08 травня 2025 року Справа № 280/1040/25 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі судді Стрельнікової Н.В., розглянувши в порядку письмового за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗАПОРІЗЬКА НАФТОГАЗОВА КОМПАНІЯ"
до Відділу державного нагляду (контролю) у Запорізькій області Державної служби України з безпеки на транспорті
про визнання протиправною та скасування постанови
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗАПОРІЗЬКА НАФТОГАЗОВА КОМПАНІЯ" (далі позивач) до Відділу державного нагляду (контролю) у Запорізькій області Державної служби України з безпеки на транспорті (далі відповідач), в якій просив скасувати постанову ПШ№ 091835 від 04.02.2025 про застосування адміністративно-господарського штрафу в розмірі 17000 грн.
В обґрунтування позовних вимог вказує, що під час проведення розгляду справи 04.02.2025 директором ТОВ «ЗНК» представникам відповідача було надано копію посвідчення ДОПНВ про проходження курсів водієм ОСОБА_1 з перевезення небезпечних вантажів від 17.12.2024. Відповідач не має повноважень зупиняти транспортний засіб, який перевозить небезпечні вантажі на дорозі з метою перевірки документів, оскільки контроль безпосереднього перевезення небезпечних вантажів входить до компетенції Національної поліції. Відповідно до ст. 132-1 КУпАП, відповідальність за відсутність у водія свідоцтва про підготовку для перевезення небезпечних вантажів несе саме водій, а не юридична особа - перевізник. Закон України «Про автомобільний транспорт» передбачає відповідальність юридичних осіб лише за порушення, допущені перевізником в організації перевезень, а не за особисті порушення водія. Відсутність дійсного свідоцтва у водія може бути підставою для його персональної відповідальності, але не для накладення штрафу на юридичну особу перевізника, якщо вона забезпечила умови для отримання необхідних документів.
Ухвалою судді від 18.02.2025 позовну заяву залишено без руху.
Позивачем усунено недоліки позовної зави.
Ухвалою суддді від 06.03.2025 відкрито провадження у справі та ухвалено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
Відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначено наступне: керуючись Законом України «Про автомобільний транспорт», Порядком проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі), затверджений Постановою Кабінету Міністрів України № 1567 від 08.11.2006 (далі - Порядок № 1567), на підставі Щотижневого графіку проведення рейдових перевірок №52-В/2024 від 19.12.2024 Відділу державного нагляду (контролю) у Одеській області та направлення на перевірку № 000052 від 19.12.2024, 23.12.2024 співробітниками Відділу проводилась рейдова перевірка на 21 + 439 км а/д М-14. Порядок зупинення транспортного засобу, що здійснює автомобільні перевезення пасажирів та вантажів, посадовими особами Державної служби з безпеки на транспорті та її територіальних органів, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України № 422 від 20.05.2013 (далі - Порядок № 422). Відповідно до пункту 3, 4 Порядку № 422, був зупинений транспортний засіб марки DAF, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , з причепом VPS, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_1 . У ході перевірки зазначеного транспортного засобу було встановлено, що транспортний засіб використовується у господарській діяльності позивача. На момент проведення перевірки було встановлена відсутність свідоцтва про підготовку водія до перевезення небезпечного вантажу. У зв'язку з виявленим вищезазначеним порушенням, виконуючи функції покладені на них державою, державними інспекторами було складено акт № АР 090280 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 23.12.2024, в якому зафіксовано відсутність на момент перевірки документів, визначених статтею 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», який відповідно до пункту 21 Порядку № 1567. Водій зі змістом акту № АР 090280 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 23.12.2024 був ознайомлений та підписав його вказавши, що він згоден з порушенням, свідоцтво у начальства, із-за того що він в рейсі та не встиг забрати. Просили у задоволенні позовних вимог відмовити.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Згідно з п. 10 ч.1 ст. 4 КАС України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч.4 ст. 243 КАС України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.
23.12.2024 старшим державним інспектором Відділу державного нагляду (контролю) в Одеській області складено акт АР № 090280, згідно якого під час перевірки 23.12.2024 07-32 год на автодорозі М-14 21+439 км транспортного засобу «ДАФ» НОМЕР_1 виявлені порушення ст.48 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме термін дії свідоцтва про підготовку водія ДОПНВ у водія ОСОБА_1 закінчився 16.03.2023.
