08 травня 2025 року Справа 160/13024/25
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Ільков В.В., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-
06.05.2025 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла сформована 06.05.2025 року через систему «Електронний суд» позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій позивач просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо не проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії ОСОБА_1 , на коефіцієнти у розмірі 1,197, у розмірі 1,0796, у розмірі 1,115 для забезпечення індексації пенсії;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 у відповідності до частини другої статті 42 Закону України № 1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії ОСОБА_1 за 2019- 2021 роки в розмірі 10846,37 грн, на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,197 з 01.03.2023 відповідно пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 № 168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,0796 з 01.03.2024 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2024 №185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році», на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,115 з 01.03.2025 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 №209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році» та у зв'язку з цим провести виплату недоотриманих сум пенсії, починаючи з 01.03.2023.
За відомостями з витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.05.2025 року, зазначена вище справа була розподілена та передана судді Ількову В.В.
Приписами п. 3 ч. 1 ст. 171 КАС України передбачено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Вирішуючи питання про наявність підстав для відкриття провадження у справі, суддя виходить з наступного.
Ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами, суддя установив, що цей спір стосується індексації пенсії позивача з 01.03.2023, 01.03.2024 та з 01.03.2025 р.р.
Так, у поданій до суду позовній заяві представник позивача зазначив, що відповідач повинен був провести перерахунок пенсії позивача шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, розмір якого становить 10846,37 грн, на коефіцієнт збільшення в розмірі 1,197 відповідно до пункту 1 Постанови КМУ № 168, починаючи з 01.03.2023, на коефіцієнт збільшення в розмірі 1,0796 відповідно до пункту 1 Постанови КМУ № 185, починаючи з 01.03.2024 та на коефіцієнт збільшення в розмірі 1,115 відповідно до пункту 1 Постанови КМУ № 209, починаючи з 01.03.2025 року.
Верховний Суд у постанові від 13.01.2025 року у справі №160/28752/23 зауважив, що право на індексацію пенсії не є абсолютним і його захист може бути обмеженим строком звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів, встановленим процесуальним законом.
Це, насамперед, зумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними, оскільки реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача.
Так, відповідно до частин першої, другої та третьої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Таким чином, законодавством регламентовано шестимісячний строк звернення особи до суду за захистом її прав, свобод та законних інтересів, що обумовлено метою досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та дисциплінуванням учасників адміністративного судочинства щодо своєчасної реалізації їх права на суд.
Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у постанові від 31.03.2021 у справі №240/12017/19 відступила від висновків, викладених, зокрема у постановах від 29.10.2020 у справі №816/197/18, від 20.10.2020 у справі №640/14865/16-а, від 25.02.2021 у справі №822/1928/18 щодо застосування строку звернення до суду у соціальних спорах, у яких, зокрема зазначено, що при застосуванні строків звернення до адміністративного суду у вказаній категорії справ слід виходити з того, що встановлені процесуальним законом строки та повернення позовної заяви без розгляду на підставі їх пропуску не можуть слугувати меті відмови у захисті порушеного права, легалізації триваючого правопорушення, в першу чергу, з боку держави (постанови Верховного Суду від 29.10.2020 у справі №816/197/18 (касаційне провадження №К/9901/50050/18), від 20.10.2020 у справі №640/14865/16-а (касаційне провадження № К/9901/36805/18), а також про те, що строк звернення позивача до суду у випадку спірних правовідносин розпочав перебіг після отримання позивачем листа-відповіді від органу Пенсійного фонду, а не після отримання пенсії за відповідний період (постанова Верховного Суду від 25.02.2021 у справі №822/1928/18) та дійшла наступного правового висновку щодо застосування строку звернення до суду, передбаченого статтею 122 КАС України у спорах цієї категорії:
1) для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. У той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
2) пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує щомісячно. Відтак, отримання пенсіонером листа від територіального органу Пенсійного фонду України у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду у разі якщо така особа без зволікань та протягом розумного строку не вчиняла активних дій щодо отримання інформації про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку, тощо.
Отож, оскільки пенсія є щомісячним платежем, суд дійшов висновку, що про порушення свого права на отримання пенсії у належному розмірі позивач мала довідатись після одержання пенсійної виплати за місяць, в якому мало бути проведено індексацію пенсії, тобто березень календарного року.
