Справа № 503/499/25
Провадження № 2/503/474/25
07 травня 2025 року Кодимський районний суд Одеської області у складі:
головуючого - судді Сердюка Б.С.,
за участю секретаря судового засідання Клемпуш Ю.В.,
розглянувши у підготовчому засіданні в залі суду в м.Кодима цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник - адвокат Мартинюк Юрій Михайлович, до Кодимської міської ради Подільського району Одеської області про встановлення фактів, що мають юридичне значення та визнання в порядку спадкування права на земельну частку (пай),
Позивачка ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник - адвокат Мартинюк Ю.М., звернулася до суду з позовом до Кодимської міської ради Подільського району Одеської області про встановлення фактів, що мають юридичне значення та визнання в порядку спадкування права на земельну частку (пай). Позовні вимоги мотивовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивачки ОСОБА_2 . Після її смерті відкрилася спадщина, до складу якої увійшло право на земельну частку (пай) на території Кодимської міської ради Подільського району Одеської області за межами с.Смолянка (раніше територія Смолянської сільської ради Кодимського району Одеської області), посвідчене сертифікатом на право на земельну частку (пай) серії ОД-12 № 0135112. Позивачка являється спадкоємцем за законом після померлої та прийняла спадщину, проте нотаріусом було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину через відсутність оригіналів правовстановлюючих документів на спадкове майно та через виниклі розбіжності в документах. У зв'язку з цим позивачка не може захистити своє порушене право в позасудовому порядку.
В підготовче засідання позивачка не з'явилася, від її представника надійшла до суду заява про підтримання позовних вимог та розгляд справи без їх участі.
Представник відповідача в підготовче засідання не з'явився, надавши до суду письмове клопотання про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги визнає.
Оскільки всі учасники справи в судове засідання не з'явились, враховуючи положення ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Відповідно до положень ч.4 ст.206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Виходячи з наведеного, суд вважає за можливе прийняти визнання позову відповідачем, оскільки судом не встановлено обставин, які б свідчили, що таке визнання суперечить вимогам закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.
З матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть, серії НОМЕР_1 , повторно виданого 22.11.2000 року відділом реєстрації актів громадянського стану Кодимського районного управління юстиції Одеської області.
Пунктом 5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України визначено, що правила книги шостої Цивільного кодексу України може бути застосовано лише до спадщини, яка відкрилася після 01 липня 2003 року і не була прийнята ніким зі спадкоємців.
Згідно роз'яснень Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику у справах про спадкування" від 30 травня 2008 року п. 1 у разі відкриття спадщини до 1 січня 2004 року застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні норми ЦК УРСР 1963 року, у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом.
Відповідно до ст. 525 ЦК УРСР, часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця.
Як встановлено судом, спадщина після смерті ОСОБА_2 відкрилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , тобто до 1 січня 2004 року, а тому необхідно застосовувати норми ЦК УРСР 1963 року.
До складу спадкового майна увійшло право на земельну частку (пай), розміром 3,54 умовних кадастрових гектарів на території Кодимської міської ради Подільського району Одеської області за межами с.Смолянка (раніше територія Смолянської сільської ради Кодимського району Одеської області), яке посвідчене сертифікатом на право на земельну частку (пай) серії ОД-12 №0135112, виданим 10.07.1996 року Кодимською районною державною адміністрацією.
Згідно ст. 524 ЦК УРСР (1963 р.) спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом. Спадкоємство за законом має місце, коли і оскільки воно не змінено заповітом.
Положеннями частин 1 та 2 ст. 549 ЦК УРСР (1963 р.) визначено, що спадкоємець прийняв спадщину: якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.
Стаття 548 ЦК УРСР (1963 р.) передбачає, що для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.
Зі змісту листа державного нотаріуса Кодимської державної нотаріальної контори Налдіної М.М. №241/02-14 від 22.04.2025 року встановлено, що ОСОБА_1 подала до нотаріальної контори заяву про прийняття нею спадщини та заведена спадкова справа №70/2025, що свідчить про прийняття нею спадщини після смерті ОСОБА_2 у встановленому законом порядку.
