07 травня 2025 року Справа № 160/6702/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Калугіної Н.Є., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, -
Позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд:
- стягнути податковий борг з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) до бюджету у розмірі 94 104, 95 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач має податковий борг перед бюджетом в загальному розмірі 94 104, 95 грн, що виник в результаті несплати платником податків у встановлений термін сум грошових зобов'язань. У добровільному порядку відповідачем сума боргу не сплачена.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.03.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження в адміністративній справі. Повідомлено сторін, що розгляд справи відбудеться без повідомлення (виклику) учасників справи у приміщенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду.
Роз'яснено відповідачу про необхідність подати до суду відзив на позов, а також всі письмові та електронні докази - у п'ятнадцятиденний строк з дня отримання зазначеної ухвали, дотримуючись, вимог ст. 162 КАС України.
З метою належного повідомлення відповідача про розгляд справи, судом ухвалу від 05.03.2025 засобами поштового зв'язку направлено на адресу ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 , відповідно до відповіді №1175065 від 06.03.2025 з Єдиного державного демографічного реєстру.
27.03.2025 до суду повернувся конверт з вказаною копією ухвали з відміткою відділення поштового зв'язку про причини повернення - “відсутність адресата за вказаною адресою».
Згідно з пунктом 4 частини 6 статті 251 КС України, днем отримання судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.
Таким чином, судом належним чином повідомлено відповідача про розгляд даної справи.
Разом з тим, відзив на позов до суду відповідачем не подано.
Згідно з частиною 6 статті 162, частиною 2 статті 175 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Зважаючи на вищевикладене, судом здійснено розгляд справи в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження відповідно до вимог частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України без проведення судового засідання та повідомлення та (або) виклику сторін за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши письмові докази наявні у матеріалах справи, суд встановив наступне.
В інтегрованих картках платника податків ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) обліковується не заявлений до суду податковий борг на загальну суму 94 104, 95 грн.
Вказаний податковий виник в результаті несплати відповідачем грошових зобов'язань у розмірі 94 104, 95 грн, нарахованих:
з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості (18010300), яка виникла в результаті несплати платником податків у встановлений термін сум грошових зобов'язань у розмірі 94104,95 грн, відповідно до:
- податкового повідомлення-рішення №1486/1319 від 23.08.2018 у розмірі 12 091,72 грн;
- податкового повідомлення-рішення №1066617-2406-0464 від 23.12.2021 у розмірі 10 637,38 грн;
- податкового повідомлення-рішення (форма «Ф») №1911984-2413-0464 від 30.06.2022 у розмірі 14 742,00 грн;
- податкового повідомлення-рішення №0176207-2413-0464-UA12020010000033698 від 27.03.2024 на суму 24 692,85 грн;
- податкового повідомлення-рішення №0176206-2413-0464-UA12020010000033698 від 27.03.2024 на суму 31 941,00 грн.
Відповідно до ст. 59 ПК України, у зв'язку із несплатою до бюджету сум податкового боргу, була сформована податкова вимога від 05.02.2019 року № 10256-53, яка була направлена на адресу платника податків засобами поштового зв'язку та яку було повернуто у зв'язку з «закінченням строку зберігання».
Податкова вимога є дійсною, в судовому порядку не оскаржувалася, не є скасованою, зміненою або відкликаною.
З урахуванням вимог ст.56, 57 ПКУ, в зв'язку з несплатою відповідачем у встановлені строки нарахованих сум, грошові зобов'язання набули статусу податкового боргу.
Оскільки податковий борг відповідачем добровільно не сплачено, позивач звернувся до суду з позовом.
Вирішуючи даний спір, суд виходить з таких підстав.
Частиною першою статті 67 Конституції України закріплено обов'язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України).
Положеннями пп. 16.1.4 п. 16.1 статті 16 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI (далі ПК України) передбачено, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Підпункт 14.1.156 п. 14.1. статті 14 ПК України визначає податкове зобов'язання як суму коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).
Підпункт 14.1.157. п. 14.1. статті 14 ПК України визначено, що податкове повідомлення-рішення - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов'язок платника податків сплатити суму грошового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.
