про задоволення заяви про відвід судді
08 травня 2025 рокум. Ужгород№ 260/2926/25
Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Плеханова З.Б., розглянувши заяву Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про відвід головуючої судді по справі за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Закарпатській області (вул. Загорська, буд. 30,м. Ужгород, Ужгородський р-н, Закарпатська обл.,88017), третьої особи без самостійних вимог: Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання дій протиправними і зобов'язання вчинити певні дії
ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Закарпатській області , яким просить:
1. Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі.
2. Визнати протиправними дії Територіального управління Державної судової адміністрації України в Закарпатській області, щодо не видачі довідок про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці із застосуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2024 у сумі 3028,00 грн. та станом на 01.01.2025 у сумі 3028,00 грн.;
3. Зобов'язати Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Закарпатській області видати ОСОБА_1 1954р.н.:
- довідку про суддівську винагороду станом на 01.01.2024 для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виходячи з базового посадового окладу судді місцевого суду, визначеного на підставі норм частини 2 статті 130 Конституції України, частини 3 статті 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та абзацу 4 статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік", у сумі 3028,00 грн.
- довідку про суддівську винагороду станом на 01.01.2025 для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виходячи з базового посадового окладу судді місцевого суду, визначеного на підставі норм частини 2 статті 130 Конституції України, частини 3 статті 135 Закону України "Про судоустрій і статус судців" та абзацу 4 статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік", у сумі 3028,00 грн.
4. Розгляд судової справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2025 року відкрито спрощене позовне провадження в справі , залучено до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог: Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області ( 88008, м. Ужгород, пл. Народна, 4, код ЄДРПОУ 20453063), яке зобов'язано протягом 7 днів з дня отримання даної ухвали надати суду: пенсійну справу ОСОБА_1 ( судді у відставці).
06 травня 2025 року від Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області на виконання вимог ухвали від 22 квітня 2025 року надійшла пенсійна справа ОСОБА_1 .
08 травня 2025 року від Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області на адресу суду надійшла заява про відвід головуючої судді по справі.
Вказана заява мотивована тим, що позивачем у справі є ОСОБА_1 , який є суддею Ужгородського міськрайонного суду Закарпатській області у відставці ,в той час як в Закарпатському окружному адміністративному суді на посаді судді працює Микуляк Павло Павлович, який являється сином позивача. Враховуючи вищенаведене керуючись положеннями статей 36 та 39 Кодексу адміністративного судочинства України, а також користуючись наданим правом, просить задоволити відвід судді Плехановій Зої Борисівній та передати справу №260/2926/25 до іншого суду, оскільки розгляд даної справи будь ким із суддів Закарпатського окружного адміністративного суд матиме ознаки конфлікту інтересів.
Вивчивши подану заяву та матеріали справи суд констатує наступне
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлює право на справедливий судовий розгляд. Кожна людина при визначенні її громадських прав та обов'язків або при висуненні проти неї будь-якого обвинувачення, має право на справедливий і відкритий розгляд впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Щодо безсторонності Європейський суд з прав людини висуває дві вимоги: по-перше, бути суб'єктивно вільним від упередженості чи зацікавленості у результаті розгляду справи, по-друге, бути об'єктивно безстороннім - тобто суд повинен гарантувати виключення будь-якого обґрунтованого сумніву стосовно його безсторонності. Щоб задовольнити ці вимоги, суд повинен відповідати суб'єктивному і об'єктивному тесту: безсторонність для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинна визначатися суб'єктивним тестом, тобто на підставі особистого переконання окремого судді в даній справі, і за об'єктивним тестом, тобто з'ясування, чи має суддя гарантії, достатні для виключення будь-якого законного сумніву стосовно його безсторонності.
Статтею 2 Закону України 23.02.2006 № 3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" встановлено, що рішення Європейського суду з прав людини (надалі - також "ЄСПЛ") є обов'язковими для виконання Україною. Вказаний Закон прямо закріплює, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (надалі також "Конвенція") та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Частина перша статті 6 Конвенції містить вимоги щодо неупередженості суду.
Так, ЄСПЛ розрізняє чи в конкретній справі існує яке-небудь переконання або особиста зацікавленість даного судді та вимоги чи суддя забезпечує достатню гарантію, щоб виключити підозру в цьому (рішення у справах Piersac vs Belgium, Grieves vs UK).
