08 травня 2025 рокуСправа №160/3879/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Серьогіної О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні в м. Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
06.02.2025 року представник ОСОБА_1 - адвокат Демченко Ярослав Віталійович звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови ОСОБА_1 у зарахуванні до пільгового стажу за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України: періоду навчання в Криворізькому технікуму рудничної автоматики з 01.09.1960 року по 13.12.1962 року; періоду навчання в Криворізькому технікуму рудничної автоматики з 10.04.1963 року по 29.06.1963 року; періоду служби в Радянської армії з 21.11.1964 року по 19.10.1967 року;
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) у перерахунку та виплаті пенсії у розмірах та на умовах визначених відповідно до ст. 8 Закону України “Про підвищення престижності шахтарської праці» з урахуванням раніше виплачених сум;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити з 02.09.2008 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 у розмірах та на умовах визначених відповідно до ст. 8 Закону України “Про підвищення престижності шахтарської праці» з урахуванням раніше виплачених сум.
Позивачем в обґрунтування позовних вимог зазначено, що він перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області і з 08.05.1992 року отримує пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 відповідно до Закону України від 05.11.1991 року № 1788- XII “Про пенсійне забезпечення», обчислену згідно Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-ІV “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Представник позивача звернувся до відповідача із адвокатським запитом щодо розрахунку стажу для визначення розміру пенсії та здійснення її перерахунку з урахуванням стажу навчання та проходження військової служби. Однак, листом відповідача позивачу було повідомлено про відмову в перерахунку пенсії. Позивач не погоджується із такими діями відповідача, тому просить суд задовольнити позовні вимоги.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.02.2025 року відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін з 25.02.2025 року.
Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом, що підтверджується доказами, що містяться в матеріалах справи.
15.04.2025 року на адресу суду через підсистему «Електронний суд» від Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області надійшов письмовий відзив на позов, в якому управління не погоджується із позовними вимогами, виходячи з наступного. ОСОБА_1 з 08.05.1992 року перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію на пільгових умовах робота за Списком № 1 відповідно до Закону України від 05.11.1991 року № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення», обчислену згідно Закону України від 09.07.2003 року № 1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Страховий стаж позивача складає - 46 років 00 місяців 15 днів (зарахований по 31.05.2016 року), в тому числі пільговий стаж за Списком № 1 - 10 років 08 місяців 14 днів. Щодо вимог про зарахування до пільгового стажу за Списком № 1 періоду навчання та періоду проходження військової служби зазначає таке. Позивач у період з 05.01.1964 року по 16.11.1964 року (стаж до призову на військову службу) не навчався за фахом у професійно-технічному навчальному закладі та не працював за професією, що дає право на призначення на пенсію за віком на пільгових умовах, що є основною вимогою статті 8 Закону № 2011-XII. Щодо періоду навчання зазначає, що до пільгового стажу роботи зараховується саме навчання за спеціальностями, робітничими професіями в професійних (професійно-технічний) навчальних закладах. Позивач у період з 01.09.1960 року по 13.12.1962 року та з 10.04.1963 року по 29.06.1963 року навчався в Криворізькому технікумі рудничної автоматики, що підтверджується дипломом Серії НОМЕР_2 . Зазначений тип навчального закладу (технікум) відсутній в переліку передбаченому статтею 18 Закону № 103/98. Позивач не має права на обчислення пенсії у розмірі 80 % згідно статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»: обов'язковою умовою для обчислення стажу відповідно до статті 8 Закону № 345-VI є факт роботи повний робочий день під землею не менше 15 років для чоловіків. Таким чином, вважає, що Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області діє в межах та спосіб передбачений законодавством, тому просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.