Приписами пункту 58.3 статті 58 ПК України, передбачено, що податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її законному представникові або надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого її місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг. У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.
Податкові повідомлення-рішення направлено відповідачу за адресою його місцезнаходження, відповідно до приписів пункту 58.3 статті 58 Податкового кодексу України, вважається врученим платнику належним чином.
Відповідно до пп. 59.1 ст. 59 ПК України, у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Згідно з пп. 59.3 ст. 59 ПК України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.
Відповідно до п. 59.5 ст. 59 ПК України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.
У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Пунктом 7 Порядку направлення контролюючими органами податкових вимог платникам податків, затвердженим наказом Міністерства фінансів України 30.06.2017 №610, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24.07.2017 за №902/30770, встановлено, що податкова вимога вважається надісланою (врученою) фізичній особі, якщо її вручено їй особисто чи її представникові, надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення або у порядку, визначеному абзацом третім пункту 6 цього розділу (абзац другий).
У разі якщо пошта не може вручити платнику податків податкову вимогу через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їх відмову прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, така податкова вимога вважається врученою платнику податків у день, вказаний поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення (абзац третій).
Відповідно до п. 86.8. ст. 86 ПК України, податкове повідомлення-рішення приймається в порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом п'ятнадцяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки, та надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
У разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв'язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.
Як слідує з матеріалів справи, позивачем складено податкові повідомлення-рішення та направлено на адресу відповідача.
Відповідачем доказів оскарження податкових повідомлень-рішень суду не надано.
05.02.2019 складено податкову вимогу №10256-53 на загальну суму податкового боргу за узгодженими грошовими зобов'язаннями станом на 04.02.2019 - 12091,72 грн.
Податкова вимога в розумінні підпункту 60.1.1 пункту 60.1 статті 60 Податкового кодексу України не відкликалась.
Контролюючі органи мають право, зокрема, звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини (пп.20.1.34 п.20.1 ст.20 ПК України).
Згідно з п. 95.1 ст. 95 ПК України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
При цьому, питання правомірності нарахованих контролюючим органом грошових зобов'язань не охоплюється предметом даного позову, оскільки рішення суб'єкта владних повноважень, згідно з яким відповідні зобов'язання визначено, не є предметом дослідження у справі, а отже суд не має процесуальних повноважень у межах розгляду даної справи здійснювати їх правовий аналіз.
Наведене є однією із гарантій дотримання у податкових відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права.
Відтак, з урахуванням викладених законодавчих приписів дослідженню і оцінці підлягали питання чи набула сума податкового зобов'язання визначена контролюючим органом у податкових повідомлень-рішень статусу узгодженого грошового зобов'язання та статусу податкового боргу та з огляду на встановлене чи були правові підстави для її стягнення.
Вказана позиція суду викладена у постанові Верховного Суду від 18 квітня 2019 року у справі №813/2092/15.
З огляду на викладене матеріалами справи підтверджується факт належного вручення платнику податків вказаних податкових повідомлень-рішень (обізнаності платника податків про належні до сплати суми визначених штрафних санкцій).
Відомості щодо оскарження відповідачем у судовому порядку вказаних податкових повідомлень-рішень та податкової вимоги відсутні, доказів щодо їх оскарження суду не надано.
Таким чином, суд дійшов висновку щодо узгодженості грошових зобов'язань.
Сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, за змістом п.п. 14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України визнається податковим боргом.
Таким чином, оскільки, у матеріалах справи відсутні докази сплати відповідачем податкового боргу, у зазначеному розмірі, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення з відповідача податкового боргу у розмірі 94 104, 95 грн.
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
З урахуванням наведеного, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та оцінки, наявних у матеріалах справи доказів, в сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ч. 2 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз, відтак підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись ст.ст. 2, 5, 6, 14, 77, 241-246, 255, 263, 295, 297 КАС України суд, -
Адміністративний позов - задовольнити.
Стягнути податковий борг з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) до бюджету у розмірі 94 104, 95 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення суду складено 07.05.2025.
Суддя Н.Є. Калугіна