Справа № 947/16591/25
Провадження № 1-кс/947/6385/25
07.05.2025 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора - ОСОБА_3 , розглянувши у закритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого СВ ОРУП № 1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_4 , погоджене прокурором Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 , про дозвіл на затримання з метою приводу для участі в розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження № 62024150020002349 від 20.11.2024 року відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 342, ч. 5 ст. 407 КК України -,
В провадження слідчого судді надійшло клопотання сторони обвинувачення про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Одночасно з клопотанням про застосування запобіжного заходу стороною обвинувачення було подано клопотання про дозвіл на затримання підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Як вбачається з поданого клопотання, слідчим відділом Одеського районного управління поліції №1 ГУНП в Одеській області здійснюється досудове розслідування в рамках кримінального провадження № 62024150020002349 від 20.11.2024 року за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 407, ч. 2 ст. 342 КК України.
Процесуальне керівництво досудовим розслідування здійснюється групою прокурорів Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 04.05.2024 року військовослужбовець за контрактом військової частини НОМЕР_1 , солдат, стрілець-помічник гранатометника 3 відділення охорони 1 взводу охорони 3 роти охорони ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не з'явився вчасно на місце проходження служби та перебуває поза межами місця несення служби по теперішній час. За даним фактом другим слідчим відділом (з дислокацією у м. Одесі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві було внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62024150020002349 від 20.11.2024 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
Окрім цього, 15.04.2025 року до чергової частини Одеського районного управління поліції №1 ГУНП в Одеській області надійшло повідомлення оператора «102» від інспектора сектору протидії домашнього насильства відділу превенції Одеського РУП №1 ГУНП в Одеській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про те, що 15.04.2025 року, перебуваючи у складі екіпажу «Поліна - 100» разом із старшим інспектором сектору протидії домашнього насильства відділу превенції Одеського РУП №1 ГУНП в Одеській області капітаном поліції ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , приблизно о 06 годині 17 хвилин за адресою: АДРЕСА_1 , перебуваючи на виклику за вищевказаною адресою за фактом домашнього насильства, під час відпрацювання даного виклику ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 чинив опір працівникам поліції під час виконання ними службових обов'язків.
За даним фактом слідчим відділом Одеського районного управління поліції №1 ГУНП
в Одеській області було внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025162480000493 від 15.04.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 342 КК України.
15.04.2025 року керівником Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_8 було винесено постанову про визначення підслідності (доручення здійснення досудового розслідування іншому органу досудового розслідування), відповідно до якої визначено підслідність, (доручено здійснення досудового розслідування) кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України у кримінальному провадженні №62024150020002349 від 20.11.2024 року слідчому відділу Одеського районного управління поліції №1 Головного управління Національної поліції в Одеській області.
В подальшому, 15.04.2025 року, відповідно до ч. 1 ст. 217 КПК України, прокурором Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 було винесено постанову про об'єднання матеріалів досудових розслідувань в одному провадженні, а саме: досудових розслідувань кримінальних проваджень №62024150020002349 від 20.11.2024 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України та №12025162480000493 від 15.04.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 342 КК України, оскільки є достатні підстави вважати, що кримінальні правопорушення, щодо яких здійснюються ці розслідування, вчинені однією особою.
Слідством встановлено, що 22.07.2020 року громадянин України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 був призваний ІНФОРМАЦІЯ_4 для проходження строкової військової служби і направлений до військової частини НОМЕР_2 .
Надалі, згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 31.08.2020 року №170 солдата ОСОБА_5 , який прибув з військової частини НОМЕР_2 31.08.2020 року було зараховано до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 .
У подальшому, згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 05.01.2021 року №2 солдата строкової військової служби ОСОБА_5 булопризначено на військову службу за контрактом посаду стрільця-помічника гранатометника 3 відділення охорони 1 взводу охорони 3 роти охорони військової частини НОМЕР_1 .
Згідно положень п. 1 ч. 1 ст. 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» початком проходження військової служби для громадян, призваних на строкову військову службу вважається день відправлення у військову частину з обласного збірного пункту.
Відтак, з 22.07.2020 року, тобто з моменту направлення з ІНФОРМАЦІЯ_4 до військової частини НОМЕР_2 , ОСОБА_5 набув статусу військовослужбовця - особи, яка проходить військову службу та з цього ж дня розпочав виконання військового обов'язку - проходження військової служби.
