07 травня 2025 року м. Ужгород№ 260/2557/25
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Калинич Я.М., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (пл. Народна, буд. 4, м. Ужгород, Закарпатська область, 88008, код ЄДРПОУ 20453063), Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, буд. 1, м. Миколаїв, Миколаївська область, 54008, код ЄДРПОУ 13844159) про визнання протиправними дій і зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, яким просить суд:
1. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного Фонду України в Миколаївській області від 27.12.2024 року №921060816556.
2. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області зарахувати ОСОБА_1 до стажу державної служби періоди роботи на посадах в митних органах з 08.01.1991 року по 28.09.2012 року та перевести ОСОБА_1 з пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV, на пенсію за віком відповідно до ст.37 Закону України «Про державну службу» від 19.12.1993 року №3723-ХІІ, п.п.10, 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889, на підставі довідок, виданих Закарпатською митницею від 17.12.2024 року №7.7-22/33-1419 про складові заробітної плати для державного службовця, який до 1 січня 2024 року працював та звільнився з державних органів (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) та від 17.12.2024 №7.7-22/33-1420 про інші складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займала посаду в державних органах, починаючи з 19.12.2024 року (дати звернення із відповідною заявою), здійснивши перерахунок та виплату пенсії, з урахуванням раніше виплачених сум.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Закарпатській області як одержувач пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». 19.12.2024 року позивач звернувся до ГУ ПФУ в Закарпатській області із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до п.10, 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу», як державному службовцю, який має стаж державної служби понад 20 років. За принципом екстериторіальності заяву позивача розглядало ГУ ПФУ в Миколаївській області, яке рішенням від 27.12.2024 року №921060816556 відмовило позивачу у призначенні у зв'язку з тим, що періоди роботи посадових осіб в митних органах, органах державної фіскальної служби на посадах, в період на яких були присвоєні персональні та спеціальні звання не зараховуються до стажу роботи на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців. Позивач вважає мотиви, викладені у оскаржуваному рішенні неправомірними, а рішення відповідача 2 про відмову у переведенні позивача на пенсію державного службовця відповідно до Закону №889 протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2025 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.
Відповідач 2 позову не визнав. 25 квітня 2025 року від відповідача 2 надійшов відзив на позовну заяву. Зазначив, що однією з вимог призначення пенсій згідно Закону України «Про державну службу» є наявність відповідного стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених ст.25 Закону №3723. Основною умовою зарахування того чи іншого періоду роботи на посаді державного службовця до стажу, який дає право на призначення пенсії відповідно до ст.37 Закону №3723 є встановлення за займаною посадою відповідного рангу. Підставою відмови у проведенні перерахунку пенсії є те, що позивач працював на посадах в органах державної митної служби, йому присвоювалися спеціальні звання, відповідно, ці посади не належать до посад, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України від 16.12.1993 №3723-ХІІ «Про державну службу». З 01.05.2016 набрав чинності Закон України від 10.12.2015 №889-VIII «Про державну службу» (далі - Закон №889), згідно з п.2 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» якого втратив чинність Закон України від 16.12.1993 №3723-ХІІ «Про державну службу» (далі Закон - 3723), крім ст.37, яка застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу. Підпунктом 17 п.3 ст.3 Закону 899 визначено органи, на які поширюється дія цього Закону та посади, на які не поширюється дія Закону, зокрема, дія цього Закону не поширюється на осіб рядового і начальницького складу правоохоронних органів та працівників інших органів, яким присвоюються спеціальні звання, якщо інше не передбачене Законом. Таким чином, посадові особи органів державної митної служби, які мають спеціальне звання, Законом - 3723 та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України не віднесені до відповідних категорій посад державних службовців, а отже відсутні підстави для зарахування ОСОБА_1 до стажу державної служби періодів роботи на посадах в органах державної митної служби.
