01 квітня 2025 рокуСправа №160/33870/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Турової О.М.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи в порядку письмового провадження у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, -
23.12.2024 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , в якій позивач просить:
- стягнути податковий борг з платника податків Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) до бюджету на суму 65 459,60 грн.
В обґрунтування пред'явлених позовних вимог зазначалося, що внаслідок несплати відповідачем у встановлені Податковим кодексом України (далі - ПК України) строки сум узгоджених грошових зобов'язань, донарахованих деклараціями, податковими повідомленнями-рішеннями, рішеннями про застосування фінансових санкцій, які відповідачем оскаржені не були, у останнього утворився податковий борг на загальну суму 65 459,60 грн, який складається з адміністративних штрафів та штрафних санкції за порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюну в сумі 57600,00 грн згідно з рішеннями про застосування фінансових санкцій №27719/04-36-09-05/ НОМЕР_1 від 03.10.2023 на суму 23 800,00 грн, №000231/04-36-09-01/ НОМЕР_1 від 04.10.2023 на суму 33 800,00 грн, з акцизного податку з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів в сумі 5859,60 грн згідно з деклараціями з акцизного податку №41457542 від 07.10.2021 на суму 99,60 грн, №49827441 від 12.11.2021 на суму 97,00 грн, №53651124 від 16.12.2021 на суму 97,00 грн, №13152715 від 17.03.2022 на суму 126,00 грн, податковими повідомленнями-рішеннями №33033/0905 від 14.11.2023 на суму 340,00 грн, №33879/0905 від 30.05.2024 на суму 4 080,00 грн, №42057/0905 від 28.06.2024 на суму 1 020,00 грн. З урахуванням вимог ст. ст. 56, 57 ПК України у зв'язку із несплатою Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 у встановлені строки нарахованих сум, грошові зобов'язання набули статусу податкового боргу. Відповідно до ст.59 ПК України, у зв'язку із несплатою ФОП ОСОБА_1 бюджету сум податкового боргу, сформована податкова вимога №0003078-1310-0436 від 01.02.2024, яка була направлена на адресу платника податків засобами поштового зв'язку. Станом на теперішній час означений податковий борг відповідачем не погашений і не списаний, тому позивач звернувся до суду з позовом про його стягнення.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.01.2025 року позовну заяву Головного управління ДПС у Дніпропетровській області прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №160/33870/24 за цією позовною заявою, призначено цю справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами з 27.01.2025 року, а також встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання ухвали.
Крім того, вищезазначеною ухвалою суду витребувано у Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 докази погашення податкового боргу.
Копія ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.01.2025 р. направлена на адресу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 рекомендованим листом з повідомлення про вручення засобами поштового зв'язку, проте, в подальшому поштове відправлення, яким була направлена ця ухвала, повернуте на адресу суду через невручення з відміткою пошти: «за закінченням встановленого строку зберігання» (ідентифікатор внутрішнього поштового відправлення: 0610223226518).
Станом на 01.04.2025 року відповідач своїм правом подати відзив на позов не скористався, крім того, ним не надано витребувані ухвалою суду від 06.01.2025 року документи, а також будь-які заяви, клопотання, повідомлення, в яких би останній виклав своє бажання надати до суду їх в більш пізній термін.
Дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі, з огляду на таке.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 зареєстрований в якості фізичної особи-підприємця 07.02.2019 р., про що Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено відповідний запис, перебуває на податковому обліку в Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області з 07.02.2019 р. та є платником податків.
Згідно з п.п.16.1.3, п.п.16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України (тут і далі - в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Відповідно до п.п.36.1-36.3 ст.36 Податкового кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.
Згідно з частиною другою статті 17 Закону № 481/95-ВР, до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі виробництва, зберігання, транспортування, реалізації фальсифікованих алкогольних напоїв чи тютюнових виробів; алкогольних напоїв чи тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку, або з використанням тари, що не відповідає вимогам, визначеним частиною першою статті 11 цього Закону, - 200 відсотків вартості товару, але не менше 17 000 гривень.
Пунктом 3 Порядку застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02 червня 2003 року №790, визначено, що до суб'єктів підприємницької діяльності, винних у вчиненні порушень, застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у розмірах, передбачених Законом.
Пунктом 5 вказаного Порядку передбачено, що підставами для прийняття рішення про застосування фінансових санкцій є результати проведення органом, який видав ліцензію, іншими органами виконавчої влади в межах їх компетенції перевірок суб'єкта господарювання, пов'язаної з виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; матеріали правоохоронних, податкових та інших органів виконавчої влади щодо недотримання суб'єктами господарювання вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про виробництво та обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.
Пунктом 49.1 ст. 49 Податкового кодексу України передбачено, що податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.
Згідно з п. 49.2 ст. 49 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об'єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є. Цей абзац застосовується до всіх платників податків, в тому числі платників, які перебувають на спрощеній системі оподаткування обліку та звітності.
