Справа № 522/3258/25
Провадження по справі № 1-кп/522/2384/25
07 травня 2025 року м. Одеса
Приморський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
здійснивши судовий розгляд у відкритому судовому засіданні у залі Приморського районного суду м. Одеси № 106, на підставі обвинувального акту у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22025160000000101 від 07.02.2025 року стосовно:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Одеси, громадянки України, з вищою освітою, заміжня, яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,
за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_4 ,
захисника - ОСОБА_5 ,
обвинуваченої - ОСОБА_3 ,
24.02.2022 о 05 год. за наказом президента Російської Федерації ОСОБА_6 , збройні сили Російської Федерації незаконно, віроломно вторглись на територію Україну, здійснили широкомасштабну неспровоковану військову агресію і збройний напад, застосовуючи всі види стрілецької, артилерійської, ракетної, іншої зброї, в тому числі засоби ведення війни, заборонені міжнародним правом, спричиняючи ураження і руйнування об'єктів військової і цивільної, в тому числі критичної, інфраструктури, ураження і вбивства особового складу підрозділів Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, правоохоронних органів, мирного населення, масово порушуючи при цьому закони та звичаї війни, передбачені міжнародними договорами, і масово вчиняючи на території України злочини проти основ національної безпеки України, проти життя та здоров'я особи, проти волі, честі та гідності особи, проти статевої свободи та статевої недоторканності особи, проти виборчих, трудових та інших особистих прав і свобод людини і громадянина, проти власності, проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку.
У зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», Указом Президента України та Верховного головнокомандувача Збройних сил України ОСОБА_7 від 24.02.2022 № 64/2022 та Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-ХІ введено військовий стан на всій території України, який неодноразово продовжувався та діє на теперішній час.
Крім того, Указом Президента України від 24.02.2022 № 65/2022 "Про загальну мобілізацію", затвердженим Законом України № 2105-IX від 03.03.2022, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пунктів 1, 17, 20 частини першої статті 106 Конституції України постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію на всій території України протягом 90 днів із дня набрання чинності Указом. Також указом, серед іншого, постановлено:
- призов військовозобов'язаних, резервістів та залучення транспортних засобів для забезпечення потреб Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань здійснити в обсягах, визначених згідно з мобілізаційними планами;
- місцевим органам виконавчої влади у взаємодії з територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, за участю органів місцевого самоврядування та із залученням підприємств, установ та організацій усіх форм власності, фізичних осіб - підприємців організувати та забезпечити в установленому законом порядку, серед іншого, своєчасне оповіщення і прибуття громадян, які призиваються на військову службу, прибуття техніки на збірні пункти та у військові частини;
- здійснення призову військовозобов'язаних, резервістів на військову службу, їх доставки до військових частин та установ Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань.
У подальшому, строк проведення загальної мобілізації неодноразово продовжувався у встановленому законом порядку.
Статтею 17 Конституції України визначено, що захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу. Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України. Забезпечення державної безпеки і захист державного кордону України покладаються на відповідні військові формування та правоохоронні органи держави, організація і порядок діяльності яких визначаються законом.
Згідно зі ст. 65 Конституції України, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Абз. 5 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" визначено, що особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Аналогічне визначення особливого періоду міститься у Законі України "Про оборону України", згідно з абз. 13 ч. 1 ст. 1 якого, особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Таким чином, враховуючи введення в Україні у встановленому законом порядку правового режиму воєнного стану, з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року в Україні діє особливий період у розумінні Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" і Закону України "Про оборону".
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України № 2102-IX від 24.02.2022, у зв'язку з введенням в Україні воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, військовому командуванню разом з військовими адміністраціями, органами виконавчої влади, правоохоронними органами та за участю органів місцевого самоврядування постановлено запроваджувати і здійснювати передбачені Законом України "Про правовий режим воєнного стану" заходи правового режиму воєнного стану, реалізовувати повноваження, необхідні для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності.
Статтею Закону України "Про правовий режим воєнного стану" визначено поняття воєнного стану. Так, воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Згідно зі ст. 17 Закону України "Про оборону", захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України. Громадяни України чоловічої статі, придатні до проходження військової служби за станом здоров'я і віком, а жіночої статі - також за відповідною фаховою підготовкою, повинні виконувати військовий обов'язок згідно з законодавством. Громадяни України проходять військову службу, службу у військовому резерві та виконують військовий обов'язок у запасі відповідно до законодавства.
