08 травня 2025 року м. Ужгород№ 260/1665/25
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі: головуючої судді Плеханова З.Б., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою Головного управління ДПС у Закарпатській області (вул. Августина Волошина, буд. 52,м. Ужгород, Ужгородський р-н, Закарпатська обл.,88000) до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про стягнення податкового боргу
Головне управління ДПС у Закарпатській області звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що у відповідача наявний податковий борг у розмірі 29820 грн. , за платежем 18050400 «Єдиний податок з фізичних осіб». Контролюючим органом було здійснено всі визначені законодавством заходи щодо стягнення податкового боргу, в тому числі, скеровано на адресу такого платника податків податкову вимогу. Однак, такі дії не призвели до позитивного результату, а тому сум податкового боргу підлягає стягненню в судовому порядку.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 17 березня 2025 року відкрито спрощене позовне провадження в справі та запропоновано відповідачу надати відзив на позов та докази, які в нього є в термін протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання даної ухвали.
Зазначену ухвалу направлено на адресу відповідача, яка також зазначена у Витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення поштового відправлення.
Однак, поштовий конверт з ухвалою суду від 17 березня 2025 року повернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду без вручення з відміткою органу поштового зв'язку «повертається» "адресат відсутній за вказаною адресою" .
Суд зазначає, що згідно п. 45.1 ст. 45 ПК України, платник податків фізична особа зобов'язаний визначити свою податкову адресу.
Податковою адресою платника податків фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків в контролюючому органі. Платник податків фізична особа може мати одночасно не більше однієї податкової адреси.
Платник податків відповідно до норм чинного законодавства зобов'язаний визначити свою податкову адресу, і повідомити податковий орган про зміну свого місцезнаходження.
Аналогічна правова позиція відображена в постанові Верховного Суду від 14 липня 2022 року у справі № 120/479/21-а, де колегія суддів касаційної інстанції звертає увагу, що добросовісний платник податків, зобов'язаний забезпечити отримання кореспонденції, у разі невиконання цього обов'язку, платник не вправі посилатись на неотримання ним документів, як на обставину, що звільняє його від настання у зв'язку з цим негативних наслідків.
Аналогічна правова позиція відображена у постанові Верховного Суду від 20.10.2020 у справі № 140/30/20.
Відповідно до п. 42.2 статті 42 ПК України, документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
Слід зазначити, що Верховний Суд у постанові від 04 червня 2020 року по справі №826/11455/15 дійшов висновку, що не виконання платником податків обов'язку щодо повідомлення контролюючого органу про зміну податкової адреси позбавляє його можливості посилатися у спорі з контролюючим органом, що документи, правомірності яких стосується спір, не були йому вручені, якщо буде встановлено, що документи були направлені в установленому законом порядку на його податкову адресу, навіть у випадку повернення цих документів підприємством поштового зв'язку через неможливість їх вручення. Такий правовий наслідок висновується з норми п. 42.2 статті 42 ПК України.
Враховуючи також правову позицію викладену у постанові Верховного суду від 10.05.2023 №755/17944/18, у постанові КЦС ВС від 10.05.2023 року у справі 755/17944/18 відповідач вважається належним чином повідомлений про розгляд даної адміністративної справи.
Зокрема у постанові Верховного суду від 10.05.2023 №755/17944/18 констатовано:
- Посилання касаційної скарги на те, що ОСОБА_4 належним чином не було повідомлено про дату, час і місце розгляду справи, що позбавило його можливості реалізувати належні йому процесуальні права, є безпідставними, так як наявна на а. с. 143 т. 3 довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв'язку «відсутній за вказаною адресою» вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду. Зазначене свідчить про умисне неотримання судової повістки.
Станом на 08.05.2025 р. відзиву або доказів, які би спростували позовні вимоги відповідачем не надано.
Обставини встановлені судом
ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , має реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , внесений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та перебуває на обліку у податковому органі як фізична особа- підприємепь.
За Відповідачем рахується податковий борг у розмірі 29820 гри, за платежем 18050400 «Єдиний податок з фізичних осіб».
Вказане вище підтверджується розрахунком податкового боргу .
Вищевказаний борг виник у зв'язку з наступним.
Відповідно до підпункту 298.1.1 пункту 298.1 статті 298 ГІКУ, для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб'єкт господарювання подає до контролюючого органу заяву.
Відповідачем до податкового органу було подано заяву про застосування спрощеної системи оподаткування №39456989 від 24.09.2021 з обраною ставкою 20 відсотків до розміру мінімальної заробітної плати.
Згідно з п. 299.1 ст. 299 ПКУ реєстрація суб'єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.
Відповідно до ст. 293.1 ст. 293 ПКУ, ставки єдиного податку для платників 2 групи встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
Фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними, міськими радами або радами об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, для фізичних осіб-підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць, для другої групи платників єдиного податку - у межах до 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати (пп. 293.2.2 п. 293.2 ст. 293 ПКУ).
Відповідно до п. 295.2 ст. 295 ПКУ нарахування авансових внесків для платників єдиного податку першої та другої груп здійснюється контролюючим органом на підставі заяви такого платника єдиного податку щодо розміру обраної ставки єдиного податку, заяви щодо періоду щорічної відпустки та/або заяви щодо терміну тимчасової втрати працездатності.
Відповідач у заяві про застосування спрощеної системи оподаткування обрав ставку податку у розмірі 20% до розміру мінімальної заробітної плати.
