про забезпечення позову
м. Вінниця
07 травня 2025 р. Справа № 120/6062/25
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Заброцької Людмили Олександрівни, розглянувши у письмовому провадженні заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, подану до суду до подання позовної заяви, в адміністративній справі
за позовом: ОСОБА_1
до: Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти, Міністерства освіти і науки України
про: визнання протиправними та скасування рішень,
05.05.2025 року до Вінницького окружного адміністративного суду від ОСОБА_1 надійшла заява про забезпечення позову до подання позовної заяви ОСОБА_1 до Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти, Міністерства освіти і науки України про визнання протиправними та скасування рішень.
У поданій заяві заявник просить:
зупинити дію пп. 3 п. 4 наказу Міністерства освіти і науки України від 24.04.2025 № 621 “Про затвердження рішень атестаційної колегії Міністерства освіти і науки України від 24.04.2025 щодо присвоєння вчених звань та присудження наукових ступенів», у частині позбавлення ОСОБА_1 наукового ступеня кандидата наук з державного управління та визнання диплому НОМЕР_1 недійсним;
заборонити Міністерству освіти і науки України, а також іншим підприємствам, установам та організаціям незалежно від підпорядкування і форм власності вчиняти будь-які дії щодо реалізації пп. 3 п. 4 наказу МОН від 24.04.2025 № 621 “Про затвердження рішень атестаційної колегії Міністерства освіти і науки України від 24.04.2025 щодо присвоєння вчених звань та присудження наукових ступенів» у частині позбавлення ОСОБА_1 наукового ступеня кандидата наук з державного управління та визнання диплому НОМЕР_1 недійсним, в тому числі вносити та/або ініціювати внесення змін до інформації про вищезгадані науковий ступінь та виданий диплом у Єдиній державній електронній базі з питань освіти;
заборонити Міністерству освіти і науки України скеровувати до виконання свій наказ від 24.04.2025 № 621 “Про затвердження рішень атестаційної колегії Міністерства освіти і науки України від 24.04.2025 щодо присвоєння вчених звань та присудження наукових ступенів» в частині пп. 3 п. 4 до будь-яких підприємств, установ та організацій незалежно від підпорядкування і форм власності.
Обґрунтовуючи заяву про забезпечення позову заявник зазначає, що починаючи з 2022 року працює на посаді старшого викладача кафедри публічного управління та менеджменту Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського.
Заявник вказує, що підставою звернення до суду є недотримання Національним агентством із забезпечення якості вищої освіти (далі - НАЗЯВО) як відповідачем 1 та Міністерством освіти і науки України (далі - МОН) як відповідачем 2 вимог законів України «Про вищу освіту», «Про адміністративну процедуру» та інших нормативно - правових актів при розгляді скарги щодо академічного плагіату у захищеній заявником дисертації в Інституті законодавства Верховної Ради України 15 грудня 2021 року на тему: «Правове регулювання професійної діяльності в сфері державної служби: публічно-управлінський аспект» (далі - дисертація). Крім того, зазначає, що порушено його права під час прийняття відповідачем 1 рішення від 25 березня 2025 року (протокол № 5 (77) про встановлення академічного плагіату у дисертації та відповідачем 2 наказу від 24 квітня 2025 року № 621 в частині позбавлення його наукового ступеня кандидата наук та визнання виданого диплому недійсним.
Предметом майбутнього позову, як вказує заявник, є визнання протиправним та скасування рішення, яке після прийняття Національним агентством із забезпечення якості вищої освіти розміщено на його сайті 31.03.2025 та надіслано на електронну пошту позивача, а також наказу Міністерства освіти і науки України у згаданій частині, розміщеного на його сайті у публічному доступі за посиланням: https://mon.gov.ua/npa/pro-zatverdzhennia-rishen-atestatsiinoi-kolehii-ministerstva-621-vid-24-04-2025, про видання якого, як стверджує заявник, його не повідомлено.
Так, заявник зазначає, що Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти у прийнятому рішенні не навело свого обґрунтування щодо порушення вимог з питань текстових запозичень без посилання на джерело (академічний плагіат), а виходило з результатів розгляду подання Комітету з питань етики Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти та рішення цього Комітету від 10.03.2025 №9 (145), зазначивши лише у преамбулі до цього рішення норми Законів України “Про освіту», “Про вищу освіту», “Про наукову і науково-технічну діяльність» та Порядку присудження та позбавлення ступеня доктора наук, Порядку розгляду скарг.