04.02.2025 відносно ТОВ «ЗАПОРІЗЬКА НАФТОГАЗОВА КОМПАНІЯ» складено постанову ПШ№ 091835 про застосування адміністративно-господарського штрафу в розмірі 17000 грн. в зв'язку з порушенням вимог ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт».
Позивачем до суду надана копія свідоцтва ДОПНВ про підготовку водія ОСОБА_1 до перевезення небезпечних вантажів, яке дійсне до 17.12.2029.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам, суд виходить з такого.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає, що згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень (частина перша статті 2 КАС України).
Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість рішення відповідача на відповідність вимогам частини другої статті 2 КАС України, суд виходить з наступного.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №103 затверджено Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті (далі - Положення).
Відповідно до пункту 1 Положення, Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.
Підпунктами 1, 3 пункту 4 Положення передбачено, що основними завданнями Укртрансбезпеки, зокрема, є реалізація державної політики з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування (далі - автомобільний транспорт), міському електричному, залізничному транспорті, здійснення державного нагляду (контролю) за безпекою на автомобільному, міському електричному, залізничному транспорті.
Згідно підпункту 54 пункту 5 Положення Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань проводить перевірки за додержанням суб'єктами господарювання, фізичними особами та юридичними особами вимог законодавства про транспорт,
У відповідності до абзацу першого пункту 8 Положення, Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02.12.2021 №1579-р "Про оптимізацію діяльності територіальних органів Державної служби з безпеки на транспорті" утворені територіальні органи Державної служби з безпеки на транспорті як структурні підрозділи апарату Служби за переліком згідно з додатком, зокрема, Відділ державного нагляду (контролю) у Тернопільській області.
Відповідно до пункту 2 Порядку проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1567 від 08.11.2006 (далі - Порядок №1567), рейдовим перевіркам (перевіркам на дорозі) підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних автомобільних перевізників (далі - транспортні засоби), що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України. Відповідно до пункту 4 Порядку №1567 рейдові перевірки (перевірки на дорозі) на автомобільному транспорті проводяться посадовими особами Укртрансбезпеки та її територіальних органів.
Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) здійснює функції з управління автомобільними дорогами загального користування та має право вимагати дотримання законодавчих та нормативних актів з питань дорожнього руху.
З огляду на викладене, Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) під час здійснення своїх повноважень діє як суб'єкт владних повноважень, а також є органом наділеним спеціальною компетенцією, якому надано повноваження щодо реалізації політики держави з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування.
Згідно пункту 14 Порядку №1567 рейдовою перевіркою (перевіркою на дорозі) є перевірка транспортних засобів автомобільних перевізників на всіх видах автомобільних доріг на маршруті руху в будь-який час з урахуванням інфраструктури (автовокзали, автостанції, автобусні зупинки, місця посадки та висадки пасажирів, стоянки таксі і транспортних засобів, місця навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, зони габаритно-вагового контролю, інші об'єкти, що використовуються автомобільними перевізниками для забезпечення діяльності автомобільного транспорту) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт.
Рейдова перевірка (перевірка на дорозі) здійснюється на підставі щотижневого графіка. (пункт 12 Порядку №1567)
Пунктом 13 Порядку №1567 визначено що, графік проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) складається та затверджується керівником або заступником керівника Укртрансбезпеки або її територіального органу з урахуванням стану аварійності, періоду, що пройшов від попередньої перевірки, забезпечення належного рівня транспортного обслуговування в окремих регіонах, інформації про діяльність осіб, що незаконно надають послуги з перевезень, перевірки дотримання умов перевезень, визначених дозволом (договором) на перевезення, та інших обставин.
Судом встановлено, що рейдова перевірка здійснювалася на підставі направлення на рейдову перевірку (перевірку на дорозі) №000052 від 19.12.2024 та щотижневого графіка проведення рейдових перевірок Відділу державного нагляду (контролю) в Одеській області у період з 23.12.2024 по 29.12.2024, затвердженого страшим державним інспектором Відділу державного нагляду (контролю) в Одеській області.
Згідно пункту 15 Порядку №1567 одними із питань, що перевіряється при проведенні рейдової перевірки є: наявність визначених статтями 39 і 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом.
Пунктом 21 Порядку №1567 передбачено, що у разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.
