08 травня 2025 рокуСправа №640/39299/21
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Конєвої С.О.
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ю Л А Н А» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №00215500901 від 19.03.2021р., -
30.02.2021р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Ю Л А Н А» звернулося з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у м. Києві та просить:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 19.03.2021р. №00215500901 Головного управління ДПС у м. Києві.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що за результатами проведеної фактичної перевірки позивача контролюючим органом було встановлено порушення вимог ст.11,16 Закону №481/95-ВР, а саме: не своєчасне подання звітів за формою 1-ОА «про обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв у оптовій мережі»; подання з недостовірними відомостями звітів за формою 1-ОА за період з жовтня 2018р. по січень 2021р. про що був складений акт №14160/Ж5/26-15-09-01/40298045, згідно з висновками якого на підставі абз.23 ч.2 ст.17 Закону №481/95-ВР за оспорюваним податковим повідомленням-рішенням до позивача були застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 476000 грн. Позивач не погоджується з вказаним податковим повідомленням-рішенням з підстав того, що під час перевірки не були враховані всі об'єктивні дані та в повному обсязі не враховані відповідні дані оборотно-сальдових відомостей рахунку 281 «продукція на складі»; Товариство відповідно до ст.16 Закону №481/95-ВР надало відповідні звіти з достовірними відомостями за формою 1-ОА «про обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв у оптовій мережі» за період з жовтня 2018 року по січень 2021 року, які підтверджують відповідність даних оборотно-сальдових відомостей рахунку 281 «продукція на складі»; положеннями Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій, які складаються під час їх здійснення або безпосередньо після їх закінчення. За викладеного, позивач вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання та прийняв спірне податкове повідомлення-рішення, яке суперечить законодавству та виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України (а.с.1-4).
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.06.2022р. було відкрите спрощене позовне провадження у даній адміністративній справі без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами (а.с.49).
У подальшому, 27.01.2025р. (згідно листа від 18.04.2024р. №03-19/7564/24) на виконання положень п.2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України №2825-ІХ, наведена справа надійшла до Дніпропетровського окружного адміністративного суду для продовження розгляду (а.с.54).
Згідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.01.2025р. вказану справу було передано для розгляду судді Конєвій С.О. (а.с.55).
Ухвалою судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду Конєвої С.О. від 03.02.2025р. дана справа була прийнята до свого провадження, її судовий розгляд було призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами згідно до вимог ч.5 ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України з 04.03.2025р., а також зобов'язано, зокрема, відповідача надати суду відзив на позов та докази в обґрунтування відзиву з дотримання вимог ст.ст.162, 261 Кодексу адміністративного судочинства України; надати додаткові докази, що стосуються предмету спору виходячи з вимог ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України (а.с.56).
На виконання вимог зазначеної вище ухвали суду, 20.02.2025р. через систему «Електронний суд» відповідачем було подано відзив на позов, у якому останній просив у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі посилаючись на те, що ГУ ДПС у м. Києві була проведена фактична перевірка, де здійснює господарську діяльність позивач, приміщення, розташованого за адресою: м. Київ, вул. Сім'ї Холодових, 11/2 за результатами якої складено акт від 19.02.2021р. №14160/Ж5/26-15-09-01/40298045. У ході проведення перевірки на запит перевіряючих, позивачем були надані копії запитуваних документів, у тому числі і картки рахунку 281 (станом на кінець кожного місяця) за період діяльності з 01.10.2018р. по 18.02.2021р. із яких було встановлено, зокрема, порушення ч.3 ст.16 Закону №481/95-ВР, а саме: несвоєчасне подання звітів за формою 1-ОА «Звіт про обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв у оптовій мережі», а саме: за жовтень 2018р. - дата подання - 12.11.2018р., граничний термін подання - 09.11.2019р., за січень 2021р., дата подання - 12.02.2021р., граничний термін подання - 09.02.2021р.;також встановлено невідповідність даних звітів за формою 1-ОА про обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв в оптовій мережі даних оборотно-сальдових відомостей рахунку 281 «продукція на складі» за період з листопада 2018р. по грудень 2020р., відповідальність за таке порушення передбачена абз.21 ч.2 ст.17 Закону №481/95-ВР. Враховуючи зазначене вище, відповідач не погоджується з висновками, викладеними в адміністративному позові, вважає їх такими, що не підлягають задоволенню, в той же час, винесене оспорюване податкове повідомлення-рішення вважає правомірним та таким, що прийняте з урахуванням вимог чинного законодавства (а.с. 65-69).
