07 травня 2025 року ЛуцькСправа № 140/11984/24
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Волдінера Ф.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРДЕК» до Волинської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,
Товариство з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРДЕК» (далі - ТОВ «ІНТЕРДЕК», позивач) звернулося з адміністративним позовом до Волинської митниці, в якому просить суд визнати протиправними та скасувати рішення Волинської митниці про коригування митної вартості товарів №UA205140/2024/000286/2 від 11.09.2024.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 11.09.2024 Волинською митницею були прийняте рішення про коригування митної вартості товарів №UA205140/2024/000286/2 та визначено вартість товарів за резервним методом та видана картка відмови №UA205140/2024/002385 в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.
Позивач не погоджується із вказаним рішенням та карткою відмови, оскільки надані декларантом документи є достатніми для визначення митної вартості товару за ціною договору та в повній мірі підтверджують заявлену декларантом митну вартість товару; в рішенні про коригування митної вартості товарів митним органом не було наведено належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребовування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.
Ухвалою суду від 24.10.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за вказаним позовом та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
У відзиві на позовну заяву представник відповідача позовні вимоги заперечив та у їх задоволенні просив відмовити. В обґрунтування цієї позиції вказав, що під час перевірки документів, поданих декларантом в митних цілях, встановлено розбіжності та неточності, відтак у митного органу виникли сумніви щодо достовірності заявленої митної вартості товару. Оскільки позивачем не було надано достатніх документів на запит митного органу, які б підтверджували або визначили кількісно і достовірно складові митної вартості, митна вартість не могла бути визначена за основним методом визначення митної вартості. У зв'язку з цим декларанта повідомлено про намір прийняття рішення про коригування митної вартості товару та після проведення консультацій із декларантом, зважаючи на неможливість застосування наступних методів визначення митної вартості з причини відсутності у митного органу та декларанта відповідної інформації, митну вартість згідно зі статтею 64 Митного кодексу України визначено за резервним методом.
З наведених підстав відповідач вважає, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості є законним та обґрунтованим.
Позивач надав суду відповідь на відзив, згідно якої не погодився з аргументами відповідача та підтримав заявлені позовні вимоги.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних мотивів та підстав.
Судом встановлено, що 11.06.2024 між ТОВ «ІНТЕРДЕК» (Україна) та компанією CHONGQING VIHU ENGINE MACHINERY CO..LTD (Китай) був укладений зовнішньоекономічний контракт на поставку товарів №1-1106.
Предметом контракту є поставка генераторів (п.1.1 контракту). Пунктом 1.3 контракту, обумовлено, що асортимент товару, номенклатура товару, одиниця товару, кількість товару, ціна товару, та інші дані необхідні для організації поставок Товару, визначаються в проформах-інвойсах. погоджених сторонами, які с невід'ємною частиною контракту.
Відповідно до п.3.1. контракту ціна товару визначається в проформах-інвойсах. Ціна товару включає вартість експортної тари (упаковки), маркування, митних зборів в країні Продавця (п.3.2. контракту). Пунктом 3,5. контракту обумовлено, що розрахунок за товар здійснюється в доларах США у безготівковому порядку, шляхом перерахування Покупцем грошових коштів на рахунок Продавця, на підставі виставленого Продавцем рахунку (Проформа -інвойс) до даного контракту.
Відповідно до п.2.4. контракту на поставку товарів №1-1106 від 11.06.2024 поставка Продавцем товару здійснюється відповідно до правил Incoterms 2010. Детальні умов поставки зазначаються в інвойсах до цього контракту.
11.06.2024 на виконання умов контракту №1-1106 від 11.06.2024 CHONGQING YIHTJ ENGINE MACHINERY CO.,LTD (Китай) виставила ТОВ «ІНТЕРДЕК» проформу-інвойс №УНСК240523 на суму 107597,00 доларів США, що передбачала поставку інверторних генераторів YH22001 в кількості 150 штук, поставку інверторних генераторів УН5000іО в кількості 265 штук, поставку дизельних генераторів YH7000AE в кількості 105 штук. В проформі: в частині оплати зазначено 35% депозит, 65% - перед відправкою. В частині умов поставки: FCA Chongqing, China, в частині дати відправлення: протягом 40 днів.