Відповідач 1 позову не визнав. 30 квітня 2025 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву. ГУ ПФУ в Закарпатській області не погоджується з позовними вимогами, вважає їх безпідставними з огляду на наступне. Обов'язковою умовою для збереження у особи права на призначення пенсії державного службовця після 01.05.2016 є дотримання сукупності вимог, визначених ч.1 ст.37 Закону - 3723 і розділом XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889, а саме - щодо віку, страхового стажу, стажу державної служби. Статтею 25 Закону №3723 визначено сім категорій посад державних службовців, які вони могли обіймати у відповідних державних органах, та передбачено, що віднесення існуючих на той час посад державних службовців, не перелічених у цій статті, а також віднесення до відповідної категорії державних службовців нових посад провадиться Кабінетом Міністрів України за погодженням з відповідним державним органом. Службовцям, які займали посади, віднесені до категорій посад державної служби, встановлювався відповідний ранг. Робота на посадах в органах державної митної служби України зараховується до стажу державної служби особам, яким не присвоювались спеціальні звання. Відповідно до ст.573 Митного кодексу України посадовим особам митних органів присвоюються спеціальні звання. Положення про спеціальні звання та порядок їх присвоєння, співвідношення з рангами державних службовців, розмір надбавок за спеціальне звання затверджуються Кабінетом Міністрів України. Підпунктом 17 п.3 ст.3 Закону №889 визначено, що дія цього Закону не поширюється на осіб рядового та начальницького складу правоохоронних органів та працівників інших органів, яким присвоюються спеціальні звання. Таким чином, посадові особи органів державної митної служби, які мають спеціальне звання, Законом - 3723 та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України не віднесені до відповідних категорій посад державних службовців, а отже відсутні підстави для зарахування позивачу до стажу державної служби періодів роботи на посадах в органах державної митної служби. Відповідно до записів трудової книжки позивач з 08.01.1991 по 31.12.1994 працював в Ужгородській таможні. За цей період відсутні відомості про прийняття присяги. З 02.01.1995 року по 31.03.1997 року позивач працював в Карпатському територіальному митному управлінні. Згідно запису в трудовій книжці за номером 18 позивач тільки 02.06.1995 року прийняв присягу держаного службовця. Разом з тим відомості про присвоєння рангу державного службовця після прийняття присяги з 02.06.1995 по 28.09.2012 року у трудовій книжці позивача відсутні. Зазначає, що за період з 01.07.1997 по 15.06.1998р. відсутні відомості в його трудовій книжці про присвоєння рангів державного службовця та присвоєння йому спеціальних звань. Оскільки позивачу присвоювались спеціальні звання та відсутні відомості в його трудовій книжці про присвоєння рангів державного службовця даний період роботи в Карпатській регіональній митниці не може бути зараховані до стажу державної служби. За періоди роботи в Ужгородській митниці з 01.07.2005 по 26.10.2010 та в Чопській митниці з 27.10.2010 по 28.09.2012 позивача, відсутні відомості в його трудовій книжці про присвоєння рангів державного службовця та присвоєння йому спеціальних звань. Отже даний період не може бути зарахований до стажу державної служби. Таким чином, оскільки у позивача немає достатнього підтвердженого стажу на посадах віднесених до відповідних категорій посад державної служби, відсутні правові підстави для призначення позивачу пенсії за віком відповідно до Закону України «Про державну службу». Тому відповідач 1 просив у задоволенні позову відмовити повністю.
Відповідно до положень ч.5 ст.262, ч.1 ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
Суд зазначає, що судове рішення у справі, постановлене у письмовому провадженні, складено у повному обсязі відповідно до ч.4 ст.243 КАС України, з врахуванням положень ст.263 КАС України.
Згідно з ч.5 ст.250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.
Судом встановлено та не заперечується відповідачем, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в органах пенсійного фонду як одержувач пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
19 грудня 2024 року позивач звернувся із заявою до ГУ ПФУ в Закарпатській області із заявою про перехід на пенсію за іншим законом.
Вказана заява від 19.12.2024 року відповідно до екстериторіального розподілу єдиної черги завдань, розглядалася ГУ ПФУ в Миколаївській області, яким прийнято рішення про відмову у перерахунку пенсії від 27.12.2024 року №921060816556.