Ч. 1 ст. 1 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" визначено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Згідно з ч. 2 ст. 1 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
Відповідно до ч. 3 ст. 1 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
Ч. 7 ст. 1 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" визначено, що виконання військового обов'язку громадянами України забезпечують, серед іншого, районні (об'єднані районні), міські (районні у містах, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя.
Відповідно до ч. 10 ст. 1 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", громадяни України, які приписані до призовних дільниць або перебувають у запасі Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані, серед іншого, прибувати за викликом районного (об'єднаного районного), міського (районного у місті, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу Служби зовнішньої розвідки України для оформлення військово-облікових документів (посвідчень призовника, військових квитків, тимчасових посвідчень військовозобов'язаних), приписки, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів.
Згідно з ч. 3 ст. 33 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", військовий облік усіх призовників, військовозобов'язаних та резервістів ведеться за місцем їх проживання і відповідно до обсягу та деталізації поділяється на персонально-якісний, персонально-первинний і персональний.
Відповідно до ч. 1 ст. 34 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", персонально-якісний облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів покладається на відповідні районні (міські) територіальні центра комплектування та соціальної підтримки.
Ч. 3 ст. 3 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" визначено, що зміст мобілізаційної підготовки, серед іншого, становить: військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів; підготовка та накопичення військово-навчених людських ресурсів призовників, військовозобов'язаних та резервістів для комплектування посад, передбачених штатами воєнного часу.
Статтею 22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" визначено обов'язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації. Зокрема, відповідно до ч. 1 цієї статті, громадяни зобов'язані з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період. Згідно з ч. 3 цієї статті, під час мобілізації громадяни зобов'язані з'явитися до військових частин або на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки), або у строки, визначені командирами військових частин.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про Збройні Сили України", Збройні Сили України- це військове формування, на яке відповідно до Конституції України покладаються оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності.
Згідно з ч. 3 Закону України "Про Збройні Сили України", до структури Збройних Сил України відносяться, серед іншого, органи військового управління.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про оборону України", до органів військового управління, серед іншого, відносяться територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки і мобілізації.
Правовий статус і повноваження територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки визначені Положенням про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 № 154 (далі за текстом - Положення про ТЦК та СП). Так, згідно з пунктом 1 Положення про ТЦК та СП, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації. Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки утворюються в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, інших містах, районах, районах у містах. Залежно від обсягів облікової, призовної та мобілізаційної роботи утворюються районні (об'єднані районні), міські (районні у містах, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки. Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки утворюються, ліквідуються, реорганізуються Міноборони.
Пунктом 8 Положення про ТЦК та СП визначено, що завданнями територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених обов'язків є виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації, керівництво військовим обліком призовників, військовозобов'язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, контроль за його станом, зокрема в місцевих органах виконавчої влади, органах місцевого самоврядування та в органах, що забезпечують функціонування системи військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (крім СБУ та Служби зовнішньої розвідки), забезпечення в межах своїх повноважень адміністрування (територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, м.м. Києва та Севастополя) та ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів (районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), проведення заходів приписки громадян до призовних дільниць, призову громадян на військову службу, проведення відбору проведення відбору кандидатів для прийняття на військову службу за контрактом, участь у відборі громадян для проходження військової служби у військовому резерві Збройних Сил, підготовка та проведення в особливий період мобілізації людських і транспортних ресурсів, тощо.
Повноваження територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки визначені пунктом 9 Положення про ТЦК та СП. Так, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань, серед іншого, ведуть військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів, інших категорій військовослужбовців; оформлюють та видають військово-облікові документи призовникам, військовозобов'язаним та резервістам; здійснюють заходи оповіщення та призову громадян (крім військовозобов'язаних та резервістів СБУ та Служби зовнішньої розвідки): на військову службу за призовом осіб офіцерського складу; на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період (зарахованих до військового оперативного резерву); на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період (незалежно від місця їх перебування на військовому обліку).