16.04.2025 року на адресу суду через підсистему «Електронний суд» від представника позивача надійшла письмова відповідь на відзив, в якій він вважає викладені у відзиві обставини та посилання на норми матеріального права такими, що не відповідають дійсному правовому регулюванню спірних правовідносин. Зазначає, що позивач до призову на строкову військову службу навчався за фахом у технікумі, працював за професією, яка надавала право на пенсію на пільгових умовах (на підземних роботах). Відповідач, не зважаючи на фактичні обставини справи стверджує, що позивач у період з 05.01.1964 року по 16.11.1964 року (стаж до призову на військову службу) не навчався за фахом у професійно-технічному навчальному закладі та не працював за професією. Вказане спростовується доказами наданими позивачем, зокрема, відомостями його трудової книжки та матеріалами пенсійної справи, згідно яких: з 01.09.1960 року - 13.12.1962 року позивач навчався у Криворізькому технікумі рудничної автоматики з 01.09.1960 року - 13.12.1962 року; з 14.12.1962 року - 09.04.1963 року позивач працював на підземних роботах за Списком 1, що підтверджується матеріалами пенсійної справи позивача, де відповідач прямо вказує - ст.14, пост.202, підземні, сп.1, р.1, п-р.1, п.а-в.; з 10.04.1963 року - 29.06.1963 року позивач навчався в Криворізькому технікуму рудничної автоматики з 10.04.1963 - 29.06.1963 року. Факт здобуття спеціалізованої освіти підтверджується дипломом 646264 від 29.07.1963 року, матеріалами пенсійної справи, згідно яких позивач закінчив повний курс технікуму з спеціальністю розробка рудних та розсипних місценароджень; з 21.11.1964 року по 19.10.1967 року проходив службу в Радянській армії. Підпункт «и» та підпункт «к» ч. 1 ст. 109 Положення 1044, а також підпункт «и» та підпункт «к» ч. 1 ст. 109 Положення 590 (нормативні акти СРСР, на які позивач посилався у позові) норми згідно яких зазначено, що крім роботи робочим або службовцем в загальний стаж роботи зараховується також: и) навчання в вищих навчальних закладах, середніх спеціальних навчальних (технікумах, педагогічних та медичних училищах і т.д.) закладах к) служба у складі Збройних Сил СРСР. Тобто, позивач до призову на строкову військову службу навчався за фахом у технікумі, працював за професією, яка надавала право на пенсію на пільгових умовах (на підземних роботах) до введення в дію Закону України «Про пенсійне забезпечення» або на пенсію за віком на пільгових умовах до набрання чинності Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне забезпечення», тому вказаний стаж підлягає до зарахування до пільгового страхового стажу на підставі підпунктів «и» та підпункт «к» ст. 109 Положення 1044, а також підпункт «и» та підпункт «к» ч. 1 ст. 109 Положення 590. Також акцентує увагу, що на момент навчання позивача у Криворізькому технікумі рудничної автоматики, цей навчальний заклад відповідав типу навчального закладу, навчання в якому дає право на призначення пенсії і обчислення стажу необхідного для призначення пенсії на пільгових умовах - середній спеціальний навчальний заклад. Враховуючи викладене, просить суд задовольнити позовні вимоги.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.05.2025 року продовжено строк розгляду адміністративної справи до 08.05.2025 року.
Згідно з ч. ч. 5, 8 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Дослідивши матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини справи.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 08.05.1992 року перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію на пільгових умовах робота за Списком № 1 відповідно до Закону України від 05.11.1991 року № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення», обчислену згідно Закону України від 09.07.2003 року № 1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
23.12.2024 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою, в якій просив зарахувати до пільгового стажу за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України: період навчання в Криворізькому технікуму рудничної автоматики з 01.09.1960 року - 13.12.1962 року; період навчання в Криворізькому технікуму рудничної автоматики з 10.04.1963 року - 29.06.1963 року; період служби в Радянської армії з 21.11.1964 року по 19.10.1967 року; провести з 02.09.2008 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 у розмірах та на умовах визначених відповідно до ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» з урахуванням раніше виплачених сум.
Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 27.01.2025 року №4786-55218/Л-01/8-0400/25 позивачу повідомлено про відсутність підстав для перерахунку пенсії з огляду на наступне. З 08.05.1992 року ОСОБА_1 призначено пенсію за віком відповідно до пункту «а» статті 13 Закону № 1788, з 01.01.2004 року розмір пенсії визначається відповідно до статті 27 з урахуванням норм статті 28 Закону № 1058. Загальний страховий стаж зарахований по 31.05.2016 року, складає 46 років 0 місяців 15 днів, у тому числі пільговий стаж за списком №1 - 10 років 8 місяців. Загальний страховий стаж зараховано в повному обсязі згідно наступних документів: диплому серії НОМЕР_2 від 29.06.1963 року, довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 22.05.1991 року №4/199, трудової книжки б/н від 14.12.1962 року та даних, наявних в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстр загальнообов'язкового державного соціального страхування. Пільговий стаж по Списку 1 враховано на підставі довідок: №07/01 від 23.05.1991 року за період роботи в РУ ім. К. Лібнехта шахта ім. 50 лет газеті “Правда» з 14.12.1962 року по 09.04.1963 року; №21ок від 31.05.1991 року за період роботи в ДПО “Южруда» РУ ім. Кірова з 27.11.1967 року по 17.08.1968 року; №472 від 29.05.1991 року за період роботи в ДПО “Южруда» РУ ім. Кірова з 14.08.1979 року по 10.04.1989 року. За матеріалами електронної пенсійної справи в період з 01.09.1960 року по 29.06.1963 року ОСОБА_1 навчався в Криворізькому технікумі рудничної автоматики (диплом серії НОМЕР_2 ), зазначений тип навчального закладу відсутній в переліку передбаченому статтею 18 Закону № 103/98-ВР. Розмір пенсії ОСОБА_1 обчислено виходячи з коефіцієнту страхового стажу з урахуванням величини оцінки одного року страхового стажу 1% - 0,46000. Для обчислення пенсії використано заробітну плату за період з 01.04.1984 року по 31.03.1989 року та за даними персоніфікованого обліку з 01.04.2008 року по 31.05.2012 року. Індивідуальний коефіцієнт заробітної плати після оптимізації склав - 1,57236. Середньомісячний заробіток для обчислення пенсії з урахуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015, 2016 роки, із застосуванням коефіцієнтів збільшення в розмірі 1,17; 1,11; 1,11; 1,14; 1,197 та 1,0796 складає 12570,18 грн (3764,40 грн х 1,17 х 1,11 х 1,11 х 1,14 х 1,197 х 1,0796 = 7994,47 грн х 1,57236). Законом України від 19 листопада 2024 року № 4059-ІХ “Про Державний бюджет України на 2025 рік» розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, з 1 січня 2025 року встановлено на рівні 2361,00 грн. З урахуванням вимог законодавства загальний розмір пенсійної виплати за станом на 01.01.2025 складає - 6678,42 грн, з яких: 5782,28 грн - розмір пенсії за віком (ст.27) ( 12570,18 х 0,46000); 259,71 грн - доплата за понаднормовий стаж (11 років); 66,43 грн - підвищення дітям війни Пост. 112 п.6. Враховуючи вищевикладене, підстави для перерахунку пенсії відповідно до статті 28 Закону № 1058 та статті 8 Закону № 345 відсутні.
Не погодившись із відмовою відповідача в зарахування до пільгового стажу періодів навчання та служби в Радянської армії та обчисленням розміру пенсії за віком на пільгових умовах без урахування статті 8 Закону України “Про підвищення престижності шахтарської праці», позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Згідно із положеннями частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
На підставі статті 1 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» дія цього Закону поширюється на працівників, які видобувають вугілля, залізну руду, руди кольорових і рідкісних металів, марганцеві, уранові, магнієві (солі калієво-магнієві та солі магнієві) та озокеритні руди, працівників шахтобудівних підприємств, які зайняті на підземних роботах повний робочий день, та працівників державних воєнізованих аварійно-рятувальних служб (формувань) у вугільній промисловості - за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим Кабінетом Міністрів України (далі - шахтарі), та членів їх сімей.
Згідно із абзацом 3 частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії особам, на яких поширюється дія Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», та працівникам, зайнятим повний робочий день під землею обслуговуванням зазначених осіб, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків середньої заробітної плати шахтаря, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.
Статтею 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» визначено, що мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків середньої заробітної плати шахтаря, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Для обчислення розміру пенсій за віком за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах до страхового стажу додатково зараховується по одному року.
Аналіз вищезазначених норм свідчить, що мінімальний розмір пенсії у розмірі 80 відсотків середньої заробітної плати шахтаря, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, є додатковою гарантією для шахтарів, які працювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків за списком № 1, яка встановлена на випадок, коли після розрахунку у встановленому законом порядку розміру відповідної пенсії за віком (в тому числі, з урахуванням понаднормового стажу, встановленого статтею 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці») така пенсія буде менша ніж три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.
