Пересипський районний суд міста Одеси
Справа №523/1027/25
Провадження №1-кп/523/981/25
08 травня 2025 року м. Одеса
Колегія суддів Пересипського районного суду м. Одеси у складів головуючого судді ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участю секретаря ОСОБА_4 , прокурора відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_5 , законного представника неповнолітньої обвинуваченої ОСОБА_6 - заступника начальника відділу органу опіки та піклування Пересипської районної адміністрації Одеської міської ради ОСОБА_7 , педагога - психолога ОСОБА_8 , обвинувачених та їх захисників - адвокатів ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , під час розгляду у відкритому дистанційному судовому засіданні, в приміщенні суду, в режимі відеоконференції кримінального провадження із звинувачення ОСОБА_6 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.28, ч.2 ст.113 КК України,
ОСОБА_6 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , кожного окремо, обвинувачують у вчиненні в умовах воєнного стану та в період збройного конфлікту, за попередньою змовою групою осіб, з метою ослаблення держави підпалів, спрямованих на зруйнування та пошкодження об'єктів, які мають важливе сільськогосподарське та оборонне значення (диверсії).
Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 18 березня 2025 року стосовно кожного із обвинувачених було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без альтернативи внесення застави, строк до 16 травня 2025 року
Прокурором заявлено клопотання про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно кожного із обвинувачених, обґрунтоване їх причетністю до вмінених злочинів, тяжкістю та суспільною небезпечністю вчиненого, а також існуванням ризиків можливого переховування обвинувачених від суду, продовження злочинної діяльності, незаконного впливу на свідків, а також знищення, схову або спотворення будь-якої із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінальних правопорушень.
З'ясувавши заперечення сторони захисту колегія суддів дійшла наступного.
Відповідно до вимог ст.ст.177 та 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, не зможе запобігти ризикам, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений не виконає покладені на нього процесуальні обов'язки, а також для запобігання його спробам: переховуватися від суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Тримання під вартою може бути застосовано, зокрема, до несудимої особи, яка обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
При розгляді клопотання про продовження строку тримання під вартою суду необхідно враховувати вимоги дотримання розумного строку як застосування такого запобіжного заходу, так і продовження строку його застосування. Продовження тримання під вартою може бути виправдано тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості (п.79 рішення ЄСПЛ у справі «Харченко проти України»).
ОСОБА_6 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , кожен окремо, вперше притягується до кримінальної відповідальності, а перша особа є неповнолітньою, обвинувачуються у вчиненні особливо тяжкого злочину, санкція яких передбачає можливість призначення покарання у вигляді позбавлення волі на строк п'ятнадцять років або довічним позбавленням волі.
Обґрунтованість причетності ОСОБА_6 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , кожного окремо, до вмінених їм діянь була перевірена слідчим суддею при первинному застосуванні запобіжного заходу, а також в цілому не оспорюється стороною захисту, за виключенням незгоди із вміненою обвинуваченим правовою кваліфікацією вчиненого.
Незважаючи на вік обвинувачених, а також наявність місця проживання в м. Одесі, оцінюючи доводи прокурора про наявність доказів в обґрунтування існування ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, у взаємозв'язку із тим, що більш м'які запобіжні заходи, ніж тримання під вартою, не зможуть забезпечити подальшу належну поведінку кожного із обвинувачених та виконання ними процесуальних обов'язків в межах даного кримінального провадження, суд з цим частково погоджується, виходячи з наступного.
Доводи прокурора про існування ризику можливого знищення обвинуваченими, схову або спотворення будь-якої із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінальних правопорушень, є припущеннями, оскільки обвинувальні докази у справі зібрані у відповідних процесуальних формах, відкриті стороні захисту в порядку ст.290 КПК України, та відсутні будь-які переконливі докази можливого здійснення обвинуваченими таких дій.
Водночас, вмінені кожному з обвинувачених діяння характеризується підвищеною суспільної небезпекою, а також суворими мірами покарання, яке може бути кожному призначено у разі визнання винуватими. Окрім того, з показань неповнолітньої ОСОБА_6 вбачається, що остання фактично залишила місце проживання батьків. Переїхала з м. Балти до м. Одеси, де мешкає з повнолітнім співмешканцем з початку літа минулого року. За таких обставин суд вважає, що до теперішнього часу стосовно кожного із обвинувачених продовжує існувати ризик, передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України, як переховування від суду.
Окрім того, всі обвинувачені не мають жодних легальних джерел для належного матеріального існування, а інкриміновані їм діяння були обумовлені в тому числі і намаганням подолати виниклі матеріальні труднощі, а відтак необхідно визнати, що до теперішнього часу продовжує існувати ризик продовження злочинної діяльності корисливої спрямованості.
Суд також вважає, що оскільки співучасник - невстановлена особа, з числа співробітників спеціальних служб російської федерації до теперішнього часу не затримана, з нею може бути знову встановлено обвинуваченими контакти через мережу Інтернет, то продовжує існувати ризик можливого незаконного впливу на свідків в цьому ж провадженні.
Суд враховує суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, що відповідає правовим позиціям, викладеним в п.35 рішення Європейський суд з прав людини у справі «Летельє проти Франції», оскільки злочин, у вчиненні якого обвинувачуються ОСОБА_6 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , було спрямовані на шкоду суверенітету, територіальної цілісності, недоторканості та обороноздатності України, в умовах воєнного стану, в період часу, коли продовжує тривати агресивна війна з боку російської федерації проти України.
При цьому судом враховано і положення ч.6 ст.176 КПК України про те, що під час дії воєнного стану до осіб, які обвинувачуються у вчиненні злочину, передбаченого ст.113 КК України, за наявності ризиків, зазначених у ст.177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений п.5 частини 1 цієї статті, тобто тримання під вартою.
З урахуванням викладеного, даних про особу кожного обвинуваченого та обставин вміненого їм злочину, суд вважає за необхідне не визначити розмір застави, як альтернативи триманню під вартою (абз.8 ч.4 ст.183 КПК України).
Керуючись ст.ст.176-178,183,193,331,369-372 КПК України, колегія суддів,
Клопотання прокурора відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_5 - задовольнити.
Продовжити строк застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з подальшим утриманням в ДУ «Одеський слідчий ізолятор», стосовно обвинувачених у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.28, ч.2 ст.113 КК України України, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , кожного окремо, - строком до 06 червня 2025 року, без визначення розміру застави.
Апеляційна скарга на ухвалу суду (в частині обраного запобіжного заходу) може бути подана впродовж п'яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії.
Судді Пересипського районного суду м. Одеси
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3