Згідно з вимогами ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Відповідно до Указу Президента України Про введення воєнного стану в Україні від 24.02.2022 року № 64/2022 та Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №2102-ІX введено воєнний стан на всій території України.
В останній раз, згідно Указу Президента України від 14 січня 2025 року №26/2025 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 8 лютого 2025 року на 90 діб, тобто до 09.05.2025 року.
Відтак, з 24.02.2022 року по теперішній час діє воєнний стан.
Відповідно до ст. 65 Конституції України, захист Батьківщини, незалежності і територіальної цілісності України є обов'язком громадян України та ст. 11 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, військовослужбовці зобов'язані свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок; постійно підвищувати рівень військових професійних знань, вдосконалювати свою виучку і майстерність, знати і виконувати свої обов'язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України; знати і утримувати в готовності до застосування закріплене озброєння, бойову та іншу техніку; дорожити бойовою славою Збройних Сил України та своєї військової частини, честю і гідністю військовослужбовця Збройних Сил України.
Згідно із вимогами п. п. 1, 2, 3 ч. 4 ст. 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов'язок військової служби на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять) чи поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов'язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника), на шляху прямування на службу або зі служби, під час службових поїздок, повернення до місця служби.
Будучи військовослужбовцем військової служби під час мобілізації, солдат ОСОБА_5 , у відповідності до вимог ст. ст. 9, 11, 12, 14, 49, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 1 - 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, зобов'язаний свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, суворо дотримуватися Статутів Збройних Сил України, бути дисциплінованим, не допускати негідних вчинків самому та утримувати від них інших військовослужбовців.
Про все, що сталося з військовослужбовцем і стосується виконання ним службових обов'язків, та про зроблені йому зауваження військовослужбовець зобов'язаний доповідати своєму безпосередньому начальникові, крім тих обставин, щодо надання яких є пряма заборона у законі (таємниця сповіді, лікарська таємниця, професійна таємниця захисника, таємниця нарадчої кімнати тощо). Із службових та особистих питань військовослужбовець повинен звертатися до свого безпосереднього начальника, а якщо він не може їх вирішити - до наступного прямого начальника.
Проте, як зазначає у клопотанні слідчий, солдат ОСОБА_5 , достовірно знаючи свої обов'язки, передбачені зазначеними вище вимогами законодавства, що регламентують порядок виконання військового обов'язку і проходження військової служби та маючи реальну можливість належно їх виконувати, свідомо, допустив їх порушення, вирішивши стати на злочинний шлях за наступних обставин.
Так, 04.05.2024 року о 08 год. 00 хв. солдат ОСОБА_5 не з'явився вчасно на службу до військової частини НОМЕР_1 , яка розташовувалась за адресою: АДРЕСА_2 (більш точна адреса не зазначається у зв'язку з веденням в України правового режиму воєнного стану) та перебуває поза її межами по теперішній час, проводячи час на власний розсуд не пов'язуючи його з обов'язками військової служби..
Досудовим розслідуванням у вказаному кримінальному провадженні було встановлено достатність доказів для підозри ОСОБА_5 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, що відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 276 КПК України, є підставою для повідомлення особі про підозру.
19.04.2025 року ОСОБА_5 було вручено повідомлення про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень, відповідно до ст. ст. 278, 111, глави 11 КПК України, оскільки ОСОБА_5 за місцем свого проживання не перебував та переховувася від органу досудового розслідування.
Також, слідчий вказує про те, що ОСОБА_5 , не зробивши належних для себе висновків, будучи військовослужбовцем за контрактом, та проходячи військову службу на посаді стрільця-помічника гранатометника 3 відділення охорони 1 взводу охорони 3 роти охорони військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат», в порушення вимог ст. 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст. ст. 9, 11, 12, 14, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. ст. 1 - 4 Дисциплінарного Статуту Збройних Сил України, перебуваючи поза межами військової частини НОМЕР_1 з 04.05.2024 року, проводячи час на власний розсуд не пов'язуючи його з обов'язками військової служби, постійно мешкаючи в Україні та достовірно знаючи про дію в Україні воєнного стану, повторно вчинив каране протиправне діяння за наступних обставин.
Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» від 23.12.1993, до правоохоронних органів належать органи прокуратури, Національної поліції, служби безпеки, Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, Національне антикорупційне бюро України, органи охорони державного кордону, Бюро економічної безпеки України, органи і установи виконання покарань, слідчі ізолятори, органи державного фінансового контролю, рибоохорони, державної лісової охорони, інші органи, які здійснюють правозастосовні або правоохоронні функції.
Досудовим розслідуванням встановлено, що відповідно до графіку чергування сектору протидії домашньому насильству відділу превенції Одеського районного управління поліції №1 ГУНП в Одеській області на добове чергування з 07:00 години 14.04.2025 року до 07:00 15.04.2025 року по Київському району міста Одеси заступив автопатруль «Поліна-100» у складі інспектора, старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 , старшого інспектора капітана поліції ОСОБА_7 , на службовому транспортному засобі «Рено Сандеро», номерний знак НОМЕР_3 .
Відповідно до інформації з журналу №381 обліку перевірки рівня знань під час проведення цільового інструктажу, журналу №385 реєстрації інструктажів з питань дотримання заходів безпеки при поводженні зі зброєю ОРУП №1 ГУНП в Одеській області, перед заступанням на добове чергування 14.04.2025 року старшому лейтенанту поліції ОСОБА_6 , та капітану поліції ОСОБА_7 , було проведено цільовий інструктаж особистої безпеки та інструктаж із заходів безпеки при поводженні зі зброєю згідно з вимогами Інструкції із заходів безпеки при поводжені зі зброєю, затвердженої наказом МВС від 01 лютого 2016 року №70.
Відповідно до інформації з журналу №172 обліку видачі, повернення та передачі портативних логістичних пристроїв (Планшетів), журналу №504 обліку видачі, повернення портативного відео реєстратора та карт пам'яті, копіювання цифрової інформації, книги №573 видачі і приймання озброєння, книги нарядів №508 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області старший лейтенант поліції ОСОБА_6 , капітан поліції ОСОБА_7 , отримали табельну вогнепальну зброю, набої до неї, спеціальні засоби, бодікамеру та планшет.
Так, 15.04.2025 року близько 04 години 40 хвилин, більш точний час досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_5 , перебував за адресою: АДРЕСА_3 , де він мешкав разом зі своєю родиною та куди на виклик за фактом нанесення тілесних ушкоджень, у складі автопатруля «Поліна-100» прибули працівники сектору протидії домашньому насильству відділу превенції Одеського районного управління поліції №1 Головного управління Національної поліції в Одеській області - інспектор, старший лейтенант поліції ОСОБА_6 та старший інспектор, капітан поліції ОСОБА_7 . В ході відпрацювання виклику за фактом нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , повідомив працівникам поліції, що тілесні ушкодження йому наніс його син - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який окрім цього числиться як особа, яка самовільно залишила військову частину.
Інспектори сектору протидії домашньому насильству відділу превенції Одеського районного управління поліції №1 ГУНП в Одеській області, виконуючи свої функціональні обов'язки, у зв'язку з виниклою ситуацією відповідно до ч. 2 ст. 32 Закону України «Про Національну поліцію» попросили ОСОБА_5 пред'явити його військово-обліковий документ для перевірки.