Також заявник зазначає, що у прийнятому рішенні Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти вказано про намір звернутись до МОН про позбавлення його наукового ступеня кандидата наук з державного управління. На підставі цього рішення Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти було видано наказ Міністерства освіти і науки України від 24.04.2025 № 621 “Про затвердження рішень атестаційної колегії Міністерства освіти і науки України від 24.04.2025 щодо присвоєння вчених звань та присудження наукових ступенів», в пп. 3 п. 4 якого вказано щодо позбавлення ОСОБА_1 наукового ступеня кандидата наук з державного управління та визнання диплому НОМЕР_1 недійсним.
Обгрутовуючи подану заяву заявник зазначає, що забезпечення цього позову важливе для захисту оспорюваних прав, зокрема в частині реалізації позивачем права на працю на посаді старшого викладача у закладі вищої освіти за основним місцем роботи у Вінницькому державному педагогічному університеті ім. Михайла Коцюбинського на діючих умовах, тож ризик негативного рішення може вплинути на його право на обрану працю та отримання заробітної плати за виконану роботу відповідно до ст. 43 Конституції України.
Реалізація оскаржуваного рішення МОН матиме наслідком суттєве зниження заробітної плати через скасування надбавки за науковий ступінь кандидата наук, а отже призведе до істотного погіршення матеріального стану на невизначений час, оскільки судовий розгляд справи (справ) є тривалим.
Крім того, заявник вказує, що реалізація оскаржуваного наказу МОН передбачатиме його направлення за його місцем роботи, тобто до Вінницького державного педагогічного університету ім. Михайла Коцюбинського, та внесення відомостей щодо позбавлення його наукового ступеня до Єдиної державної електронної бази з питань освіти (далі - ЄДБО), функціонування якої передбачено ст. 74 Закону України “Про освіту». Цією нормою визначено, що суб'єктами ведення Електронної бази є, зокрема держатель (МОН), адміністратор (ДП “Інфоресурс») та суб'єкти освітньої діяльності (університети). Саме тому ці суб'єкти, з урахуванням постанови КМУ щодо створення ЄДБО від 13.07.2011 № 752 та наказу МОН від 08.06.2018 № 620 щодо затвердження Положення про ЄДБО, можуть внести згадані відомості до ЄДБО і для зобов'язання їх виправлення (вилучення) у подальшому слід буде ініціювати новий позов (позови), сплативши судові витрати тощо. Отже, відновити порушене право можна буде лише шляхом підготовки нової позовної заяви до МОН і захист права позивача у разі відкриття провадження в даній справі може виявитися неефективним.
Також заявник зазначає, що рішення Національного агентства з забезпечення якості вищої освіти та Міністерства освіти і науки України публікуються на їх вебсайтах та не видаляються навіть у разі визнання їх дій протиправними, тому існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам позивача та інтересам як заявника в разі не зупинення дії цих рішень.
На думку заявника, невжиття відповідних заходів забезпечення позову потягне за собою більшу шкоду, ніж їх застосування, адже спірне питання стосується як прав заявника, і так і прав третіх осіб, зокрема його наукового керівника та офіційних опонентів, які можуть також бути обмеженими у правах відповідно до законодавства через прийняте МОН рішення, а також прав окремих студентів Вінницького державного педагогічного університету ім. Михайла Коцюбинського, в яких він є науковим керівником кваліфікаційних робіт.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову суд виходить з такого.
Згідно з п. 1 ч. 1 та ч. 2 ст. 153 КАС України заява про забезпечення позову подається до подання позовної заяви - до суду, до якого має бути подано позов за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом. У разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник повинен подати відповідну позовну заяву протягом десяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Приписами частин 2, 3 ст. 154 КАС України визначено, що суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, яка подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову. У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з повідомленням заінтересованих сторін у встановлений судом строк.
Суд не вбачає підстав для виклику особи, яка подала заяву про забезпечення позову, а також вказує на відсутність необхідності для призначення заяви до розгляду у судовому засіданні з повідомленням заінтересованих сторін.
Отже, розгляд поданої заяви проводиться у порядку письмового провадження.
Вирішуючи заяву про забезпечення позову суд керується таким.