Так, на початку квітня 2024 року, точна дата та час під час досудового розслідування не встановлена, у не встановленому під час досудового розслідування місці, у громадянки України ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка усвідомлювала, що Російська Федерація здійснює широкомасштабну неспровоковану військову агресію і збройний напад проти України, у зв'язку з чим в Україні у встановленому законом порядку введено воєнний стан і оголошено загальну мобілізацію, виник злочинний умисел, направлений на перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України в особливий період, шляхом поширення інформації про дати і місце проведення військовослужбовцями районних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки ІНФОРМАЦІЯ_2 заходів з оповіщення людських мобілізаційних ресурсів, з метою сприяння ухиленню громадянами України від виконання визначеного Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" обов'язку з'явитися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період.
На виконання свого злочинного умислу, в період часу з 06.04.2024 по 26.10.2024, ОСОБА_3 , діючи умисно, маючи умисел на перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України в особливий період, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій і бажаючи настання шкідливих наслідків у вигляді зниження обороноздатності України в умовах воєнного стану і збройної агресії Російської Федерації проти України, загрози її національній безпеці, знаходячись на території Приморського та Пересипського районів м. Одеси (точне місце слідством не встановлено), використовуючи мобільний телефон марки «Apple Iphone Xs MAX», s/n НОМЕР_1 ,
ІМЕІ (1) НОМЕР_2 , ІМЕІ (2) НОМЕР_3 , який приєднаний до мережі Інтернет, будучи зареєстрованим в месенджері (сервісі для обміну голосовими, текстовими повідомленнями і медіафайлами) "TELEGRAM" з використанням облікового запису під іменем " ОСОБА_8 )", прив'язаним до її номеру телефону НОМЕР_4 , здійснила поширення до чату «ІНФОРМАЦІЯ_28» каналу під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_3 », куди в подальшому інформація поширювалась до каналу « ІНФОРМАЦІЯ_4 » за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_5 , який має 153954 підписників та опис наступного змісту (мовою оригіналу): «Самая важная, интересная и актуальная информация про «повесточную войну» в Одесса», текстові повідомлення, в яких міститься інформація про дати і місце проведення військовослужбовцями районних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки ІНФОРМАЦІЯ_2 заходів з оповіщення людських мобілізаційних ресурсів, що стали їй відомі за невстановлених досудовим розслідуванням обставин, наступного змісту:
-06.04.2024 о 11 год. 09 хв. поширено відомості наступного змісту (мовою оригіналу): «На Зерновом блокпост поставили с поселка»;
- 16.04.2024 о 10 год. 00 хв. поширено відомості наступного змісту (мовою оригіналу): «Преображенская/Б.Арнаутская поставили стоп-контроль»;
- 25.04.2024 о 09 год. 27 хв. поширено відомості наступного змісту (мовою оригіналу): «Метро, в сторону города блок-пост. 9:27»;
- 18.05.2024 о 10 год. 01 хв. поширено відомості наступного змісту (мовою оригіналу): «Малая/Екатерининская серый бус и куча оливок останавливают всех подряд»;
- 25.05.2024 о 09 год. 40 хв. поширено відомості наступного змісту (мовою оригіналу): «Дорога с поселка, остановка, которая перед 7 Пересыпськой - куча оливок с полицией»; 25.05.2024 о 09 год. 41 хв. - «С поселка, на остановке перед 7 Пересыпськой, останавливают марши»;
- 18.06.2024 о 19 год. 16 хв. поширено відомості наступного змісту (мовою оригіналу): «Пантелеймоновская, 72 с белым бусиком стоят»;
- 22.06.2024 о 09 год. 40 хв. поширено відомості наступного змісту (мовою оригіналу): «Сортировочная, с поселка, останавливают марши»;
