Тарутинський районний суд Одеської області
Справа № 514/604/25
Провадження по справі № 3/514/352/25
07 травня 2025 року с-ще Бессарабське
Суддя Тарутинського районного суду Одеської області Тончева Н.М., розглянувши матеріали адміністративної справи, які надійшли від Білгород-Дністровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Шепетівка Хмельницької області, зареєстрованого в будинку АДРЕСА_1 , мешканця будинку АДРЕСА_2 , громадянина України, працюючого заступником начальника віпс « ІНФОРМАЦІЯ_2 » впс « ІНФОРМАЦІЯ_3 » НОМЕР_1 прикордонного загону ДПС України, не судимого, не притягувався до адміністративної відповідальності,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП,
Від Білгород-Дністровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону на розгляд до Тарутинського районного суду Одеської області надійшли матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 172-15 КУпАП.
Зазначені матеріали відповідно до розділів ІІ, ІІІ Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, затвердженої Наказом Державної судової адміністрації України від 20 серпня 2019 року №814 були зареєстровані в АСДС та розподілені судді Тарутинського районного суду Одеської області Тончевій Н.М.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення №1-2025/СП від 25 квітня 2025 року, лейтенант ОСОБА_1 будучи військовою службовою особою - військовослужбовцем військової служби за контрактом, тимчасово виконуючи обов'язки начальника віпс « ІНФОРМАЦІЯ_2 » впс « ІНФОРМАЦІЯ_3 » НОМЕР_1 прикордонного загону ДПС України, протиправно, всупереч інтересам служби, в умовах особливого періоду, в порушення вимог ст.ст. 9, 11, 16, 17, 26, 58, 59 Статуту внутрішньої служби ЗСУ, ст.ст. 1, 4, 6 Дисциплінарного статуту ЗСУ, підпункту 3 п. 3.14 наказу начальника НОМЕР_1 прикордонного загону ДПС України №3569-АГ від 30 грудня 2024 року «Про організацію служби військ в НОМЕР_1 прикордонному загоні на 25 рік» у період з 20 години 30 хвилин по 20 годину 35 хвилин 11 квітня 2025 року, недбало ставлячись до покладених на нього службових обов'язків, належним чином обов'язки з військової служби не виконував, контроль за розрядженням зброї старшим зміни прикордонних нарядів старшим сержантом ОСОБА_2 не здійснював та був відсутнім під час початку здачі та розрядження зброї, внаслідок чого ОСОБА_2 здійснено два несанкціоновані постріли, з яких одна куля влучила в стіл для чищення зброї, а друга - в кулевловлювач, чим було створено ризики загрози життю та здоров'ю оточуючих його осіб. Своїми діями ОСОБА_1 скоїв адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 172-15 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 вину у скоєні правопорушення не визнав та пояснив, що дійсно розрядження зброї мало бути в його присутності, однак : по перше він в той час тільки прибув з наряду; по друге, його робочий час вже закінчився; по третє, ОСОБА_2 не повідомив його про намір розряди зброю. На підставі викладеного, вважає, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення. Відповідно до вимог ст.ст. 245, 280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, суд повинен належним чином з'ясувати факт вчинення адміністративного правопорушення, винність особи, що притягується, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 2 ст. 172-15 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за недбале ставлення військової службової особи до військової служби, вчинене в умовах особливого періоду.
Визначення військової службової особи надано у примітці до ст. 172-13 КУпАП, відповідно до якої, під вказаними особами розуміються військові начальники, а також інші військовослужбовці, які обіймають постійно чи тимчасово посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов'язків, або виконують такі обов'язки за спеціальним дорученням повноважного командування.
Так, недбале ставлення до військової служби - це правопорушення у сфері службової діяльності, яке вчинюється тільки з необережності. З суб'єктивної сторони воно характеризується злочинною самовпевненістю або злочинною недбалістю. При службовій недбалості за наявності об'єктивної можливості діяти так, як того вимагають інтереси служби, службова особа безвідповідально, неякісно ставиться до виконання своїх обов'язків, у зв'язку з чим виконує їх неналежним чином або взагалі не виконує.