З врахуванням вищенаведеного, ставка єдиного податку становить 20% до розміру мінімальної заробітної плати станом на 01.01.2021 - 1200грн (6000*20%), станом на 01.01.2022 - 1300грн (6500*20%), станом на 01.01.2023-1340грн (6700*20%) та станом на 01.01.2024 - 1420грн (7100*20%).
Згідно п. 295.1. ст. 295 ПКУ, платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.
Відповідачу нараховано єдиний податок за жовтень-грудень 2021 року, за січень-грудень 2022 року, за січень-грудень 2023 року та за січень-листопад 2024 року у розмірі 29820 грн.
Відповідно до пункту 300.1 статті 300 ІІКУ, платники єдиного податку несуть відповідальність відповідно до цього Кодексу за правильність обчислення, своєчасність та повноту сплати сум єдиного податку, а також за своєчасність подання податкових декларацій.
Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Статтею 16 ПКУ передбачено, що одним із обов'язків платника податків є обов'язок сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Відповідно до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПКУ податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений ним Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Відповідно до ст. 59 ПКУ у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішенпя.
В силу пп. 14.1.153 п. 14.1 ст. 14 ПКУ податкова вимога - письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.
У зв'язку з несплатою узгоджених сум Відповідачу на підставі п. 59.1 ст. 59 ГІКУ, виставлено податкову вимогу від 28.12.2021 №0039319-1302-0701 про наявність податкового боргу за узгодженими податковими зобов'язаннями, яку було надіслано засобами поштового зв'язку, однак поштовий конверт повернуто відправнику згідно з довідкою №20 (повідомлення №8800018576266).
Відповідно до п. 58.3 ст. 58 ПКУ у разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.
Відповідно до пп. 20.1.19 п. 20.1 ст. 20 ПКУ органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених ним Кодексом та іншими законами України; стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску; стягувати суми простроченої заборгованості суб'єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України.
Відповідно до п. 87.11 ст. 87 ГІКУ орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи.
Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
Відповідно до пп. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 ПКУ, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Від 24.11.2022 набрав чинності Закон України від 03 листопада 2022 року № 2719-ІX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законів України щодо приватизації державного і комунального майна, яке перебуває у податковій заставі, га забезпечення адміністрування погашення податкового боргу», яким пункт 69.9 викладено в новій редакції.
Зокрема, з 24.11.2022 відновлено перебіг строків здійснення заходів з погашення податкового боргу платників податків - суб'єктів господарювання, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов'язки, передбачені статтями 59 - 60, 87 - 101 Кодексу, та/або визначення грошових зобов'язань згідно із статтею 1 16 Кодексу. Згідно із Законом № 3219-ІX підпункт 69.9 діяв тимчасово, до 01 серпня 2023 року.
Отже, строк давності зупинявся в такі періоди:
з 18.03.2020 по 17.03.2022 - відповідно до пункту 522 підрозділу 10 розділу XX Кодексу;
з 07.03.2022 по 24.11.2022 - відповідно до підпункту 69.9 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Кодексу;
у періоді з 07.03.2022 по 17.03.2022 - одночасно діяли пункт 522 і підпункт 69.9 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Кодексу;
з 17.03.2022 по 01.08.2023 - відповідно до пункту 102.9 статті 102 Кодексу (з 17.03.2022 по 27.05.2022 норма діяла без виключень, а з 27.05.2022 по 01.08.2023 - з виключеннями щодо випадків, передбачених Кодексом);
у періоді з 17.03.2022 по 24.11.2022 - одночасно діяли підпункт 69.9 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Кодексу і пункт 102.9 статті 102 Кодексу;
з 24.11.2022 по 01.08.2023 - відповідно до підпункту 69.9 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Кодексу щодо платників податків, які не мають можливості своєчасно виконувати податкові обов'язки, передбачені статтями 59- 60, 87 - 101 Кодексу, та/або визначення грошових зобов'язань згідно із статтею 116 Кодексу;
у періоді з 27.05.2022 по 01.08.2023 - пункт 102.9 статті 102 Кодексу діяв із виключеннями, передбаченими підпунктом 69.9 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Кодексу;
Перебіг строку давності відновився:
щодо здійснення заходів з погашення податкового боргу для платників податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов'язки, передбачені статтями 59 - 60, 87 - 101 Кодексу, та/або визначення грошових зобов'язань згідно із статтею 1 16 Кодексу - із 24.11.2022 (період зупинення, який вираховується із загального строку давності податкового боргу - з 18.03.2020 по 24.11.2022);
щодо здійснення заходів з погашення податкового боргу для платників податків, які не мають можливості своєчасно виконувати податкові обов'язки (крім платників податків, визначених підпунктом 69.40 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Кодексу), передбачені статтями 59 - 60, 87 - 101 Кодексу, та/або визначення грошових зобов'язань згідно із статтею 116 Кодексу - із 01.08.2023 (період зупинення, який вираховується із загального строку давності податкового боргу - з 18.03.2020 по 01.08.2023).
Правомірність позиції контролюючого органу підтверджується сформованим правовим висновком Верховного суду у постанові від 13.12.2023 у справі №240/34220/22.
Ураховуючи встановлені у справі обставини та положення законодавства, що регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог та наявність підстав для їх задоволення.
Керуючись статтями 242-246 КАС України, суд,
1.Позов Головного управління Державної податкової служби у Закарпатській області (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Волошина, 52 код ЄДРПОУ ВП 44106694 ) до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) про стягнення податкового боргу - задовольнити.
2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ) податковий борг у розмірі 29 820 грн. за платежем 18050400 «Єдиний податок з фізичних осіб».
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляційного адмінсуду.
СуддяЗ.Б.Плеханова