08.08.2024 фірма Chongqing Yihu Engine Machinery Co. LTD (Китай) здійснила поставку товариству з обмеженою відповідальністю «ІНТРЕДЕК» товару в кількості та асортименті згідно проформи - інвойсу №УНСК240523 на суму 107597,00 доларів США, а саме поставила товариству інверторні генератори YH22001 в кількості 150 штук, інверторні генератори УН5000Ю в кількості 265 штук, дизельні генератори YH7000AE в кількості 105 штук, що підтверджується комерційним інвойсом YHCK24053-1 від 18.07.2024 в якому зазначено: найменування, кількість, ціна та загальна вартість товару, що відповідає найменуванню, кількості, ціні та загальній вартості товару, зазначеному в проформі - інвойсі №УНСК240523 від 11.06.2024. В інвойсі визначені умови поставки FCA TIJANJIECUN, China.
Поставка товару здійснювалась на умовах FCA TIJANJIECUN, China. Умови поставки відповідають інвойсу YHCK24053-1 від 18.07.2024.
Перевезення товару здійснювалось залізничним та автомобільним транспортом. Товар перевозився в контейнері XHCU5037435. В даному контейнері перевозився збірний вантаж, а саме вантаж згідно комерційного інвойсу YHCK24053-1 від 18.07.2024 та комерційного інвойсу YHCK24053-2 від 18.07.2024, про що свідчить надана при здійсненні митного оформлення ж.д накладна 3439191, в гр. 15 якої зазначено збірна контейнерна відправка та номер контейнера. Про те, що перевозився збірний вантаж свідчить також транзитна декларація ТІ MRN 24PL301020NS6YK3K5 в гр.44 якої конкретизовано товар, що перевозився в контейнері та зазначено інвойси згідно якого він був завантажений. Так згідно інвойсу YHCK24053-1 були завантажені та перевозились інверторні та дизельні генератори в кількості 520 штук вагою брутто 22970 кг.; згідно інвойсу YHCK24053-2 були завантажені та перевозились запасні частини в кількості 7 штук вагою 67,5 кг. (40,18 +9,67+17,65).
Перевезення товару здійснювалось:
за маршрутом TUANJIECUN (Китай) - Malaszewicze (Польща) фірмою ТОВ «Транслогістик ІОА» (Україна) на підставі договору №1-2907 про транспортно-експедиторське обслуговування від 29.07.2024. Вартість міжнародного перевезення товару за вищезазначеним маршрутом з врахуванням винагороди експедитора становить 371150,00 грн, що підтверджується рахунком-фактурою №4586252 від 04.09.2024, платіжною інструкцією №356 від 04.09.2024.
за маршрутом Malaszewicze (Польща) - Chelm (Польща) фірмою OMIDA SEA AND AIR SPOSKA AKCYJNA (Польща) на підставі контракту №01-0509 від 05.09.2024. Вартість перевезення одного контейнера по зазначеному маршруту становить 700,00 доларів США і включає в себе автомобільне перевезення та підтверджується інвойсом: 530/09/24/OSA, платіжною інструкцією в іноземній валюті №LV 136712/240905 від 05.09.2024; контракт №01-0509 від 05.09.2024 та заявка №1 на перевезення від 05.09.2024;
за маршрутом Chelm (ІІольща) - митний перехід Ягодин (Україна) ТОВ «ДН - Логістик» на підставі договору заявки №09/09 на міжнародні вантажні перевезення від 09.09.2024. Вартість перевезення заданим маршрутом згідно довідки перевізника №119 від 10.09.2024 становить 5 500,00 (п'ять тисяч п'ятсот) гривень. Довідка та договір додані до митного оформлення.
В процесі доставки товару товариство з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРДЕК» користувалось послугами митного складу в м. Chelm. Зазначені послуги надавала фірма ASSA Sp.Z о.о. згідно договору про співпрацю №33/2024 від 26.07.2024. Вартість послуг зі зберігання товару становить 480 євро та підтверджується фактурою-проформою №10/09/24/ITR від 10.09.2024.
Згідно зазначеної проформи вбачається, що фірма ASSA Sp.Z о.о. надала послуги з перевантаження товару з контейнеру XHCU5037435, організувала митну відправку ТІ, заповнила CMR.
В зв'язку із перевезенням збірного вантажу транспортні витрати по перевезенню товару в контейнері XHCU5037435 були розподілені на два інвойси, про що свідчить надана митному органу калькуляція транспортних витрат за№ 70 від 10.09.2024.