У відповідності до вимог ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
У зв'язку з великим навантаженням судді, перебуванням у щорічній відпустці у квітні 2025р. та, як наслідок об'єктивною неможливістю розгляду даної справи, у строки, визначені процесуальним законодавством, ухвалою суду від 08.05.2025р. строк розгляду даної справи було продовжено до 08.05.2025р. згідно до вимог ст.121 Кодексу адміністративного судочинства України (а.с.99).
Таким чином, дана адміністративна справи вирішується 08.05.2025р., тобто, у межах строку, визначеного ст. 258 Кодексу адміністративного судочинства України.
У відповідності до вимог ч.8 ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Із наявних в матеріалах справи документів судом встановлені наступні обставини у даній справі.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Ю Л А Н А» зареєстроване як юридична особа за адресою: м. Київ, вул. Костянтинівська, буд.72, мало ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями №05150308202100249 від 08.02.2021р. з терміном дії з 08.02.2021р. по 08.02.2022р., є платником ПДВ, перебуває на обліку в ГУ ДПС у м. Києві (Подільський р-н м. Києва), що підтверджується відомостями, наведеними у копії акту фактичної перевірки від 19.02.2021р. за №1460/Ж5/26-15-09-01/40298045, які учасниками справи не оспорюються (а.с.5-6, 72).
Надалі у період з 09.02.2021р. по 18.02.2021р. посадовими особами контролюючого органу на підставі наказу від 22.01.2021р. за №633-п, направлень на перевірку від 09.02.2021р. №1885, №1886 з питань дотримання вимог законодавства, яке регулює виробництво та обіг спирту, спиртовмісної продукції, алкогольних напоїв і тютюнових виробів, дотримання порядку здійснення розрахункових операцій, ведення касових операцій, була проведена фактична перевірка суб'єкта господарювання - ТОВ «Ю Л А Н А» господарської одиниці місця зберігання, що розташована за адресою: м. Київ, вул. Сім'ї Хохлових 11/2 (літ. «П» підвал) за результатами якої був складений акт №1460/Ж5/26-15-09-01/40298045 від 19.02.2021р. (а.с.5-9,72-74).
За висновками згаданого акту фактичної перевірки було виявлено порушення позивачем вимоги ст.ст.11,16 Закону №481/95-ВР, а саме: несвоєчасне подання звітів за формою 1-ОА «про обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв у оптовій мережі» за жовтень 2018р. (дата подання 12.11.2018р., граничний термін подання - 09.11.2019р.), за січень 2021р. (дата подання 12.02.2021р., граничний термін подання 09.02.2021р.) та подання з недостовірними відомостями звітів за формою 1-ОА «про обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв у оптовій мережі» за період з листопада 2018 року по грудень 2020 року (а.с.5-9, 72-74).
На підставі наведених вище висновків акту фактичної перевірки, ГУ ДПС у м. Києві 19.03.2021р. було прийнято податкове повідомлення-рішення форми «С» за №00215500901 за яким до позивача було застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 476000,00 грн., про що свідчить копії згаданого податкового повідомлення-рішення та копія розрахунку фінансових санкцій до нього (а.с.10-11, 92-93).
Вважаючи вищевказане податкове повідомлення-рішення протиправним та таким, що порушує права та інтереси позивача, останній звернувся з даним позовом до суду.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд приходить до висновку про відсутність обґрунтованих правових підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.
За нормами п. п. 47.1.1 п. 47.1 ст. 47 ПК України, відповідальність за неподання, порушення порядку заповнення документів податкової звітності, порушення строків їх подання контролюючим органам, недостовірність інформації, наведеної у зазначених документах, несуть: юридичні особи, постійні представництва нерезидентів, які відповідно до цього Кодексу визначені платниками податків, а також їх посадові особи.
Спеціальним законом, який визначає основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України є Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» № 481/95-ВР від 19.12.1995. (надалі по тексту - Закон № 481/95-ВР).