- 23.06.2024 о 09 год. 22 хв. поширено відомості наступного змісту (мовою оригіналу): «Как обстановка на сортировочной? Блок пост с кучей бездельников»;
-29.06.2024 о 10 год. 20 хв. поширено відомості наступного змісту (мовою оригіналу): «Сортировочная, останавливают маршрутки»;
- 01.07.2024 о 09 год. 10 хв. поширено відомості наступного змісту (мовою оригіналу): «Метро, в сторону поскота, блрк пост»;
- 06.07.2024 о 09 год. 36 хв. поширено відомості наступного змісту (мовою оригіналу): «Сортировочная - блок-пост»;
- 12.07.2024 о 17 год. 27 хв. поширено відомості наступного змісту (мовою оригіналу): «Ришельевская, между Малой и Пантелеймоновской, по обе стороны дороги ставят блок пост. Человек 20 с полицией в тандеме»;
- 18.07.2024 о 09 год. 49 хв. поширено відомості наступного змісту (мовою оригіналу): «Подъем от Пересыпського моста, начало Пастера, остановили маршрутку. Стоят с полицией (в бронежилетах)»;
- 23.07.2024 о 09 год. 25 хв. поширено відомості наступного змісту (мовою оригіналу): «Николаевская дорога, 223-225, только с противоположной стороны (в сторону поселка), стоят человек 7 с полицией»;
- 25.07.2024 о 09 год. 31 хв. поширено відомості наступного змісту (мовою оригіналу): «Молодая гвардия - и по днепро и по добровольского останавливают маршрутки, трамваи…»;
- 25.07.2024 о 10 год. 03 хв. поширено відомості наступного змісту (мовою оригіналу): «Ришельевская/Малая блок пост с желтым микроавтобусом»;
- 25.07.2024 о 10 год. 58 хв. поширено відомості наступного змісту (мовою оригіналу): «Блок пост с Ришельевская/Малая сматывает удочки»;
-07.08.2024 о 09 год. 31 хв. поширено відомості наступного змісту (мовою оригіналу): «Сортировочная бп с поселка»;
- 08.08.2024 о 09 год. 33 хв. поширено відомості наступного змісту (мовою оригіналу): «Молодая гвардия по добровольского, стоят на трамвайной остановке с двух сторон»;
- 21.08.2024 о 09 год. 24 хв. поширено відомості наступного змісту (мовою оригіналу): «Продиаш, с поселка, бп»;
-02.09.2024 о 09 год. 16 хв. поширено відомості наступного змісту (мовою оригіналу): «Молодая гвардия, по Днепро с поселка бп»;
-03.09.2024 о 09 год. 32 хв. поширено відомості наступного змісту (мовою оригіналу): «Остановка с поселка перед Продмашем тцк с полицией останавливают маршрутки»;
- 09.09.2024 о 09 год. 26 хв. поширено відомості наступного змісту (мовою оригіналу): «Сортировочная с поселка, бп»;
- 10.09.2024 о 09 год. 31 хв. поширено відомості наступного змісту (мовою оригіналу): «Пости возле самого моста оливки с полицией останавливают маршрутки»;
- 11.09.2024 о 09 год. 22 хв. поширено відомості наступного змісту (мовою оригіналу): «Молодая с поселка бп»;
-16.09.2024 о 09 год. 24 хв. поширено відомості наступного змісту (мовою оригіналу): «Николаевская дорога 223/225 стоят по обе стороны, останавливают маршрутки»;
-17.09.2024 о 19 год. 39 хв. поширено відомості наступного змісту (мовою оригіналу): «За мостом, в сторону поселка, останавливают маршрутки»;
-20.09.2024 о 09 год. 22 хв. поширено відомості наступного змісту (мовою оригіналу): «Молодая с поселка бп, останавливают маршрутки и машины»;
- 21.09.2024 о 09 год. 33 хв. поширено відомості наступного змісту (мовою оригіналу): «Николаевская дорога 223/225 с поселка, останавливают маршрутки»;
-22.09.2024 о 09 год. 22 хв. поширено відомості наступного змісту (мовою оригіналу): «Молодая гвардия с поселка останавливают маршрутки»;
-23.09.2024 о 09 год. 20 хв. поширено відомості наступного змісту (мовою оригіналу): «Остановка перед продмашем бп с полицией. В город»;
-27.09.2024 о 09 год. 22 хв. поширено відомості наступного змісту (мовою оригіналу): «Молодая с поселка останавливают маршрутки»;
-04.10.2024 о 09 год. 27 хв. поширено відомості наступного змісту (мовою оригіналу): «Остановка перед продмашем с поселка, останавливают маршрутки»;
-26.10.2024 о 09 год. 28 хв. поширено відомості наступного змісту (мовою оригіналу): «Метро, в сторону поселка бп».