Згідно наданої калькуляції №70 від 10.09.2024 транспортні витрати по доставці товару згідно інвойсу YHCK.24053-1 від 18.07.2024 від ТUANJIECUN (Китай) до Chelm (Польща) становили:
- 364 700,00 грн (міжнародне перевезення вантажу: TUANJIECUN (Китай) - Malaszewicze (Польща), включаючи експедиторську винагороду);
- 685,00 дол. США (автомобільне перевезення вантажу Malaszewicze (Польща) - Chelm (Польща);
- перевантаження контейнеру на транспортний засіб наданий ТОВ «ДН-ЛОГІСТИК» 470 євро.
Решта витрат по перевезенню товару, що містився в контейнері XHCU5037435 згідно інвойсу YHCK24053-2 від 18.07.2024, була включена до митної вартості зазначеного в даному інвойсі товару. Так при розмитненні товару згідно інвойсу YHCK24053-2 від 18.07.2024 позивач подав калькуляцію №71 від 10.09.2024, підтвердженням чого є МД 24UA205140057420UO від 10.09.2024, в гр. 44 якої зазначено ідентичні номери накладної та ТІ1, а також номер калькуляції.
З метою митного оформлення товару позивач 10.09.2024 через декларанта подав до Волинської митниці митну декларацію №24UA205140057446U4. Додатково до митної вартості товару було включено витрати на транспортування в розмірі 370200,00 грн (364 700,00+5500,00) грн, 685,00 доларів.США, 470 євро.
В прийнятті зазначеної митної декларації було відмовлено, з причин не визнання митним органом митної вартості товару №2 за вартістю визначеною декларантом у зв'язку з відсутності у поданих до митного оформлення документах належних відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена (підлягає сплаті) за ці товари та неподанням декларантом додаткових документів, витребуваних митним органом, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частині третій статті 53 МК України, про що складено картку відмови №UA205140/2024/002385 та прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA205150/2024/000286/2 від 11.09.2024.
Так згідно поданої декларантом 10.09.2024 МД №24UA205140057446AJ4 позивачем були визначені митні платежі у розмірі 242067,85 грн - мито, 1016685,00 грн - ПДВ. Всього в розмірі 1258752,85 грн.
Також згідно поданої декларантом 11.09.2024 МД №24UA205140057639U1 з врахуванням оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів були визначені митні платежі у розмірі 294467,42 грн - мито, 1236763,19 грн - ПДВ. Всього в розмірі 1531230,61 грн.
Так, в пункті 33 рішення про коригування митної вартості товарів від 11.09.2024 зазначено:
«Митна вартість товару, який ввозиться па митну територію України, не може бути визнана у зв'язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом, та містять наступні розбіжності:
- відповідно п. 1.1, п. 1.3 та п. 3.1 договором (контрактом) про перевезення від 26.07.2024 №33/2024 передбачені Додатки №1, №2, №3 до договору, однак документи не подано до митного оформлення;
- згідно рахунка-фактури про надання транспортно-експедиційних послуг від 05.09.2024 №530/09/24/OSA надавачем послуг є ОМІDA SEAsAIR, однак договору (контракту) про перевезення між суб'єктами не надано; також, згідно поданого рахунку датою оплати є 05.09.2024, однак банківського платіжного документа, що підтверджує факт оплати транспортних послуг не надано;
- відповідно п. 1.3 договору (контракту) про перевезення від 29.07.2024 №1-2907 передбачена Заявка на перевезення, однак даного документа не надано;
- з огляду на умови поставки FCA, а також довідки №119 від 10.09.2024 навантажувально-розвантажувальні роботи перевізником не проводились. Інформації щодо сум та суб'єктів здійснення навантажувально-розвантажувальних робіт не надано, вартість таких витрат не зазначена в графі 21ДМВ, що свідчить про не включення декларантом таких витрат до заявленої митної вартості.
Згідно ст. 54 МКУ митниця під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товару зобов'язана здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою тім особою митної вартості товару шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. У зв'язку з тим, що документи подані для підтвердження митної вартості товарів не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, а також містять розбіжності Вам необхідно згідно ст. 53 та cт. 54 МКУ в 10-ти денний термін надати:
1)виписку з бухгалтерської документації;
2) транспортні (перевізні) документи;
3) банківські платіжні документи, що підвереджують факт оплати транспортних послуг;
4) додаткові угоди до контракту від 26.07.2024 №33/2024;
5) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;
6) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Відповідно до ч. 6 cт. 53 МКУ, декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої митної вартості товару.
