08 травня 2025 року ЛуцькСправа № 140/1678/25
Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Каленюк Ж.В., розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення сторін заяву про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства освіти та науки України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Державне підприємство «Інфоресурс» про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2025 року адміністративний позов у цій справі задоволено: визнано протиправними дії Міністерства освіти і науки України щодо відмови ОСОБА_1 внести зміни у записі в Єдиній державній електронній базі з питань освіти про послідовність здобуття вищої освіти, визначеної частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту»; зобов'язано Міністерство освіти і науки України вжити заходів для відображення в Єдиній державній електронній базі з питань освіти інформації про відсутність порушення послідовності здобуття ОСОБА_1 вищої освіти, визначеної частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту»; стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства освіти і науки України судові витрати у сумі 968,96 грн.
29 квітня 2025 року до суду надійшла заява представника позивача - адвоката Солдаткіна О.С. про ухвалення додаткового рішення у справі про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства освіти і науки України на користь позивача ОСОБА_1 8000,00 грн понесених витрат на професійну правничу допомогу (а.с.68-70).
Згідно із частиною сьомою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Відповідно до частини третьої статті 143 КАС України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Представник позивача у позовній заяві повідомляв суд про подання доказів на підтвердження розміру судових витрат у зв'язку із розглядом цієї справи протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду (а.с.4).
За приписами частини п'ятої статті 143 КАС України у випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.
Як передбачено пунктом 3 частини першої статті 252 КАС України, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Згідно із частиною третьою статті 252 КАС України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Отже, оскільки рішення Волинського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2025 року у цій справі було ухвалено у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, тому подану заяву про ухвалення додаткового судового рішення відповідно до ухвали суду від 30 квітня 2025 року постановлено розглядати в порядку письмового провадження без повідомлення сторін (а.с.84).
В поданих до суду запереченнях (а.с.88-91) представник відповідачів вказав, що заявлені відповідачем витрати на оплату послуг адвоката в сумі 8000,00 грн є завищеними, їх розмір не є співмірним із складністю справи, оскільки підготовка позовної заяви у цій справі не вимагала великого обсягу юридичної та технічної роботи.
Дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення заяви про розподіл та стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу з ухваленням додаткового рішення з огляду на таке.
Згідно із частиною першою статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 132 КАС України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу.
Частиною першою статті 139 КАС України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
За приписами частин першої, другої статті 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Згідно із частинами третьою - п'ятою статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Як передбачено частинами шостою, сьомою статті 134 КАС України, у разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до частин сьомої, дев'ятої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду. При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Аналіз наведених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі. Сторона, яка хоче компенсувати судові витрати, повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо неспівмірності розміру таких витрат.
Вирішенню питання про розподіл судових витрат передує врахування судом, зокрема, обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору, значення справи для сторін. При цьому принципи обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору повинні розглядатися, у тому числі, через призму принципу співмірності, який включає такі критерії: складність справи та виконаних робіт (наданих послуг); час, витрачений на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих послуг та виконаних робіт; ціна позову та (або) значення справи для сторони. Крім того, врахування таких критеріїв не ставиться законодавцем у залежність від результату розгляду справи.
При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.
Разом з цим при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг.
Аналогічна правова позиція міститься у постановах Верховного Суду від 28 квітня 2021 року, від 08 лютого 2022 року у справах №640/3098/20 та №160/6762/21 відповідно, від 18 серпня 2022 року у справі №540/2307/21.
Для суду не є обов'язковими зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (пункт 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі №904/4507/18).
Таким чином, вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої було ухвалено рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір витрат, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним чи необґрунтованим щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу суду надано такі документи: копію договору про надання професійної правової допомоги від 27 січня 2025 року №27/01, укладеного ОСОБА_1 з адвокатом Солдаткіним О.С. (а.с.73-74); ордер на надання правничої допомоги серії АІ №1823042 (а.с.71), який виданий на підставі вказаного договору адвокатом, що здійснює адвокатську діяльність індивідуально; додаток №1 до договору про надання професійної правничої допомоги від 27 січня 2025 року (а.с.74), детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги у справі №140/1678/25 (а.с.77), рахунок на оплату від 27 січня 2025 року №1-27/01/2025 (а.с.75), акт приймання-передачі грошових коштів від 27 січня 2025 року 2-27/01/2025 (а.с.76).
За змістом пунктів 1.1, 3.1 договору про надання професійної правничої допомоги від 27 січня 2025 року №27/01 предметом договору є надання адвокатом усіма законними методами та способами правничої допомоги клієнту у всіх справах, які пов'язані або можуть бути пов'язані зі захистом та відновленням порушених, оспорюваних, невизнаних його прав та законних інтересів; розмір гонорару, який клієнт сплачує адвокату за надану в межах цього договору правничу допомогу про порядок розрахунків, визначаються сторонами окремою додатковою угодою, яка є невід'ємною частиною цього договору; така додаткова угода може бути викладена у формі додатку до договору, який набуває чинності з дня його підписання уповноваженими представниками сторін.
Додатком №1 від 27 січня 2025 року до договору сторони визначили, що розмір гонорару за надання професійної правничої допомоги (супровід у суді першої інстанції справи про визнання протиправною бездіяльності Міністерства освіти і науки України щодо невнесення виправлення в Єдиній державній електронній базі з питань освіти (ЄДЕБО) в частині відомостей відносно ОСОБА_1 про послідовність здобуття ним освіти в порядку, визначеному частиною другою статті 10 Закону України від 05 вересня 2017 року №2145-VIII «Про освіту») становить 8000,00 грн, який клієнт повинен оплатити протягом 2 днів з дня виставлення рахунку на оплату в готівковій/безготівковій формі (за вибором клієнта).
Детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги у справі №140/1678/25 (а.с.77) стверджується, що адвокатом Содаткіним О.С. надані послуги з підготовки позовної заяви, відповіді на відзив та заяви про ухвалення додаткового рішення.
Актом приймання-передачі грошових коштів від 27 січня 2025 року 2-27/01/2025 (а.с.76) підтверджено отримання адвокатом від позивача 8000,00 грн згідно з договором про надання професійної правової допомоги від 27 січня 2025 року №27/01 та рахунком на оплату від 27 січня 2025 року №1-27/01/2025 (а.с.75).
Суд, враховуючи складність справи (справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін), час, який об'єктивно мав бути витрачений адвокатом на надання послуг (підготовка позовної заяви та відповіді на відзив, зміст якої дублював доводи позовної заяви), та їх обсяг, заперечення іншої сторони щодо співмірності розміру витрат, заявлених до відшкодування, виходячи із принципів обґрунтованості та пропорційності розміру витрат на правничу допомогу, дійшов висновку про те, що на користь позивача необхідно стягнути 3000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
З урахуванням наведеного, оскільки із заявою про розподіл та стягнення судових витрат та відповідними доказами позивач (його представник) звернувся до суду 29 квітня 2025 року (а.с.68-70), тобто з дотриманням п'ятиденного строку після ухвалення рішення суду, а рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2025 року питання щодо розподілу судових витрат на правничу допомогу не було вирішено, тому у цій справі додатковим рішенням необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства освіти і науки України на користь позивача 3000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Керуючись статтями 132, 134, 139, 143, 252 КАС України, суд
Заяву про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу задовольнити частково.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства освіти і науки України (01135, місто Київ, проспект Берестейський, будинок 10, ідентифікаційний код юридичної особи 38621185) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000,00 грн (три тисячі грн 00 коп.).
В задоволенні решти вимог заяви про розподіл та стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу відмовити.
Додаткове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Додаткове рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Ж.В. Каленюк