У свою чергу, положеннями ч. 3 ст. 16 Закону №481/95-ВР визначено, що суб'єкти господарювання, які отримали ліцензії на виробництво та/або оптову торгівлю спиртом, алкогольними напоями і тютюновими виробами та здійснюють таку діяльність та/або експорт, імпорт зазначеної продукції, подають до органу виконавчої влади, уповноваженого Кабінетом Міністрів України видавати такі ліцензії, щомісяця до 10 числа наступного місяця звіт про обсяги виробництва та/або обігу (в тому числі імпорту та експорту) спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів за формою, встановленою цим органом.
Порядок заповнення форми звіту №1-ОА «Звіт про обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв у оптовій мережі» затверджений наказом Міністерства фінансів України від 11.02.2016р. №49, чинного на момент виникнення спірних правовідносин та до 01.10.2024р. ( далі - Порядок №49).
За приписами пункту 1 розділу І Порядку №49 було визначено, що звіт про обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв у оптовій мережі (далі - Звіт) подаються суб'єктами господарювання, які одержали ліцензії на право оптової торгівлі алкогольними напоями, незалежно від форми власності до органів ДФС за основним місцем обліку в електронній формі.
Одиницею виміру, яка застосовується при складанні Звіту, є декалітри - п.4 розділу І Порядку №49.
А у відповідності до вимог п.6 розділу І цього Порядку №49 передбачалося, що Звіт складається окремо за кожний місяць та до 10 числа місяця, що настає за звітним, подається до органів ДФС за основним місцем обліку суб'єкта господарювання.
В той же час, положеннями абз. 19 ч.2 ст. 17 Закону №481/95-ВР було визначено, що за неподання чи несвоєчасне подання звіту або подання звіту з недостовірними відомостями про обсяги виробництва та/або обігу (в тому числі імпорту та експорту) спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у розмірі 17000 гривень.
Тобто, із системного аналізу наведених вище приписів слідує, що суб'єкти господарювання, які одержали ліцензію на право оптової торгівлі алкогольними напоями, незалежно від форми власності, мають обов'язок, у термін до 10 числа місяця, що настає за звітним, подавати до контролюючих органів за місцем обліку у електронній формі Звіти за формою 1-ОА, окремо за кожний місяць.
А у разі неподання чи несвоєчасне подання таких Звітів за формою 1-ОА, подання Звітів з недостовірними відомостями про обсяги виробництва та/або обігу алкогольних напоїв до такого суб'єкта господарювання застосовуються фінансові санкції, зокрема, у розмірі, встановленому абз.19 ч.2 ст.17 Закону №481/95-ВР.
Так, як встановлено судом із наявних в матеріалах справи копії документів, у ході проведення посадовими особами контролюючого органу фактичної перевірки позивача у даних правовідносинах було встановлено наступні порушення:
1) несвоєчасне подання позивачем Звітів за формою 1-ОА «Звіт про обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв у оптовій мережі», а саме: за жовтень 2018 року, дата подання - 12.11.2018р., граничний термін подання - 09.11.2018р., за січень 2021р. дата подання -12.02.2021р., граничний термін подання - 09.02.2021р.;
2) невідповідність даних Звітів за формою 1-ОА про обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв в оптовій мережі даним оборотно-сальдових відомостей рахунку 281 «продукція на складі» об'єми придбаної продукції становили:
- листопад 2018 року - згідно рахунку 281 придбано лікеро-горілчаних виробів (код продукції 59) 283,445 дал., згідно звіту 1-ОА придбано 560,145 дал.;
- грудень 2018 року - згідно рахунку 281 придбано лікеро-горілчаних виробів (код продукції 59) 276,87 дал., згідно звіту 1-ОА придбано 545,210 дал.;