На вимогу митниці декларантом надано:
1) Банківський платіжний документ, що підтверджує факт оплати транспортно- експедиційних послуг від 05.09.2024 №LV136712/240905;
2) Платіжну інструкцію від 04.09.2024 №356;
3) Лист від 10.09.2024 №72;
4) Доповнення до зовнішньоекономічного договору (Додатки №1, 2, 3).
Листом від 10.09.2024 №73 повідомлено про відсутність інших додаткових документів. За умови надання, згідно ч.3 cт. 5З МКУ документів, витребуваних митницею, які містять достовірну, об 'активну інформацію, яка підлягає обчисленню (в тому числі складових митної вартості) і підтверджує правильність обрання методу визначення митної вартості, митну вартість може бути визнано. У зв'язку з вищевикладеним та керуючись положеннями Угоди про застосування статті VII1 ATT 1994 року, Митного кодексу України , також: вимогами ч.6 cт. 54 МКУ передбачено, що у зв'язку із неподанням декларантом документів згідно з переліком, та відповідно до умов, зазначених у ч.2-4 ст. 5 З МКУ митниця може відмовити у визнанні заявленої декларантом митної вартості У зв'язку з неможливістю застосування наступних методів визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 26 (ст. 60 МКУ) з причини відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2а (ст. 62 МКУ) та методу 2г (ст. 63 МКУ) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу та декларанта. У зв'язку з ти м, що документи подані для підтвердження митної вартості товарів не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, та містять вищевказані розбіжності, а також у зв'язку з спрацюванням ризиків АСУР, митницею відповідно до положень ст. 55 та ст. 5 7 МКУ з декларантом проведена письмова консультація щодо вибору методу визначення митної вартості товару.
Митну вартість товарів визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 Митного кодексу України, згідно рівня раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях, інформація про які міститься в ЄАІС Держмитслужби, а саме:
- товар 2 - на рівні 6,22 дол.США/кг за МД №UA100100/2024/042666 від 27.08.2024.
Декларант мас право звернутися до митного органу з проханням випустити товари, що декларуються, у вільний обіг за умови надання гарантій відповідно до розділу X Митного кодексу. Декларант мас право оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 Митного кодексу або в судовому порядку.
При вирішенні спору суд застосовує такі нормативно-правові акти.
Згідно із частиною четвертою статті 54 Митного кодексу України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний: здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відповідно до ч.3 ст. 53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа па письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:
1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);
3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);
4) виписку з бухгалтерської документації;
5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;
6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;
7) копію митної декларації країни відправлення;
8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Згідно ч. 6 ст. 54 Митного кодексу України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:
1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;
2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;
3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;
4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Зі змісту наведених норм вбачається, що передбачене ч. 5 ст. 54 Митного кодексу України право митного органу на витребування у декларанта додаткових документів реалізується виключно з підстав, які передбачені цим кодексом, а саме ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України надання декларантом документів, які містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Тобто, наведені приписи зобов'язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
Під час митного оформлення товару декларантом було надано митному органу:
- контракт на поставку товарів №1-1106 від 11.06.2024;
- проформа-інвойс YHCK240523 від 11.06.2024;
- рахунок-фактура (інвойс) №УНСК240523-1 від 18.07.2024;
- жд. накладну №34359191 від 08.08.2024;
- автотранспортну накладну CMR №1-0909/3 від 09.09.2024;
- платіжний документ в іноземній валюті №LV130568/240619 від 19.06.2024 на суму 37658.95 дол. США;
- платіжний документ в іноземній валюті №LV133071/240722 від 22.07.2024 на суму 69938.05 дол. США;
- договір №1-2907 про транспортно-експедиторське обслуговування від 29.07.2024;
- рахунок-фактуру №4586252 від 04.09.2024;
- платіжну інструкцію №356 від 04.09.2024;
- інвойс 530/09/24 OSA від 05.09.2024;
- платіжну інструкцію в іноземній валюті №LV136712/240905 від 05.09.2024 на суму 1400,00 дол. США;
- договір про співпрацю №33/2024 від 26.07.2024 з додатками №1, 2, 3 до нього;
- фактуру -проформу №10/09/24/FPR від 10.09.2024;
- договір-заявку №09/09/ на міжнародні вантажні перевезення від 09.09.2024;
- довідку про транспортні витрати №09/09 від 09.09.2024;
- технічні паспорти товару;
- транзитний товаросупроводжувальний документ ТІ MRN №24PL301020NS6YK3K5 від 07.09.2024;
- пакувальний лист від 18.07.2024;
- калькуляцію транспортних витрат №70 від 10.09.2024;
- лист -пояснення №72 від 10.09.2024.