Об'єктивною стороною недбалості, тобто недбале ставлення до служби передбачає невиконання або неналежне виконання службових обов'язків через недбале чи несумлінне ставлення до них. При цьому, якщо особа не мала реальної можливості взагалі проявити ставлення до своїх службових обов'язків, то не можна говорити про те, що воно було недбалим чи несумлінним (хвороба, відсутність досвіду, нетривалість служби). Недбале ставлення військової службової особи до своїх службових обов'язків характеризує, перш за все, об'єктивну сторону вчиненого і виявляється в тому, що за наявності в особи реальної можливості діяти так, як того вимагають інтереси служби, винний або взагалі не діє, не виконує службові обов'язки, або хоча і діє, але виконує ці обов'язки неналежним чином, не відповідно до закону або відповідно до нього, проте неякісно, неточно, неповно, несвоєчасно, поверхово, у протиріччя з установленим порядком і тією обстановкою, що склалася, тощо.
Верховний Суд України у своїй постанові від 21.05.2021 року справі № 185/12161/15-к вказав, що , при встановленні недбалого ставлення до військової служби у формі невиконання службових (посадових) обов'язків необхідно встановити, що винний зобов'язаний був вчинити ті дії, невиконання яких ставиться йому за вину. Військова службова особа може відповідати за недбале ставлення до військової служби лише у тому випадку, коли вона не тільки повинна була через свій службовий обов'язок виконати ті чи інші дії, але й могла, тобто мала реальну можливість виконати їх належним чином. Якщо військова службова особа перебувала у таких умовах, за яких не мала фактичної можливості належно виконати свої службові (посадові) обов'язки, то відповідальність за недбале ставлення до військової служби виключається.
Стаття 1 Закону України «Про оборону України» розкриває поняття терміну «особливий період», - це період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
У зв'язку із повномасштабною військовою агресією Російської Федерації проти України Указами Президента України від 24.02.2022 N 64/2022 та № 65/2022,, які затверджено Законами України від 24.02.2022 № 2102-IX та від 03.03.2022 року № 2105-IX, введено воєнний стан в Україні та оголошено проведення загальної мобілізації, які діють дотепер.
Відповідно до ст..ст. 11, 16, 17 Закону України «Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України», необхідність виконання завдань оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності, а також завдань, визначених міжнародними зобов'язаннями України покладає на військовослужбовців, крім іншого, такі обов'язки: свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок; бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим; беззастережно виконувати накази командирів (начальників).
Кожний військовослужбовець зобов'язаний виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов'язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями.
На військовослужбовців під час перебування на бойовому чергуванні, у внутрішньому і гарнізонному наряді, а також під час виконання інших завдань покладаються спеціальні обов'язки. Ці обов'язки та порядок їх виконання визначаються законами і статутами Збройних Сил України, а також іншими нормативно-правовими актами, що приймаються на основі законів і статутів Збройних Сил України.
Відповідно до вимог п.п. 3 п. 3.14 наказу начальника НОМЕР_1 прикордонного загону ДПС України №3569-АГ від 30 грудня 2024 року «Про організацію служби військ в НОМЕР_1 прикордонному загоні на 25 рік», контроль за зарядженням (розрядженням) зброї у відділах прикордонної служби (віпс) старшого зміни прикордонних нарядів- офіцеру управління підрозділу.
