Справа №519/1784/24
Провадження №1-кп/523/917/25
про призначення судового розгляду
та продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою
07 травня 2025 року м. Одеса
Колегія суддів Пересипського (Суворовського) районного суду міста Одеси у складі
головуючого - судді ОСОБА_1
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3
за участю: секретаря судового засідання - ОСОБА_4
прокурора Суворовської окружної прокуратури м. Одеси - ОСОБА_5
захисника - ОСОБА_6
обвинуваченої (підсудної) - ОСОБА_7 ,
розглянувши в підготовчому судовому засіданні (у тому числі в режимі відеоконференції) в залі суду обвинувальний акт від 22.11.2024 року й додані до нього документи у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідуваньза №22024050000002446 від 07.08.2024 року, за обвинуваченням:
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м.Одеси, громадянки Українки, із вищою освітою, заміжньої, працевлаштованої на посаді начальника відділу бухгалтерського відділу бухгалтерського обліку та звітності - головного бухгалтера управління соціальної політики Южненської міської ради Одеської області, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , до затримання проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , нежитлове приміщення №266а, раніше не судимої,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.111 КК України, а також клопотання прокурора Донецької обласної прокуратури ОСОБА_8 про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченої та клопотання захисника ОСОБА_6 про повернення обвинувального акта прокурору,
На розгляд Колегії суддів Суворовського районного суду м.Одеси 11.02.2025 року з Одеського апеляційного суду надійшли для розгляду означений обвинувальний акт й додані до нього документи у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.111 КК України, які за протоколом автоматизованого розподілу справ від цієї ж дати передано на розгляд Колегії суддів.
Відповідно до Наказу Голови Суворовського районного суду м.Одеси №7-в від 24.01.2025 року, суддя ОСОБА_3 , який входить до складу Колегії суддів, по 22.02.2025 року перебував у відпустці, що зумовило призначення підготовчого судового засідання у понад визначений ч.1 ст.314 КПК України термін.
Ухвалою Колегії суддів від 24.02.2025 року призначено підготовче судове засідання з розгляду означеного обвинувального акта й доданих до нього документів.
Захисник ОСОБА_6 звернувся до суду з клопотанням про повернення обвинувального акта прокурору, в обґрунтування якого посилається на те, що з матеріалів справи невідомо яким чином обвинувачена ОСОБА_7 вчинила кримінальне правопорушення та її дії були спровоковані працівниками СБУ; у сторони обвинувачення відсутні об'єктивні та неспростовні доказів провини обвинуваченої; під час досудового розслідування були залишені без задоволення вимоги сторони захисту щодо надання для ознайомлення оперативно-слідчих матеріалів відносно вказаної обвинуваченої та інших осіб; відсутність в обвинувальному акті достовірного джерела отримання інформації про зміст листування між обвинуваченою та співробітником ФСБ рф; невідповідність обвинувального акту вимогам ст.291 КПК України; реєстр матеріалів досудового розслідування не містить відомостей про витрати на проведення слідчих дій та експертних досліджень; відсутність в обвинувальному акті та реєстрі матеріалів досудового розслідування відомостей про роз'яснення вказаній обвинуваченій право заявити клопотання про розгляд справи судом присяжних.
05.05.2025 року прокурором Донецької обласної прокуратури ОСОБА_8 подано до суду письмове клопотання про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченої ОСОБА_7 , мотивуючи його тим, що строк застосування запобіжного заходу спливає; остання обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину проти основ національної безпеки України, за яке законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк п'ятнадцять років або довічним позбавленням волі, з конфіскацією майна, тому вказана обвинувачена з метою ухилення від кримінальної відповідальності, розуміючи тяжкість та невідворотність покарання, може переховуватись від суду шляхом зміни місця свого проживання, у тому числі шляхом виїзду за кордон або до окупованої території, враховуючи те, що в Україні не обмежують жінок на перетин кордону під час воєнного стану, остання може за допомогою волонтерських організацій виїхати за межі України; у разі непродовження такого строку вказана обвинувачена буде в змозі знищити (видалити дистанційно з іншого пристрою відомості листування), сховати та спотворити речі, які мають істотне значення для встановлення об'єктивної істини у кримінальному провадженні; також зможе незаконно впливати на експерта, який ще не був допитаний у судовому засіданні; перебуваючи на волі, вказана особа фактично матиме можливість безконтрольно спілкуватись (в тому числі за допомогою засобів зв'язку з фігурантами у цьому кримінальному провадженні, представником іноземної організації ФСБ рф, що об'єктивно може зашкодити встановленню істини у цьому провадженні, оскільки останній причетний до його вчинення; перебування обвинуваченої на волі за місцем свого проживання у м. Одесі, де на теперішній час розміщуються підрозділи Збройних Сил України та інші утворені відповідно до законів України військові формування, може створити передумови для продовження вчинення нею протиправної діяльності та нового кримінального правопорушення; що в сукупності свідчить про те, що ризики, передбачені ст.177 КПК України (зокрема, переховування від суду, знищення, схову або спотворення будь-якої із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконного впливу на експерта, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, а також вчинення іншого кримінального правопорушення) на сьогоднішній час існують та не зменшились.