В порядку ч. 8 ст. 55 МК України товариством 03.10.2024 було подано додаткові документи:
- контракт №01 -0509 від 05.09.2024;
- заявку №1 від 05.09.2024.
Наведені вище документи підтверджували заявлену декларантом митну вартість товару за першим методом.
Однак митний орган відмовив в митному оформленні товару і прийняв протиправне рішення про коригування митної вартості товарів.
Щодо посилань митного органу в рішенні про коригування митної вартості товарів:
- відповідно п. 1.1, п.1.3 та п. 3.1 договором (контрактом) про перевезення від 26.07.2024 №33/2024 передбачені Додатки №1, №2, №3 до договору; однак документи не подано до митного оформлення;
- згідно рахунка-фактури про падання транспортно-експедиційних послуг від 05.09.2024 №530/09/24/()SA надавачем послуг є OMIDA SEAsAIR, однак договору (контракту) про перевезення між суб'єктами не надано; також згідно поданого рахунку датою оплати є 05.09.2024, однак банківського платіжного документа, що підтверджує факт оплати транспортних послуг не надано;
- відповідно п. 1.3 договору (контракту) про перевезення від 29.07.2024 №1-2907 передбачена Заявка на перевезення, однак даного документа не надано.
Так згідно наданого митному органу інвойсу №530/09/24/OSA від 05.09.2024 року вбачається, що компанією OMIDA SF.A AND AIR SPOSK.A AKCYJNA (Польща) надано послуги з автомобільного перевезення вантажу двох контейнерів, одним з яких с контейнер XHCU5037435 за маршрутом Malaszewicze (Польща) - Chelm (Польща)- Malaszewicze (Польща) загальною вартістю 1400,00 доларів США. В призначенні наданого митному органу платіжному документі №LV136712/240905 від 05.09.2024 року на суму 1400,00 дол. CШA зазначено «PRPMNT FOR INVОICЕ 530/09/24/ОSA від 05.09.2024». Відповідно вартість перевезення одного контейнера становила 700,00 доларів США. Згідно наданої митному органу жд накладної №34359191 вбачається, що пунктом призначення товару є Malaszewicze (Польща); згідно наданого митному органу фактури - проформи №10/09/24/FPR від 10.09.2024 року вбачається, що фірма ASSA sp.z о.о. здійснювала перевантаження товару з контейнеру XHCU5037435 на автомобільний транспорт, що в свою чергу підтверджується CMR 1-0909/3 від 09.09.2024, в якому зазначено пункт завантаження м. Хелм (пункт в який здійснювалась доставка товару компанією OMIDA SKA AND AIR SPOSKA AKCYJNA). Витрати пo перевантаженню товару були включені до митної вартості товару і митним органом не заперечуються.
Отже, надані митному органу документи повністю підтверджували витрати по доставці товару, що були включені декларантом до митної вартості товару і не містили між собою жодних розбіжностей.
Позивачем в порядку ч. 8 ст. 55 МК України були подані контракт №01-0509 від 05.09.2024 та заявка №1 від 05.09.2024 на надання транспортно-експедиторських послуг.
Щодо посилань митного органу в рішенні про коригування митної вартості товарів про те, що з огляду на умови поставки FCA, а також довідки №119 від 10.09.2024 навантажувально-розвантажувальні роботи перевізником не проводились. Інформації щодо сум та суб'єктів здійснення навантажувально-розвантажувальних робіт не надано, вартість таких витрат не зазначена в графі 21ДМВ, що свідчить про не включення декларантом таких витрат до заявленої митної вартості» суд зазначає таке.
Так, поставка товару здійснювалась на умовах - FCA TUANJIECUN, що відповідає наданому
інвойсу №YHCK240523-1 від 18.07.2024 в якому зазначено умови поставки FCA TUANJIECUN. Термін «франко-перевізник означає, що продавець здійснює поставку товару, який пройшов митне очищення для експорту, шляхом передання призначеному покупцем перевізнику у названому місці. Якщо поставка здійснюється на площах продавця, продавець відповідає за завантаження.