Відповідно до ч. 1 ст. 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Згідно з ч. 2 вказаної статті забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Тобто, вжиття заходів забезпечення адміністративного позову нерозривно пов'язано з підставами та предметом адміністративного позову і ними обумовлюється. Забезпечення позову допускається, якщо не вжиття цих заходів може ускладнити або призвести до неможливості виконання рішення суду.
Так, відповідно до вимог статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
За змістом частини 4 статті 150 КАС України подання адміністративного позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) (виключено); 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Частиною 2 ст. 151 КАС України передбачено, що заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
За змістом приписів ч. 4, 5, 6 ст. 154 КАС України залежно від обставин справи, суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.
З аналізу наведених норм слідує, що законодавством встановлено вичерпний перелік підстав для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а суд повинен, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи існує хоча б одна з названих підстав.
Для задоволення судом поданої заявником заяви про забезпечення адміністративного позову останній має довести, що невжиття обраних заходів призведе хоча б до одного із наслідків, передбачених частиною 2 статті 150 КАС України.
Тобто необхідною передумовою вжиття заходів забезпечення позову є існування очевидних ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю, а також вірогідність того, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. При цьому, ознаки протиправності повинні бути пов'язані саме з порушеними правами, свободами чи інтересами.
Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.
У пункті 17 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ" № 2 від 06.03.2008 року надано роз'яснення, що в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування обставин, які б свідчили про наявність зазначених вище підстав для забезпечення позову.
Доводи заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову суд оцінює з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших осіб, які беруть участь в справі; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовних вимог, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду у випадку невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку з вжиттям таким заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового розгляду.
Отже, заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути співмірними з позовними вимогами.
Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Аналогічна правова позиція відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним у постанові від 03.10.2018 року у справі № 826/5233/18 (адміністративне провадження № К/9901/59189/18).
Суд зазначає, що, як вказує заявник, предметом майбутнього позову є визнання протиправним та скасування рішення Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти про виявлення порушення вимог з питань текстових запозичень без посилання на джерело (академічного плагіату) в захищеній 15 грудня 2021 року на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.867.03 при Інституті законодавства Верховної Ради України дисертації кандидата наук з державного управління ОСОБА_1 “Правове регулювання професійної діяльності в сфері державної служби: публічно-управлінський аспект», а також пп. 3 п. 4 наказу Міністерства освіти і науки України від 24.04.2025 № 621 “Про затвердження рішень атестаційної колегії Міністерства освіти і науки України від 24.04.2025 щодо присвоєння вчених звань та присудження наукових ступенів», у частині позбавлення ОСОБА_1 наукового ступеня кандидата наук з державного управління та визнання диплому кандидата наук з державного управління ДК №063810 недійсним.
Надаючи оцінку доводам заявника щодо наявності підстав для забезпечення позову в контексті окресленого ( вищезазначеного ) предмету спору, суд вказує таке.
Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.
Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб.
Відповідно до ч. 1 ст. 57 Закону України “Про освіту» держава забезпечує педагогічним і науково-педагогічним працівникам: оплату підвищення кваліфікації; диференціацію посадових окладів (ставок заробітної плати) відповідно до кваліфікаційних категорій, встановлення підвищених посадових окладів (ставок заробітної плати) за педагогічні звання, надбавок за почесні звання, доплат за наукові ступені та вчені звання; виплату педагогічним працівникам щорічної грошової винагороди в розмірі до одного посадового окладу (ставки заробітної плати) за сумлінну працю, зразкове виконання покладених на них обов'язків; виплату педагогічним і науково-педагогічним працівникам допомоги на оздоровлення у розмірі місячного посадового окладу (ставки заробітної плати) при наданні щорічної відпустки тощо.
Відповідно до витягу з наказу №687 - ос від 01.11.2024 року Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського « Про переведення», ОСОБА_1 , старшого викладача ( 0,75 ставки ) кафедри публічного управління та менеджменту, переведено на посаду старшого викладача ( 1 ставка ) кафедри публічного управління та менеджменту на термін дії контракту з 01.11.2024 року по 31.08.2026 року з окладом 10639,35 грн, за ступінь 1595,90 грн, всього 12235,25 грн.
Отже, реалізація суб'єктами владних повноважень та виконання іншими особами оскаржуваних позивачем рішень ще в період розгляду відповідного позову в суді ( до прийняття рішення ) матиме негативний вплив на визначення заробітної плати ОСОБА_1 внаслідок не виплати доплати за науковий ступінь, позбавить його права на належну оплату праці, ще до перевірки судом та надання відповідної оцінки прийнятим відповідачами рішенням щодо відповідності їх критеріям правомірності, визначеним ч. 2 ст. 2 КАС України.