- січень 2019 року - згідно рахунку 281 придбано лікеро-горілчаних виробів (код продукції 59)124,875 дал. згідно звіту 1-ОА придбано 111,180 дал.;
- лютий 2019 року - згідно рахунку 281 придбано лікеро-горілчаних виробів (код продукції 59) 277,77 дал., згідно звіту 1-ОА придбано 733,110 дал.;
- березень 2019 року - згідно рахунку 281 придбано лікеро-горілчаних виробів (код продукції 59) 232,585 дал. згідно звіту 1-ОА придбано 784,817 дал.;
- квітень 2019 року - згідно рахунку 281 придбано лікеро-горілчаних виробів (код продукції 59) 131,41 дал., згідно звіту 1-ОА придбано 182,130 дал.;
- травень 2019 року - згідно рахунку 281 придбано лікеро-горілчаних виробів (код продукції 59) 84,38 дал., згідно звіту 1-ОА придбано 93,585 дал.;
- червень 2019 року - згідно рахунку 281 придбано горілки та горілки особливої (код продукції 58) 69,865 дал., згідно звіту 1-ОА придбано 60,325 дал.;
- липень 2019 року - згідно рахунку 281 придбано горілки та горілки особливої (код продукції 58) 6,385 дал., згідно звіту 1-ОА придбано - 1,265 дал.;
- серпень 2019 року - згідно рахунку 281 придбано горілки та горілки особливої (код продукції 58) 8,47 дал., згідно звіту 1-ОА придбано 2,990 дал.;
- вересень 2019 року - згідно рахунку 281 придбано горілки та горілки особливої (код продукції 58) 1,74 дал., згідно звіту 1-ОА придбано 0,890 дал.;
- жовтень 2019 року - згідно рахунку 281 придбано горілки та горілки особливої (код продукції 58) 10,89 дал., згідно звіту 1-ОА придбано 2,630 дал.;
- листопад 2019 року - згідно рахунку №281 придбано лікеро-горілчаних виробів (код продукції 59) 216,505 дал., згідно звіту 1-ОА придбано 654,355 дал;
- грудень 2019 року - згідно рахунку 281 придбано горілки та горілки особливої (код продукції 58) 7,01 дал., згідно звіту 1-ОА придбано 6,170 дал.;
- січень 2020 року - згідно рахунку 281 придбано горілки та горілки особливої (код продукції 58) 9,655 дал., згідно звіту 1-ОА придбано 0,990 дал.;
- лютий 2020 року - згідно рахунку 281 придбано горілки та горілки особливої (код продукції 58) 11,43 дал., згідно звіту 1-ОА придбано 10,120 дал.;
- березень 2020 року - згідно рахунку 281 придбано горілки та горілки особливої (код продукції 58) 8,905 дал. згідно звіту 1-ОА придбано -0,670 дал.;
- квітень 2020 року - згідно рахунку 281 придбано горілки та горілки особливої (код продукції 58) 99,915 дал., згідно звіту 1-ОА придбано 17,750 дал.;
- травень 2020 року - згідно рахунку 281 придбано горілки та горілки особливої (код продукції 58)13,34 дал., згідно звіту 1-ОА придбано 2,440 дал.;
- червень 2020 року - згідно рахунку 281 придбано горілки та горілки особливої (код продукції 58) 11,22 дал., згідно звіту 1-ОА придбано 3,020 дал.;
- липень 2020 року - згідно рахунку 281 придбано горілки та горілки особливої (код продукції 58) 6,92 дал., згідно звіту 1-ОА придбано 3,975 дал.;
- серпень 2020 року - згідно рахунку 281 придбано горілки та горілки особливої (код продукції 58) 490,83 дал., згідно звіту 1-ОА придбано 486,780 дал.;
- вересень 2020 року - згідно рахунку 281 придбано горілки та горілки особливої (код продукції 58) 7,22 дал., згідно звіту 1-ОА придбано 5,220 дал.;
- жовтень 2020 року - згідно рахунку 281 придбано горілки та горілки особливої (код продукції 58) 5,145 дал., згідно звіту 1-ОА придбано 4,345 дал.;
- листопад 2020 року - згідно рахунку 281 придбано горілки та горілки особливої (код продукції 58) 10,29 дал., згідно звіту 1-ОА придбано 5,990 дал.;
- грудень 2020 року - згідно рахунку 281 придбано горілки та горілки особливої (код продукції 58) 8,32 дал., згідно звіту 1-ОА придбано 297,430 дал.
