Справа № 504/1765/25
Номер провадження 2/504/2484/25
07.05.2025с-ще Доброслав
Суддя Доброславського районного суду Одеської області Вінська Н.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 в інтересах якої діє адвокат Іванова Ганна Степанівна про звільнення від сплати судового збору у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя,-
встановив:
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя.
Ухвалою від 02.05.2025 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху.
02.05.2025 року до суду надійшло клопотання представника позивача адвоката Іванової Ганни Степанівни заявляє яким просить відстрочити (розстрочити, зменшити, (звільнити від сплати) сплату судових витрат зокрема, судового збору, в обґрунтування заявленого клопотання представник позивача вказує, що стан здоров'я, сімейний та майновий стан не дозволяє сплатити повністю (навіть частково) судовий збір. Зокрема представник позивача вказує що позивач має проблеми із здоров'ям.
Розглянувши клопотання та з'ясувавши фактичні підстави, суддя вважає, що у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору, слід відмовити з таких підстав.
Закон України «Про судовий збір» визначає правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.
На підставі ч. 1,3 ст.136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строку порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Згідно із ст.8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Тобто фактичною підставою для відстрочки, розстрочки або звільнені від сплати судового збору є такий майновий стан особи, що утруднює виконання цього обов'язку у повному обсязі у встановлений законом строк.
Зазначеними нормами встановлено, що суд, при відстрочці, розстрочці або звільнені від сплати судового збору, повинен врахувати майновий стан позивача.
Разом з тим, згідно роз'яснень, що містяться в п.29 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах від 17 жовтня 2014 року № 10, відповідно до ст. 8 Закону № 3674-VІ та ст. 82 ЦПК України єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи. Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно із ст.10 ЦПК України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджає сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Тобто, підставою для звільнення від сплати судового збору є такий, обумовлений виключними обставинами, майновий стан сторони, який об'єктивно унеможливлює сплату нею судового збору у відповідному розмірі.
Відповідно до приписів частини четвертої статті 10 ЦПК України і статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» на національні суди покладено обов'язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод і протоколи до неї, згоду на обов'язковість якої надано ВРУ та практику ЄСПЛ, як джерело права.
Положення пункту 1 статті 6 Конвенції про виконання зобов'язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах (Рішення ЄСПЛ у справі "Креуз проти Польщі" ("Kreuz v. Poland") від 19.06.2001, пункт 59). Вимога про сплату державного мита є стримуючою мірою для потенційних позивачів від пред'явлення безрозсудних і необґрунтованих позовів. Для того, щоб гарантувати справедливий баланс між підтримкою нормального функціонування судової системи і захистом інтересів заявника при поданні позову до суду, внутрішньодержавні суди звільняють від сплати державного мита заявників, які можуть підтвердити свій поганий фінансовий стан (Рішення ЄСПЛ у справі "Шишков проти Росії" ("Shishkov v. Russia") від 20.02.2014, пункт 111).
Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (Рішення ЄСПЛ "Kniat v. Poland" від 26.07.2005, пункт 44; Рішення ЄСПЛ "Jedamski and Jedamska v. Poland" від 26.07.2005, пункти 63-64).
У зв'язку з цим, при здійсненні правосуддя у цивільних справах суди повинні вирішувати питання, пов'язані з судовими витратами (зокрема, щодо відстрочення та розстрочення судових витрат, зменшення їх розміру або звільнення від їх сплати), у чіткій відповідності до ЦПК України, Закону України «Про судовий збір», а також інших нормативно-правових актів України, забезпечуючи при цьому належний баланс між інтересами держави у стягненні судового збору за розгляд справ, з одного боку, та інтересами позивача (заявника) щодо можливості звернення до суду, з другого боку.
Згідно з ч. 3 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
При розгляді клопотання про відстрочення сплати судового збору суддя не вбачає підстав для його задоволення, оскільки позивачем не подано жодних доказів на підтвердження важкого її матеріального стану, відсутності у неї доходу, що перешкоджає сплату позивачкою судового збору у встановленому законом порядку розмірі.
Більш того, нормами ЦПК України і Закону України «Про судовий збір» передбачено право суду, а не обов'язок щодо звільнення, зменшення, відстрочення або розстрочення сплати судового збору позивачем.
Відповідно до положення статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою судові процедури повинні бути справедливими для всіх учасників процесу.
Статтею 129 Конституції України встановлено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Таким чином, підстави для відстрочення сплати судового збору відсутні.
Відмова у звільненні від сплати судового збору, відстрочці або розстрочці його сплати не порушує положення п. 1 ст.6 Конвенції про захист правлюдини і основоположних свобод (про право на справедливий суд), оскільки не перешкоджає вказаній особі у доступі до суду і не ускладнює його таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права. Судовий збір, його об'єкти та ставки, підстави і порядок сплати, а також умови звільнення від сплати встановлені законом, тобто справляння судового збору переслідує законну мету.
Керуючись ст.136 ЦПК України, суд,-
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 в інтересах якої діє адвокат Іванова Ганна Степанівна про звільнення від сплати судового збору у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя -відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Вінська Н. В.