У рішенні про відмову в перерахунку пенсії від 27.12.2024 року №921060816556 повідомлено, що оскільки у ОСОБА_1 необхідний стаж державної служби, передбачений Постановою №622, право на призначення пенсії за віком згідно Закону України «Про державну службу» відсутній. У зв'язку з відсутністю у позивача стажу державної служби станом на 01.05.2016 пенсійний орган відмовив йому у призначенні пенсії відповідно до норм Закону України «Про державну службу».
Вважаючи таке рішення відповідача протиправним, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Принципи, правові та організаційні засади забезпечення державної служби, зокрема порядок реалізації права на пенсійне забезпечення державних службовців визначається Законом України «Про державну службу» (Закон України від 10.12.2015 №889-VIII), який набрав чинності з 01.05.2016.
Відповідно до ст.90 вказаного Закону пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Пунктом 2 розд.ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про державну службу» визнано таким, що втратили чинність, зокрема Закон України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-ХІІ, крім ст.37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.
Відповідно до п.п.10 та 12 розд.ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII:
- державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців (п.10);
- для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців (п.12).
Згідно зі ст.37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-ХІІ на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Тобто, за наявності у особи станом на 01.05.2016 певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 01.05.2016 на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до ст.37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-ХІІ, але за такої умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 15.12.2020 року у справі №560/2398/19.
Пунктом 8 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу» №889-VIII передбачено, що стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.
Відповідно до ч.18 ст.37 Закону №3723-ХІІ період роботи посадових осіб в органах державної податкової та митної служб на посадах, на яких відповідно до закону присвоювалися спеціальні та/або персональні звання, зараховується до стажу державної служби, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
Відповідно до ст.430 Митного кодексу України (в редакцій, чинній на час проходження позивачем державної служби), пенсійне забезпечення посадових осіб митної служби України здійснюється відповідно до умов і порядку, встановлених Законом України «Про державну службу».
Пенсійне забезпечення працівників митних органів, спеціалізованих митних установ та організацій, які не є посадовими особами, здійснюється на загальних підставах відповідно до законодавства України про пенсійне забезпечення.
Статтею 407 Митного кодексу України передбачено, що посадовими особами митної служби України є працівники митних органів, спеціалізованих митних установ та організацій, на яких цим Кодексом та іншими законами України покладено здійснення митної справи, організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій і яким присвоєно спеціальні звання.
Відповідно до ст.569 Митного кодексу України працівники митних органів, на яких покладено виконання завдань, зазначених у статті 544 цього Кодексу, здійснення організаційного, юридичного, кадрового, фінансового, матеріально-технічного забезпечення діяльності цих органів, є посадовими особами. Посадові особи митних органів є державними службовцями.
Особи, вперше прийняті на службу до митних органів на посади, які передбачають виконання завдань, зазначених у статті 544 цього Кодексу, здійснення організаційного, юридичного, кадрового, фінансового, матеріально-технічного забезпечення діяльності цих органів, приймають Присягу державних службовців, якщо раніше вони не приймали такої Присяги.
Правове становище посадових осіб митних органів визначається цим Кодексом, а в частині, не врегульованій ним, - законодавством про державну службу та іншими актами законодавства України.
Абзацом 1 ч.1 ст.588 Митного кодексу України передбачено, що пенсійне забезпечення посадових осіб митних органів здійснюється в порядку та на умовах, передбачених Законом України «Про державну службу». При цьому період роботи (служби) зазначених осіб (у тому числі тих, яким присвоєні спеціальні звання) в митних органах зараховується до стажу державної служби та до стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, що дає право на призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу», незалежно від місця роботи на час досягнення віку, передбаченого зазначеним Законом.
Аналогічні положення щодо віднесення посадових осіб органів доходів і зборів до державних службовців та пенсійного забезпечення посадових осіб органів доходів і зборів в порядку та на умовах, передбачених Законом України «Про державну службу», були передбачені і Митним кодексом України від 12.12.1991.