Щодо наданої позивачем довідки №119 від 10.09.2024, то таку довідку надав перевізник ТОВ «ДН Логістик», який здійснював перевезення відповідно до договору - заявки №09/09 від 09.09.2024 року за маршрутом Хелм (Польща)-Луцьк (Україна) автомобілем DAF державний номер АС4531HO/AC2082XG. Завантаження товару на наданий ТОВ «ДН Логістик» транспортний засіб здійснювалось фірмою ASSA sp.z о.о., що підтверджується фактурою-проформою №10/09/24/FPR від 10.09.2024, в якій вартість послуг з перевантаження становить 400 євро. Дані витрати включені до митної вартості товару. Крім того зазначеною компанією здійснювалось оформлення транзитної декларації та заповнення CMR. Зазначене повністю спростовує твердження митного органу про відсутність інформації щодо сум та суб'єктів здійснення навантажувально-розвантажувальних робіт та не включення таких робіт до митної вартості.
Суд звертає увагу, що відповідно до порядку заповнення митних декларацій за формою єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 30 травня 2012 року № 651 (в редакції наказу Міністерства фінансів України від 23 вересня 2022 року №296), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 серпня 2012 р. за № 1372/21684 в графі 21 декларації зазначаються відомості про транспортний засіб (транспортні засоби), на якому (яких) здійснюватиметься перетин митного кордону при вивезенні товарів за межі митної території України. При використанні комбінації з декількох транспортних засобів зазначаються відомості про активний транспортний засіб. У лівому підрозділі графи зазначаються ідентифікаційні відомості про транспортний засіб.
Відомості про вартість товару у даній графі не зазначаються.
Отже в цій частині документи не мали між собою жодних розбіжностей.
Слід наголосити, що відповідно до митної декларації №24UA2051400574464U4 від 10.09.2024 декларантом до митного оформлення було подано 2 групи товарів. Митний орган здійснив коригування митної вартості щодо однієї групи товарів - дизельних генераторів YH7000AE, не обґрунтувавши чому саме такий товар підлягав коригуванню. Складові митної вартості товару за №1 не викликали жодних сумнівів у митного органу.
Отже, враховуючи викладене вище, з наданих під час митного оформлення товару документів підтверджувалася вартість товару та заявлені до митної вартості витрати пов'язані із транспортуванням. Зазначені документи не мали між собою жодних розбіжностей і були достатніми для завершення митного оформлення за першим заявленим декларантом методом, а посилання митного органу на начебто розбіжності, які були відсутні свідчить, що останній діяв упереджено.
Відповідно до частини п'ятої статті 58 Митного кодексу України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
Подані декларантом до митного органу документи у своїй сукупності підтверджують заявлену підприємством митну вартість та її складові частини, не мають розбіжностей, відомості про визначення митної вартості в цих документах є достовірними, базуються на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Поданими при митному оформленні документами не підтверджується, що позивач поніс (чи повинен понести) витрати, що можуть бути включені до митної вартості імпортованого товару.
Натомість, зазначені митницею у повідомленні декларанту та рішенні про коригування митної вартості зауваження та розбіжності, які стали підставою для витребування митницею додаткових документів та прийняття спірного рішення про коригування митної вартості, не можуть бути визнані об'єктивними, обґрунтованими та такими, що впливають на числові значення заявленої митної вартості.
По суті вказані митним органом зауваження носять формальний характер, що у їх сукупності та окремо кожне не вказує на наявність підстав для коригування заявленої декларантом вартості товару. Сумніви митного органу щодо складових митної вартості товару гуртуються виключно на його припущеннях, а не на достовірних відомостях.
Як вказано в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду викладеної від 29.05.2019 року, справа №818/6493/13-а однієї лише вказівки на наявність розбіжностей та недоліків у поданих документах, без роз'яснення, в чому такі розбіжності полягають, який їхній вплив на митну вартість оцінюваного товару і чому без їх усунення заявлена митна вартість не може бути визнана, недостатньо для висновку про неможливість застосування основного методу визначення митної вартості.
Не наведення митницею в рішенні про коригування митної вартості товарів обставин, про які зазначено вище, свідчить про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний, методу визначення митної вартості оцінюваного товару.