Після здійснення працівниками поліції перевірки вищевказаної особи за Інформаційним порталом Національної поліції України «Цунамі», було встановлено, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дійсно перебуває в розшуку за ІНФОРМАЦІЯ_6 , як особа, яка самовільно залишила військову частину. Почувши це, на законну вимогу інспектора ОСОБА_6 залишитися до з'ясування всіх обставин на місці, ОСОБА_5 почав тікати, у зв'язку з чим старший лейтенант поліції ОСОБА_6 , намагаючись зупинити останнього взяла його за ліву руку своєю правою рукою, а ОСОБА_5 , вибив своєю лівою рукою руку ОСОБА_6 , якою вона його тримала, штовхнувши її руку, внаслідок чого вона впала на свої обидва коліна на бетонні сходи, вперед обличчям, при падінні встигши схопити ОСОБА_5 за верхній одяг, однак, останній не зупинився та приблизно 1-1,5 м протягнув ОСОБА_6 за собою, вниз по бетонним сходам. Після чого, ОСОБА_5 вирвався та вибіг на вулицю, а старший інспектор ОСОБА_7 прослідував за ним та почав його наздоганяти та затримувати, застосувавши фізичну силу до нього. ОСОБА_5 намагався вирватися від ОСОБА_7 , смикався та просив його відпустити, штовхався, хапав ОСОБА_7 за однострій, а ОСОБА_6 було застосовано спеціальний засіб - сльозогінний газ дратівливої дії «Кобра-1-СS» відносно правопорушника. Спробувавши завадити адміністративному затриманню, на вулицю вибігли матір та дружина ОСОБА_5 - ОСОБА_10 , ОСОБА_11 . В момент, коли ОСОБА_7 , намагався надіти кайданки та затримати ОСОБА_5 , матір ОСОБА_5 - ОСОБА_11 та його дружина - ОСОБА_10 , схопили за руки ОСОБА_7 , намагаючись їх розтиснути та допомогти втекти ОСОБА_5 , дряпали поліцейського за зовнішні частини долонь. ОСОБА_6 , намагаючись припинити протиправні дії, попередила всіх присутніх осіб, що вони чинять опір працівникам поліції за що будуть притягнуті до відповідальності та повторно застосувала спеціальний засіб - сльозогінний газ дратівливої дії «Кобра-1-СS». ОСОБА_5 , вдалося вирватися від ОСОБА_7 , якого продовжували тримати за руки мама та дружина ОСОБА_5 , щоб останній не зміг його наздогнати. Коли ОСОБА_5 тікав, його продовжувала наздоганяти ОСОБА_6 , яка схопила останньогоза одяг, однак він, продовжуючи свої протиправні дії, двічі вдарив ОСОБА_6 долонями по голові, після чого був зупинений фельдшером швидкої медичної допомоги - ОСОБА_12 , який в цей час приїхав на виклик. ОСОБА_12 тримав ОСОБА_5 до тих пір доки до нього з ОСОБА_6 не підбіг ОСОБА_7 , після чого відпустив ОСОБА_5 та останньому вдалося втекти з місця події.
За викладених обставин, 24.04.2025 року ОСОБА_5 було вручено повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри та про нову підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 342 КК України, у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень, відповідно до ст.ст. 278, 111, глави 11 КПК України, оскільки ОСОБА_5 за місцем свого проживання не перебуває та переховується від органу досудового розслідування.
Оскільки на теперішній підозрюваний ОСОБА_5 від досудового слідства ухиляється, встановити його місцезнаходження не видалося за можливе, що свідчить про те, що останній переховується від органу досудового розслідування, слідчий за погодженням з прокурором звертається до слідчого судді з вказаним клопотанням про надання дозволу на його затримання.
В судове засідання призначене на 07.05.2025 викликався підозрюваний, шляхом направлення смс повідомлення, яке не доставлено, у звязку з тим, що абонент номеру телефону тимчасово недоступний.
В судовому засіданні прокурор підтримала вимоги поданого клопотання у повному обсязі та просила клопотання задовольнити.
Заслухавши думку прокурора, дослідивши наявні у слідчого судді матеріали, слідчий суддя приходить до наступного переконання.
Згідно ч. 1 ст. 188 КПК України, прокурор, слідчий за погодженням з прокурором має право звернутися із клопотанням про дозвіл на затримання підозрюваного, обвинуваченого з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Як вбачається з клопотання та наданих в його обґрунтування матеріалів, 19.04.2025 року ОСОБА_5 було вручено повідомлення про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень, відповідно до ст. ст. 278, 111, глави 11 КПК України, оскільки ОСОБА_5 за місцем свого проживання не перебував та переховувався від органу досудового розслідування.
24.04.2025 року ОСОБА_5 було вручено повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри та про нову підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 342 КК України, у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень, відповідно до ст.ст. 278, 111, глави 11 КПК України, оскільки ОСОБА_5 за місцем свого проживання не перебуває та переховується від органу досудового розслідування.
У справі «Мироненко і Мартенко проти України» від 10.12.2009 року ЄСПЛ зазначив, що компетентний суд повинен перевірити не лише дотримання процесуальних вимог національного законодавства, а й обґрунтованість підозри, на підставі якої буде здійснено затримання, та законність мети цього затримання й подальшого тримання під вартою.