Заслухавши прокурора ОСОБА_5 , який доповів про можливість призначення судового розгляду, просив відмовити у задоволенні клопотання захисника про повернення обвинувального акта прокурору та висловився на підтримку внесеного прокурором ОСОБА_8 клопотання щодо запобіжного заходу, а також вислухавши позицію захисника ОСОБА_6 та обвинуваченої ОСОБА_7 , які заперечували проти клопотання прокурора щодо запобіжного заходу та просили повернути обвинувальний акт прокурору, дослідивши означені клопотання сторін та обвинувальний акт разом з доданими до нього документами, роз'яснивши обвинуваченій приписи ст.ст.31, 615 КПК України щодо її права на заявлення клопотання про розгляд кримінального провадженні судом присяжних та отримавши її відмову від подачі такого клопотання, Колегія суддів дійшла наступних висновків.
Як слідує з матеріалів провадження, ухвалою Колегії суддів від 13.03.2025 року відносно обвинуваченої ОСОБА_7 продовжено застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 11.05.2025 року, включно, без визначення розміру застави.
Частиною 3 ст.315 КПК України регламентовано, що під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.
Відповідно до ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу, наряду з іншим, є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватись від суду; незаконно впливати на потерпілих, свідків кримінального провадження; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином або продовжувати злочинну діяльність.
З огляду на ст.178 вказаного Кодексу, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 цього Кодексу, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності обставини, у тому числі вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання її винною у кримінальному правопорушенні, вік та стан здоров'я, міцність соціальних зв'язків обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців, наявність постійного місця роботи та репутацію обвинуваченого, його майновий стан та наявність судимостей, дотримання умов попередньо застосованих запобіжних заходів, розмір майнової шкоди та інше.
Згідно з обвинувальним актом, ОСОБА_7 висунуте обвинувачення у скоєнні особливо тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.111 КК України, за кваліфікуючими ознаками: державна зрада, тобто діяння, умисно вчинені громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, інформаційній безпеці України: надання представникам іноземної організації допомоги в проведенні підривної діяльності проти України, вчинене в умовах воєнного стану.
Пунктом 4 ч.2 ст.183 КПК України регламентовано, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, за яке законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Як слідує з обвинувального акта та матеріалів судового провадження, незважаючи на те, що обвинувачена ОСОБА_7 раніше не судима; заміжня, офіційно працевлаштована на посаді начальника відділу бухгалтерського обліку та звітності-головного бухгалтера УСПЗН Южненської міської ради Одеського району Одеської області; зі слів - хронічними та психічними захворюваннями не страждає; забезпечена місцем реєстрації на території Одеської області та місцем проживання в м.Одесі; але вказана особа обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення проти основ національної безпеки України, що мало місце в умовах воєнного стану в державі і збройної агресії рф проти України.
В силу ч.6 ст.176 КПК України, під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 437-442-1 КК України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті (тримання під вартою).
Наведені обставини через призму загрози призначення покарання у разі доведеності провини обвинуваченої ОСОБА_7 в цьому кримінальному провадженні у виді позбавлення волі строком від п'ятнадцяти років або довічне позбавлення волі, з конфіскацією майна, підтверджують актуальність передбачених ст.177 КПК України і зазначених у клопотанні прокурора ризиків, а також об'єктивно доводять існування ризиків: можливого ухилення обвинуваченої від суду; знищення, схову або спотворення будь-якої із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконного впливу на експерта; перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином; вчинення іншого кримінального правопорушення, внаслідок чого, станом на теперішній час жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе забезпечити належне виконання обвинуваченою процесуальних обов'язків в умовах воєнного стану, та запобігти означеним ризикам.
Оцінюючи ж заперечення захисника ОСОБА_6 щодо продовження строку застосування запобіжного заходу тримання під вартою відносно ОСОБА_7 , Колегія суддів вважає їх необґрунтованими, та такими, що стосуються доведеності висунутого обвинувачення і доказів обвинувачення, які підлягають дослідженню й оцінки під час розгляду кримінального провадження по суті, а застосування будь-якого іншого запобіжного заходу стосовно обвинуваченої, за переконанням Колегії суддів, не зможе запобігти означеним ризикам та є неспівмірним з обставинами інкримінованого вказаній особі кримінального правопорушення, тяжкістю висунутого їй обвинувачення та його наслідками.
Отже, приймаючи до уваги викладене та виходячи із аналізу визначених в обвинувальному акті обставин інкримінованого обвинуваченій ОСОБА_7 кримінального правопорушення, його характеру, суспільної небезпечності і наслідків кримінально-протиправного діяння, а також зважаючи на характеризуючі особу обвинуваченої дані, Колегія суддів доходить висновку про те, що на даному етапі провадження жоден із більш м'яких запобіжних заходів до зазначеної обвинуваченої не зможе забезпечити належне виконання нею процесуальних обов'язків в умовах воєнного стану та запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, а відтак клопотання прокурора підлягає задоволенню.
Відповідно до п.3 ч.3 ст.314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про повернення обвинувального акту прокурору, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.