Таким чином, в ході перевірки встановлено, що ТОВ «Ю Л А Н А» подало до ГУ ДПС у м. Києві Звіти 1-ОА за період з листопада 2018 по грудень 2020 з недостовірними даними про що свідчить зміст копії акту фактичної перевірки від 19.02.2021р. за №14160/Ж5/26-15-09-01/40298045, який міститься в матеріалах справи (а.с.5-9, 72-74).
Що стосується першого порушення з приводу несвоєчасного подання позивачем Звітів за формою 1-ОА «Звіт про обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв у оптовій мережі», а саме: за жовтень 2018 року, дата подання - 12.11.2018р., граничний термін подання - 09.11.2018р., за січень 2021р. дата подання - 12.02.2021р., граничний термін подання - 09.02.2021р., суд зазначає таке.
Як зазначалося вище, наведені Звіти за формою 1-ОА позивач мав обов'язок подавати до контролюючого органу ДПС за кожний місяць окремо та до 10 числа місяця, що настає за звітним, що передбачено п.6 розділу І Порядку №49 у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, та ч.3 ст.16 Закону №481/95-ВР.
Відтак, із наведеного слідує, що позивач мав би подати до ДПС Звіти за формою 1-ОА за жовтень 2018 року у граничний термін до 10.11.2018р. включно, а за січень 2021 року у граничний термін до 10.02.2021р. включно.
Разом з тим, як свідчать наявні в матеріалах справи додані до відзиву на позов, копії прин-скрінів - «Звіти 1ОА» датою реєстрації Звітів за формою 1-ОА за жовтень 2018р. є 12.11.2018р., за січень 2021р. - 12.02.2021р. (а.с.87).
Зазначені обставини підтверджують факт несвоєчасного подання до ДПС позивачем Звітів за формою 1-ОА, а саме:
- за жовтень 2018р., граничний термін подання 10.11.2018р., фактично подано 12.11.2018р.;
- за січень 2021р., граничний термін подання 10.02.2021р., фактично подано 12.02.2021р.
В той же час, на вимогу ухвали суду від 03.02.2025р., жодних доказів, які б підтверджували факти своєчасності подання Звітів за формою 1-ОА до ДПС за вказаний період - жовтень 2018р., січень 2021р., позивачем без поважних причин суду не надано.
Тобто, із наведених встановлених судом обставин та аналізу вищенаведених приписів чинного законодавства у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позивач допустив порушення строків подання вказаних вище Звітів, встановлених п.6 розділу І Порядку №49 та ч.3 ст.16 Закону №481/95-ВР, що є наслідком притягнення його до фінансової відповідальності, а відтак, застосування до позивача штрафу за вказане порушення за оспорюваним податковим повідомленням-рішенням є законним та правомірним.
Що стосується другого порушення з приводу невідповідності даних Звітів за формою 1-ОА про обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв в оптовій мережі даним оборотно-сальдових відомостей рахунку 281 «продукція на складі», тобто, недостовірності зазначених у них даних, суд зазначає про наступне.
Як вбачається зі змісту акту фактичної перевірки від 19.02.2021р. № за №14160/Ж5/26-15-09-01/40298045 у ході її проведення посадовими особами був здійснений порівняльний аналіз обсягів (об'ємів) придбання алкогольної продукції за даними оборотно-сальдових відомостей рахунку 281 «продукція на складі» із даними обсягів (об'ємів) придбаної алкогольної продукції, які були відображені позивачем у Звітах за формою 1-ОА за відповідні періоди з листопада 2018р. по грудень 2020р. та таким порівняльним аналізом було встановлено їх недостовірність (а.с.5-9, 72-74).
Зазначений акт фактичної перевірки містить систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень вимог Закону №481/95-ВР, у ньому викладені виявлені порушення, проведений порівняльний аналіз об'ємів придбаної алкогольної продукції за даними бухгалтерського обліку з даними, відображеними у Звітах за формою 1-ОА з посиланням на приписи чинного законодавства, які порушені позивачем, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а відтак, зазначений акт фактичної перевірки від 19.02.2021р. є носієм доказової бази в силу ст.ст.73-76 Кодексу адміністративного судочинства України.
