Також зазначив, що згідно з долученою довідкою від 05.12.2024 №624 позивач не працювала у закладах, передбачених статтею 60 Закону України “Про пенсійне забезпечення».
Листом №0900-0210-8/6453 від 03.02.2025 ГУ ПФУ в Івано-Франківській області повідомило позивача про надсилання рішення про відмову в перерахунку пенсії від 28.01.2025 №092850006316 (а.с. 14).
Не погоджуючись із рішенням ГУ ПФУ у Львівській області від 28.01.2025 №092850006316 про відмову у перерахунку пенсії позивач з метою захисту порушеного права звернувся через уповноваженого представника з цією позовною заявою до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд керується приписами Конституції України, Кодексу адміністративного судочинства України, а також бере до уваги положення законів та підзаконних нормативно-правових актів у відповідних редакціях, чинних на момент виникнення спірних правовідносин.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
У пункті 5 рішення № 8-рп/2005 від 11.10.2005 Конституційний Суд України зазначив, що право на пенсійне забезпечення є складовою конституційного права на соціальний захист.
За приписами пунктів 1, 6 частини першої статті 92 Конституції України права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Порядок призначення, виплати та перерахунку призначеної пенсії регулюється Законом України "Про пенсійне забезпечення" №1788-XII від 05.11.1991 (надалі, також - Закон №1788-ХІІ) та Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 09.07.2003 (надалі, також - Закон №1058-IV).
Відповідно до статті 24 Закону №1058 страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Закон України №1058-IV набрав чинності 01.01.2004. До цього моменту пенсійні відносини врегульовувалися Законом №1788.
Відповідно до статті 62 Закону України №1788-ХІІ основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Відповідно до копії трудової книжки серії НОМЕР_2 від 26.03.1990 позивач з 02.01.1996 по 31.03.1997 працювала на посаді чергової медсестри наркологічного відділу, з 01.01.1998 по 04.08.1999 - на посаді медсестри дерматовенерологічного диспансерного відділу, з 01.09.1999 по 30.06.2020 - на посаді медсестри наркологічного кабінету поліклінічного відділення, медсестри наркологічного кабінету госпрозрахункового відділу, фельдшера з наркології наркологічного кабінету, фельдшера з наркології кабінету нарколога поліклінічного відділення Калуської центральної районної лікарні (а.с. 33-35).
Зазначені періоди роботи також підтверджуються довідкою №2690 від 20.11.2024, виданою Комунальним некомерційним підприємством «Центральна районна лікарня Калуської міської ради Івано-Франківської області» (а.с. 36) та довідкою №624 від 05.12.2024, виданою Комунальним некомерційним підприємством «Калуська міська лікарня Калуської міської ради» (а.с. 37).
Відповідно до змісту довідки №624 від 05.12.2024 ОСОБА_1 за період роботи працювала повний робочий день на посаді сестри медичної та фельдшера з наркології кабінету нарколога поліклінічного відділення, а також працювала в дерматовенерологічному диспансерному відділі, з людьми хворими на особливо небезпечні інфекції, паразитарні хвороби і носіями збудників хвороб: сифіліс, мікроспорія, трихофігія, короста, демодекоз, гонорея, фавус, що дає право на обчислення стажу в подвійному розмірі згідно зі статтею 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Відповідно до статті 60 Закону №1788-ХІІ робота в лепрозорних і протичумних закладах охорони здоров'я, у закладах (відділеннях) з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, в інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров'я, у патолого-анатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров'я, а також у психіатричних закладах охорони здоров'я зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про психіатричну допомогу" від 22.02.2000 №1489-III психіатрична допомога - комплекс спеціальних заходів, спрямованих на обстеження стану психічного здоров'я осіб на підставах та в порядку, передбачених цим Законом та іншими законами України, профілактику, діагностику психічних розладів, лікування, нагляд, догляд, медичну та психологічну реабілітацію осіб, які страждають на психічні розлади, у тому числі внаслідок вживання психоактивних речовин.
