Справа № 522/9393/25
Провадження № 2-з/522/273/25
07 травня 2025 року суддя Приморського районного суду м. Одеси Чорнуха Юлія Вікторівна, розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, подану разом із позовною заявою ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Сенс Банк», треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Наталія Станіславівна, Приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Шевченко Тетяна Сергіївна, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -
На адресу Приморського районного суду м. Одеси надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Сенс Банк», треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Наталія Станіславівна, Приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Шевченко Тетяна Сергіївна, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
За результатами автоматизованого розподілу справа передана для розгляду судді Приморського районного суду міста Одеси Чорнусі Ю.В.
Одночасно з позовною заявою позивач подала заяву про забезпечення позову, у якій просила зупинити стягнення на підставі виконавчого напису, вчиненого 06.07.2020 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Харою Наталією Станіславівною за № 21645 у виконавчому провадженні № 63025536.
Заява обґрунтована тим, що приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Шевченко Т.С. відкрито виконавче провадження № 63025536 на підставі виконавчого напису № 21645 від 06.07.2020 року щодо задоволення вимог АТ «Альфа-Банк» боржником - ОСОБА_1 . В ході примусового виконання виконавчого провадження № 63025536 приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Шевченко Т.С. винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 03.02.2025. При цьому копію постанови направлено для виконання за місцем роботи заявника та з її заробітної плати проводяться відповідні стягнення. Заявник посилається на те, що у разі невжиття заходів забезпечення позову можливе істотне ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду, ускладнення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.
Суд враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 14 червня 2021 у справі № 308/8567/20, згідно якої системне тлумачення частини першої статті 153, частини тринадцятої статті 158, частини першої статті 187 ЦПК України дає можливість дійти висновку, що: законодавець передбачив відповідний процесуальний порядок розгляду заяви про забезпечення позову та вирішення питання про відкриття провадження у справі;
для розгляду заяви про забезпечення позову та вирішення питання про відкриття провадження у справі встановлені різні процесуальні строки: два та п'ять днів відповідно;
першочерговим при надходженні на розгляд суду заяви про забезпечення позову є надання оцінки щодо порядку звернення з нею до суду, за умови дотримання якого здійснюється її розгляд по суті;
у випадку одночасного подання позовної заяви та заяви про забезпечення позову, розгляд заяви про забезпечення позову не залежить від вирішення питання про відкриття провадження у справі. Законодавець не покладає обов'язку на суд відкрити провадження у справі, а тільки потім вирішувати питання про забезпечення позову;
у разі повернення позовної заяви, відмови у відкритті провадження у справі передбачений процесуальний механізм скасування заходів забезпечення позову,
Отже, заява про забезпечення позову, подана ОСОБА_1 з позовною заявою, має бути розглянута не залежно від вирішення питання про відкриття провадження справи.
Дослідивши заяву про забезпечення позову, матеріали позовної заяви у межах вирішення зазначеної заяви позивача, судом встановлено наступне.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 2 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Згідно правової позиції Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, викладеного у постанові від 23.12.2020 за № 756/2609/20 (провадження № 61-11479св20), метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів заявника від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника)».
При розгляді заяви про забезпечення позову суд враховує практику Європейського суду з прав людини. Так, згідно п. 43 Рішення по справі «Шмалько проти України» право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. Таким чином, невжиття заходів забезпечення позову, може призвести до утруднення виконання рішення суду, а відтак й до порушення права особи на до доступ до правосуддя, в аспектіст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У п. 51-52 рішення «Юрій Миколайович Іванов проти України» Європейский суд з прав людини зазначив: «Суд повторює, що право на суд, захищене статтею 6, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (див. рішення у справі "Горнсбі проти Греції" (Hornsby v. Greece), від 19 березня 1997 року, п. 40, Reports of Judgments and Decisions 1997-II). Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок (див. рішення у справі "Іммобільяре Саффі" проти Італії" (Immobiliare Saffi v. Italy), [GC], N 22774/93, п. 66, ECHR 1999-V).
У такому самому контексті відсутність у заявника можливості домогтися виконання судового рішення, винесеного на його користь, становить втручання у право на мирне володіння майном, як це передбачено першим реченням першого пункту статті 1 Першого протоколу (див., серед інших джерел, згадане вище рішення у справі Войтенка ( 980_223 ), п. 53).»
Отже, право на суд включає не тільки можливість особи звернутись до суду за захистом своїх прав, а й можливість у подальшому отримати виконання рішення суду, ухваленого на її користь.
