Справа № 523/19086/24
Провадження №2/523/2899/25
"05" травня 2025 р. м.Одеса
Пересипський районний суд м. Одеси в складі:
головуючого судді - Аліної С.С.
за участі секретаря судового засідання - Томілко М.В.
розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 за участю третьої особи Суворовського відділу державної виконавчої служби у місті Одеса Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) про зняття арешту,-
В провадженні Пересипського районного суду м. Одеси перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 за участю третьої особи Суворовського відділу державної виконавчої служби у місті Одеса Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) про зняття арешту, в якому позивач просила: скасувати арешт на 1/2 частку квартири АДРЕСА_1 ( ОСОБА_1 ), який зареєстрований в Державному реєстрі речових прав за номером запису 16741160 від 04.10.2016 року , та зняти обтяження № 16741160, яке було накладено згідно ухвали Суворовського районного суду м.Одеси, у справі № 523/12606/16-ц; Виключити з Державного реєстру речових прав запис 16741160 від 04.10.2016 року про арешт частки квартири АДРЕСА_1 .
Свої вимоги обґрунтував тим, що 02.06.2011 року ОСОБА_1 було отримано свідоцтво на право власності на квартиру АДРЕСА_1 ,яке зареєстроване в електронному реєстрі прав власності на нерухоме майно 06.06.2011 року.
15.07.2021 року згідно договору дарування частини квартири ОСОБА_1 , подарувала своєму сину - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 1\2 частини квартири АДРЕСА_1 , в інтересах якого як законний представник діяв ,його батько- ОСОБА_2 .
Цей договір було посвідчено приватним нотаріусом Папським А.Е., та зареєстровано 04.08.2011 року в електронному Реєстрі прав власності на нерухоме майно.
Вся квартира має загальну площу 85,6 кв.м та на даний час в даній квартирі проживає позивач та її син ОСОБА_3 .
В зв'язку з вирішенням цивільних справ за позовами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , в судах першої та другої інстанцій було накладено арешт на 1\2 частки квартири АДРЕСА_1 , згідно виконавчого листа №523/12606/16 ц про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 суми боргу 139385 гривень та 1393,85 грн та 2098,77 грн.
09.07.2019 року державним виконавцем Першого Суворовського відділу державної виконавчої служби міста Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області було відкрите виконавче провадження та постановлено про накладення арешту на майно яке належить боржнику, ОСОБА_1 по адресу: АДРЕСА_2 .
24.07.2024 року виконавче провадження ВП №59489292 закінчено, припинена чинність арешту майна боржника та скасовані інші заходи примусового виконання рішення . Боржник ОСОБА_1 ніяких боргів на теперішній час перед громадянином ОСОБА_2 не має.
На адвокатський запит в листі від 24.10.2024 р. Суворовським відділом Державної виконавчої служби у місті Одеса повідомлено:
« На виконанні у відділі перебувало виконавче провадження №59489292 з примусового виконання виконавчого листа № 523/12606/15 -ц виданого Суворовським районним судом міста Одеси від 03.06.2019 року про стягнення з ОСОБА_1 грошової суми на користь ОСОБА_2 у розмірі 142869,62 грн.
24.07.2024 року виконавче провадження було закінчено згідно ст.39 п.( Закону України »Про виконавче провадження « та знято арешт майна.
Обтяження № 16741160 накладено згідно ухвали суду №523/12606/16 ц. обтяжувач Суворовський районний суд, а не Відділ».
Суворовським відділом державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), було рекомендовано звернутись до Суворовського районного суду про зняття арешту майна.
Дані обставини стали підставою для звернення для суду.
Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 25.12.2024 року справу прийнято до провадження, відкрито загальне провадження та призначено підготовче судове засідання на 26.02.2025р.
Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 26.02.2025 року закрито підготовче провадження та призначено цивільну справу до судового розгляду по суті на 26.03.2025р.
У судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явилась, про час та місце розгляду справи повідомлявся судом належним чином. Надала до суду письмове клопотання, яке міститься в матеріалах справи, в якому позовні вимоги підтримала, просила їх задовольнити, також просила суд розгляд справи проводити за відсутності позивача.
У судове засідання відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , не з'явились про час та місце розгляду справи повідомлялись судом належним чином, про причини не явки суд не повідомили.
У судове засідання представник третьої особи Суворовського відділу ДВС у м.Одесі ПМУЮ (м.Одеса) не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся судом належним чином.
У зв'язку з викладеним, суд вважає можливим розглянути справу у відсутність сторін, які були повідомлені належним чином про час і місце розгляду справи, так як у справі достатньо матеріалів про права та взаємовідносини сторін, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.280-282 ЦПК України.
Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов є частково обґрунтованим, частково доказаним тому підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено про те, що 02.06.2011 року ОСОБА_1 було отримано свідоцтво на право власності на квартиру АДРЕСА_1 ,яке зареєстроване в електронному реєстрі прав власності на нерухоме майно 06.06.2011 року.
15.07.2021 року згідно договору дарування частини квартири ОСОБА_1 , подарувала своєму сину - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 1\2 частини квартири АДРЕСА_1 , в інтересах якого як законний представник діяв ,його батько- ОСОБА_2 .
Цей договір було посвідчено приватним нотаріусом Папським А.Е., та зареєстровано 04.08.2011 року в електронному Реєстрі прав власності на нерухоме майно.