Отже, до працівників, на яких поширюється дія Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» та яким встановлені пільги, належать тільки працівники, зазначені у списку № 1, які були зайняті на підземних роботах повний робочий день.
Такий правовий висновок викладено Верховним Судом в постанові від 21 січня 2020 року у справі № 640/4469/17.
На підставі статті 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно з пунктом 10 Порядку застосування списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженому наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383 (далі - Порядок № 383) для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637).
Згідно з пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Як визначено пунктом 20 Порядку № 637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Тобто, надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації вимагається в двох випадках:
1) відсутність трудової книжки;
2) відсутність в трудовій книжці відомостей, які визначають право на пенсію на пільгових умовах.
Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постановах від 20 лютого 2018 року у справі № 234/13910/17 та від 7 березня 2018 року у справі № 233/2084/17.
Судом встановлено, що пенсійним органом визнається факт наявності у позивача пільгового стажу за списком №1 - 10 років 8 місяців 14 днів.
При цьому, до пільгового стажу роботи позивача не зараховано:
- з 01.09.1960 року по 13.12.1962 року - строк навчання у навчальному закладі професійного спрямування) та з 10.04.1963 по 29.06.1963 року - строк навчання у навчальному закладі професійного спрямування) - не зараховано, оскільки позивач навчався в Криворізькому технікумі рудничної автоматики, а не професійному (професійно-технічному) навчальному закладі;
- з 21.11.1964 року по 19.10.1967 року - строк проходження військової служби в збройних силах СРСР - не зараховано з підстав того, що позивач у період з 05.01.1964 року по 16.11.1964 року (стаж до призову на військову службу) не навчався за фахом у професійно-технічному навчальному закладі та не працював за професією, що дає право на призначення на пенсію за віком на пільгових умовах.
Суд не погоджується із правовою позицією відповідача щодо відсутності підстав для зарахування до пільгового стажу позивача вищезазначених періодів військової служби та навчання, з огляду на наступне.
Відповідно до ч.4 ст.24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше.
Позивач проходив строкову військову службу з листопада 1964 по жовтень 1967 року, тобто на час існування СРСР та відповідного нормативно правового регулювання спірних правовідносин.
У вказаний період діяло «Положення про порядок призначення та виплати державних пенсій», затверджене Постановою Ради Міністрів СРСР від 04.08.1956 року №1044 (надалі - Положення 1044) та «Положення про порядок призначення та виплати державних пенсій», затверджене Постановою Ради Міністрів СРСР від 03.08.1972 року №590 (надалі - Положення 590).
Підпункт «и» та підпункт «к» ч. 1 ст. 109 Положення 1044, а також підпункт «и» та підпункт «к» ч. 1 ст. 109 Положення 590 передбачали аналогічні норми згідно яких зазначено, що крім роботи робочим або службовцем в загальний стаж роботи зараховується також: и) навчання в вищих навчальних закладах, середніх спеціальних навчальних (технікумах, педагогічних та медичних училищах і т.д.) закладах к) служба у складі Збройних Сил СРСР.
Згідно частини 3 пункту 109 вказаних Положень при призначенні на пільгових умовах або в пільгових розмірах пенсій за віком та інвалідністю робочим та службовцям, які працювали на підземних роботах, на роботах з шкідливими умовами праці і в гарячих цехах та на інших роботах з важкими умовами праці періоди, вказані в підпунктах "к" і "л", прирівнюються за вибором особи, яка звернулась за призначенням пенсії або до роботи, яка передувала вказаному періоду, або до роботи, яка слідувала за закінченням цього періоду.
У випадку з позивачем, безпосередньо за періодом його військової служби слідувала підземна робота (за Списком № 1).
Так, згідно копії трудової книжки позивача від 14.12.1962 року позивач з 27.11.1967 року прийнятий підземним машиністом скрепера 5 розряда (запис №8 на стор. 4).
