08 травня 2025 року Справа 160/12298/25
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Серьогіна О.В., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
29.04.2025 року представник ОСОБА_1 - адвокат Хомич Іван Олександрович звернувся через підсистему "Електронний суд" до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, у якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо не проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії ОСОБА_1 , на коефіцієнти у розмірі 1,11, у розмірі 1,11, у розмірі 1,14, у розмірі 1,197, у розмірі 1,0796 та у розмірі 1,115 для забезпечення індексації пенсії;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 у відповідності до частини другої статті 42 Закону України № 1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії ОСОБА_1 , в розмірі 6188,89 грн, на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,11 з 01.05.2020 року відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 01.04.2020 року № 251 «Деякі питання підвищення пенсійних виплат і надання соціальної підтримки окремим категоріям населення у 2020 році», на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,11 з 01.03.2021 року відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 22.02.2021 року № 127 «Про додаткові заходи соціального захисту пенсіонерів у 2021 році», на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,14 з 01.03.2022 року відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 року № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,197 з 01.03.2023 року відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 року № 168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,0796 з 01.03.2024 року відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2024 року №185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році», на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,115 з 01.03.2025 року відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 року №209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році» та у зв'язку з цим провести виплату недоотриманих сум пенсії, починаючи з 01.05.2020 року.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.04.2025 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачу десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позову без руху усунути недоліки позовної заяви шляхом надання до канцелярії суду обґрунтоване клопотання про поновлення строку звернення до суду, а також докази поважності причин пропуску відповідного строку щодо позовних вимог з 01.05.2020 року по 28.10.2024 року, оформлене відповідно до вимог статей 161, 167 Кодексу адміністративного судочинства України (в примірниках відповідно до кількості учасників справи).
Копію ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.04.2025 року представником позивача через електронний кабінет отримано 30.04.2025 року, що підтверджується довідкою секретаря судового засідання про доставку електронного листа.
07.05.2025 року на адресу суду через підсистему "Електронний суд" від представника позивача надійшла заява про усунення недоліків, в якій він просив визнати поважною причину пропуску строку звернення до суду з адміністративним позовом та поновити Хомичу Івану Олександровичу, діючому в інтересах ОСОБА_1 , строк на подання позову та продовжити розгляд адміністративної справи № 160/12298/25.
В обгрунтування вказаного клопотання представник позивача посилається на правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 06.02.2025 року у справі №990/29/22, в якій вона дійшла висновку, що триваюче порушення повинно бути припинено, тобто протиправна бездіяльність суб'єкта владних повноважень може бути оскаржена до суду в будь-який час за весь період, протягом якого вона триває. Також зазначає, що позивач дізнався про неналежну індексацію своєї пенсії лише з листа ГУ ПФУ в Дніпропетровській області від 19.03.2025 року № 13000-9670/Т-01/8-0400/25. Оскільки зазначений лист отримано позивачем 19.03.2025 року, відтак саме з цього моменту виник спір щодо відмови відповідача у проведенні належної індексації пенсії позивача, таким чином строк для подання позову позивачем навіть якщо і пропущено, то з поважних причин.
Вирішуючи вказане клопотання відповідача, суд виходить з наступного.
Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
В ухвалі суду від 30.04.2025 року суд дійшов висновку, що звернувшись до суду з цим позовом 29.04.2025 року, позивач заявив позовні вимоги з 01.05.2020 року, у зв'язку із чим, з урахуванням визначеного вище висновку, вони можуть бути захищені судом з 29.10.2024 року - тобто в межах шестимісячного строку, встановленого положеннями частини другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, а не з 01 травня 2020 року.
Щодо посилань позивача на те, що про порушення прав позивач дізнався тільки із листа Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 19.03.2025 року № 13000-9670/Т-01/8-0400/25, суд зазначає, що вказаний лист направлено у відповідь на заяву щодо пенсійного забезпечення та не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав.
Суд наголошує, що пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об'єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено призначення пенсії чи був здійснений її перерахунок, з яких складових вона складається, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24 грудня 2020 року у справі № 510/1286/16-а дійшла висновку, що норми, зокрема статі 87 Закону України “Про пенсійне забезпечення» та статті 46 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (щодо необмеження будь-яким строком невиплаченої пенсіонерові суми пенсії), підлягають застосуванню у справах за позовами про оскарження бездіяльності, дій та/або рішень суб'єкта владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку пенсійних виплат виключно за наявності таких умов:
1) ці суми мають бути нараховані пенсійним органом;
2) ці суми мають бути не виплаченими саме з вини держави в особі пенсійного органу.
У справі, яка розглядається, фактичні обставини свідчать про те, що індексація 2023 та 2024 роках позивачу не нараховувалася, тому відсутні підстави для необмеження будь-яким строком невиплаченої пенсіонерові суми пенсії.
Суд зазначає, що реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від неї самої, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача.
Аналогічні правові висновки щодо застосування строку звернення у правовідносинах, пов'язаних з індексацією пенсії, викладені в постанові Верховного Суду від 13 січня 2025 року в справі № 160/28752/23.
Згідно з положеннями ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У зв'язку із вищевикладеним, суд враховує висновки Верховного Суду зазначені в постанові від 13 січня 2025 року в справі № 160/28752/23, а тому посилання представника позивача на те, що має місце триваюче правопорушення не береться судом до уваги.
Отже, оцінюючи наведені представником позивача обгрунтування пропуску строку звернення до адміністративного суду з даним позовом в частині вимог з 01.05.2020 року по 28.10.2024 року слід зазначити, що такі підстави не можуть бути визнані поважними.
Відтак, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання представника позивача про поновлення строку звернення до суду.
Частиною 1 ст. 123 КАС України передбачено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Згідно з ч. 2 ст. 123 КАС України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Відповідно до вимог п. 9 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
Оскільки судом визнано неповажними причини пропуску строку звернення до суду з цим позовом, позовна заява в частині нарахування та виплати індексації з 01.05.2020 року по 28.10.2024 року підлягає поверненню.
Керуючись ст.ст. 123, 169, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,-
Визнати неповажними причини пропуску ОСОБА_1 строку звернення до адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
У задоволенні заяви представника ОСОБА_1 - адвоката Хомича Івана Олександровича про поновлення строку звернення із цим позовом - відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії в частині нарахування та виплати індексації з 01.05.2020 року по 28.10.2024 року - повернути позивачу.
Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала може бути оскаржена та набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст. 256 КАС України.
Ухвала суду оскаржується шляхом подання апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.В. Серьогіна