Так, зокрема, винуватість ОСОБА_1 поза розумним сумнівом доводиться його показами та письмовими доказами, які містяться в матеріалах справи, а саме:
проколом про адміністративне правопорушення 16-2025/СП від 25 квітня 2025 року, згідно якого лейтенант ОСОБА_1 будучи військовою службовою особою - військовослужбовцем військової служби за контрактом, тимчасово виконуючи обов'язки начальника віпс « ІНФОРМАЦІЯ_2 » впс « ІНФОРМАЦІЯ_3 » НОМЕР_1 прикордонного загону ДПС України, протиправно, всупереч інтересам служби, в умовах особливого періоду, в порушення вимог ст.ст. 9, 11, 16, 17, 26, 58, 59 Статуту внутрішньої служби ЗСУ, ст.ст. 1, 4, 6 Дисциплінарного статуту ЗСУ, підпункту 3 п. 3.14 наказу начальника НОМЕР_1 прикордонного загону ДПС України №3569-АГ від 30 грудня 2024 року «Про організацію служби військ в НОМЕР_1 прикордонному загоні на 25 рік» у період з 20 години 30 хвилин по 20 годину 35 хвилин 11 квітня 2025 року, недбало ставлячись до покладених на нього службових обов'язків, належним чином обов'язки з військової служби не виконував, контроль за розрядженням зброї старшим зміни прикордонних нарядів старшим сержантом ОСОБА_2 не здійснював та був відсутнім під час початку здачі та розрядження зброї, внаслідок чого ОСОБА_2 здійснено два несанкціоновані постріли, з яких одна куля влучила в стіл для чищення зброї, а друга - в кулевловлювач, чим було створено ризики загрози життю та здоров'ю оточуючих його осіб;
письмовими поясненнями ОСОБА_1 , з яких вбачається, що у зв'язку з вибуттям начальника підрозділу капітана ОСОБА_3 до м. Київ у службових питаннях, у період з 10 квітня 2025 року по 12 квітня 2025 року він виконував обов'язки начальника підрозділу. 11 квітня 2025 року в період часу з 08 години 00 хвилин по 20 годину 00 хвилин ОСОБА_2 виконував обов'язки з охорони державного кордону в складі прикордонного наряду «Старший зміни прикордонних нарядів». Близько 20 години 30 хвилин отримав доповідь від ОСОБА_2 про те, що ним під час розрядження зброї для чищення при здаванні останньої було здійснено один несанкціонований постріл. Прибувши місце пострілу, він побачив, що пістолет знаходиться в кулевловлювачі , а магазин від пістолету, відстріляна гільза та куля стоять поряд з магазином. На початку розрядження він присутнім не був;
письмовими поясненнями свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , з яких вбачається, що 11 квітня 2025 року близько 20 години 30 хвилин, почули несанкціонований постріл у приміщенні віпс « ІНФОРМАЦІЯ_2 », здійснений ОСОБА_2 ;
висновком службового розслідування за фактом здійснення 11 квітня 2025 року випадкових пострілів з 9-мм ПМ, відповідно до якого в діях заступника начальника віпс « ІНФОРМАЦІЯ_2 » впс « ІНФОРМАЦІЯ_3 » ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_6 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП.
Тож, приходжу до висновку, що ОСОБА_1 дійсно скоїв адміністративне правопорушення, за яке передбачена відповідальність ч. 2 ст. 172-15 КУпАП, а саме: недбале ставлення військової службової особи до військової служби, вчинене в умовах особливого періоду .
Вказані докази оцінені за внутрішнім переконанням суду, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і справедливістю.
Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, який раніше не притягувався до адміністративної відповідальності за такий вид правопорушення, має позитивну характеристику, відсутність збитків державним і суспільним інтересам, та безпосередньо громадянам, вважаю можливим застосувати до ОСОБА_1 ст. 22 КУпАП та звільнити його від адміністративної відповідальності, обмежившись усним зауваженням.
Частиною 2 статті 284 КУпАП передбачено, що постанова про закриття справи виноситься при оголошенні усного зауваження.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 22, 172-15, 245, 280, 283, 284 КУпАП-
Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 172-15 КУпАП.
ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності звільнити, обмежившись усним зауваженням.
Адміністративну справу відносно ОСОБА_1 провадженням закрити.
Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів до Одеського апеляційного суду з дня її проголошення.
Суддя Н.М. Тончева