Справа № 509/6419/24
06 травня 2025 року Овідіопольський районний суд Одеської області у складі:
головуючого судді - Кочко В.К.,
при секретарі - Савченко М.В.,
за участю представника позивача - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в с.Овідіополь цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - служба у справа дітей Великодолинської селищної ради, ІНФОРМАЦІЯ_1 про встановлення факту самостійного виховання, самостійного утримання та самостійного здійснення догляду за неповнолітньою дитиною,
Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - служба у справа дітей Великодолинської селищної ради, ІНФОРМАЦІЯ_1 про встановлення факту самостійного виховання, самостійного утримання та самостійного здійснення догляду за неповнолітньою дитиною.
У позовній заяві зазначено, що 05.08.2009 р. між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 укладено шлюб. Від шлюбу у сторін народилася донька ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Рішенням Овідіопольського районного суду Одеської області від 30.03.2017 р., шлюб між сторонами розірвано.
В подальшому між сторонами повторно укладено шлюб 21.07.2018 р. Від шлюбу у сторін народилася донька ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Рішенням Овідіопольського районного суду Одеської області від 21.07.2022 р., шлюб між сторонами розірвано.
ОСОБА_3 не цікавиться життям, навчанням та побутом доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Рішенням Овідіопольського районного суду Одеської області від 22.11.2022 р., визначено місце проживання доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом з батьком ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4
ОСОБА_3 належним чином не виконує свої батьківські обов'язки щодо виховання та належного утримання дитини, не проявляє материнської турботи. Дитина ОСОБА_4 , 2010 р.н. проживає разом з батьком, за адресою: АДРЕСА_1 , саме батько займається вихованням доньки, утримує, проявляє турботу.
27.01.2025 р. до суду надійшов відзив відповідача, у якому просила суд відмовити у задоволенні позову, зазначила, що проживання одного з батьків окремо від дітей не свідчить про те, що мати самоусунулась від виховання та утримання дітей, а визначення місця проживання дітей з батьком не звільняє матір від її обов'язку виховувати та утримувати їх. Позивачем не надано доказів того, що в питанні виховання чи утримання неповнолітніх дітей мати умисно ухиляється від виконання цих обов'язків чи реалізації прав з виховання дітей.
Починаючи з 23 лютого 2010 року (дата народження доньки) ОСОБА_3 постійно знаходиться поряд з донькою та всесторонньо піклується про неї. Зокрема рішенням Овідіопольського районного суду Одеської області від 30.03.2017 року по справі №509/690/17 було встановлено, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , залишається на виховання матері. На прохання своєї доньки та з метою мирного врегулювання даного спору, ОСОБА_3 18.08.2022 року було подано заяву про визнання позовних вимог у повному обсязі та проханням задовольнити заявлені позовні вимоги. У зв'язку з цим, 22.11.2022 року рішенням Овідіопольського районного суду Одеської області по справі №509/2240/22 було задоволено заявлені ОСОБА_2 позовні вимоги та визначено місце проживання малолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом з батьком ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Однак, після визначення місця проживання дитини разом з батьком, ОСОБА_3 жодним чином не ухилялась від виховання своєї доньки, а намагалась ще більше з нею спілкуватись та піклуватись про неї. ОСОБА_3 відвідує зі своїми доньками сімейного лікаря Комунального некомерційного підприємства «Овідіопольський центр первинної медико санітарної допомоги» для проведення планових медичних заходів та у випадку хвороби дітей. Зі змісту декларації №0001-1МКА-Р300 від 19.12.2018 року та декларації №0001-3МН9-3Т00 від 14.11.2019 року вбачається, що дані декларації укладені саме з ОСОБА_3 , як законним представником дітей.
ОСОБА_3 є самозайнятою особою, яка працює в сфері надання косметологічних послуг, що в свою чергу надає їй можливість повністю забезпечити, як себе так і своїх доньок - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується витягом з ЄДРЮОФОП та ГФ від 23.10.2024 року.
Відповідно до довідки-характеристики виданої ВП №3 Одеського РУП №1 ГУНП в Одеській області, громадянка ОСОБА_3 за місцем мешкання мешкає з неповнолітньою донькою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , мамою - гр. ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 та характеризується позитивно, офіційно являється фізичною особоюпідприємцем, не зловживає спиртними або наркотичними напоями, не має конфліктів з сусідами, не притягалась до адміністративної або кримінальної відповідальності за порушення діючого законодавства України. Скарг або заява відносно гр. ОСОБА_3 в період з 2023 року по 2024 рік до ВП №3 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області не надходило.
Зі змісту характеристики підписаної сусідами та посвідченої начальником КП «ЖКС «Хмельницький», ОСОБА_3 мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , разом з неповнолітньою донькою - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . За час проживання за вищевказаною адресою ОСОБА_3 зарекомендувала себе, як порядна людина, будь-яких конфлікті зафіксовано не було. Зі сторони сусідів на ОСОБА_4 ніколи не було скарг, завжди вічлива та привітна. До всі сусідів відноситься з повагою.