Платники, визначені підпунктом 212.1.15 пункту 212.1 статті 212 цього Кодексу, а також інші платники акцизного податку, які мають діючі ліцензії на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією, яка підлягає ліцензуванню згідно із законодавством, зобов'язані за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації незалежно від того, чи провадили такі платники господарську діяльність у звітному періоді (п.49.2-1 ст.49 Податкового кодексу України).
Відповідно до п.п. 49.18.1 п. 49.18 ст.49 Податкового кодексу України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Згідно з п. 223.2 ст. 223 Податкового кодексу України платники податку, визначені пунктом 212.1 статті 212 цього Кодексу (крім імпортерів підакцизних товарів, зазначених у підпунктах 215.3.4, 215.3.5, 215.3.5-1, 215.3.5-2, 215.3.6, 215.3.7, 215.3.8 пункту 215.3 статті 215 цього Кодексу), подають щомісяця не пізніше 20 числа наступного звітного (податкового) періоду контролюючому органу за місцем реєстрації декларацію з акцизного податку за формою, затвердженою у порядку, встановленому статтею 46 цього Кодексу.
Пунктом 1 статті 54 Податкового кодексу України вказано про те, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв'язку із використанням платником податку права на податкову знижку, якщо платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію, а при здійсненні заходів податкового контролю встановлено факти здійснення платником податків діяльності, що призвела до виникнення об'єктів оподаткування, наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу та наявності діючих ліцензій на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією, яка підлягає ліцензуванню згідно із законодавством (п.п. 54.3.1 п. 54.3 ст.54 Податкового кодексу України).
З матеріалів справи судом встановлено, що податковий борг Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з адміністративних штрафів та штрафних санкції за
порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюну та з акцизного податку з реалізації суб'єктом господарювання
роздрібної торгівлі підакцизних товарів на загальну суму 65 459,60 грн виник у зв'язку із несплатою відповідачем у встановлені законом строки сум узгоджених грошових зобов'язань, визначених контролюючим органом, відповідно до податкових повідомлень-рішень, рішень про застосування фінансових санкцій, що не були оскаржені відповідачем у встановлені законом строки, а також відповідно до декларацій з акцизного податку.
Так, заборгованість з адміністративних штрафів та штрафних санкції за
порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюну виникла в результаті несплати платником податків у встановлений термін сум грошових зобов'язань у розмірі 57 600,00 грн, згідно:
- рішення про застосування фінансових санкцій №27719/04-36-09-05/ НОМЕР_1 від 03.10.2023 на суму 23 800,00 грн, термін сплати - 26.12.2023;
- рішення про застосування фінансових санкцій №000231/04-36-09-01/3435906499 від 04.10.2023 на суму 33 800,00 грн, термін сплати - 29.12.2023.
Заборгованість з акцизного податку з реалізації суб'єктом господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів виникла в результаті несплати платником податків у встановлений термін сум грошових зобов'язань у розмірі 5 859,60 грн, згідно:
- декларації з акцизного податку №41457542 від 07.10.2021 на суму 99,60 грн, термін сплати -01.11.2021;
- декларації з акцизного податку №49827441 від 12.11.2021 на суму 97,00 грн, термін сплати - 30.11.2021;
- декларації з акцизного податку, №53651124 від 16.12.2021 на суму 97,00 грн, термін сплати - 30.12.2021;
- декларації з акцизного податку №13152715 від 17.03.2022 на суму 126,00 грн, термін сплати - 30.03.2022;
- податкового повідомлення-рішення №33033/0905 від 14.11.2023 на суму 340,00 грн, термін сплати - 04.01.2024 (штрафні санкції); '
- податкового повідомлення-рішення №33879/0905 від 30.05.2024 на суму 4 080,00 грн, термін сплати - 12.07.2024 (штрафні санкції);
- податкового повідомлення-рішення №42057/0905 від 28.06.2024 на суму 1 020,00 грн, термін сплати - 14.08.2024 (штрафні санкції);
Вищевказані рішення про застосування фінансових санкцій та податкові повідомлення-рішення направлені на податкову адресу відповідача засобами поштового зв'язку рекомендованим листом з повідомленням про вручення, проте, конверти, якими вони були надіслані, повернулися до контролюючого органу з відміткою поштового відділення про невручення: «за закінченням терміну зберігання», у зв'язку із чим відповідно до приписів пункту 58.3 статті 58 Податкового кодексу України вони вважаються врученими належним чином.
Абзацом 1 пункту 58.3 ст. 58 Податкового кодексу України передбачено, що податкове повідомлення-рішення вважається належним чином врученим платнику податків (крім фізичних осіб), якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
Згідно з пунктом 42.2 статті 42 Податкового кодексу України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
Абзацом 6 п. 42.4 ст.42 Податкового кодексу України визначено, що у разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їх відмову прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення
Також абз.3 п.58.3 ст.58 Податкового кодексу України встановлено, що у разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.
Згідно із п. 57.3 ст. 57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 робочих днів, наступних за днем такого узгодження.