Відповідно до листів ІНФОРМАЦІЯ_2 № 943/24703 від 22.11.2024, Управління патрульної поліції в Одеській області ДПП НПУ №27655/41/13/03/01-24 від 27.11.2024, ІНФОРМАЦІЯ_25 №3/15-4350 від 26.11.2024 за вказаними у повідомленнях ОСОБА_3 датами, місцями дійсно військовослужбовцями ІНФОРМАЦІЯ_26 , ІНФОРМАЦІЯ_27 , спільно із військовослужбовцями Національної гвардії України та співробітниками Управління патрульної поліції в Одеській області проводились заходи з оповіщення людських мобілізаційних ресурсів.
Розповсюдження інформації про місця проведення мобілізаційних заходів призведе до зменшення людських мобілізаційних ресурсів, внаслідок надання військовозобов'язаним інформації про місця оповіщення. Такі дії ставлять під загрозу обороноздатність держави.
Дії, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , кваліфіковано за ч. 1 ст. 114-1 КК України, за кваліфікуючими ознаками: перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України в особливий період.
У судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_3 виною себе у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України, визнала в повному обсязі та підтвердила обставини кримінального правопорушення, які викладені в обвинувальному акті. Пояснила, що про введення в України правового режиму воєнного стану їй було відомо, вона зареєструвалась в телеграм каналі, з використанням облікового запису під іменем " ОСОБА_8 )", прив'язаним до її номеру телефону НОМЕР_4 , використовуючи мобільний телефон марки «Apple Iphone», який належить їй. Вказала, що дійсно в зазначенні в обвинувальному акті дати та час, в період з 06.04.2024 року по 26.10.2024 року вона робила цитати у відповідному телеграм каналі, повідомляючи підписників каналу про розташовані блокпости в Приморському та Пересипському району, які здійснювала знаходячись в маршрутці по дорозі на роботу зранку та додому ввечері. На той момент не розуміла, що за ці дії передбачена кримінальна відповідальність.
Просила суд суворо її не карати, та врахувати її щире каяття у вчиненому кримінальному правопорушенні та наявність на її утриманні батька похилого віку, який потребує її піклування.
Захисник обвинуваченої просив суд суворо не карати її підзахисну, врахувати її щире каяття, те, що вона не розуміла, що перешкоджає діяльності ЗСУ, має хворого батька похилого віку, та призначити їй покарання у виді 5 років позбавлення волі з можливістю застосування положень ст. 75 КК України, звільнивши її від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк 1 рік.
Обвинувачена також просила призначити їй покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк один рік, щоб вона могла доглядати за батьком 1933 року народження.
Прокурор просив призначити обвинуваченій ОСОБА_3 покарання у виді 5 років позбавлення волі, із застосуванням положень ст. 75 КК України, звільнивши її від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк терміном на 3 роки, із застосуванням спеціальної конфіскації мобільного телефону, як знаряддя вчинення злочину. Долю речових доказів просив вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
При таких обставинах, за згодою учасників кримінального провадження, які визнали недоцільним дослідження доказів по справі, докази у судовому засіданні не досліджувались, згідно до вимог ч. 3 ст. 349 КПК України.
Суд з'ясував, що всі учасники кримінального провадження правильно розуміють обставини кримінального провадження, та упевнився у добровільності їх позиції, їм було роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржувати ці обставини у апеляційному порядку.
Приймаючи до уваги вищевказане, суд вважає, що винність обвинуваченої ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України, повністю доведена.
Дії обвинуваченої ОСОБА_3 містять склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України, та суд кваліфікує їх за кваліфікуючими ознаками: перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України в особливий період.
Мотивування прийнятого рішення.
При визначенні мотивів призначення покарання суд керується таким.
Відповідно до ст. 8 Конституції в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Відповідність покарання ступеню тяжкості злочину та особі правопорушника визначена насамперед ст. 61 Конституції України, відповідно до якої юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, а також з принципу правової держави, з суті конституційних прав та свобод людини і громадянина.