За таких обставин, можна дійти висновку, що саме порівняльний аналіз об'ємів (обсягів) придбаної алкогольної продукції за даними оборотно-сальдових відомостей рахунку 281 «продукція на складі» та за даними Звітів за формою 1-ОА, наведений у згаданому вище акті фактичної перевірки від 19.02.2021р., підтверджує факти зазначення позивачем у згаданих Звітах за період з листопада 2018р. по грудень 2020р. недостовірних даних щодо об'ємів придбаної позивачем алкогольної продукції.
На спростування вищенаведених встановлених фактів виявленого порушення вимог Закону №481/95-ВР у ході судового розгляду справи жодних доказів позивачем суду не надано всупереч приписам ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України за якими передбачено обов'язок позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги та заперечення.
Так, зі змісту позову судом встановлено, що позивач послався на те, що під час перевірки не були враховані всі об'єктивні дані та в повному обсязі не враховані відповідні дані оборотно-сальдові відомості по рахунку 281 «продукція на складі»; відповідно до ст.16 Закону №481/95-ВР позивач подав відповідні Звіти за формою 1-ОА за період з жовтня 2018р. по січень 2021р. (а.с.2).
Разом з тим, ні у позові, ні до позову, ні у ході судового розгляду даної справи, позивачем не було вжито жодних заходів з метою надання суду доказів, які б свідчили про те, які саме «відповідні дані оборотно-сальдових відомостей по рахунку 281» під час проведення згаданої фактичної перевірки контролюючим органом не були враховані.
Також докази подання до контролюючого органу позивачем Звітів за формою 1-ОА за жовтень 2018р., січень 2021р. у строки, а саме: за жовтень 2018р. у термін до 10.11.2018р. включно, за січень 2021р. - у термін до 10.02.2021р. включно, згідно до приписів п.6 розділу І Порядку №49, ч.3 ст.16 Закону №481/95-ВР, у матеріалах справи відсутні.
Слід зазначити, що під час судового розгляду справи судом вживалися відповідні заходи та за ухвалою суду від 03.02.2025р. позивачеві було запропоновано надати суду наступні докази, а саме:
- докази своєчасності подання звітів за формою 1-ОА «Звіт про обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв у оптовій мережі» за жовтень 2018р., січень 2021р.;
- докази на спростування виявлених фактів невідповідності даних звітів за формою 1-ОА про обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв в оптовій мережі даним оборотно-сальдових відомостей рахунку 281 «продукція на складі», за спірний період, який наведений у акті перевірки;
- надати копії звітів 1-ОА за спірні періоди наведені у акті перевірки з метою проведення порівняльного аналізу об'ємів придбаної продукції, які були відображені у оборотно-сальдових відомостях рахунку 281 виходячи з вимог ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України за якою передбачено обов'язок позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються їх заперечення (а.с.56).
Разом з тим, на виконання вимог зазначеної ухвали суду, позивачем у період з дня її (ухвали суду) отримання -04.02.2025р. (а.с.58) з 05.04.2025р. по дату винесення судового рішення у цій справі, жодних наведених доказів без поважної причини суду не надано.
А відтак, через не надання позивачем вище зазначених доказів, зокрема, не надання останнім суду Звітів за формою 1-ОА за спірний період, без поважних причин (вимоги ухвали суду взагалі позивачем були проігноровані), суд позбавлений можливості провести перевірку порівняльного аналізу об'ємів придбаної позивачем алкогольної продукції.
За викладених обставин та враховуючи те, що факти подання до контролюючого органу позивачем Звітів за формою 1-ОА з недостовірними відомостями про обсяги (об'єми) придбаної алкогольної продукції за вказаний вище період, підтверджені змістом акту фактичної перевірки від 19.02.2021р., який є належним, достатнім та допустимим доказом, ці факти позивачем жодними іншими доказами не спростовані, тому суд приходить до висновку про те, що до позивача були застосовані штрафні санкції за кожне порушення (з урахуванням поданих Звітів щомісячно) з листопада 2018р. по грудень 2020р., за несвоєчасне подання таких Звітів за жовтень 2018р., січень 2021р. за оспорюваним податковим повідомленням-рішенням у загальному розмірі 476000,00 грн. правомірно.
Згідно до вимог ст.ст.73,75,76 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Частина 2 ст. 77 КАС України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.