Системний аналіз наведених норм права, чинних як у період проходження державної служби так і станом на день звернення позивача із заявою про переведення з одного виду пенсії на інший дає підстави стверджувати, що посадові особи митних органів є державними службовцями, а тому періоди роботи (служби) в митних органах зараховуються до стажу державної служби, що дає право на пенсію відповідно до ст.37 Закону №3723-XII.
Відповідно до ч.2 ст.46 Закону України «Про державну службу» №889-VIIІ до стажу державної служби зараховуються, зокрема, час перебування на посадах, на яких присвоюються військові та спеціальні звання.
Так, п.1 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 №283 (далі - Порядок №283), який діяв на час проходження позивачем служби, регламентовано, що цим Порядком визначаються посади і органи, час роботи в яких зараховуються до стажу державної служби.
Пунктом 2 Порядку №283 було передбачено, що до стажу державної служби зараховується робота (служба), зокрема: на посадах державних службовців у державних органах, передбачених у статті 25 Закону України «Про державну службу», а також на посадах, віднесених Кабінетом Міністрів України до відповідної категорії посад державних службовців; на посадах керівних працівників і спеціалістів в апараті органів прокуратури, судів, нотаріату, дипломатичної служби, митного контролю, внутрішніх справ, служби безпеки, розвідувальних органів, інших органів управління військових формувань, Держспецзв'язку, Адміністрації Держспецтрансслужби, державної податкової та контрольно-ревізійної служби, Держфінінспекції, її територіальних органів; на посадах суддів, слідчих, прокурорів, інших службових осіб, яким присвоєно персональні звання.
Кабінетом Міністрів України відповідно до постанови від 25.03.2016 №229 затверджений Порядок обчислення стажу державної служби (далі - Порядок №229), пунктом 4 якого передбачено, що до стажу державної служби зараховуються, зокрема серед іншого, час перебування на посадах, на яких присвоюються військові та спеціальні звання.
Суд відзначає, що до набрання чинності Законом України «Про державну службу» №889 порядок обчислення державної служби визначався постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 №283, якою затверджено Порядок обчислення стажу державної служби (далі - Порядок №283).
Таким чином, у спірному випадку необхідно застосовувати норми Порядку №283, а саме пункту 2 вказаного порядку згідно з яким до стажу державної служби зараховується робота (служба), зокрема, «на посадах керівних працівників і спеціалістів в апараті органів прокуратури, судів, нотаріату, дипломатичної служби, митного контролю».
Натомість, судом встановлено згідно із записів у трудовій книжці НОМЕР_2 ОСОБА_1 працював:
- запис 13 - 08.01.1991р. призначений старшим інспектором Ужгородської митниці;
- запис 14 - 16.04.1993р. призначений головним інспектором митниці;
- запис 15 - 01.08.1994р. призначений начальником відділу;
- запис 16 - 31.12.1994р. звільнений по переведенню в Карпатське територіальне митне управління;
- запис 17 - 02.01.1995р. призначений на посаду начальника служби інформації, статистики та аналізу по переведенню;
- запис 18 - 18.02.1995р. прийняв присягу державного службовця;
- запис 19 - 31.03.1997р. звільнений у зв'язку із ліквідацією установи;
- запис 20 - 01.04.1997р. призначений на посаду начальника відділу в Карпатській регіональній митниці;
- запис 21 - 19.06.1998р. присвоєно персональне звання «Радник митної служби І рангу»;
- запис 23 - 01.04.2004р. присвоєно спеціальне звання «Радник митної служби І рангу»;
- запис 24 - 30.06.2005р. звільнений з посади начальника відділу в порядку переведення;
- запис 25 - 01.07.2005р. призначений на посаду начальника відділу Ужгородської митниці по переводу із Карпатської регіональної митниці;
- запис 26 - припинено Ужгородську митницю шляхом приєднання її до Чопської митниці;
- запис 27 - 27.10.2010р. переведений на посаду начальника відділу інформаційної роботи та митної статистики в Чопській митниці;
- запис 28 - 01.02.2012р. переведений на посаду начальника відділу митних інформаційних технологій;
- запис 29 - 28.09.2012р. звільнений за угодою сторін.