У разі відмови водія від підписання акта рейдової перевірки (перевірки на дорозі) транспортного засобу посадова особа (особи), що провела перевірку, вносить про це запис. (пункт 22 Порядку №1567)
Суд зазначає, що державним інспектором Відділу державного нагляду (контролю) в Одеській області при проведенні рейдової перевірки (перевірки на дорозі) 23.12.2024 07-32 год на автодорозі М-14 21+439 км перевірено транспортний засіб «ДАФ» НОМЕР_1 , що належить автомобільному перевізнику ТОВ «ЗАПОРІЗЬКА НАФТОГАЗОВА КОМПАНІЯ» .
Під час перевірки встановлено, що перевозиться небезпечний вантаж , а саме згідно ТТН газ скраплений, який відповідно до Переліку небезпечних вантажів ДОПНВ зазначений під маркуванням "UN 1965, клас 2.1, III", є небезпечним вантажем. Водій надав свідоцтво реєстрації транспортного засобів, посвідчення водія, свідоцтво про підготовку водія ДОПНВ, товарно-транспортну накладну.
За результатами проведення рейдової перевірки складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом АР № 090280 від 23.12.2024 , в якому вказано, що у наданого водієм посвідчення підготовки водія ДОПНВ закінчився тремін дії 16.03.2023, чим порушено вимоги статті 48 Закону України "Про автомобільний транспорт". Крім того, водій надав пояснення « що свідоцтво наявне у начальства і за того що він у рейсі та не встиг забрати.»
04.02.2025 відносно ТОВ «ЗАПОРІЗЬКА НАФТОГАЗОВА КОМПАНІЯ» складено постанову ПШ№ 091835 про застосування адміністративно-господарського штрафу в розмірі 17000 грн. в зв'язку з порушенням вимог ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт».
Так, відповідно до частини другої статті 49 Закону України «Про автомобільний транспорт», водій транспортного засобу зобов'язаний, зокрема, мати при собі та передавати для перевірки уповноваженим на те посадовим особам документи, передбачені законодавством, для здійснення зазначених перевезень.
Відповідно до положень глави 8.2 Угоди про міжнародне дорожнє перевезення небезпечних вантажів (ДОПНВ) термін дії свідоцтва про підготовку водія становить 5 років з дати складання водієм іспиту на знання спеціальних вимог, що повинні виконуватися під час перевезення небезпечних вантажів.
Усі свідоцтва ДОПНВ про підготовку водія, видані компетентним органом однієї з Договірних сторін, визнаються протягом терміну їх дії компетентними органами інших Договірних сторін. Таким чином, свідоцтво ДОПНВ про підготовку водія діє на територіях усіх країн-учасниць ДОПНВ.
Термін дії свідоцтва ДОПНВ продовжується, якщо водій пройшов курс перепідготовки та склав іспит на знання спеціальних вимог, що повинні виконуватися під час перевезення небезпечних вантажів, протягом дванадцяти місяців до закінчення терміну дії свідоцтва.
В матеріалах справи в матеріалах справи наявна копія свідоцтва серії АА 132567 - 2 кв. 2024 року про підготовку водія ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 яке дійсне до 17.12.2029.
Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначає Закон України "Про автомобільний транспорт" від 05.04.2001 №2344-III (далі - Закон №2344-III).
У статті 1 Закону України "Про автомобільний транспорт" визначено, що автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.
Відповідно до статті 6 Закону №2344-ІІІ рейдові перевірки (перевірки на дорозі) дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.
У разі проведення позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі) автомобільний перевізник, що буде перевірятися, про час проведення перевірки не інформується.
Під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) посадові особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, мають право, зокрема використовувати засоби фото- і відеофіксації процесу перевірки, у тому числі в автоматичному режимі.
Порядок проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) та порядок здійснення габаритно-вагового контролю визначаються Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до статі 34 Закону №2344-ІІІ автомобільний перевізник повинен, зокрема виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно - правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів.
У статті 48 Закону №2344-ІІІ зазначено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.
Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:
для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;
для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.
Згідно абзацу третього частини третьої вказаної статті у разі перевезення небезпечних вантажів крім документів, передбачених частиною другою цієї статті, обов'язковими документами також є:
для автомобільного перевізника - ліцензія на надання відповідних послуг;
для водія - свідоцтво про допущення транспортного засобу до перевезення певних небезпечних вантажів, свідоцтво про підготовку водіїв транспортних засобів, що перевозять небезпечні вантажі, письмові інструкції на випадок аварії або надзвичайної ситуації.