Крім того, реалізація оскаржуваного наказу ( пп. 3 п. 4 ) Міністерства освіти і науки України від 24.04.2025 № 621 “Про затвердження рішень атестаційної колегії Міністерства освіти і науки України від 24.04.2025 щодо присвоєння вчених звань та присудження наукових ступенів», у частині позбавлення ОСОБА_1 наукового ступеня кандидата наук з державного управління та визнання диплому кандидата наук з державного управління ДК №063810 недійсним, також може мати негативний вплив на права третіх осіб, зачіпаючи їх інтереси, а саме здобувачів вищої освіти - окремих студентів факультету права, публічного управління та менеджменту Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського, виходячи з такого.
Згідно з витягом з наказу Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського від 07.10.2024 року №1169 С « Про затвердження тематики кваліфікаційних робіт студентів денної форми навчання факультету права, публічного управління та менеджменту» ОСОБА_1 є науковим керівником низки кваліфікаційних робіт у 6 студентів за ступенем вищої освіти магістра 2024 року набору спеціальності 281 Публічне управління та адміністрування.
Як зазначає заявник в поданих письмових поясненнях та вбачається з долучених до них документів, вищезазначеним наказом затверджено теми кваліфікаційних робіт, а консультування, надання рекомендацій тощо, а також виконання цих кваліфікаційних робіт триває нині.
Наявність наукового ступеня у наукового керівника передбачена п. 4.1 Положення про кваліфікаційні роботи здобувачів вищої освіти Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського, затвердженого наказом від 22.11.2024 № 255 од, яким визначено, що керівником кваліфікаційної роботи призначається викладач кафедри, який має науковий ступінь та/або вчене звання.
Згідно з пунктом 4.2 вказаного Положення робота наукового керівника входить до навчального навантаження, обсяг якого визначається «Положенням про організацію освітнього процесу у Вінницькому державному педагогічному університеті імені Михайла Коцюбинського».
Таким чином, реалізація оскаржуваного наказу ( пп. 3 п. 4 ) Міністерства освіти і науки України від 24.04.2025 № 621 зачіпає як права заявника в частині визначення навчального навантаження, так і права інших осіб ( студентів), оскільки виходячи з обов'язків наукового керівника, встановлених в п. 4.3 Положення, неможливість їх здійснення ОСОБА_1 ставить під загрозу належну підготовку, написання, оформлення та захист кваліфікаційних робіт відповідними студентами.
Отже суд констатує, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він має намір звернутися до суду.
Виходячи з вищенаведеного суд приходить до висновку про наявність підстав для забезпечення позову і зазначає, що в даному випадку належним видом забезпечення позову є зупинення дії пп. 3 п. 4 наказу Міністерства освіти і науки України від 24.04.2025 № 621 “Про затвердження рішень атестаційної колегії Міністерства освіти і науки України від 24.04.2025 щодо присвоєння вчених звань та присудження наукових ступенів», у частині позбавлення ОСОБА_1 наукового ступеня кандидата наук з державного управління та визнання диплому кандидата наук з державного управління ДК № 063810 недійсним.
Що стосується інших заходів забезпечення позову, про які просить заявник, а саме заборонити Міністерству освіти і науки України, а також іншим підприємствам, установам та організаціям незалежно від підпорядкування і форм власності вчиняти будь - які дії щодо реалізації пп. 3 п. 4 наказу МОН від 24.04.2025 № 621 “Про затвердження рішень атестаційної колегії Міністерства освіти і науки України від 24.04.2025 щодо присвоєння вчених звань та присудження наукових ступенів» у частині позбавлення ОСОБА_1 наукового ступеня кандидата наук з державного управління та визнання диплому НОМЕР_1 недійсним, в тому числі вносити та/або ініціювати внесення змін до інформації про вищезгадані науковий ступінь та виданий диплом у Єдиній державній електронній базі з питань освіти; заборонити Міністерству освіти і науки України скеровувати до виконання свій наказ від 24.04.2025 № 621 “Про затвердження рішень атестаційної колегії Міністерства освіти і науки України від 24.04.2025 щодо присвоєння вчених звань та присудження наукових ступенів» в частині пп. 3 п. 4 до будь-яких підприємств, установ та організацій незалежно від підпорядкування і форм власності, то суд не вбачає підстав для їх вжиття ( застосування ), виходячи з такого.