Відповідно до п. 4 постанови № 9 від 22 грудня 2006 року Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову", розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має право з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
При цьому, під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, адже зазначене питання є предметом дослідження суду під час розгляду спору по суті. До предмета доказування на цій стадії входить лише питання про те, чи може існуючий стан організації правовідносин ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення.
Між сторонами виник спір, у зв'язку з чим ОСОБА_1 звернулась до суду із позовною заявою. Заявником надана копія постанови про відкриття виконавчого провадження від 14.09.2020, винесеної приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Шевченко Тетяною Сергіївною у виконавчому провадженні № 63025536 з примусового виконання виконавчого напису № 21645, виданого 06.07.2020 приватним нотаріусом КМНО Хара Н.С., боржник - ОСОБА_1 .
З наявної у матеріалах справи постанови про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 03.02.2025, винесеної приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Шевченко Тетяною Сергіївною у виконавчому провадженні № 63025536 вбачається, що приватним виконавцем постановлено звернути стягнення на доходи боржника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Отже, у разі невжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення стягнення за спірним виконавчим написом до розгляду справи судом існує можливість настання обставин, коли позивач буде позбавлений можливості ефективного захисту своїх прав у визначений законом спосіб, а також необхідності ініціювання позивачем нових судових процесів для поновлення своїх прав.
У постанові від 24.11.2021 у справі № 910/11552/20 Велика Палата Верховного Суду зазначено: «Місцевий суд виходив з того, що у разі невжиття указаних заходів забезпечення позову до розгляду справи судом існує можливість продажу під час примусового виконання спірного виконавчого напису майна позивача, внаслідок чого останній буде позбавлений можливості ефективного захисту своїх порушених прав, що також може призвести до виникнення між сторонами інших суперечок, неспіврозмірно збільшити тягар витрат на відновлення заявлених до захисту прав.
Велика Палата Верховного Суду погоджується з указаними аргументами місцевого суду, що в разі продажу виконавцем під час примусового виконання виконавчого напису нотаріуса майна позивача та подальшого задоволення позову і визнання цього напису таким, що не підлягає виконанню, ефективний захист або поновлення порушених прав позивача буде неможливим, оскільки спірний виконавчий напис буде вже виконано».
Враховуючи надані позивачем докази вчинення приватним виконавцем дій з примусового виконанні виконавчого напису № 21645, виданого 06.07.2020 приватним нотаріусом Хара Н.С., суд вважає, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до ускладнення чи унеможливлення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав позивача, що свідчить про наявність підстав для застосування заходів забезпечення позову.
Постановою Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) визначено, що співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 150 ЦПК України одним із видів забезпечення позову є зупинення стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку.
Суд вважає, що захід забезпечення позову у виді зупинення стягнення на підставі оспорюваного виконавчого напису нотаріуса є співвмірним та адекватним заходом забезпечення позову.
При цьому, суд враховує правові висновки, викладені Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 24.11.2021 у справі № 910/11552/20 про те, що поширення обмежень, передбачених частиною дванадцятою статті 137 ГПК України, на заходи забезпечення судом позову, встановлені пунктом 5 частини першої статті 137 ГПК України, призвело б до повного припинення застосування судом такого способу забезпечення позову, як зупинення стягнення на підставі виконавчого документа, та унеможливило б ефективний захист або поновлення порушених прав позивачів у разі незаконної видачі виконавчого напису нотаріуса та продажу належного їм майна на його примусове виконання.
За таких обставин, заява ОСОБА_1 про забезпечення позову підлягає задоволенню.
На підставі наведеного, керуючись ст.2,149,150,151,153,258-261,352-355 ЦПК України, суд,-
Заяву ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про забезпечення позову, подану разом із позовною заявою ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Сенс Банк» (код ЄДРПОУ 23494714, місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 100), треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Наталія Станіславівна, Приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Шевченко Тетяна Сергіївна, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.
Зупинити стягнення на підставі виконавчого напису, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Наталією Станіславівною 06.07.2020, зареєстрованого в реєстрі за № 21645, про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Акціонерного товариства «Альфа-Банк» 24103,53 гривень.
Направити примірник ухвали про забезпечення позову заявнику та всім особам для негайного виконання, яких стосуються заходи забезпечення позову, і відповідним державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів.
Ухвала про забезпечення позову набирає законної сили з моменту її підписання суддею та підлягає негайному виконанню незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.
Строк пред'явлення ухвали до виконання три роки.
Суддя Юлія ЧОРНУХА