Перевезення небезпечних вантажів регулюється наступними нормативними актами Законом України "Про перевезення небезпечних вантажів" від 06.04.2000 №1644-III, Законом України "Про приєднання України до Європейської Угоди про міжнародне дорожнє перевезення небезпечних вантажів (ДОПНВ) від 02.03.2000 №1511-III, "Правилами дорожнього перевезення небезпечних вантажів", затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 04.08.2018 №656, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 11.09.2018 за №1041/32493 із змінами (далі також - Правила №656).
Відповідно до пунктів 1-4 Правил №656 ці Правила визначають порядок та основні вимоги до забезпечення безпеки дорожнього перевезення небезпечних вантажів на всій території України та розроблено з урахуванням вимог: Директиви 2008/68/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 24 вересня 2008 року про внутрішні перевезення небезпечних вантажів; додатків А, В до Угоди про міжнародне дорожнє перевезення небезпечних вантажів від 30 вересня 1957 року (далі - ДОПНВ).
Вимоги цих Правил обов'язкові для суб'єктів господарювання незалежно від форм власності та фізичних осіб, які є учасниками дорожнього перевезення небезпечних вантажів.
Дорожнє перевезення небезпечних вантажів територією України здійснюється з урахуванням вимог додатків А, В до ДОПНВ та цих Правил.
Згідно положень абзаців шостого-сьомого підпункту 3 пункту 9 Розділу І Правил №656 при перевезенні небезпечних вантажів на транспортній одиниці мають бути, крім перелічених у ПДР, такі документи:
свідоцтво про допущення транспортних засобів до перевезення визначених небезпечних вантажів, передбачене розділом 9.1.3 додатка B до ДОПНВ, на кожну транспортну одиницю або транспортний засіб, що входить до її складу, зразок якого наведено в додатку 2 до цих Правил (свідоцтво має бути стандартного формату А4 (210 х 297 мм), білого кольору з рожевою діагональною смужкою);
свідоцтво ДОПНВ про підготовку водіїв транспортних засобів, що перевозять небезпечні вантажі (далі - свідоцтво ДОПНВ про підготовку водія), передбачене розділом 8.2.1 додатка B до ДОПНВ.
До повноважень Міністерства внутрішніх справ України, зокрема відноситься оформлення, видача та продовження свідоцтв про допущення транспортних засобів до перевезення визначених небезпечних вантажів відповідно до глав 9.2-9.8 та підрозділу 9.1.2.1 додатка В до ДОПНВ з врахуванням положень підрозділу 9.1.3.1 додатка В до ДОПНВ. (абзац одинадцятий пункту 1 Розділу ІІ Правил №656).
Відповідно до статті 8 Закону України «Про перевезення небезпечних вантажів»:
Перевізник небезпечних вантажів зобов'язаний в тому числі і:
забезпечувати проведення спеціального навчання, підвищення кваліфікації осіб, які здійснюють перевезення небезпечних вантажів, та їх медичного огляду; в разі дорожнього перевезення забезпечувати одержання водіями свідоцтв про допуск до перевезення небезпечних вантажів встановленого зразка після навчання та складання відповідних іспитів у територіальних органах Міністерства внутрішніх справ України;
Відповідно до статті 18 Закону України «Про автомобільний транспорт»: З метою організації безпечної праці та ефективного контролю за роботою водіїв транспортних засобів автомобільні перевізники зобов'язані: організовувати роботу водіїв транспортних засобів, режими їх праці та відпочинку відповідно до вимог законодавства України; здійснювати заходи, спрямовані на забезпечення безпеки дорожнього руху; забезпечувати виконання вимог законодавства з питань охорони праці; здійснювати організацію та контроль за своєчасним проходженням водіями медичного огляду, забезпечувати їх санітарно-побутовими приміщеннями й обладнанням.
Статтею 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» обумовлено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.
Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж інші документи, передбачені законодавством.
Крім того, відповідно до частини другої статті 49 Закону України «Про автомобільний транспорт», водій транспортного засобу зобов'язаний, зокрема, мати при собі та передавати для перевірки уповноваженим на те посадовим особам документи, передбачені законодавством, для здійснення зазначених перевезень.
Відповідно до положень глави 8.2 Угоди про міжнародне дорожнє перевезення небезпечних вантажів (ДОПНВ) термін дії свідоцтва про підготовку водія становить 5 років з дати складання водієм іспиту на знання спеціальних вимог, що повинні виконуватися під час перевезення небезпечних вантажів.