Фахівець - медичний працівник (лікар, медична сестра, фельдшер), психолог, соціальний працівник та інший працівник, який має відповідну освіту та спеціальну кваліфікацію і бере участь у наданні психіатричної допомоги.
Заклад з надання психіатричної допомоги - психіатричний, наркологічний чи інший спеціалізований заклад охорони здоров'я, центр, відділення, кабінет тощо, інші заклади та установи будь-якої форми власності, діяльність яких пов'язана з наданням психіатричної допомоги.
Амбулаторна психіатрична допомога - психіатрична допомога, що включає в себе обстеження стану психічного здоров'я осіб на підставах та в порядку, передбачених цим Законом та іншими законами, профілактику, діагностику психічних розладів, лікування, нагляд, догляд, медико-соціальну реабілітацію осіб, які страждають на психічні розлади, в амбулаторних умовах;
Стаціонарна психіатрична допомога - психіатрична допомога, що включає в себе обстеження стану психічного здоров'я осіб на підставах та в порядку, передбачених цим Законом та іншими законами, діагностику психічних розладів, лікування, нагляд, догляд, медико-соціальну реабілітацію осіб, які страждають на психічні розлади, і надається в стаціонарних умовах понад 24 години підряд.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб" від 06.04.2000 №1645-III, інфекційні хвороби - це розлади здоров'я людей, що викликаються живими збудниками (вірусами, бактеріями, рикетсіями, найпростішими, грибками, гельмінтами, кліщами, іншими патогенними паразитами), продуктами їх життєдіяльності (токсинами), патогенними білками (пріонами), передаються від заражених осіб здоровим і схильні до масового поширення.
Згідно зі статтею 7 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб", лікування хворих на інфекційні хвороби може проводитися в акредитованих у встановленому законодавством порядку державних і комунальних спеціалізованих закладах (відділеннях) охорони здоров'я та клініках наукових установ, а також в акредитованих закладах охорони здоров'я, заснованих у встановленому законодавством порядку на приватній формі власності. Лікуванням хворих на інфекційні хвороби можуть займатися особи, які мають, медичну освіту та відповідають кваліфікаційним вимогам, установленим центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я, у тому числі особи, які в установленому порядку займаються приватною медичною практикою.
Таким чином, періоди роботи на посадах чергової медсестри наркологічного відділу, медсестри дерматовенерологічного диспансерного відділу, медсестри наркологічного кабінету поліклінічного відділення, медсестри наркологічного кабінету госпрозрахункового відділу, фельдшера з наркології наркологічного кабінету, фельдшера з наркології кабінету нарколога поліклінічного відділення підлягають зарахуванню до страхового стажу в подвійному розмірі на підставі статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Щодо посилань відповідача на неможливість зарахування до страхового стажу у подвійному розмірі періоду роботи позивача у відповідних закладах після 01.01.2004, суд зазначає, що стаття 60 Закону №1788-ХІІ є чинною по теперішній час. Стаття 24 Закону України №1058-IV не скасовує статтю 60 Закону №1788-ХІІ та не зупиняє її дію.
Відповідно до статті 22 Конституції України, конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Аналогічних висновків щодо застосування норм права дійшов Верховний Суд у постановах від 22.12.2021 у справі №688/2916/17, від 27.02.2020 у справі №462/1713/17, від 23.01.2019 у справі №485/103/17 та від 04.12.2019 у справі №689/872/17, які в силу вимог частини 5 статті 242 КАС України підлягають врахуванню при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.
Суд також зазначає, що у постанові від 03.11.2021 у справі №360/3611/20, Велика Палата Верховного Суду, визначаючи співвідношення між Законом №1058 та Законом №1788 вказала, що Конституція України не передбачає можливості надання певному закону вищої юридичної сили щодо інших законів, або можливості передбачити законом заборону законодавцю приймати інші закони, що регулюють однопредметні відносини. Крім того, Закон №1788 був прийнятий раніше за Закон №1058.