А тому, звернувшись до суду з цим позовом 06.05.2025 року, позивач пропустив визначений КАС України шестимісячний строк звернення до суду в частині вимог за період з 01.03.2023 року по 05.11.2024 року.
При цьому, суд зазначає, що строк позивачем за період з 06.11.2024 року по 06.05.2025 року не пропущено.
До того ж, суд зазначає, що також правова позиція щодо дотримання позивачем шестимісячного строку звернення до суду із позовом в аналогічних справах вже неодноразово висловлювалось Верховним Судом у постановах від 17.04.2025 року у справах №560/10041/24; №260/3887/24; №620/8092/24; №580/5666/24; №420/12605/24; №420/18974/24 та в багатьох інших постановах Верховного Суду.
Отримання позивачем листа Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 27.03.2025 року у відповідь на його заяву від 07.02.2025 року не змінює момент, з якого позивач мав довідатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли він почав вчиняти дії щодо реалізації свого права.
Такі висновки суду відповідають позиції Верховного Суду, що наведена, зокрема, у постановах від 06.02.2018 у справі №607/7919/17, від 16.05.2018 у справі №521/9634/17, від 31.03.2021 у справі №240/12017/19, від 21.02.2024 у справі №240/27663/23.
Суд визнає помилковими доводи представника позивача про поширення на спірні відносини приписів частини другої статті 46 Закону №1058-IV щодо необмеження строком звернення вимог про виплату нарахованих сум пенсії, оскільки нарахування пенсійних виплат позивачу у спірних відносинах не проведено.
Так само безпідставними є покликання представника позивача на постанову Великої Палати Верховного Суду від 06.02.2019 року у справі №522/2738/17, оскільки спір у згаданій справі стосувався перерахунку пенсії відповідно до Закону №2262-ХІІ, частиною третьою статті 51 якого передбачено, що перерахунок пенсій (...) не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Щодо посилань представника позивача на постанови Верховного Суду від 24.04.2018 у справі №646/6250/17, від 30.10.2018 у справі №493/1867/17, від 22.01.2019 у справі №201/9987/17 (2-а/201/304/2017), від 19.03.2019 у справі №806/1952/18, слід зауважити, що такі суперечать висновкам, викладеним у постанові від 31.03.2021 у справі №240/12017/19, що прийнята пізніше.
До того ж, на дату постановлення цієї ухвали чіткою та послідовною є практика Верховного Суду щодо застосування шестимісячного строку звернення у судових справах про індексацію пенсій (зокрема, постанови від 27.01.2025 у справах №№ 200/422/24, 620/7211/24, від 28.01.2025 у справах №№ 120/1483/24, 400/4663/24, від 11.02.2025 у справах №№160/6064/24, 280/3620/24, від 13.02.2025 у справі №200/2123/24).
Наведення представником позивача окремих цитат з рішень Конституційного Суду України та Європейського суду з прав людини не зумовлює достатніх підстав для поновлення позивачеві строку звернення до суду з цим позовом.
Водночас позовна заява та додані до неї документи наразі не містять доказів на підтвердження наявності поважних причин пропуску позивачем строку звернення до суду з цим позовом в частині вимог за період з 01.03.2023 року по 05.11.2024 року.
Відповідно до частини шостої статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Згідно з частиною першою статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Так само у силу частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин, позовну заяву необхідно залишити без руху з наданням позивачу строку для усунення недоліків.
Вказані недоліки можуть бути усунені шляхом подання до Дніпропетровського окружного адміністративного суду заяви про поновлення строку звернення до суду з цим позовом в частині вимог за період з 01.03.2023 року по 05.11.2024 року та доказів поважності причин його пропуску.
Керуючись статтями 122, 123, 161, 169, 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Позивачу надати строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10 (десяти) днів, з моменту отримання копії даної ухвали, шляхом надання до суду:
- заяви про поновлення строку звернення до суду з цим позовом в частині вимог за період з 01.03.2023 року по 05.11.2024 року та доказів поважності причин його пропуску.
Роз'яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Копію ухвали про залишення позовної заяви з руху невідкладно надіслати особі, що звернулась із позовною заявою.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м.Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427).
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя В.В. Ільков