Відповідно до ч.18 ст.37 Закону №3723-ХІІ період роботи посадових осіб в органах державної податкової та митної служб на посадах, на яких відповідно до закону присвоювалися спеціальні та/або персональні звання, зараховується до стажу державної служби, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
Відповідно до ст.430 Митного кодексу України пенсійне забезпечення посадових осіб митної служби України здійснюється відповідно до умов і порядку, встановлених Законом України «Про державну службу».
Пенсійне забезпечення працівників митних органів, спеціалізованих митних установ та організацій, які не є посадовими особами, здійснюється на загальних підставах відповідно до законодавства України про пенсійне забезпечення.
Статтею 407 Митного кодексу України передбачено, що посадовими особами митної служби України є працівники митних органів, спеціалізованих митних установ та організацій, на яких цим Кодексом та іншими законами України покладено здійснення митної справи, організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій і яким присвоєно спеціальні звання.
Відповідно до ст.569 Митного кодексу України працівники митних органів, на яких покладено виконання завдань, зазначених у статті 544 цього Кодексу, здійснення організаційного, юридичного, кадрового, фінансового, матеріально-технічного забезпечення діяльності цих органів, є посадовими особами. Посадові особи митних органів є державними службовцями.
Особи, вперше прийняті на службу до митних органів на посади, які передбачають виконання завдань, зазначених у статті 544 цього Кодексу, здійснення організаційного, юридичного, кадрового, фінансового, матеріально-технічного забезпечення діяльності цих органів, приймають Присягу державних службовців, якщо раніше вони не приймали такої Присяги.
Правове становище посадових осіб митних органів визначається цим Кодексом, а в частині, не врегульованій ним, - законодавством про державну службу та іншими актами законодавства України.
Абзацом 1 ч.1 ст.588 Митного кодексу України передбачено, що пенсійне забезпечення посадових осіб митних органів здійснюється в порядку та на умовах, передбачених Законом України «Про державну службу». При цьому період роботи (служби) зазначених осіб (у тому числі тих, яким присвоєні спеціальні звання) в митних органах зараховується до стажу державної служби та до стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, що дає право на призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу», незалежно від місця роботи на час досягнення віку, передбаченого зазначеним Законом.
Аналогічні положення щодо віднесення посадових осіб органів доходів і зборів до державних службовців та пенсійного забезпечення посадових осіб органів доходів і зборів в порядку та на умовах, передбачених Законом України «Про державну службу», були передбачені і Митним кодексом України від 12.12.1991.
Системний аналіз наведених норм права, чинних як у період проходження державної служби так і станом на день звернення позивача із заявою про переведення з одного виду пенсії на інший дає підстави стверджувати, що посадові особи митних органів є державними службовцями, а тому періоди роботи (служби) в митних органах зараховуються до стажу державної служби, що дає право на пенсію відповідно до ст.37 Закону №3723-XII.
Отже, законодавством, яке діяло в період роботи (служби) позивача, та яке діє дотепер, визначено, що посадові особи Державної митної служби, яким присвоєно спеціальні звання, є державними службовцями зі спеціальним статусом, а тому період проходження такої служби в митних органах має зараховуватися до стажу державної служби, який дає право на пенсію державного службовця відповідно до ст.37 Закону №3723-ХІІ.
Вказане підтверджується також положенням п.7 ч.2 ст.46 Закону України «Про державну службу» №889-VIII, згідно з яким до стажу державної служби зараховується час перебування на посадах, на яких присвоюються військові та спеціальні звання.