Крім того, як неодноразово наголошував у своїх висновках Верховний Суд, що суди не повинні допускати спрощений та однаковий підхід до розгляду справи та застосовувати індивідуалізацію покарання, з урахуванням конкретних обставин кожної справи. Індивідуалізація покарання - конкретизація виду і розміру міри державного примусу, який суд призначає особі, що вчинила злочин, залежно від особливостей цього злочину і його суб'єкта (постанова Верховного Суду від 22.03.2018 року у справі №207/5011/14-к (провадження №51-1985км 18).
Згідно ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Відповідно до вимог ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання необхідне та достатнє для її виправлення і попередження нових кримінальних правопорушень.
У частині 2 ст. 65 КК України встановлено презумпцію призначення більш м'якого покарання, якщо не доведено, що воно не є достатнім для досягнення мети покарання. Суд вважає, що такий же принцип застосовується і при вирішенні питання про порядок відбування покарання, зокрема, про можливість звільнення від відбування покарання з випробуванням.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 75 КК України якщо суд, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов'язане з корупцією, кримінальне правопорушення, передбачене статтями 403, 405, 407, 408, 429 цього Кодексу, вчинене в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці, порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, катування, передбачене частиною третьою статті 127 цього Кодексу, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п'яти років, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.
Відповідно до п. 9 Постанови Пленуму ВСУ від 24.10.2003 року № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» судам необхідно мати на увазі, що частиною 1 статті 75 КК передбачено звільнення від відбування покарання з випробуванням тільки тих осіб, які засуджуються до позбавлення волі на строк не більше п'яти років, тобто лише щодо основного покарання, що має бути належним чином вмотивовано у вироку. Рішення суду про звільнення засудженого від відбування покарання з випробуванням має бути належним чином мотивоване. Іспитовий строк встановлюється судом тривалістю від одного до трьох років (ч. 3 ст. 75 КК України).
Щодо призначення покарання обвинуваченій ОСОБА_3 .
Призначаючи обвинуваченій ОСОБА_3 покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченої, наявність пом'якшуючих покарання обставин та відсутність обтяжуючих покарання обставин.
Призначаючи обвинуваченій ОСОБА_3 покарання, суд враховує її особу, яка є громадянкою України, офіційно працевлаштованої, заміжньої, зареєстрованої та проживаючої в м. Одеса, у лікаря на наркологічному обліку не перебуває, раніше не судимої, та те, що вона обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину.
Крім того, суд враховує наданні захисником характеризуючи особу дані, згідно яких ОСОБА_3 є офіційно працевлаштованою, має хворого батька похилого віку 1933 року народження.
Відповідно до ст. 66 КК України, обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченої ОСОБА_3 суд враховує те, що вона щиро розкаялась у вчиненні кримінального правопорушення та активно сприяла розкриттю злочину.
Крім того, стороною захисту в судовому засіданні було долучено квитанцію, згідно якої ОСОБА_3 було перераховано 4000 грн. 00 коп. на потреби ЗСУ.
Відповідно до ст. 67 КК України обставин, що обтяжують покарання обвинуваченої ОСОБА_3 , судом не встановлено.
Санкцією ч. 1 ст. 114-1 КК України передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років.
Враховуючи обставини кримінального правопорушення, особу обвинуваченої, наявність пом'якшуючих покарання обставин, а саме: щирого каяття та активного сприяння розкриттю злочину, відсутність обтяжуючих покарання обставин, суд вважає за можливе призначити ОСОБА_3 покарання, передбачене санкцією ч. 1 ст. 114-1 КК України, у виді п'яти років позбавлення волі.
Крім того, прокурор та сторона захисту просили призначити покарання не пов'язане з позбавленням волі, визначивши іспитовий строк.
Врахувавши в сукупності наведені вище обставини кримінального правопорушення, особу обвинуваченої, яка є раніше не судимою, наявність пом'якшуючих покарання обставин, а саме щирого каяття та активного сприяння розкриттю злочину, відсутність обтяжуючих покарання обставин, має хворого батька похилого віку, суд доходить висновку про можливість виправлення та перевиховання засудженої без ізоляції від суспільства із застосуванням положень ст. 75 КК України, а тому вважає за можливе звільнити обвинувачену ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк терміном 2 роки.