Окрім того, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що якби законодавець мав намір обмежити сферу застосування Закону України "Про пенсійне забезпечення", то він мав би виключити із Закону України "Про пенсійне забезпечення" усі інші положення, чого зроблено не було.
Отже, доводи відповідача щодо відсутності підстав для зарахування до стажу в подвійному розмірі періоду роботи особи в психіатричному закладі охорони здоров'я, після 01.01.2004 (набрання чинності Закону №1058-IV) не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства України.
Слід зауважити, що позивачу періоди роботи як працівника охорони здоров'я у визначених закладах враховано до страхового стажу в одинарному розмірі як до 31.12.2003, так і після 01.01.2004 (а.с. 60-61).
Також відповідачем відмовлено ОСОБА_1 у зарахуванні такого стажу в подвійному розмірі за результатами розгляду її заяви від 21.01.2025.
Водночас, у довідці №624 від 05.12.2024 зазначено, що ОСОБА_1 за період роботи працювала повний робочий день на посаді сестри медичної та фельдшера з наркології кабінету нарколога поліклінічного відділення, а також працювала в дерматовенерологічному диспансерному відділі, з людьми хворими на особливо небезпечні інфекції, паразитарні хвороби і носіями збудників хвороб: сифіліс, мікроспорія, трихофігія, короста, демодекоз, гонорея, фавус, що дає право на обчислення стажу в подвійному розмірі згідно зі статтею 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Таким чином, суд вважає помилковими доводи відповідача стосовно того, що позивач не працювала у закладах, передбачених статтею 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Довідка №624 від 05.12.2024 містить також відомості про період перебування позивача у відпустці по догляду за дитиною з 20.06.1990 по 23.02.1993 та у відпустці без збереження заробітної плати з 01.10.2002 по 01.11.2002; з 24.11.2003 по 28.11.2003; з 15.12.2003 по 31.12.2003; з 02.02.2004 по 28.02.2004; з 01.03.2004 по 31.03.2004; з 01.04.2004 по 30.04.2004; з 22.08.2005 по 19.11.2005; з 01.12.2006 по 31.12.2006; з 18.06.2007 по 27.06.2007; 07.05.2013; 10.05.2013; 07.06.2013; 14.06.2013; з 28.11.2013 по 18.12.2013; 24.04.2014; з 24.09.2014 по 03.10.2014; з 05.05.2015 по 08.05.2015; з 06.10.2015 по 09.10.2015; 08.01.2016; 14.04.2016; 05.08.2016; 30.12.2016; 16.05.2017; 17.05.2017; 15.11.2017; з 04.06.2018 по 08.06.2018; з 22.07.2019 по 23.07.2019; 17.10.2019; 18.10.2019; 21.10.2019; 22.10.2019, з приводу чого суд зазначає таке.
Згідно з частинами 1, 2 статті 84 Кодексу законів про працю України (в редакції, станом на час спірних правовідносин) у випадках, передбачених статтею 25 Закону України "Про відпустки" працівнику за його бажанням надається в обов'язковому порядку відпустка без збереження заробітної плати. За сімейними обставинами та з інших причин працівнику може надаватися відпустка без збереження заробітної плати на термін, обумовлений угодою між працівником та роботодавцем, але не більше 15 календарних днів на рік.
Статтею 4 Закону України “Про відпустки» передбачено, що відпустка без збереження заробітної плати є одним з видів відпусток.
Відповідно до статті 26 Закону України “Про відпустки» (в редакції, станом на час спірних правовідносин) за сімейними обставинами та з інших причин працівнику може надаватися відпустка без збереження заробітної плати на термін, обумовлений угодою між працівником та власником або уповноваженим ним органом, але не більше 15 календарних днів на рік.
