(заочне)
08.05.2025
Справа № 522/15673/24
Провадження № 2/522/837/25
Приморський районний суд м. Одеси у складі головуючого - судді Ярема Х.С., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження (без виклику сторін) справу
за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна»
до ОСОБА_1
про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (в порядку регресу).
17.09.2024 ПАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 .
Позивач просить суд:
стягнути 16 547,66 грн. виплачене страхове відшкодування в порядку регресу.
25.10.2024 відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін.
Відповідач повідомлявся про розгляд справи належним чином шляхом направлення судової кореспонденції на адресу його зареєстрованого місця проживання. Конверт повернувся до суду неврученим з причин "закінчення терміну зберігання". Відповідач, відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України, вважається повідомленим належним чином.
Позовні вимоги пояснює тим, що 30.01.2022 з вини водія автомобіля Toyota НОМЕР_1 ОСОБА_1 сталась ДТП, в результаті якої пошкодження отримав автомобіль BMW НОМЕР_2 . Оскільки майнові інтереси власника автомобіля BMW НОМЕР_2 на момент ДТП були застраховані у ПрАТ «СК «ПЗУ Україна», страхова виплатила за цим страховим випадком відшкодування потерпілій особі 84 024,82 грн. Цивільно-правова відповідальність водія автомобіля Toyota НОМЕР_1 на момент ДТП була застрахована у ТДВ «Страхова група «Оберіг», яке також виплатило страховику потерпілої особи 67 477,16 грн. Різниця між сплаченим позивачем страховим відшкодуванням потерпілому та отриманою сумою страхового відшкодування від страховика відповідача складає 16 547,66 грн.
Судом встановлено такі обставини справи.
18.06.2021 між ОСОБА_2 та ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» укладений договір добровільного страхування наземного транспорту № АМ 167058, предметом якого є майнові інтереси страхувальника, пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом BMW НОМЕР_2 .
30.01.2022 сталася ДТП за участю автомобіля BMW НОМЕР_2 , який отримав пошкодження. Винним в вчиненні ДТП постановою Приморського районного суду м. Одеси від 12.04.2022 (справа № 522/3077/22) визнано водія транспортного засобу Toyota НОМЕР_1 ОСОБА_1
31.03.2022 ПрАТ «СК «ПЗУ Україна», як страховик ОСОБА_2 , виплатило йому 84 024,82 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 31.03.2022 № 00074553.
Цивільно-правова відповідальність водія автомобіля Toyota НОМЕР_1 на момент ДТП була застрахована у ТДВ «Страхова група «Оберіг» за полісом ЕР-204777173, яке відшкодувало страховику потерпілої особи 67 477,16 грн.
Висновки суду.
Згідно з ст. 979 ЦК України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
З заявою про виплату страхового відшкодування внаслідок настання страхового випадку звернувся Страхувальник та надав всі необхідні документи. На підставі наданої заяви та документів було складено страховий акт та розрахований розмір страхового відшкодування, який складає 84 024,82 грн.
Згідно з ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України «Про страхування» до страхової компанії, яка здійснила виплату страхового відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке Страхувальник мав до особи, відповідальної за заподіяні збитки.
Згідно з ч. 1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Згідно з ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Згідно з статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.
Оскільки, цивільно-правова відповідальність Відповідача була застрахована за полісом обов'язкового страхування ЕР-204777173, то керуючись ст. ст. 22 та 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» позивачеві страховиком відповідача було виплачено страхове відшкодування у розмірі 67 477,16 грн. з урахуванням зносу на замінені деталі та франшизи за полісом обов'язкового страхування у розмірі 1 500 грн.
Відповідно до п. 22.1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Згідно зі статтею 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.
Відповідно до роз'яснень викладеними в пункті 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», якщо для відновлення попереднього стану речі, що мала певну зношеність (наприклад, автомобіля), були використані нові вузли, деталі, комплектуючі частини іншої модифікації, що випускаються взамін знятих з виробництва однорідних виробів, особа, відповідальна за шкоду, не вправі вимагати врахування зношеності майна або меншої вартості пошкоджених частин попередньої модифікації. Зношеність пошкодженого майна враховується у випадках стягнення на користь потерпілого його вартості (при відшкодуванні збитків).
Таким чином, різницю між фактичною вартістю ремонту з урахуванням заміни зношених деталей на нові (без урахування коефіцієнта фізичного зносу) та страховим відшкодуванням, виплаченим страховиком у розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з урахуванням зносу деталей, що підлягають заміні, повинна сплачувати особа, з вини якої настав страховий випадок, оскільки в цьому випадку у страховика не виник обов'язок з відшкодування такої різниці незважаючи на те, що вказані збитки є меншими від страхового відшкодування (страхової виплати).
Згідно до ст. 1194 Цивільного кодексу України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Різниця між фактичним розміром шкоди і страховим відшкодуванням становить 16 547,66 грн.
Таким чином, в розумінні ст. ст. 993, 1187, 1194 ЦК України у відповідача виникло зобов'язання перед позивачем відшкодувати завдані збитки в межах сплаченого позивачем страхового відшкодування страхувальнику.
Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст. 141, 263-265, 280-282 ЦПК України,
Позов Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» (ЄДРПОУ 20782312) 16 547,66 гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» судовий збір 3 028 гривень.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. В разі проголошення вступної та резолютивної частини, в той же строк з дня складання повного судового рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя Ярема Х.С.