Тобто, після отримання обвинувального акту суд зобов'язаний перевірити його на відповідність вимогам ст.291 КПК України, з'ясувати достатність фактичних і юридичних підстав для прийняття одного з рішень, передбачених ч.3 ст.314 цього ж Кодексу, а також вирішити питання, пов'язані з підготовкою кримінального провадження до судового розгляду, та завданням підготовчого провадження є процесуальне і організаційне забезпечення належного судового розгляду.
Згідно з вимогами частини 1 статті 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення і лише в межах висунутого обвинувачення, відповідно до обвинувального акту, а суд позбавлений можливості і права на стадії підготовчого провадження вирішувати питання про винуватість особи, досліджувати докази обвинувачення та надавати їм чи іншим матеріалам кримінального провадження юридичну оцінку.
Обставини, викладені в обвинувальному акті, формулювання обвинувачення та правова кваліфікація кримінального правопорушення є предметом дослідження під час судового розгляду кримінального провадження по суті.
З огляду на п.5 ч.2 ст.291 КПК України, визначення обсягу фактичних обставин кримінального правопорушення, що викладаються в обвинувальному акті, належить до повноважень прокурора, а наведені в обвинувальному акті фактичні дані в своїй сукупності дають уявлення стосовно кожного з елементів складу кримінального правопорушення, а також можливість співставити фактичну складову обвинувачення з його юридичною формулою.
В аспекті наведених приписів законодавства і через призму сформованої судової практики, Колегія суддів вважає, що обвинувальний акт у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_7 , в цілому відповідає вимогам ст.291 КПК України, а в цьому акті викладені, зокрема фактичні обставини кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, із зазначенням правової кваліфікації кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статтю закону України про кримінальну відповідальність та сформульовано обвинувачення.
До того ж, прокурор, відповідно до ст.338 КПК України, наділений правом на стадії судового розгляду змінити чи доповнити висунуте обвинувачення або відмовитись від обвинувачення, з урахуванням даних, отриманих під час судового розгляду, а також уточнити фактичні обставини кримінального правопорушення.
Крім того, в результаті вивчення викладених у клопотанні про повернення обвинувального акту прокурору доводів захисника ОСОБА_6 , Колегією суддів встановлено, що такі доводи стосуються оцінки стороною захисту матеріалів негласних слідчих розшукових дій (НСРД) та інших зібраних на стадії досудового розслідування матеріалів, які підлягають дослідженню на стадії судового розгляду кримінального провадження по суті, а оцінці - судом під час ухвалення остаточного рішення (вироку).
Разом із тим, доводи захисника щодо відсутності відомостей про роз'яснення обвинуваченій ОСОБА_7 право заявити клопотання про розгляд справи судом присяжних спростовуються доданою до обвинувального акту розпискою про отримання такого роз'яснення, засвідченою підписом вказаної обвинуваченої та її захисника, а також пам'яткою про особливості розгляду кримінального провадження судом присяжних, яка була надіслана судом разом із ухвалою про призначення підготовчого судового засідання від 06.12.2024 року на електронну адресу ДУ «Дніпровська установа виконання покарань №4», у якій на той час утримувалась обвинувачена, для вручення останній під розписку, що підтверджується наявним в матеріалах справи супровідним листом із довідкою про доставку таких документів (а.с.11).
З огляду на вищенаведене, Колегія суддів дійшла висновку про залишення без задоволення клопотання захисника ОСОБА_6 про повернення обвинувального акта прокурору, про наявність підстав для призначення судового розгляду обвинувального акта та доцільності продовження строку застосування запобіжного заходу обвинуваченій у вигляді тримання під вартою.
Керуючись ст.ст.26, 31, 176-178, 194, 314-315, 369-372, Главою 18 КПК України, Колегія суддів
Клопотання захисника ОСОБА_6 про повернення обвинувального акту прокурору, - залишити без задоволення.
Призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту від 22.11.2024 року та доданих до нього документів у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.111 КК України, - у відкритому судовому засіданні Колегією суддів на 19.05.2025 року о 13:30 годині, в залі №12 Пересипського (Суворовського) районного суду міста Одеси, за участю: прокурора Суворовської окружної прокуратури м.Одеси ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 та підсудної ОСОБА_7 .
В порядку ч.3 ст.23 КПК України, забезпечення явки свідків обвинувачення до суду покласти на сторону обвинувачення.
Клопотання прокурора Донецької обласної прокуратури ОСОБА_8 про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_7 , - задовольнити частково.
Продовжити застосування до ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.111 КК України, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, строком на 45 днів, тобто до 20.06.2025 року, включно, без визначення розміру застави.
Копії ухвали вручити підсудній під розписку ОСОБА_7 та направити для виконання до ДУ «Одеський слідчий ізолятор», а також надати для відома іншим заінтересованим особам.
Ухвала в частині застосування запобіжного заходу набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження в порядку абз.2 ч.2 ст.392 КПК України, а в іншій частині - негайно після проголошення й оскарженню не підлягає.
Головуючий - суддя: ОСОБА_1
судді: ОСОБА_2
ОСОБА_3