З огляду на вказане, суд критично оцінює посилання відповідачів на положення п.17 ч.3 ст.3 Закону України «Про державну службу» №889-VIII, відповідно до якого дія згаданого Закону не поширюється на осіб рядового і начальницького складу правоохоронних органів та працівників інших органів, яким присвоюються спеціальні звання, якщо інше не передбачено законом, оскільки суд в ході розгляду справи встановив, що нормами Митного кодексу України та ст.46 Закону України «Про державну службу» №889-VIII (яка є спеціальною щодо ст.3 згаданого Закону) передбачено протилежне.
Тому періоди роботи позивача в митних органах (до 01.05.2016) підлягають зарахуванню до стажу державної служби, а доводи відповідача про те, що стаж роботи в митних органах не може бути зарахований як стаж державного службовця за наявності присвоєнння персональних та спеціальних звань, є безпідставними не узгоджуються з наведеними нормами Законів та нормативно-правових актів.
Разом з тим, як уже зазначено вище, обов'язковою умовою для збереження у особи права на призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» після 01.05.2016 року є дотримання сукупності вимог, визначених ч.1 ст.37 Закону №3723 і Прикінцевими та перехідними положеннями Закону України «Про державну службу» №889, а саме щодо віку, страхового стажу та стажу державної служби.
Суд встановив, що на час звернення до із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» у позивача наявний необхідний вік (понад 62 роки), страховий стаж та стаж державної служби (понад 20 років), що підтверджується записами у трудовій книжці позивача.
Отже, рішення ГУ ПФУ в Миколаївській області від 27.12.2024 року №921060816556 про відмову у переведенні на пенсію за віком згідно Закону України «Про державну службу» є протиправним та підлягає скасуванню.
Щодо вимог зобов'язального характеру, то суд зазначає наступне.
Відповідно до п.4 Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 №622 (далі - Порядок №622) пенсія державним службовцям призначається з дати звернення, але не раніше дати виникнення права.
Питання щодо порядку переведення (переходу) з одного виду пенсії на інший та питання призначення пенсії неодноразово було проаналізовано у постанові Верховного Суду України від 31.03.2015 у справі №21-612а14, постановах Верховного Суду від 23.10.2018 у справі №317/4184/16-а; від 17.05.2019 у справі №511/777/17; від 11.07.2019 у справі №264/6292/16-а; від 10.10.2019 у справі №520/7533/17; від 13.02.2020 у справі №263/3478/17; від 17.07.2020 у справі №335/13894/16-а, в яких суди дійшли висновку, що, якщо особа отримувала пенсію на підставі одного закону (наприклад, Закону України «Про прокуратуру») та виявила бажання перейти на пенсію за іншим законом (наприклад, на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»), зазначені правовідносини слід розцінювати як нове призначення пенсії. У іншому ж випадку, якщо такий перехід відбувся в рамках одного закону - Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», вказані правовідносини є переведенням на пенсію в рамках одного закону.
Станом на дату виникнення спірних правовідносин позивач отримує пенсію за віком, яка їй обчислюється відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
При цьому, позивач має право на призначення пенсії державного службовця відповідно до ст.37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-ХІІ.
Суд встановив, що із заявою про призначення на пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу» до відповідача 1 позивач звернувся 19.12.2024 року.
Таким чином, ураховуючи вимоги Порядку №622, пенсія позивачу має бути призначена саме з 19.12.2024 року, тобто з дати звернення.
Щодо позовної вимоги про призначення пенсії з урахуванням довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) від 17.12.2024 року №7.7-22/33-1419 та про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби від 17.12.2024 року №7.7-22/33-1420, то суд зазначає наступне.
Пунктом 2 Порядку №622 передбачено, що згідно з п.п.10 і 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України №889-VIII «Про державну службу» на призначення пенсії відповідно до ст.37 Закону України від 16.12.1993 №3723-XII «Про державну службу» мають право особи, які на день набрання чинності Законом України від 10.12.2015 №889-VIII «Про державну службу»: мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону та актами Кабінету Міністрів України; займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону та актами Кабінету Міністрів України.