Статтею 181 Кодексу законів про працю України передбачено, що відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустка без збереження заробітної плати (частини третя та шоста статті 179 цього Кодексу) надаються за заявою жінки або осіб, зазначених у частині сьомій статті 179 цього Кодексу, повністю або частково в межах установленого періоду та оформляються наказом (розпорядженням) власника або уповноваженого ним органу. Відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустка без збереження заробітної плати (частини третя та шоста статті 179 цього Кодексу) зараховуються як до загального, так і до безперервного стажу роботи і до стажу роботи за спеціальністю. Час відпусток, зазначених у цій статті, до стажу роботи, що дає право на щорічну відпустку, не зараховується.
Відповідно до листа Міністерства соціальної політики України від 08 лютого 2016 року №713/039/161-16 періоди, зокрема відпусток без збереження заробітної плати, якщо вони були пов'язані з виробничою необхідністю, працівникам, які працюють в шкідливих і важких умовах праці, можуть бути зараховані до пільгового стажу, але не більше 1 місяця в календарному році.
Водночас, пільги по обчисленню стажу за роботу в деяких медичних закладах передбачено статтею 60 Закону №1788-ХІІ. Зокрема, вказаною нормою Закону №1788-ХІІ передбачено, що робота в лепрозорних і протичумних закладах охорони здоров'я, у закладах (відділеннях) з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, в інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров'я, у патолого-анатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров'я, а також у закладах з надання психіатричної допомоги зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі.
Статтею 21 Кодексу законів про працю України визначено, що трудовим договором є угода між працівником і роботодавцем (роботодавцем - фізичною особою), за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а роботодавець (роботодавець - фізична особа) зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін. Трудовим договором можуть встановлюватися умови щодо виконання робіт, які вимагають професійної та/або часткової професійної кваліфікації, а також умови щодо виконання робіт, які не потребують наявності у особи професійної або часткової професійної кваліфікації.
Працівник повинен виконувати доручену йому роботу особисто і не має права передоручати її виконання іншій особі, за винятком випадків, передбачених законодавством (стаття 30 Кодексу законів про працю України).
Отже, робота в розумінні статей 21, 30 Кодексу законів про працю України є виконання певних дій працівником в межах трудових правовідносин за трудовим договором.
Аналіз наведених норм прав свідчить про те, що пільги, передбачені статтею 60 Закону №1788-ХІІ, стосуються саме часу фактичного виконання роботи в деяких медичних закладах, вказаних у цій статті, тому, на думку суду, період перебування осіб, які працюють у цих закладах, у відпустці без збереження заробітної плати зараховується до спеціального стажу роботи, проте в одинарному розмірі.
Подібні правові висновки викладено у постанові Верховного Суду від 29 березня 2019 року у справі №314/404/17, від 28 листопада 2019 року у справі №349/422/16-а.
Відповідно до прохальної частини позовної заяви, представником позивача заявлено вимоги про зарахування до страхового стажу ОСОБА_1 в подвійному розмірі періодів роботи з 02.01.1996 по 31.03.1997, з 01.01.1998 по 04.08.1999, з 01.09.1999 по 30.06.2020, тому пільгове зарахування періоду перебування у відпустці по догляду за дитиною (з 20.06.1990 по 23.02.1993) не є спірним у цій справі.
Водночас період перебування позивача у відпустці без збереження заробітної плати з 01.10.2002 по 01.11.2002; з 24.11.2003 по 28.11.2003; з 15.12.2003 по 31.12.2003; з 02.02.2004 по 28.02.2004; з 01.03.2004 по 31.03.2004; з 01.04.2004 по 30.04.2004; з 22.08.2005 по 19.11.2005; з 01.12.2006 по 31.12.2006; з 18.06.2007 по 27.06.2007; 07.05.2013; 10.05.2013; 07.06.2013; 14.06.2013; з 28.11.2013 по 18.12.2013; 24.04.2014; з 24.09.2014 по 03.10.2014; з 05.05.2015 по 08.05.2015; з 06.10.2015 по 09.10.2015; 08.01.2016; 14.04.2016; 05.08.2016; 30.12.2016; 16.05.2017; 17.05.2017; 15.11.2017; з 04.06.2018 по 08.06.2018; з 22.07.2019 по 23.07.2019; 17.10.2019; 18.10.2019; 21.10.2019; 22.10.2019 зараховується до стажу роботи лише в одинарному розмірі, а отже позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.
