Справа №522/9252/25
Провадження №1-кп/522/2546/25
Іменем України
8 травня 2025 року м. Одеса
Приморський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
секретаря - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі в обвинувальному акті у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12024162510001753 від 19.12.2024 року, клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Фурмановка Бахчисарайського району АР Крим, громадянина України, офіційно не працевлаштованого, з середньою освітою, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 без постійного місця проживання,
раніше судимого: 01.12.2020 року Приморським районним судом м. Одеси за ст. 186 ч.2 КК України до 4 років позбавлення волі, 23.09.2024 року звільненого за відбуттям покарання,
- обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.187 ч.4, ст.357 ч.3 КК України,
учасники процесу:
прокурор - ОСОБА_4 ,
захисник - адвокат ОСОБА_5 ,
обвинувачений - ОСОБА_3 ,
У провадженні Приморського районного суду м. Одеси знаходиться обвинувальний акт у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.187 ч.4, ст.357 ч.3 КК України.
Під час судового засідання прокурор заявив клопотання про продовження відносно ОСОБА_3 строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, мотивуючи його тим, що стосовно обвинуваченого продовжують існувати ризики, передбачені статтею 177 ч.1 п.п. 1, 3, 5 КПК України. Так, обвинувачений, розуміючи тяжкість покарання яке їй загрожує, може мати намір переховуватися від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності. Крім того, ОСОБА_3 може незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, а також вчинити інше кримінальне правопорушення. При розгляді вказаного клопотання просив не обирати відносно обвинуваченої альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, так як даний злочин поєднаний зі спричиненням тяжких тілесних ушкоджень.
Захисник заперечила проти продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_3 , просила застосувати до обвинуваченого запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою.
Обвинувачений не заперечував щодо задоволення клопотання.
Суд, заслухавши думку учасників процесу вважає, що клопотання прокурора підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 20.12.2024 року Приморським районним судом м. Одеси відносно ОСОБА_3 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 17.03.2025 року ОСОБА_3 продовжено строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою до 15.05.2025 року включно, без визначення розміру застави. Щодо обвинуваченого встановлено наявність ризиків, передбачених статтею 177 ч.1 п.п.1, 3, 5 КПК України, а саме, що ОСОБА_3 може переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні та вчинити інше кримінальне правопорушення.
Відповідно до статті 331 ч.3 КПК України, за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Статтею 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам, в тому числі: переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Вирішуючи питання про продовження існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки обвинуваченої, на які посилається прокурор, суд констатує, що ризиком у даному випадку є дія, яка може вчинятися з високим ступенем ймовірності.
Що стосується ОСОБА_3 , то суд бере до уваги, що він обвинувачується у скоєні в тому числі особливо тяжкого злочину, передбаченого статтею 187 ч.4 КК України, за який встановлена відповідальність у виді позбавлення волі на строк до 15 років, тож розуміючи тяжкість покарання, яке загрожує їй у разі визнання винуватим, ОСОБА_3 може переховуватись від суду, що свідчить про наявність ризику, передбаченого статтею 177 ч.1 п.1 КПК України.
Також, суд вважає, що ОСОБА_3 може мати намір незаконно впливати на свідків, у вказаному кримінальному провадженні. Ризик впливу на вказаних осіб з метою уникнення кримінальної відповідальності існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та їх дослідження судом. Перебуваючи на свободі, обвинувачений як самостійно, так і через інших осіб може здійснювати незаконний вплив на даних осіб, схиляючи їх до зміни показів в рамках даного кримінального провадження, з метою уникнення кримінальної відповідальності, що свідчить про наявність ризику, передбаченого статтею 177 ч.1 п.3 КПК України.
Разом з тим, відносно обвинуваченого продовжує існувати ризик передбачений статтею 177 ч.1 п.5 КПК України, а саме: ОСОБА_3 може вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки він раніше судимий, на шлях виправлення не став.
З урахуванням викладеного, суд вважає, що встановлені раніше ризики, передбачені статтею 177 ч. 1 п.п. 1, 3, 5 КПК України, а саме, що обвинувачений може переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків у цьому провадженні чи вчинити інше кримінальне правопорушення, наразі не зменшилися та продовжують існувати з високою ймовірністю.
З огляду на статтю 178 КПК України, при вирішенні питання про продовження запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності обставини, у тому числі, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання її винною у кримінальному правопорушенні, міцність соціальних зв'язків обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців, наявність постійного місця роботи та репутацію обвинуваченого, його майновий стан та наявність судимостей.
Суд бере до уваги, що ОСОБА_3 раніше судимий, офіційно не працевлаштований, не має постійного місця проживання у м. Одесі.
Суд не вважає слушними клопотання захисника на можливість зміни обвинуваченому запобіжного заходу на інший, не пов'язаний з триманням під вартою, з огляду на репутацію обвинуваченого, тяжкість скоєного злочину, наявність у ОСОБА_3 судимості за вчинення корисливого злочину.
Метою продовження запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченою покладених на неї процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні чи продовжити кримінальне правопорушення, в якому він обвинувачується.
Обставин, передбачених статтею 178 КПК України, які є перешкодою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_3 судом не встановлено.
Інші, менш суворі запобіжні заходи не зможуть запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Враховуючи вищезазначене, на теперішній час підстави для скасування чи зміни обраного відносно обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відсутні.
При цьому суд вважає, що таке продовження даного запобіжного заходу обвинуваченому не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки, незважаючи на презумпцію невинуватості, тримання під вартою, завжди є законним, якщо є достатні підстави вважати, що існує необхідність у запобіганні вчиненню особою правопорушення чи ухиленню від правосуддя після вчинення злочину, з тією метою, щоб особа, яка обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, постала перед компетентними органами.
На підставі викладеного, суд вважає за необхідне продовжити дію раніше обраного щодо ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
У силу вимог статті 183 КПК України, суд вважає за можливе не визначати розмір застави ОСОБА_3 , скільки він обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого статтею 121 ч.1 КК України, вчиненого із застосуванням насильства.
На підставі викладеного та керуючись статтями 176-178, 182-183, 197 КПК України, суд,
Клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_3 - задовольнити.
Продовжити відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.187 ч.4, ст.357 ч.3 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 7 липня 2025 року з утриманням в ДУ «Одеський слідчий ізолятор».
Копію ухвали направити начальнику ДУ «Одеський слідчий ізолятор» - для виконання.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а особою, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії ухвали суду.
Суддя ОСОБА_1