Згідно з ст. 74 Закону України “Про освіту» у системі освіти функціонує інтегрована інформаційна система - Єдина державна електронна база з питань освіти (далі - Електронна база).
Електронна база містить такі складові: Реєстр суб'єктів освітньої діяльності, Реєстр здобувачів освіти, Реєстр документів про освіту, Реєстр сертифікатів зовнішнього незалежного оцінювання, Реєстр студентських (учнівських) квитків, Реєстр педагогічних, науково-педагогічних працівників, Реєстр сертифікатів педагогічних працівників (далі - публічні електронні реєстри у сфері освіти).
Суб'єктами ведення Електронної бази є: держатель та адміністратор Електронної бази; органи управління у сфері освіти; суб'єкти освітньої діяльності (університети).
Положення про Єдину державну електронну базу з питань освіти та порядок її ведення затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п. 4-6 Положення “Про Єдину державну електронну базу з питань освіти», затвердженого Наказом Міністерства освіти і науки України 08 червня 2018 року № 620 (далі - Положення) в ЄДЕБО містяться Реєстр суб'єктів освітньої діяльності, Реєстр документів про освіту, Реєстр сертифікатів зовнішнього незалежного оцінювання, Реєстр студентських (учнівських) квитків, Реєстр сертифікатів педагогічних працівників, єдина електронна система моніторингу працевлаштування випускників закладів професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, інші складові, визначені відповідно до законодавства.
Власником ЄДЕБО та виключних майнових прав на її програмне забезпечення є держава. Розпорядником ЄДЕБО є Міністерство освіти і науки України, технічним адміністратором - державне підприємство “Інфоресурс», що належить до сфери управління розпорядника ЄДЕБО. Розпорядник ЄДЕБО є володільцем інформації, що міститься в ЄДЕБО. Обробка і захист інформації здійснюються в ЄДЕБО відповідно до вимог законодавства у сфері захисту інформації, що перебуває у власності держави.
Згідно з пп. 6, 7 п. 2 розділу ІІ Положення ЄДЕБО функціонує з метою забезпечення: перевірки достовірності документів про освіту (наукові ступені і вчені звання), студентських (учнівських) квитків державного зразка, факту навчання для здобуття професійної (професійно-технічної) освіти за освітньо-кваліфікаційними рівнями “кваліфікований робітник» та “молодший спеціаліст» (починаючи з 2014 року), фахової передвищої освіти, а також вищої освіти (починаючи з 2012 року), сертифікатів, виданих педагогічним працівникам, які успішно пройшли сертифікацію; інформування громадськості про видані, анульовані суб'єктам освітньої діяльності ліцензії на провадження освітньої діяльності, розширення, звуження їхньої освітньої діяльності, сертифікати про акредитацію освітніх програм, спеціальностей, напрямів підготовки, а також свідоцтва про атестацію суб'єктів освітньої діяльності, інституційну акредитацію закладів вищої освіти, інституційний аудит закладів освіти, інформація про які міститься в ЄДЕБО.
Відповідно до п. 43 Порядку присудження та позбавлення наукового ступеня доктора наук, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 листопада 2021 р. № 1197, на підставі рішення атестаційної колегії позбавляє особу наукового ступеня, скасовує своє рішення про видачу особі відповідного диплома та визнає диплом недійсним (скасовує своє рішення про затвердження рішення ради про присудження ступеня доктора філософії) або залишає в силі рішення, обґрунтованість прийняття якого переглядалося.
У разі позбавлення особи наукового ступеня протягом десяти робочих днів МОН інформує про прийняте рішення Національне агентство.
Таким чином, з поданих матеріалів заяви про забезпечення позову судом не встановлено, які саме відомості ( в який Реєстр ) можуть бути внесені визначеними суб'єктами в Єдину державну електронну базу з питань освіти, яким чином це може порушити права заявника, або ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду в разі прийняття рішення на користь позивача, як і не встановлено те, що певні відомості ще не були внесені в Електронну базу, а МОН не проінформував про прийняте рішення Національне агентство на час розгляду заяви про забезпечення позову.