В той же час, і ч.1 ст.77 вказаного Кодексу, на позивача покладено обов'язок довести ті обставини на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу.
Проте, ні у позові, ні у ході судового розгляду даної справи протиправність оспорюваного податкового повідомлення-рішення з урахуванням встановлених судом обставин та аналізу норм наведеного чинного законодавства, позивачем жодними належними та достатніми доказами не доведена.
Також і виявлені контролюючим органом порушення позивачем вимог ч.3 ст.16 Закону №481/95-ВР за актом від 19.02.2021р., жодними доказами не спростовані у порядку, встановленому ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України.
Не можуть бути покладені в основу даного судового рішення, тому відхиляються судом доводи позивача у позові з приводу того, що відповідачем під час перевірки не були враховані всі об'єктивні дані та в повному обсязі не враховані відповідні дані оборотно-сальдових відомостей рахунку 281 «продукція на складі», з огляду на те, що доказів того, що дані по рахунку 281 «продукція на складі» (які саме дані не уточнено) не були враховані відповідачем спростовується змістом акту фактичної перевірку від 19.02.2021р., з якого вбачається, що посадовими особами відповідача був проведений порівняльний аналіз об'ємів придбаної алкогольної продукції, зазначених у рахунках 281 та об'ємів придбаної продукції, зазначених у Звітах за формою 1-ОА помісячно окремо (а.с.5-9, 72.74).
Судом критично надається оцінка аргументам відповідача з приводу того, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання та прийняв рішення, що суперечить законодавства та виходить за межі повноважень контролюючого органу, оскільки у позові в обґрунтування зазначених обставин жодних доводів не наведено.
В той же час, при розгляді адміністративних справ, адміністративний суд вишукувати самостійно підстави з приводу того в чому саме полягає неправильність визначення грошового зобов'язання, (без зазначення про ці підстави у позові), такими повноваженнями за приписами процесуального законодавства не наділений.
А у відповідності до вимог ч.1, ч.2 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи у наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Усі інші аргументи позивача вивчені судом, однак є такими, що не потребують детального аналізу у судовому рішенні, оскільки вищенаведених висновків суду не спростовують.
В той же час, відповідачем у даних правовідносинах належними, достатніми та допустимими доказами доведено правомірність прийняття оспорюваного податкового повідомлення-рішення у силу ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Перевіривши правомірність прийняття відповідачем оспорюваного податкового повідомлення-рішення за критеріями, переліченими у ч.2 ст.2 вказаного Кодексу, суд приходить до висновку, що при прийнятті вищевказаного податкового повідомлення-рішення відповідач як суб'єкт владних повноважень діяв у межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, обґрунтовано, з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Таким чином, судом не встановлено, а позивачем не підтверджено та не доведено жодними доказами, порушення відповідачем прав та інтересів позивача під час його прийняття, а тому у адміністративного суду підстави для визнання спірного податкового повідомлення-рішення протиправним та скасування відсутні.
Окрім того, судом враховується і правова позиція ЄСПЛ, сформовану у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).
Також згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Приймаючи до уваги все вище викладене, суд приходить до висновку про відсутність обґрунтованих правових підстав для задоволення даного адміністративного позову, тому у задоволенні даного позову позивачеві слід відмовити повністю.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, понесених позивачем під час розгляду даної справи, зокрема, судових витрат по сплаті судового збору у розмірі 4870,00 грн. згідно платіжного доручення №5650 від 06.06.2022р. (а.с.48), суд виходить із того, що відповідно до ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України лише при задоволенні позову такі судові витрати покладаються на суб'єкта владних повноважень.
Однак, виходячи з того, що у суду відсутні обґрунтовані підстави для задоволення даного позову, то і судові витрати позивача по сплаті судового збору не підлягають стягненню з відповідача - суб'єкта владних повноважень.
Керуючись ст.ст. 2-10, 11, 12, 47, 72-77, 94, 122, 132, 139, 193, 241-246, 250, 251, 257- 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Ю Л А Н А» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №00215500901 від 19.03.2021р. - відмовити повністю.
Судові витрати покласти на позивача згідно до вимог ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення суду може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення відповідно до вимог ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення суду набирає законної сили у строки, визначені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С.О. Конєва