Згідно з пунктом 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року №598. у рішенні вказується про проведення процедури консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методів визначення митної вартості товарів відповідно до вимог статей 59-61 Кодексу. Результати проведеної консультації, а також причини, через які не можуть бути застосовані методи визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів (наприклад, відсутня інформація щодо вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів); посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов'язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація га джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні. Зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.
Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 Митного кодексу України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів мас містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.
Отже, з системного аналізу наведених норм права випливає, що у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу, рішення про коригування заявленої митної вартості, окрім обов'язкових відомостей визначених частиною другою статті 55 Митного кодексу України, має також містити докладну інформацію та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.
Принцип обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень має на увазі, що рішенням повинне бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), па оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення.
Натомість, оскаржуване рішення відповідача не містить інформації (у тому числі щодо митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів), яка призвела до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом, га обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої ним, та фактів, які вилинули на таке коригування.
Митним органом не враховано, що у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, необхідно навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.
Слід звернути увагу, що митним органом джерелом інформації для коригування митної вартості використано МД №UA100100/2024/042666 від 27.08.2024 для товару 2 - на рівні 6,22 дол. США/кг.
В оскаржуваному рішенні митницею взагалі не зазначено вартість яких товарів взято до уваги при здійсненні коригування митної вартості. В рішенні про коригування митної вартості не зазначено який товар постачався згідно зазначеної МД а саме не зазначено виду товару, його технічних характеристик, виробника, умов поставки, інших комерційних умов, тобто жодних порівняльних характеристик товару до якого коригується митна вартість поставленого позивачем товару митний орган не зазначив.
Враховуючи той факт, що відповідачем в рішенні не було зазначено порівняльних характеристик оцінюваного товару та товару, ціпа якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом, свідчить про необґрунтованість спірного рішення про коригування митної вартості, яке винесене відповідачем в порушення приписів статті 55 МК України та зазначеним вище Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів. Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом у постанові від 8 лютого 2019 року у справі № 825/648/17, а також у постанові від 19 серпня 2020 року.
Згідно з пунктом 2 параграфу (а) статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна базуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито або аналогічного товару і не повинна базуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості. Відповідно до пункту 2 параграфу (Ь) статті VII цієї угоди під «дійсною вартістю» слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи аналогічний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. Згідно з пунктом 2 параграфу (с) статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року якщо дійсна вартість не може бути визначена відповідно до параграфу (Ь) цього параграфа, оцінка для митних цілей повинна базуватися на найближчому еквіваленті такої вартості, який можна визначити.
Також слід зазначити, що у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу. За правилами частини третьої, восьмої згаданої статті кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності (частина четверта статті 57 Митного кодексу України).
Таким чином, відповідач при виборі методу визначення митної вартості повинен проводити консультації з декларантом, обмінюючись наявною у кожного з них інформацією. При цьому застосування резервного методу відповідно до вимог, встановлених статтею 64 Митного кодексу України можливе лише за наявності обґрунтованих підстав незастосування попередніх п'яти.
Однак, відповідач не проводив відповідні консультації. Саме лише посилання на проведення консультації не можна вважати таким, що відповідає нормам закону.
З огляду на викладене, вважаємо, що рішення митного органу про коригування митної вартості товарів №UA205140/2024/000286/2 від 11.09.2024 є протиправним та підлягає скасуванню.
Відповідно до статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.
Згідно із частиною першою та третьою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Отже, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір в розмірі 4068,09 грн, сплачений згідно з платіжною інструкцією від 17.10.2024 №13.
При вирішенні питання щодо стягнення решти судових витрат (витрат на професійну правничу допомогу та за послуги перекладу) суд враховує таке.
За приписами частин першої, другої статті 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Згідно із частинами третьою - п'ятою статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Як передбачено частинами шостою, сьомою статті 134 КАС України, у разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до частин сьомої, дев'ятої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду. При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Отже, аналіз наведених положень процесуального закону дає підстави для висновку, що вирішенню питання про розподіл судових витрат передує врахування судом, зокрема, обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору, значення справи для сторін. При цьому, принципи обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору повинні розглядатися, у тому числі, через призму принципу співмірності, який включає такі критерії: складність справи та виконаних робіт (наданих послуг); час, витрачений на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих послуг та виконаних робіт; ціна позову та (або) значення справи для сторони. Крім того, врахування таких критеріїв не ставиться законодавцем у залежність від результату розгляду справи.