Крім того, згідно принципу, який є стабільним та викладеним в Рішенні ЄСПЛ у справі Comte, Va№ Leuve№ i De Meyere vs Belgium, суд має бути неупередженим і безстороннім.
У справі П'єрсак проти Бельгії (Piersac vs Belgium) ЄСПЛ висловив позицію, згідно з якою, незважаючи на той факт, що безсторонність зазвичай означає відсутність упередженості, її відсутність або, навпаки, наявність може бути перевірено різноманітними способами.
У такому контексті можна провести розмежування між суб'єктивним підходом, який відображає особисте переконання даного судді у конкретній справі, та об'єктивним підходом, який визначає, чи були достатні гарантії, щоб виключити будь-які сумніви з цього приводу. Таким чином, на основі вищезазначеного, слід зробити висновок, що при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб'єктивний та об'єктивний аспект.
Щодо суб'єктивної складової даного поняття, то у справі Хаушильд проти Данії зазначається, що ЄСПЛ потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з'являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. При цьому враховується думка сторін, однак вирішальними є результати об'єктивної перевірки.
Стосовно об'єктивної неупередженості у справі Фей проти Австрії ЄСПЛ вказав, що вона полягає у відсутності будь-яких законних сумнівів в тому, що її забезпечено та гарантовано судом, а для перевірки на об'єктивну неупередженість слід визначити, чи є факти, які не залежать від поведінки судді, що можуть бути встановлені та можуть змусити сумніватися у його неупередженості. Мова йде про ту довіру, яку суди у демократичному суспільстві, повинні апріорно викликати в учасників процесу.
Важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти в громадськість у демократичному суспільстві (вищевказане рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії" (Wettstei№ v. Switzerla№ d) та рішення у справі "Кастілло Альгар проти Іспанії" (Castillo Algar v. Spai№ ), від 28 жовтня 1998 року, п. 45).
Такі ж самі висновки містяться також в рішенні Європейського суду з прав людини від 09 листопада 2006 року у справі "Білуха проти України" (заява № 33949/02).
В той же час реалізація принципу верховенства права, визначеного статтею 6 Кодексу адміністративного судочинства України, є неможливою без забезпеченої можливості доступу особи до незалежного, неупередженого суду, провадження в якому відповідає вимогам справедливого судового розгляду.
Як встановлюють Бангалорські принципи поведінки суддів, схвалені резолюцією 2006/23 Економічної і Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року, суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
Отже, відводу підлягає суддя не лише у разі існування фактів, що свідчать про його упередженість, але й у тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви у неупередженості судді. Аналогічне правило має розповсюджуватись і на розгляд питання щодо самовідводу.
Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд в ухвалах від 17 квітня 2018 року в справі № 800/63/16, від 27 червня 2018 року в справі № 800/427/17, від 14 червня 2021 року в справі № 9901/230/21.
Відповідно до частини першої статті 7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом.
Отже, право на подання заяви про відвід (самовідвід) судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об'єктивності та неупередженості розгляду справи, оскільки стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплено основні процесуальні гарантії, якими може скористатись особа при розгляді її позову в національному суді і до яких належить розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Враховуючи наведені вимоги та доводи заяви Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про відвід судді з метою уникнення сумнівів щодо об'єктивності та неупередженості судді, відновлення об'єктивного ставлення та довіри до суду у даній справі, суд вважає за необхідне задовольнити заяву Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про відвід судді .
Відповідно до вимог частини 2 статті 41 КАС України у разі задоволення відводу (самовідводу) одному із суддів або всьому складу суду, якщо справа розглядається колегією суддів, адміністративна справа розглядається в тому самому адміністративному суді тим самим кількісним складом колегії суддів без участі відведеного судді або іншим складом суддів, який визначається в порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу.
Керуючись ст.ст. 40,41 КАС України суд
1. Заяву Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про відвід головуючої судді Плеханової З.Б.- задовольнити.
2. Справу № 2602926/25 передати на повторний автоматизований розподіл в порядку, встановленому частиною першою статті 31 КАСУ.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя З.Б.Плеханова