Вся квартира має загальну площу 85,6 кв.м та на даний час в даній квартирі проживає позивач та її син ОСОБА_3 .
В зв'язку з вирішенням цивільних справ за позовами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , в судах першої та другої інстанцій було накладено арешт на 1\2 частки квартири АДРЕСА_1 , згідно виконавчого листа №523/12606/16 ц про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 суми боргу 139385 гривень та 1393,85 грн та 2098,77 грн.
09.07.2019 року державним виконавцем Першого Суворовського відділу державної виконавчої служби міста Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області було відкрите виконавче провадження та постановлено про накладення арешту на майно яке належить боржнику, ОСОБА_1 по адресу: АДРЕСА_2 .
24.07.2024 року виконавче провадження ВП №59489292 закінчено, припинена чинність арешту майна боржника та скасовані інші заходи примусового виконання рішення . Боржник ОСОБА_1 ніяких боргів на теперішній час перед громадянином ОСОБА_2 не має.
На адвокатський запит в листі від 24.10.2024 р. Суворовським відділом Державної виконавчої служби у місті Одеса повідомлено:
« На виконанні у відділі перебувало виконавче провадження №59489292 з примусового виконання виконавчого листа № 523/12606/15 -ц виданого Суворовським районним судом міста Одеси від 03.06.2019 року про стягнення з ОСОБА_1 грошової суми на користь ОСОБА_2 у розмірі 142869,62 грн.
24.07.2024 року виконавче провадження було закінчено згідно ст.39 п.( Закону України »Про виконавче провадження « та знято арешт майна.
Відповідно до ч. 1 ст. 40 ЗУ «Про виконавче провадження» у разі закінчення виконавчого провадження (крім офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв'язку із закінченням виконавчого провадження.
Виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.
Відповідно до ч. 4 ст. 59 ЗУ «Про виконавче провадження» підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є:
1)отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом;
2)надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника;
3)отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах;
4)наявність письмового висновку експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв'язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням;
5)відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувана про його бажання залишити за собою нереалізоване майно;
6)отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову;
7)погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника;
8)отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову;
9)підстави, передбачені пунктом 1-2 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону.
У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.
Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого або майнового права та інтересу. Способами захисту своїх цивільних прав та інтересів можуть бути, серед іншого, припинення дії, яка порушує право.
Відповідно до ч.ч. 1,2 ст.319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов'язків власник зобов'язаний додержуватися моральних засад суспільства. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав. Відповідно до ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Згідно до ч.ч.1,2 ст. 386 ЦК України, держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності. Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.
Згідно до п.2 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 03.06.2016 року «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» позов про зняття арешту з майна може бути пред'явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно). Відповідачами в справі є боржник, особа, в інтересах якої накладено арешт на майно, а в окремих випадках особа, якій передано майно, якщо воно було реалізоване. Як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, має бути залучено відповідний орган державної виконавчої служби, а також відповідний орган доходів і зборів, банк та іншу фінансову установу, які у випадках, передбачених законом, виконують судові рішення.
Згідно зі статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов'язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби й позови, що виникають з відносин щодо примусового виконання судових рішень.
Під час виконання судових рішень сторони виконавчого провадження мають право оскаржити рішення, дії або бездіяльність органів державної виконавчої служби, їх посадових осіб, виконавців чи приватних виконавців у порядку судового контролю, оскільки виконання судового рішення є завершальною стадією судового розгляду.
Відповідно до частини першої статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.
В порядку цивільного судочинства захист майнових прав здійснюється у позовному провадженні, а також у спосіб оскарження рішення, дії або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби.
Спори про право цивільне, пов'язані з належністю майна, на яке накладено арешт, відповідно до статті 19 ЦПК України розглядаються в порядку цивільного судочинства у позовному провадженні, якщо однією зі сторін відповідного спору є фізична особа, крім випадків, коли розгляд таких справ відбувається за правилами іншого судочинства.
Відповідно до статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
У разі якщо опис та арешт майна проводився державним виконавцем або приватним виконавцем, скарга сторони виконавчого провадження розглядається в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України. Інші особи, які є власниками (володільцями) майна і які вважають, що майно, на яке накладено арешт, належить їм, а не боржникові, можуть звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту, що передбачено Законом України «Про виконавче провадження».
При таких обставинах, позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 за участю третьої особи Суворовського відділу державної виконавчої служби у місті Одеса Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) про зняття арешту - підлягають частковому задоволенню.
На підставі викладеного, та керуючись 4, 5, 13, 76-81, 133, 141, 263, 265, 280-282 ЦПК України, ст. 41 Конституції України, ст. ст. 16, 317, 319, 321, 512, 513, 514 ЦК України, суд,-
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 за участю третьої особи Суворовського відділу державної виконавчої служби у місті Одеса Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) про зняття арешту - задовольнити частково.
Скасувати арешт на 1/2 частку квартири АДРЕСА_1 ( ОСОБА_1 ), який зареєстрований в Державному реєстрі речових прав за номером запису 16741160 від 04.10.2016 року та зняти обтяження № 16741160, яке було накладено згідно ухвали Суворовського районного суду м.Одеси, у справі № 523/12606/16-ц.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Копію заочного рішення направити сторонам по справі.
Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду, а в разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повний текст рішення складено та підписано 05.05.2025 року.
Суддя: Аліна С.С.