За змістом абз.6 п.4 Порядку №622 за бажанням осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, і які на момент виходу на пенсію не перебувають на державній службі, розмір зазначених в абзацах третьому - п'ятому цього пункту виплат визначається в середніх розмірах відносно визначених законодавством таких виплат за місяць, що передує місяцю звернення за призначенням пенсії, але не раніше травня 2016, за відповідною (прирівняною) посадою (посадами) за останнім місцем роботи на державній службі.
Відповідно до п.5 Порядку №622 форма довідки про заробітну плату, що подається для призначення пенсії державним службовцям, затверджується правлінням Пенсійного фонду України за погодженням із Мінсоцполітики.
Постановою правління Пенсійного фонду України від 17.01.2017 №1-3 (далі - Постанова №1-3) затверджені форми довідок про заробітну плату для призначення згідно з пунктами 10 і 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України №889-VIII «Про державну службу» пенсії відповідно до ст.37 Закону України від 16.12.1993 №3723-XII «Про державну службу».
Такими довідками є:
- про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років);
- про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією);
- про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби.
З матеріалів справи вбачається, що позивачу видано довідки від 17.12.2024 року №7.7-22/33-1419 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) виданої Закарпатською митницею Державної митної служби України, довідку від 17.12.2024 року №7.7-22/33-1420 про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби виданої Закарпатською митницею Державної митної служби України.
Форма вказаних довідок відповідає формам довідок про заробітну плату для призначення пенсії державним службовцям, затверджених Постановою №1-3 та містять відображення складових заробітної плати: посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років, надбавка за інтенсивність праці та щомісячна премія, за останнім місцем роботи на державній службі за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією.
На всі види оплати праці, включені в довідки, нараховано єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Таким чином, суд дійшов висновку, що всі відображені в довідках види оплати праці - є складовими частинами заробітної плати позивача, з якої сплачені внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, тому довідки, видані позивачу, мають братися відповідачем до уваги при призначенні та розрахунку розміру пенсії позивачу відповідно до ст.37 Закону України №3723-XII «Про державну службу».
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Матеріали справи свідчать, що відповідні положення відповідачем 1 при прийнятті оскаржуваного рішення дотримані не були, що зумовило звернення позивача за своїм захистом до суду.
Відповідно до ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до ч. ч.1, 2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з вимогами ст.78 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що встановлені у справі обставини дають підстави для висновку, що позов належить задовольнити.
Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Щодо судового збору, то відповідно до ч.1 ст.139 КАС при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ПФУ в Миколаївській області понесені позивачем судові витрати у вигляді судового збору в сумі 1211,20 грн.
Керуючись ст.ст.2, 19-20, 22, 25-26, 90, 139, 143, 241-246, 255, 257-258, 293, 295, пп. 15.5 п.15 розділу VII «Перехідні положення» КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (пл. Народна, буд. 4, м. Ужгород, Закарпатська область, 88008, код ЄДРПОУ 20453063), Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, буд. 1, м. Миколаїв, Миколаївська область, 54008, код ЄДРПОУ 13844159) про визнання протиправними дій і зобов'язання вчинити дії - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області від 27.12.2024 року №921060816556 про відмову ОСОБА_1 у переведенні на пенсію за віком відповідно до Закону України від 16.12.1993 №3723-ХІІ «Про державну службу» відповідно до заяви від 19.12.2024 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області перевести ОСОБА_1 з пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-ІV, на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-ХІІ, пунктів 10, 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889, зарахувавши до стажу державної служби періоди його роботи з 08.01.1991 року по 28.09.2012 року на посадах в органах митної служби, та врахувавши при обчисленні розміру пенсії відомості про заробітну плату на підставі довідку від 17.12.2024 року №7.7-22/33-1419 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років), видану Закарпатською митницею Державної митної служби України, довідку від 17.12.2024 року №7.7-22/33-1420 про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби, видану Закарпатською митницею Державної митної служби України.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, буд. 1, м. Миколаїв, Миколаївська область, 54008, код ЄДРПОУ 13844159) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 коп. судових витрат у вигляді судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
СуддяЯ. М. Калинич