Усі свідоцтва ДОПНВ про підготовку водія, видані компетентним органом однієї з Договірних сторін, визнаються протягом терміну їх дії компетентними органами інших Договірних сторін. Таким чином, свідоцтво ДОПНВ про підготовку водія діє на територіях усіх країн-учасниць ДОПНВ.
Термін дії свідоцтва ДОПНВ продовжується, якщо водій пройшов курс перепідготовки та склав іспит на знання спеціальних вимог, що повинні виконуватися під час перевезення небезпечних вантажів, протягом дванадцяти місяців до закінчення терміну дії свідоцтва.
Таким чином дослідженими документами в ході розгляду справи судом встановлено наявність у ОСОБА_1 свідоцтва про підготовку водія ДОПНВ яке дійсне до 17.12.2029 серії АА 132567 виданого 2 кв. 2024 року .
Абзацом 3 частини першої статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" (в редакції Закону №1534-IX від 03.06.2021) за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно пункту 25 Порядку №1567 справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб'єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб'єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.
Пунктом 26 Порядку №1567 справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи автомобільного перевізника. Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа автомобільного перевізника повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням або надсиланням на офіційну електронну адресу (за наявності).
Пунктом 27 Порядку №1567 передбачено, що у разі неявки уповноваженої особи автомобільного перевізника справа про порушення розглядається без її участі. За наявності підстав керівник територіального органу Укртрансбезпеки або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5.
Суд зазначає, що відповідачем не наданого до суду жодних доказів щодо того на коли було призначено розгляд акту АР № 090280 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 23.12.2024 та доказів належного повідомлення позивача про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа автомобільного перевізника (розписка чи рекомендований листом із повідомленням або надсиланням на офіційну електронну адресу (за наявності).
Отже спірна постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу №ПШ 091835 до позивача у сумі 17000,00 грн в порушення вимог Порядку №1567 винесена відповідачем 04.12.2024 без належного повідомлення позивача та без його участі.
За таких встановлених обставин суд вважає, що відповідач при прийнятті оскаржуваної постанови діяв не на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Виходячи з наведеного, суд доходить до висновку про наявність підстав для визнання протиправною та скасування постанови Відділу державного нагляду (контролю) у Запорізькій області Державної служби України з безпеки на транспорті про застосування адміністративно-господарського штрафу №091835 від 04.02.2025.
Одночасно суд враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану у справі "Серявін та інші проти України" (№4909/04), згідно з якою у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (RuizTorijav. Spain) №303-A, пункт 29).
Окрім того, відповідно до пункту 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Залишаючи без оцінки окремі аргументи учасників справи, суд виходить з того, що такі обставини лише опосередковано стосуються суті і природи спору, а їх оцінка не має вирішального значення для його правильного вирішення.
Як зазначено у частині першій статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини другої статті 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Частинами першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
За змістом частини першої статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відтак, у зв'язку із задоволенням позову, судові витрати позивача зі сплати судового збору в розмірі 3028,00 грн. належить стягнути на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті, саме як з юридичної особи суб'єкта владних повноважень, яка здійснює свої повноваження через утворені територіальні органи, в даному випадку Відділ державного нагляду (контролю) у Запорізькій області.
Керуючись статтями 2, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд, -
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізька нафтогазова компанія» (код ЄДРПОУ 43288553, вул. Дунайська, буд 14, прим №181, м. Запоріжжя, 69018) до Відділу державного нагляду (контролю) у Запорізькій області Державної служби України з безпеки на транспорті (69118, м.Запоріжжя, вул. Чубанова, 8) про визнання протиправною та скасування постановидо - задовольнити.
Скасувати постанову серії ПШ № 091835 від 04.02.2025, винесену Відділом державного нагляду (контролю) у Запорізькій області Державної служби з безпеки на транспорті про застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізька нафтогазова компанія» адміністративно-господарського штрафу в розмірі 17000 грн.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізька нафтогазова компанія» за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті (03150, м. Київ, Фізкультури, буд. 9, код ЄДРПОУ 39816845) понесені витрати зі сплати судового збору в сумі 3 028,00 (три тисячі двадцять вісім гривень 00 копійок) грн.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н.В. Стрельнікова