Вказано на те, що у ОСОБА_3 є ще одна донька - ОСОБА_4 , яка часто відвідує матір та залишається гостювати у останньої по декілька днів. Батька дітей сусіди ніколи не бачили, ані з ОСОБА_3 , ані з дітьми.
Згідно листа №56159/03.2-06 від 25.10.2024 року вбачається, що згідно з даними автоматизованої системи виконавчого провадження, виконавчі провадження з примусового виконання виконавчих документів про стягнення з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП: НОМЕР_1 , аліментів на утримання неповнолітніх/ малолітніх дітей, у ВДВС у місті Одесі та Одеській області ПМУМЮ (м. Одеса) не перебувало та на теперішній час не перебувають. Відповідно до листа за вих.№5/67/24 від 28.10.2024 року, Овідіопольський районний суд Одеський області повідомив, що під час перевірки в автоматизованій системі документообігу суд дані про стягнення аліментів з ОСОБА_3 - відсутні. Виконавчі листи - не видавались.
Зі змісту довідки №01-01-10/1620, виданої 12.08.2024 року Комунальним некомерційним підприємством «Міським психіатричним диспансером» Одеської міської ради вбачається, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 за даними архіву, реєстратури та картотеки під наглядом лікаря-психіатра КНП «Міський психіатричний диспансер» ОМР не перебуває, за медичною допомогою не зверталася.
Зі змісту довідки №4828, виданої 12.08.2024 року Комунальним некомерційним підприємством «Одеський обласний медичний центр психічного здоров'я» Одеської міської ради, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 за даними архіву, реєстратури та картотеки на наркологічному обліку по м. Одесі та Одеській області не значиться.
Відповідно до витягу (повний) з інформаційно-аналітичної системи «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості» ФОВА-001945023 від 07.08.2024 року, ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_7 , до кримінальної відповідальності не притягувалась, відомості про наявність незнятої чи непогашеної судимості, відомості про розшук - відсутні.
По відношенню до ОСОБА_2 неодноразово складались протоколи про притягнення останнього до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП (Вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування).
Посилання позивача на необхідність встановлення факту самостійного утримання дітей для отримання різного виду соціальний пільг, є загальним твердженням, ним не доведено та не надано доказів щодо відмови в наданні певних пільг та інших соціальних гарантій, що, в свою чергу, порушувало б права батька дитини та свідчило про доцільність встановлення такого факту.
Позивачем не надано жодного доказу того, що ОСОБА_3 позбавлена батьківських прав або, що вона не здатна їх виконувати в силу об'єктивних обставин та доказів того, що позивач звертався до уповноважених органів та йому було відмовлено у призначені будь-якої соціальної допомоги, як батьку, що самостійно утримує неповнолітню дитиною.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив задовольнити.
Відповідач та її представник у судове засідання не з'явилися, про час, дату та місце розгляду справи повідомлялись належним чином.
Представники третіх осіб у судове засідання не з'явилися, про час, дату та місце розгляду справи, повідомлялись належним чином.
Суд, заслухавши пояснення представника позивача, покази свідків ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що 05.08.2009 р. між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 укладено шлюб. Від шлюбу у сторін народилася донька ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Рішенням Овідіопольського районного суду Одеської області від 30.03.2017 р., шлюб між сторонами розірвано.
В подальшому між сторонами повторно укладено шлюб 21.07.2018 р. Від шлюбу у сторін народилася донька ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Рішенням Овідіопольського районного суду Одеської області від 21.07.2022 р., шлюб між сторонами розірвано.
Рішенням Овідіопольського районного суду Одеської області від 22.11.2022 р., визначено місце проживання доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом з батьком ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Відповідач ОСОБА_3 зовсім не цікавиться життям ОСОБА_4 , 2010 р.н., навчанням та побутом дитини, належним чином не виконує свої батьківські обов'язки щодо виховання та належного утримання дитини, не проявляє материнської турботи. Дитина ОСОБА_4 , 2010 р.н. проживає разом з батьком, за адресою: АДРЕСА_1 , саме батько займається вихованням доньки, утримує, проявляє турботу.
Вищевикладене підтверджується: листом Великодолинського ЗЗСО №2 Одеського району Одеської області вих. №2/250 від 29.12.2023 р.; характеристикою Великодолинської гімназії №1 Великодолинської с/р Одеського району Одеської області; довідки з приводу проживання №452 від 15.08.2023 р. та №878 від 28.12.2023 р.; актом перевірки квартири АДРЕСА_3 від 15.08.2023 р.; інформацією вих. №1/24 від 12.02.2025 р., наданою Великодолинською гімназією №1 Великодолинської с/р Одеського району Одеської області; інформацією вих. №2/146 від 19.08.2024 р., наданою Великодолинським ЗЗСО №2 Одеського району Одеської області.