Таким чином, відповідачем протиправно не зараховано до стажу позивача у подвійному розмірі періоди роботи у відповідних закладах охорони здоров'я з 02.01.1996 по 31.03.1997, з 01.01.1998 по 04.08.1999, з 01.09.1999 по 30.06.2020 (окрім періодів перебування у відпустці без збереження заробітної плати: з 01.10.2002 по 01.11.2002; з 24.11.2003 по 28.11.2003; з 15.12.2003 по 31.12.2003; з 02.02.2004 по 28.02.2004; з 01.03.2004 по 31.03.2004; з 01.04.2004 по 30.04.2004; з 22.08.2005 по 19.11.2005; з 01.12.2006 по 31.12.2006; з 18.06.2007 по 27.06.2007; 07.05.2013; 10.05.2013; 07.06.2013; 14.06.2013; з 28.11.2013 по 18.12.2013; 24.04.2014; з 24.09.2014 по 03.10.2014; з 05.05.2015 по 08.05.2015; з 06.10.2015 по 09.10.2015; 08.01.2016; 14.04.2016; 05.08.2016; 30.12.2016; 16.05.2017; 17.05.2017; 15.11.2017; з 04.06.2018 по 08.06.2018; з 22.07.2019 по 23.07.2019; 17.10.2019; 18.10.2019; 21.10.2019; 22.10.2019).
Зважаючи на викладене, рішення ГУ ПФУ у Львівській області від 28.01.2025 №092850006316, яким позивачу відмовлено у зарахуванні таких періодів роботи до стажу в подвійному розмірі, є протиправним та підлягає скасуванню.
Щодо дати, з якої підлягає перерахунку пенсія позивача, суд зазначає таке.
Відповідно до частини 4 статті 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених частиною першою статті 35, частиною другою статті 38, частиною третьою статті 42 і частиною п'ятою статті 48 цього Закону, провадиться в такі строки: у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа.
Із заявою про перерахунок пенсії ОСОБА_1 звернулася до пенсійного органу 21.01.2025, тобто після 15 числа (а.с. 77-79).
Зважаючи на викладене, пенсія позивача підлягає перерахунку з 01.02.2025 (тобто з першого числа наступного місяця згідно заяви та документів, поданих після 15 числа).
Щодо вимоги позивача про зобов'язання відповідача здійснити виплату пенсії ОСОБА_1 з урахуванням до страхового стажу у подвійному розмірі спірних періодів роботи, суд зазначає таке.
Відповідно до пунктів 4.1, 4.2, абзацу 3 пункту 4.3 і пункту 4.10 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 за №22-1 (надалі, також - Порядок №22-1), заяви, що подаються особами відповідно до цього Порядку, реєструються в електронному журналі звернень органу, що призначає пенсію.
Після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів.
Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.
Після призначення пенсії електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії.
Тобто, ГУ ПФУ у Львівській області уповноважене розглянути заяву позивача про перерахунок пенсії та прийняти відповідне рішення. Виплата ж перерахованої пенсії здійснюватиметься територіальним органом Пенсійного фонду України за місцем проживання позивача, тобто ГУ ПФУ в Івано-Франківській області.