При цьому щодо прохання позивача заборонити Міністерству освіти і науки України, а також іншим підприємствам, установам та організаціям незалежно від підпорядкування і форм власності вчиняти будь - які дії щодо реалізації пп. 3 п. 4 наказу МОН від 24.04.2025 №621, слід зауважити, що вжитий судом захід забезпечення позову шляхом зупинення дії пп. 3 п. 4 наказу Міністерства освіти і науки України від 24.04.2025 № 621 сам по собі вже унеможливлює вчинення будь - яких дій щодо реалізації такого рішення, відтак не потребує встановлення окремої заборони.
Стосовно співмірності вжитого судом заходу забезпечення необхідно вказати, що забезпечення адміністративного позову у зазначений спосіб не змінює обсяг прав та обов'язків сторін у спорі та зацікавлених осіб. Застосування заходів забезпечення позову у даній справі матиме наслідком лише відтермінування виконання пп. 3 п. 4 наказу МОН від 24.04.2025 № 621, якщо за результатом розгляду справи по суті суд відмовить у задоволенні заявлених позовних вимог.
Відтак, вжитий захід забезпечення позову, на переконання суду, є обгрунтованим та співмірним з предметом спору.
Водночас, застосовуючи заходи забезпечення позову судом не розглядається питання правомірності рішення Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти про виявлення порушення вимог з питань текстових запозичень без посилання на джерело (академічного плагіату) в захищеній 15 грудня 2021 року на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.867.03 при Інституті законодавства Верховної Ради України дисертації кандидата наук з державного управління ОСОБА_1 “Правове регулювання професійної діяльності в сфері державної служби: публічно-управлінський аспект», а також пп. 3 п. 4 наказу Міністерства освіти і науки України від 24.04.2025 № 621 “Про затвердження рішень атестаційної колегії Міністерства освіти і науки України від 24.04.2025 щодо присвоєння вчених звань та присудження наукових ступенів», у частині позбавлення ОСОБА_1 наукового ступеня кандидата наук з державного управління та визнання диплому кандидата наук з державного управління ДК №063810 недійсним.
Оцінка правомірності оскаржуваних заявником рішень, виходячи з критеріїв, встановлених в ч. 2 ст. 2 КАС України, та наведених позивачем обставин та доводів, має бути надана судом в рішенні за наслідком розгляду справи по суті заявлених позовних вимог, а не при вирішенні питання про забезпечення позову.
Таким чином, посилання заявника на очевидність ознак протиправності рішень суб'єктів владних повноважень, як на підставу для забезпечення позову, є необгрутованою.
В даному випадку судом встановлюється саме існування спору між сторонами та обрано адекватні заходи забезпечення позову, виходячи з наявності підстав, визначених п. 1 ч. 2 ст. 150 КАС України, і такі заходи будуть діяти до до набрання законної сили судовим рішенням в цій справі.
Підсумовуючи суд зазначає, що подана заява про забезпечення позову підлягає частковому задоволенню відповідно до вищевикладених судом мотивів та підстав.
Згідно з частиною 6 статті 154 КАС України в ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.
Керуючись ст.ст. 150, 151, 154, 156, 248, 256, 294 КАС України, -
Задовольнити частково заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання позовної заяви.
Забезпечити адміністративний позов ОСОБА_1 до Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти, Міністерства освіти і науки України про визнання протиправними та скасування рішень шляхом зупинення дії пп. 3 п. 4 наказу Міністерства освіти і науки України від 24.04.2025 № 621 “Про затвердження рішень атестаційної колегії Міністерства освіти і науки України від 24.04.2025 щодо присвоєння вчених звань та присудження наукових ступенів», у частині позбавлення ОСОБА_1 наукового ступеня кандидата наук з державного управління та визнання диплому кандидата наук з державного управління ДК № 063810 недійсним, до набрання законної сили судовим рішенням в цій справі.
В іншій частині заяви відмовити.
Копію ухвали негайно надіслати заявнику та всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також для негайного виконання до Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти, Міністерства освіти і науки України для вжиття відповідних заходів.
Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
Роз'яснити, що відповідно до вимог частини 3 статті 156 КАС України особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.
Ухвала з питань забезпечення адміністративного позову може бути оскаржена. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення (складання).
Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти ( м. Київ, вул. Б. Грінченка,1, 01001, ЄДРПОУ 40927307 )
Міністерство освіти і науки України ( м. Київ, проспект Берестейський, 10, 01135, ЄДРПОУ 38621185)
ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , серія та номер паспорта НОМЕР_2 )
Суддя Заброцька Людмила Олександрівна