Матеріали справи містять пояснення дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у яких зазначено, що батько займається її вихованням, утриманням, проявляє турботу, підтримує необхідний рівень життя, відвідує батьківські збори, сплачує за всі додаткові секції. Мати дитини не проживає з донькою, не надає кошти на школу та додаткові заняття, зовсім не цікавиться життям доньки.
Свідки ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , допитані в судовому засіданні, пояснили, що мати не приймає участі у житті дитини, саме батько ОСОБА_2 займається вихованням, утриманням та доглядом за донькою. Мати ОСОБА_3 , з 2022 р. не цікавиться успіхами дитини, не спілкується з класним керівником та адміністрацією школи, на усіх святах з донькою ОСОБА_4 , 2010 р.н. присутній тільки батько ОСОБА_2 .
Доводи відповідача ОСОБА_3 , не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи, не доведені належними доказами.
Відповідно до положень ч. 1 ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Отже, стаття 15 ЦК України визначає об'єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов'язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.
Загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність (пункт 6 статті 3 ЦК України).
Згідно з частинами другою, восьмою, дев'ятою статті 7 СК сімейні відносини можуть бути врегульовані за домовленістю (договором) між їх учасниками. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, членів сім'ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.
Згідно із статтею 141 СК мати і батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини.
Відповідно до ст.160 СК України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків. Місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Батько і мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини (ч. 3 ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства»).
Згідно зі статтею 12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
За обставинами спірних правовідносин судом встановлено, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 проживає разом з батьком ОСОБА_2 , який належним чином дбає про виховання та умови проживання дитини, доглядає та утримує доньку.
Відповідно до ч. 2 ст. 315 ЦПК України, а також роз'яснень Верховного Суду «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» - у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 11 вересня 2024 року у справі №201/5972/22 зробила наступні правові висновки:
абз.85 Факт одноосібного виховання дитини одним із батьків не може встановлюватись у безспірному порядку або за домовленістю батьків дитини, в тому числі на підставі укладеного між ними договору або на підставі судового рішення, ухваленого за правилами окремого провадження, оскільки в такому питанні завжди існуватиме загроза порушення принципу дотримання найкращих інтересів дитини.
абз.87 Оскільки сімейним законодавством не передбачено підстав припинення батьківських обов'язків щодо виховання дитини, а визначена частиною першою статті 15 СК України «невідчужуваність» сімейних обов'язків свідчить про неможливість відмови від них, зокрема від обов'язків щодо виховання дитини, то факт одноосібного виховання дитини одним із батьків може бути встановлений судом як одна з обставин, що складає предмет доказування у спорі між батьками дитини щодо виконання ними обов'язків з виховання дитини.
абз.90 З урахуванням закріпленого в сімейному законодавстві принципу невідчужуваності сімейних обов'язків, неможливості відмови від них, у тому числі від обов'язків виховання дитини, то питання, заявлене у цій справі, не може з'ясовуватись безвідносно до дій другого з батьків та може вирішуватись у межах спору про право між батьками дитини за загальним правилом у позовному провадженні.
абз. 91. Частиною шостою статті 294 ЦПК України встановлено, що якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.
Таким чином, у даній справі наявний спір про право, зокрема спір щодо участі іншого з батьків дитини у вихованні та матеріальному забезпеченні (утриманні) дитини та/або ухилення від участі у цьому, який підлягає розгляду в порядку позовного провадження.
Судом встановлено, що донька сторін ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 проживає разом з батьком ОСОБА_2 , який належним чином дбає про виховання та умови проживання дитини, доглядає та утримує доньк, що підтверджується матеріалами справи.
Встановлення вказаного факту необхідне для захисту прав та інтересів дитини, забезпечення її прав на належні умови проживання, навчання. Крім того, це необхідно для можливості реалізувати право на отримання соціальних послуг, пільг, можливої зміни місця мешкання та розвитку в безпечних умовах.
Отже, встановлення факту самостійного виховання, утримання та догляду за дитиною не суперечить законодавству і не порушує права, свободи та інтереси інших осіб та має для позивача юридичне значення.
Таким чином, виходячи із встановлених фактичних обставин справи позовні вимоги підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст.12,13,76-82,89,141,258,259,265 ЦПК України,
Позовні вимоги ОСОБА_2 - задовольнити.
Встановити факт самостійного виховання, утримання та здійснення догляду за неповнолітньою донькою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьком - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , без будь-якої сторонньої допомоги та без участі матері ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 .
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду, а в разі складання рішення у повному обсязі - з дня складання у повному обсязі.
Суддя В.К.Кочко