Відповідно до ст.560 ЦК УРСР спадкоємці, закликані до спадкоємства, можуть одержати в державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини свідоцтво про право на спадщину.
Судом встановлено, що державним нотаріусом Кодимської державної нотаріальної контори відмовлено позивачці у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв'язку з відсутністю необхідних правовстановлюючих документів на спадкове майно (лист №197/02-14 від 27.03.2025 року). При цьому, в змісті позовної заяви позивачкою зазначено, що сертифікат, яким посвідчено право ОСОБА_2 на земельну частку (пай), було втрачено.
Крім того, причиною відмови нотаріуса також є розбіжність в документах, що підтверджують родинні відносин, в зв'язку з чим позивачка просить встановити факт родинних відносин між нею та померлою ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 як між дочкою та матір'ю.
Відповідно до положення п.1 ч.1 ст.315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.
На підтвердження родинних відносин між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 позивачкою надано копію свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого 20.03.1956 року Будеївською сільською радою Кодимського району Одеської області, копію свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_3 , виданого 12.12.1979 року Кодимським районним відділом ЗАГС, довідку виконкому Кодимської міської ради Подільського району Одеської області №26 від 11.03.2025 року.
Крім того, позивачкою заявлено вимогу про встановлення факту належності померлій ОСОБА_2 сертифіката на право на земельну частку (пай) серії ОД-12 №0135112, виданого Кодимською РДА 10.07.1996 року.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , за життя було видано сертифікат на право на земельну частку (пай) серії ОД-12 №0135112, однак при його видачі помилково було зазначено прізвище та ім'я " ОСОБА_3 " замість " ОСОБА_4 ". Тобто в сертифікаті на право на земельну частку (пай) допущена помилка.
Згідно п. 12 постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31 березня 1995 року "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення", суд може визнати належність особі правовстановлюючого документу, прізвище, ім'я, по батькові якої, зазначені в ньому, не збігаються з ім'ям, по батькові, прізвищем, вказаним у свідоцтві про її народження або в паспорті.
Згідно з роз'ясненнями, які є в п.7 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» №5 від 31 березня 1995 року, суд може розглядати справи про встановлення юридичних фактів, які породжують юридичні наслідки, зокрема, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину.
Відповідно до п.2 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування», справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов'язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що факти, які просить встановити позивачка, мають юридичне значення, оскільки необхідні їй для оформлення спадщини, яка відкрилася після смерті ОСОБА_2 та знайшли своє підтвердження в судовому засіданні.
Відповідно до абз.3 п.23 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Враховуючи, що позивачці відмовлено нотаріусом у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, то відповідно до п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» її вимога про визнання права власності на спадкове майно підлягає судовому розгляду.
Проаналізувавши наведені правові норми, правовідносини та обставини справи, суд дійшов висновку про можливість задоволення позову.
Керуючись ст.ст. 258, 259, 264, 265 ЦПК України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник - адвокат Мартинюк Юрій Михайлович, до Кодимської міської ради Подільського району Одеської області про встановлення фактів, що мають юридичне значення та визнання в порядку спадкування права на земельну частку (пай) задовольнити.
Встановити факт, що ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , була матір'ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Встановити факт належності ОСОБА_2 , померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 , сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ОД-12 №0135112, виданого Кодимською районною державною адміністрацією Одеської області 10.07.1996 року.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , право на земельну частку (пай) розміром 3,54 умовних кадастрових гектарів на території Кодимської міської ради Подільського району Одеської області за межами с.Смолянка (раніше територія Смолянської сільської ради Кодимського району Одеської області), яке відповідно до втраченого сертифіката на право на земельну частку (пай) серії ОД-12 №0135112, належало ОСОБА_2 , померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення тексту рішення.
Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення.
Суддя Б.С. Сердюк