Таким чином, вимога про зобов'язання ГУ ПФУ у Львівській області здійснити виплату пенсії ОСОБА_1 з урахуванням до страхового стажу у подвійному розмірі спірних періодів роботи є безпідставною та не підлягає задоволенню.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що відповідача слід зобов'язати здійснити з 01.02.2025 перерахунок пенсії ОСОБА_1 з урахуванням до страхового стажу у подвійному розмірі відповідно до статті 60 Закону України “Про пенсійне забезпечення» періодів роботи з 02.01.1996 по 31.03.1997, з 01.01.1998 по 04.08.1999, з 01.09.1999 по 30.06.2020 (за виключенням періодів перебування у відпустці без збереження заробітної плати: з 01.10.2002 по 01.11.2002; з 24.11.2003 по 28.11.2003; з 15.12.2003 по 31.12.2003; з 02.02.2004 по 28.02.2004; з 01.03.2004 по 31.03.2004; з 01.04.2004 по 30.04.2004; з 22.08.2005 по 19.11.2005; з 01.12.2006 по 31.12.2006; з 18.06.2007 по 27.06.2007; 07.05.2013; 10.05.2013; 07.06.2013; 14.06.2013; з 28.11.2013 по 18.12.2013; 24.04.2014; з 24.09.2014 по 03.10.2014; з 05.05.2015 по 08.05.2015; з 06.10.2015 по 09.10.2015; 08.01.2016; 14.04.2016; 05.08.2016; 30.12.2016; 16.05.2017; 17.05.2017; 15.11.2017; з 04.06.2018 по 08.06.2018; з 22.07.2019 по 23.07.2019; 17.10.2019; 18.10.2019; 21.10.2019; 22.10.2019).
За таких обставин, позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд зазначає, що відповідно до частини 3 статті 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Наявною в матеріалах справи квитанцією №4133-3572-6333-2109 від 25.02.2025 підтверджується сплата позивачем судового збору за звернення до суду із цим позовом у розмірі 968,96 грн (а.с. 1).
Доказів понесення сторонами будь-яких інших витрат, пов'язаних з розглядом справи суду не надано, відтак, зважаючи на часткове задоволення позовних вимог, підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача частина сплаченої нею суми судового збору в розмірі 484,48 грн, що пропорційно до задоволених позовних вимог.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статями 241-246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 28.01.2025 №092850006316 про відмову у перерахунку пенсії ОСОБА_1 .
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити з 01.02.2025 перерахунок пенсії ОСОБА_1 з урахуванням до страхового стажу у подвійному розмірі відповідно до статті 60 Закону України “Про пенсійне забезпечення» періодів роботи з 02.01.1996 по 31.03.1997, з 01.01.1998 по 04.08.1999, з 01.09.1999 по 30.06.2020 (за виключенням періодів перебування у відпустці без збереження заробітної плати: з 01.10.2002 по 01.11.2002; з 24.11.2003 по 28.11.2003; з 15.12.2003 по 31.12.2003; з 02.02.2004 по 28.02.2004; з 01.03.2004 по 31.03.2004; з 01.04.2004 по 30.04.2004; з 22.08.2005 по 19.11.2005; з 01.12.2006 по 31.12.2006; з 18.06.2007 по 27.06.2007; 07.05.2013; 10.05.2013; 07.06.2013; 14.06.2013; з 28.11.2013 по 18.12.2013; 24.04.2014; з 24.09.2014 по 03.10.2014; з 05.05.2015 по 08.05.2015; з 06.10.2015 по 09.10.2015; 08.01.2016; 14.04.2016; 05.08.2016; 30.12.2016; 16.05.2017; 17.05.2017; 15.11.2017; з 04.06.2018 по 08.06.2018; з 22.07.2019 по 23.07.2019; 17.10.2019; 18.10.2019; 21.10.2019; 22.10.2019).
У задоволенні решти вимог позовної заяви відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (код ЄДРПОУ - 13814885) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 484 (чотириста вісімдесят чотири) гривні 48 копійок.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ;
відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області, адреса: вул. Митрополита Андрея, 10, м. Львів, 79016, код ЄДРПОУ - 13814885;
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, адреса: вул. Січових Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ, 76018, код ЄДРПОУ - 20551088.
Суддя /підпис/ Тимощук О.Л.