При цьому суд вважає за необхідне покласти на обвинуваченого обов'язки, передбачені ст. 76 КК України, які будуть достатні для забезпечення належної поведінки ОСОБА_3 та виконуватимуть виховну та превентивну функцію.
Таким чином, суд дійшов висновку про можливість виправлення обвинуваченої та попередження вчинення нею нових злочинів без ізоляції від суспільства, але в умовах здійснення контролю за його поведінкою під час звільнення від покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України та з покладенням на неї обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.
На підставі вищезазначеного, суд вважає, що таке покарання буде законним, справедливим, достатнім для виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень обвинуваченим та досягне своєї мети.
Щодо заходів забезпечення кримінального провадження, процесуальних витрат та речових доказів.
Запобіжний захід у вигляді домашнього арешту застосований ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 23.01.2025 року стосовно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , слід вважати таким, що втратив свою дію.
Ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 23.01.2025 року накладено арешт на майно, вилучене під час обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем проживання ОСОБА_3 , а саме: мобільний телефон марки «Apple Iphone Xs MAX», s/n НОМЕР_1 , ІМЕІ (1) НОМЕР_2 , ІМЕІ (2) НОМЕР_3 , з сім-карткою: НОМЕР_4 .
Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 96-2 КК України, спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно, зокрема, були підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), який не знав і не міг знати про їх незаконне використання.
Питання щодо речових доказів судом вирішується в порядку вимог ст. 96-2, 100 КПК України.
З урахуванням наведеного, на підставі ст. 96-1, п. 4 ч. 1 ст. 96-2 КК України, слід застосувати спеціальну конфіскацію у власність держави як засобу та знаряддя вчинення злочину, а саме: мобільного телефону марки «Samsung», чорного кольору модель «Iphone Xs MAX»,s/n НОМЕР_1 , IMEI (1) НОМЕР_2 , IMEI (2) НОМЕР_3 , з сім-карткою: НОМЕР_4 , який згідно квитанції про отримання на зберігання речових доказів, вилучених (отриманих) стороною обвинувачення під час здійснення кримінального провадження № 22025160000000101 від 07 .02.2025 року, зберігається в СВ УСБУ в Одеській області.
Процесуальні витрати у даному кримінальному провадженні відсутні.
Кримінальним правопорушенням шкода не завдана, потерпілих у кримінальному провадженні немає, цивільний позов не заявлено.
На підставі викладеного, керуючись ст. 50, 63, 65, 75, 76, 114-1 КК України, ст. 96-1, 96-2, 100, 174, ч. 3 ст. 349, 367-371, 373, 374, 376, 395, 532 КПК України, -
Визнати виною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України.
Призначити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , покарання за ч. 1 ст. 114-1 КК України у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк терміном 2 (два) роки.
На підставі ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України покласти на обвинувачену ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов'язки:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;
- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Запобіжний захід у вигляді домашнього арешту застосований ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 23.01.2025 року стосовно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - вважати таким, що втратив свою дію.
Роз'яснити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що якщо засуджена не виконує покладені на неї обов'язки або систематично вчиняє правопорушення, що потягли за собою накладення адміністративних стягнень і свідчать про її небажання стати на шлях виправлення, суд направляє засуджену для відбування призначеного покарання.
Речові докази:
- на підставі ст. 96-1, п. 4 ч. 1 ст. 96-2 КК України, застосувати спеціальну конфіскацію у власність держави як засобу та знаряддя вчинення злочину, а саме: мобільного телефону марки «Samsung», чорного кольору модель «Iphone Xs MAX»,s/n НОМЕР_1 , IMEI (1) НОМЕР_2 , IMEI (2) НОМЕР_3 , з сім-карткою: НОМЕР_4 .
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченій та прокурору.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження та на нього може бути подана апеляційна скарга протягом 30 днів з дня проголошення вироку через Приморський районний суд м. Одеси до Одеського апеляційного суду.
Суддя Приморського районного
суду м. Одеси ОСОБА_1