Відповідно до п.п. 54.3.2 п. 54.3. ст. 54 ПК України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв'язку із використанням платником податку права на податкову знижку, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань та/або іншого зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків.
Згідно зі п. 56.1 ст. 56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.
Відповідно до п. 56.10 ст. 56 ПК України рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, та рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, прийняті за розглядом скарги платника податків, є остаточними і не підлягають подальшому адміністративному оскарженню, але можуть бути оскаржені в судовому порядку.
Доказів оскарження відповідачем рішень про застосування фінансових санкцій №27719/04-36-09-05/3435906499 від 03.10.2023, №000231/04-36-09-01/3435906499 від 04.10.2023, податкових повідомлень-рішень №33033/0905 від 14.11.2023, №33879/0905 від 30.05.2024, №42057/0905 від 28.06.2024 ані в адміністративному порядку, ані у судовому порядку до суду не надано, а, отже, визначені ним грошові зобов'язання є узгодженими.
Судом встановлено, що визначені узгоджені суми грошових зобов'язань на загальну суму 65 459,60 грн у встановлені п.57.3 ст.57 Податкового кодексу України строки відповідачем не сплачені.
Згідно з п.п.14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Враховуючи наведене, вищевказана узгоджена сума податкових зобов'язань, визначена рішеннями про застосування фінансових санкцій №27719/04-36-09-05/3435906499 від 03.10.2023 на суму 23 800,00 грн, №000231/04-36-09-01/3435906499 від 04.10.2023 на суму 33 800,00 грн, деклараціями з акцизного податку №41457542 від 07.10.2021 на суму 99,60 грн, №49827441 від 12.11.2021 на суму 97,00 грн, №53651124 від 16.12.2021 на суму 97,00 грн, №13152715 від 17.03.2022 на суму 126,00 грн, податковими повідомленнями-рішеннями №33033/0905 від 14.11.2023 на суму 340,00 грн, №33879/0905 від 30.05.2024 на суму 4 080,00 грн, №42057/0905 від 28.06.2024 на суму 1 020,00 грн. є податковим боргом у розумінні приписів п.п.14.1.175 п.14.1 cт.14 Податкового кодексу України.
Таким чином, станом на час розгляду справи Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 має податковий борг у загальній сумі 65 459,60 грн.
Відповідно до п.59.1 ст. 59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
З урахуванням приписів вказаної статті Податкового кодексу України, контролюючим органом була виставлена податкова вимога форми “Ф» №0003078-1310-0436 від 01.02.2024 р. про сплату відповідачем наявного у нього на той час (31.01.2024 р.) податкового боргу у сумі 58 359,60 грн.
Вказана податкова вимога направлена на податкову адресу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , однак, поштове відправлення, яким вона надсилалася відповідачу, було повернуто до контролюючого органу із відміткою відділення поштового зв'язку про неможливість вручення у зв'язку із закінченням терміну зберігання поштового відправлення, тому відповідно до положень пункту 58.3 статті 58 Податкового кодексу України ця податкова вимога вважається врученою належним чином.
Доказів оскарження відповідачем податкової вимоги форми “Ф» №0003078-1310-0436 від 01.02.2024 р. ані в адміністративному, ані в судовому порядку суду не надано.
Крім того, суд зауважує, що згідно з п.59.5 ст.59 Податкового кодексу України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
На момент звернення позивача до суду податковий борг непогашений і не списаний.
Відповідно до ст.67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Згідно з п.п.20.1.34 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
При цьому, пунктом 87.2 статті 87 Податкового кодексу України передбачено, що джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.
Приписами пункту 87.11 статті 87 Податкового кодексу України визначено, що орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України визначено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Пунктом 95.2 статті 95 Податкового кодексу України передбачено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
З огляду на наведене, суд дійшов висновку про те, що позивачем - суб'єктом владних повноважень, доведено правомірність своїх вимог щодо стягнення з відповідача наявної у нього заборгованості по узгодженим грошовим зобов'язанням у загальному розмірі 21 780,09 грн, натомість відповідачем не було надано суду доказів сплати податкового боргу у встановлені законодавством строки, отже позовні вимоги Головного управління ДПС у Дніпропетровській області підлягають задоволенню.
Враховуючи викладені обставини, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову у повному обсязі.
Оскільки витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз, не здійснювались, тому підстави для розподілу таких витрат відсутні, а судові витрати на сплату судового збору позивачу - суб'єкту владних повноважень відповідно до приписів ст.139 КАС України не відшкодовуються.
Керуючись статтями 241-246, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 44118658, місцезнаходження: вул. Сімферопольська, 17-а, м. Дніпро, 49600) до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) про стягнення податкового боргу - задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь держави суму податкового боргу у розмірі 65 459,60 грн (шістдесят п'ять тисяч чотириста п'ятдесят дев'ять гривень 60 копійок).
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду в порядку та у строки, передбачені ст. ст. 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.М. Турова