При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.
Разом з цим при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг.
Аналогічна правова позиція міститься у постановах Верховного Суду від 08.02.2022 у справах № 640/3098/20 та №160/6762/21 відповідно, від 18.08.2022 у справі №540/2307/21.
На підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16.
У постанові Верховного Суду від 09.04.2019 у справі №826/2689/15 міститься правова позиція щодо застосування частини третьої статті 134 КАС України, відповідно до якої чинним процесуальним законодавством не передбачено обов'язку сторони, яка заявляє клопотання про відшкодування витрат на правничу допомогу, доводити обґрунтованість їх ринкової вартості. Натомість саме на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, покладено обов'язок доведення неспівмірності витрат з наданням відповідних доказів, що відповідачем не здійснено.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц вказала про виключення ініціативи суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони. У вказаній постанові Велика Палата Верховного Суду при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу застосувала відповідний підхід, надавши оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона мала заперечення. Отже, принцип співмірності розміру витрат на професійну правничу допомогу повинен застосовуватися відповідно до вимог частини шостої статті 134 КАС України за наявності клопотання іншої сторони. Зазначений підхід до вирішення питання зменшення витрат на правничу допомогу знайшов своє відображення в постановах Верховного Суду від 02.10.2019 (справа №815/1479/18), від 15.07.2020 (справа №640/10548/19), від 21.01.2021 (справа №280/2635/20), від 03.08.2022 (справа №280/4264/21).
Разом з тим, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, ціну позову, якість підготовлених документів, витрачений адвокатом час, тощо - є неспівмірним (вказана правова позиція викладена, зокрема, у постанові Верховного Суду від 26.08.2022 у справі №520/6658/21).
На підтвердження витрат на правничу допомогу представник позивача надав: договір №02/10/24 від 02.10.2024 про надання правничої допомоги, укладений між позивачем та Адвокатським об'єднанням «ПРЕМІУМ СЕРВІС»; акт приймання-передачі наданих послуг згідно договору про надання правничої допомоги№02/10/24 від 02.10.2024, складений 17.10.2024, рахунок-фактура №17/10/21-1 від 17.10.2024, платіжну інструкцію №12 від 17.10.2024.
При цьому, пунктом 4.1 вказаного договору визначено фіксовану суму гонорару - 10000,00 грн.
Із акт приймання-передачі наданих послуг згідно договору про надання правничої допомоги№02/10/24 від 02.10.2024, складеного 17.10.2024, слідує, що Адвокатським об'єднанням «ПРЕМІУМ СЕРВІС» надало позивачу наступні послуги: 1. Надання правових консультацій та роз'яснень з питань рішення про коригування митної вартості товарів №UA205140/2024/000286/2 від 11.09.2024, підготовка заяви в порядку ч. 8 ст. 55 МК України (2,0 год.); 2. Складання позовної заяви про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA205140/2024/000286/2 від 11.09.2024 (8,0 год.), всього 10 год на загальну вартість 10000 грн.
Суд, враховуючи складність справи (справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження), значення справи для сторін, час, який об'єктивно був витрачений адвокатом на надання послуг, та їх обсяг, виходячи із принципів співмірності витрат, обґрунтованості та пропорційності їх розміру, дійшов висновку про те, що на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача Волинської митниці необхідно стягнути 8000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Таким чином, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача слід стягнути на користь позивача судовий збір в розмірі 4068,09 грн та витрати на правничу допомогу в розмірі 8000,00 грн.
Керуючись статтями 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Митного кодексу України, суд
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними та скасувати рішення Волинської митниці про коригування митної вартості товару від 11.09.2024 №UA205140/2024/000286/2.
Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРДЕК» за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці судовий збір у розмірі 4068 (чотири тисячі шістдесят вісім) гривень 09 копійок та витрати на правничу допомогу в розмірі 8000 (вісім тисяч) гривень 00 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРДЕК» (03065, місто Київ, вулиця Козелецька, 24, ідентифікаційний код юридичної особи 39211542).
Відповідач: Волинська митниця (44350, Волинська область, село Римачі, вулиця Призалізнична, 13, ідентифікаційний код юридичної особи 43958385).
Суддя Ф.А. Волдінер