№522/17004/21,1-кп/522/2599/25
7.05.2025 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:
Головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
розглянувши у режимі відеоконференції обвинувальний акт, який надійшов із Приморської окружної прокуратури м. Одеси, який зареєстрований у Єдиному реєстрі досудових розслідувань за №120211645000001021 від 27.08.2021 року за обвинуваченням
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Запоріжжя, громадянина України, із неповною середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше засудженого:
- 04.04.2014 року Лозовським міськрайонним судом Харківської області за ч.2 ст.186 КК України до позбавлення волі строком на 4 роки, на підставі ст.ст.75, 76 КК України звільненого від відбування покарання із іспитовим строком на 2 роки,
- 30.11.2018 року Приморським районним судом м. Одеси за ч.1 ст.186 КК України до покарання у вигляді штрафу у розмірі 1700 грн.,
- 10.03.2021 року Нікопольським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ч. 1 ст. 185 КК України до виправних робіт на 120 годин,
- 17.10.2022 року Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області за ч.4 ст.185 КК України позбавлення волі строком на 5 років, за сукупністю вироків шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за вироком Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 10.03.2021 остаточно було призначено покарання 5 років 10 днів позбавлення волі,
- 21.03.2023 року Нікопольським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ч.2 ст.185 КК України до позбавлення волі на строк 3 роки, на підставі ч.4 ст.70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом часткового складання покарань за цим вироком та вироком Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 17 жовтня 2022 року, остаточно призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років 11 (одинадцять) днів,
- 8.12.2023 року Приморським районним судом м. Одеси за ч.2 ст.185 КК України до 2 років позбавлення волі, на підставі ч.4 ст.70 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, згідно вироку Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 21.03.2023 року остаточно призначено покарання у вигляді 5 років 11 місяців позбавлення волі, із урахуванням усунутого допущення неточності у вироку Приморського районного суду м. Одеси від 08.12.2023 р. відносно ОСОБА_3 за ч.2 ст.185 КК України про виправлення описки із «5 років 11 місяців позбавлення волі» на «5 років 11 днів позбавлення волі», згідно до ухвали Приморського районного суду м. Одеси від 29.03.2024 року,
- 27 листопада 2024 року Дрогобицьким міськрайонним судом Львівської області, у зв'язку із усуненням караності діяння було звільнено засудженого ОСОБА_3 за вироком від 10.03.2021 року Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області та за вироком від 17.10.2022 Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області, у зв'язку із чим виключено із описової частини вироку від 21.03.2023 Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області посилання на кваліфукуючу ознаку «повторно», із резолютивної частини посилання на ч.4 ст. 70 КК України, та вважати його засудженим за ч. 2 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі. У резолютивній частині вироку від 08.12.2023 року Приморського районного суду м. Одеси було змінено остаточний термін засудження за ч.4 ст. 70 КК України, та вважати, що за принципом поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточно до відбуття 3 роки позбавлення волі, початок терміну покарання рахувати з моменту затримання, а саме з 09.06.2022 року.
- обвинуваченого за ч.2 ст.185 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_4 ,
захисника обвинуваченого ОСОБА_3
адвоката - ОСОБА_5 ,
обвинуваченого - ОСОБА_3 ,, суд
18.08.2021 року о 18 годині 55 хвилин ОСОБА_3 , перебуваючи у торговельній залі магазину «Rozetka» за адресою: м. Одеса, пров. Семафорний, будинок N?4т, маючи намір на вчинення крадіжки чужого майна, та переслідуючи ціль незаконного збагачення, впевнившись що його дії залишаються непомітними для оточуючих, діючи повторно, з прямим наміром, з корисливих мотивів, шляхом вільного доступу, таємно викрав, із полиці вітрини магазину навушники марки «Huawei FreeBuds 4i Ceramic White», артикул 55034190 вартістю 1499 гривень 17 копійок, після чого помістив їх в свою сумку чорного кольору.
18.08.2021 року приблизно о 19 годині ОСОБА_3 , пройшовши касову зону, та магнітну рамку разом із викраденим майном, із місця вчинення кримінального правопорушення зник, розпорядившись ним на власний розсуд, тим самим спричинивши ТОВ «ОБ?ЄДНАНА ТОРГОВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЛЮС» матеріальну шкоду на суму 1499 гривень 17 копійок.
Таким чином, ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненій повторно.
До Приморського районного суду м. Одеси надійшло письмове клопотання прокурора ОСОБА_4 , у якому він просив закрити кримінальне провадження за №120211645000001021 від 27.08.2021 року за обвинуваченням ОСОБА_3 за ч.2 ст.185 КК України, на підставі п.4-1 ч.1 ст.284 КПК України, у зв'язку із втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння, та направити матеріали стосовно ОСОБА_3 за фактом викрадення чужого майна до ВП №1 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області для вирішення питання про притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 51 КУпАП, із підстав зазначених ним письмово.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_4 підтримав вище указане клопотання, та просив його задовольнити.