Щодо навчання позивача слід зазначити, що позивач навчався у Криворізькому технікумі рудничної автоматики, з 01.09.1960 по 13.12.1962 року; з 14.12.1962 року по 09.04.1963 року позивач працював на підземних роботах за Списком 1, що підтверджується матеріалами пенсійної справи позивача та трудової книжки позивача від 14.12.1962 року; позивач навчався в Криворізькому технікуму рудничної автоматики з 10.04.1963 року по 29.06.1963 року.
Факт здобуття спеціалізованої освіти підтверджується копією диплому 646264 від 29.07.1963 року, матеріалами пенсійної справи, згідно яких позивач закінчив повний курс технікуму з спеціальністю розробка рудних та розсипних місценароджень.
З огляду на викладене незарахування військової служби позивача у Збройних Силах СРСР та період навчання у технікумі як такої, що прирівнюється до роботи шахтарем (за Списком № 1) є протиправним.
Таким чином, суд вважає за необхідне зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України: періоду навчання в Криворізькому технікуму рудничної автоматики з 01.09.1960 року по 13.12.1962 року; періоду навчання в Криворізькому технікуму рудничної автоматики з 10.04.1963 року по 29.06.1963 року; періоду служби в Радянської армії з 21.11.1964 року по 19.10.1967 року та повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 23.12.2024 року про здійснення перерахунку пенсії на пільгових умовах за Списком №1 враховуючи ст. 8 Закону України “Про підвищення престижності шахтарської праці», з урахуванням висновків суду в даній справі.
Щодо позовних вимог в частині призначення пенсії з урахуванням норм ст. 8 Закону України “Про підвищення престижності шахтарської праці», суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Таким чином, захисту адміністративним судом підлягають порушені права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин. Отже, обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду.
На час розгляду цієї справи відповідач заперечує право позивача на зарахування до пільгового стажу роботи періодів навчання та військової служби, однак питання щодо перерахунку пенсії з урахуванням норм ст. 8 Закону України “Про підвищення престижності шахтарської праці» після зарахування вказаних періодів навчання та військової служби відповідачем не досліджувалось, а тому вимоги позивача в цій частині є передчасними.
На даний час позивачу на виконання даного рішення суду не розглянуто повторно заяву про здійснення перерахунку пенсії з урахуванням висновків суду. Суд не може під час прийняття рішення вирішувати питання щодо правовідносин, які можливо будуть мати місце у майбутньому, тому суд дійшов висновку про відмову в позові у частині вказаних позовних вимог.
Відповідно до частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування у спорі покладається на відповідача - суб'єкта владних повноважень, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.
З урахуванням викладеного, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд керується вимогами частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якими при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Судом встановлено, що позивач сплатив судовий збір за подання даного адміністративного позову до суду у сумі 1211,20 грн.
Отже, враховуючи часткове задоволення позовних вимог, сплачений позивачем судовий збір за подачу позовної заяви до суду підлягає стягненню в сумі 968,96 грн., з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області за рахунок бюджетних асигнувань.
Згідно із ч. 5 ст. 250 Кодексу адміністративного судочинства України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Керуючись ст.ст. 9, 242-246, 250, 255, 293-295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови ОСОБА_1 у зарахуванні до пільгового стажу за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України: періоду навчання в Криворізькому технікуму рудничної автоматики з 01.09.1960 року по 13.12.1962 року; періоду навчання в Криворізькому технікуму рудничної автоматики з 10.04.1963 року по 29.06.1963 року; періоду служби в Радянської армії з 21.11.1964 року по 19.10.1967 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, буд. 26, м. Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 21910427) зарахувати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до пільгового стажу за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України: період навчання в Криворізькому технікуму рудничної автоматики з 01.09.1960 року по 13.12.1962 року; період навчання в Криворізькому технікуму рудничної автоматики з 10.04.1963 року по 29.06.1963 року; період служби в Радянської армії з 21.11.1964 року по 19.10.1967 року та повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 23.12.2024 року про здійснення перерахунку пенсії на пільгових умовах за Списком №1 враховуючи ст. 8 Закону України “Про підвищення престижності шахтарської праці», з урахуванням висновків суду в даній справі.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Пенсійного фонду в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, буд. 26, м. Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 21910427) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір у розмірі 968,96 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду оскаржується шляхом подання апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду.
Суддя О.В. Серьогіна