Справа № 522/9926/25-Е
Провадження № 2-о/522/359/25
про залишення заяви без руху
08 травня 2025 року суддя Приморського районного суду м. Одеси Домусчі Л.В., вивчивши матеріали заяви ОСОБА_1 , зацікавлена особа: приватний нотаріус Білгород-Дністровського районного нотаріального округу Одеської області Сулаков Іван Іванович, про встановлення факту належності правовстановлюючих документів,
До Приморського районного суду м. Одеси 06.05.2025 року надійшла заява ОСОБА_1 , зацікавлена особа: приватний нотаріус Білгород-Дністровського районного нотаріального округу Одеської області Сулаков Іван Іванович, про встановлення факту належності правовстановлюючих документів.
07.05.2025 року суддя Домусчі Л.В. перебувала у відпустці.
Матеріали заяви суддя отримала 08.05.2025 року.
Дослідивши матеріали заяви, суд приходить до наступного.
Статтями 174-177 ЦПК України встановлені вимоги до заяв по суті справи, які подаються учасниками справи до суду.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.
Згідно ч. 4 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб.
Згідно Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» роз'яснено, що справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов'язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними.
Справи про встановлення фактів при відсутності спору про право розглядаються в порядку окремого провадження за участю заявника та заінтересованої особи.
Відповідно до листа Верховного суду від 01.01.2012 року про судову практику розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення вказано, що заявниками у справі про встановлення факту можуть бути спадкоємці померлої особи, які мають право на спадщину як за законом, так і за заповітом, і для яких у зв'язку із встановленням факту мають настати певні юридичні наслідки; особи, які мають право на пенсію у зв'язку із втратою годувальника і яким органи пенсійного фонду відмовили в її призначенні через відсутність доказів, що підтверджують родинні відносини; інші особи, якщо встановлення такого факту тягне виникнення юридичних наслідків для цих осіб.
Заінтересовані особи беруть участь у справах цієї категорії з метою захисту своїх інтересів або інтересів держави. Заінтересованими особами у справах про встановлення факту залежно від мети встановлення цього факту можуть бути й інші особи, які мають право на спадщину (брати, сестри, онуки, особи, на користь яких складено заповіт, усиновлені, територіальна громада за відсутності інших спадкоємців за законом і заповітом).
Як роз'яснено в пункті 18 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 року «Про судову практику в справах про спадкування» у справах про спадкування нотаріуси не є заінтересованими особами і не повинні залучатись до участі у справі.
Згідно п. 24 постанови Пленуму при відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами (зацікавленими особами) є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
З поданої заяви судом встановлено, що у заяві у якості заінтересованої особи зазначено - приватного нотаріуса Білгород-Дністровського районного нотаріального округу Одеської області Сулакова Івана Івановича, який не може бути зазначений як заінтересована особа, оскільки заінтересованими особами у справах про встановлення факту можуть бути інші спадкоємці, а в разі їх відсутності територіальна громада населеного пункту за місцем знаходження спадкового майна в особі відповідної міської ради, районної чи селищної ради.
Заявником в прохальній частині заяви в якості вимоги зазначено про витребування доказів, що не є позовними вимогами.
Проте згідно ст. 84 ЦПК України, учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.
Таким чином для усунення недоліків заяви заявникові слід:
-уточнити суб'єктний склад даної заяви, а саме заінтересованих осіб;
- надати заяву про встановлення факту належності правовстановлюючих документів та її копії для уточнених заінтересованих осіб у новій редакції;
- клопотання про витребування доказів, у випадку необхідності, подати окремою заявою (ст. 182 ЦПК України).
З огляду на зазначене суд приходить до висновку про неналежне оформлення заяви.
Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 ЦПК України, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись ст.ст. 175, 177, 185, 294 ЦПК України, суд,
Заяву ОСОБА_1 , зацікавлена особа: приватний нотаріус Білгород-Дністровського районного нотаріального округу Одеської області Сулаков Іван Іванович, про встановлення факту належності правовстановлюючих документів - залишити без руху, надавши заявнику строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання ухвали.
У разі не усунення зазначених недоліків у встановлений строк заява вважатиметься неподаною та буде повернута заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Л.В. Домусчі