У судовому засіданні захисник обвинуваченого ОСОБА_3 - адвокат ОСОБА_5 погодилась із думкою прокурора, та просила задовольнити вище указане клопотання.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 підтримав вище указане клопотання прокурора, та просив його задовольнити, погодившись із закриттям цього кримінального провадження із цих підстав.
До судового засідання представник потерпілого ТОВ «Обєднана торгівельна компанія Європлюс» - ОСОБА_6 не з'явився, був повідомлений належним чином про необхідність явки до суду, письмово просив проводити судовий розгляд указаного кримінального провадження без його присутності.
Суд, розглянувши указаний обвинувальний акт, вислухавши думку учасників судового провадження, приходить до наступного.
Відповідно до ст.58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Частиною 1 ст.5 КК України визначено, що закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
Відповідно до ч.3 ст.479-2 КПК України якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння, суд зупиняє судовий розгляд і запитує згоду обвинуваченого на закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 4-1 частини 1 статті 284 цього Кодексу. Суд закриває кримінальне провадження на цій підставі, якщо обвинувачений проти цього не заперечує.
Відповідно до вимог п.4-1 ч.1 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається, якщо втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
09.08.2024 року набув чинності Закон України від 18.07.2024 року № 3886-IX «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від (далі - Закон № 3886-IX), яким було внесено зміни до ст. 51 КУпАП (Дрібне викрадення чужого майна).
Положеннями ч.1 ст.51 КУпАП (у редакції Закону № 3886-IX) передбачено відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.
Частиною 2 ст.51 КУпАП (у редакції Закону № 3886-IX) установлено, що відповідальність за вчинення дій, передбачених ч.1 ст.51 КУпАП настає, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно до постанови Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 7 жовтня 2024 року (справа №278/1566/21, провадження № 51-2555кмо24) зазначено, що «Таким чином, Об'єднана палата робить висновок, що зміна до ст. 51 КУпАП, яка стосується збільшення розміру коефіцієнта НМ для кваліфікації відповідних діянь як адміністративного правопорушення, є законом про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння для діянь, предметом посягання яких було майно на суму, що не перевищує 2 НМ. У той же час Суд наголошує, що визначення суми, яка дорівнює 2 НМ, здійснюється виходячи з розміру НМ, що діяв на час вчинення відповідного діяння».
Кримінальна відповідальність за ст.185 КК України у 2021 році настає у разі вчинення крадіжки на суму 2270 грн.
Так як ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні 18.08.2021 року крадіжки на суму 1499 гривень 17 копійок його діяння не є кримінально караним, відповідно до ст.185 КК України, а містить ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ст.51 КУпАП.
Пунктом 4-1 ч.1 ст.284 КПК України визначено, що кримінальне провадження закривається в разі, якщо втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
Враховуючи, що відповідно до положень Закону України №3886-ІХ законодавець змінив розміри шкоди для визначення діянь, при вчиненні яких настає кримінальна відповідальність за вчинення крадіжки чужого майна, суд вважає, що у даному випадку наявні правові підстави для закриття кримінального провадження за п.4-1 ч.1 ст.284 КПК України, тому суд приходить до висновку, що клопотання прокурора підлягає задоволенню.
Питання про долю речових доказів суд вирішує, відповідно до вимог ст.100 КПК України.
Керуючись ст.ст.27, 100, п.4-1 ч.1 ст.284, 331, 372, 376, 392, 395 КПК України, суд
Клопотання прокурора ОСОБА_4 про закриття кримінального провадження за №120211645000001021 від 27.08.2021 року за обвинуваченням ОСОБА_3 за ч.2 ст.185 КК України, на підставі п.4-1 ч.1 ст.284 КПК України - задовольнити.
Кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №120211645000001021 від 27.08.2021 року (справу №522/17004/21,1-кп/522/2599/25) за обвинуваченням ОСОБА_3 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, на підставі п.4-1 ч.1 ст.284 КПК України - закрити, у зв'язку із втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
Скерувати копії матеріалів кримінального провадження стосовно ОСОБА_3 для подальшого прийняття рішення про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст.51 КУпАП до начальника ВП №5 Одеського районного управління поліції №1 ГУНП в Одеській області.
Речовий доказ - DVD-R - диск із відеозаписами із камер відеоспостереження зберігати у матеріалах кримінального провадження.
Міру запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_3 не обирати.
На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга протягом 7 днів у Одеський апеляційний суд.
Суддя ОСОБА_1