Згідно п. 32 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фокс, Кембелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 року, термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
До того ж, за відсутності обґрунтованої підозри особа не може бути за жодних обставин затримана або взята під варту з метою примушення її зізнатися у злочині, свідчити проти інших осіб або з метою отримання від неї фактів чи інформації, які можуть служити підставою для обґрунтованої підозри (рішення у справі «Чеботарі проти Молдови» (Cebotari v. Moldova), N 35615/06, п.48, від 13 листопада 2007 року).
Обґрунтованість підозри, пред'явленої ОСОБА_5 підтверджується зібраними в кримінальному провадженні матеріалами, долученими до клопотання.
Слідчий суддя суд вважає, що надані стороною обвинувачення матеріали, які долучені до клопотання, на даній стадії досудового розслідування повністю доводять обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 342 ч. 5 ст. 407 КК України.
Слідчий за погодженням з прокурором звернувся до слідчого судді із клопотанням про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Разом з клопотанням про застосування запобіжного заходу надійшло клопотання про надання дозволу на затримання підозрюваного ОСОБА_5 .
Як вбачається з матеріалів клопотання підозрюваний ОСОБА_5 за місцем проживання не перебуває та систематично ухиляється від викликів слідчого.
Слідчим у кримінальному провадженні здійснювались відповідні заходи реагування, направлені на фактичне місце встановлення та розшук підозрюваного ОСОБА_5 , а саме: надано доручення в порядку ст. 40 КПК України оперативному підрозділу щодо фактичного встановлення місця перебування підозрюваного ОСОБА_5 та отримано результати виконання доручення щодо не встановлення фактичного встановлення місця перебування підозрюваного ОСОБА_5 ; перевірено за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи «ІПНП» на наявність можливих місць мешкання ОСОБА_5 , проте їх не виявлено; перевірено за допомогою центральної підсистеми «Аркан» на наявність факту офіційного перетину державного кордону України ОСОБА_5 , проте останній кордон офіційно не перетинав.
Вказані заходи виявилися безрезультатними, місцезнаходження підозрюваного ОСОБА_5 встановити не видалося за можливе, у зв'язку із чим постановою слідчого від 05.05.2025 року підозрюваного ОСОБА_5 було оголошено в розшук.
Прокурор зазначає, що на даний час встановити місцезнаходження підозрюваного ОСОБА_5 не видалося за можливе.
За таких обставин, з огляду на характер інкримінованих підозрюваному ОСОБА_5 дій, а також те, що місцезнаходження його невідоме органу досудового розслідування, у зв'язку із чим його оголошено у розшук, на думку слідчого судді викладене свідчить про те, що наразі підозрюваний переховується від органу досудового розслідування та суду.
Крім того, враховуючи тяжкість покарання, яке загрожує ОСОБА_5 у випадку його подальшого визнання винним у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень у встановленому законом порядку судом, з огляду на обставини їх можливого вчинення, як вони викладені у клопотанні та їх специфіку, слідчий суддя приходить до переконання, що ризики у вигляді можливого подальшого переховування підозрюваного ОСОБА_5 від органу досудового розслідування та суду, а також перешкоджання кримінальному провадженню в рамках даного кримінального провадження наявні.
За таких обставин, враховуючи викладене, слідчий суддя приходить до переконання, що подане клопотання про надання дозволу на затримання підозрюваного ОСОБА_5 підлягає задоволенню з встановленням відповідного строку дії ухвали.
Керуючись ст. ст. 183, 188, 189, 190, 309 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання старшого слідчого СВ ОРУП № 1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_4 , погоджене прокурором Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 - задовольнити.
Надати дозвіл на затримання з метою приводу ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 342, ч. 5 ст. 407 КК України, для участі його в розгляді клопотання про застосування відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження № 62024150020002349 від 20.11.2024 року.
Ухвала про дозвіл на затримання втрачає свою дію 26.06.2025 року, або після приводу підозрюваного до суду для участі в розгляді клопотання про застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу, добровільного з'явлення підозрюваного до слідчого судді, або відкликання ухвали прокурором.
Затримана на підставі ухвали слідчого судді, суду особа не пізніше тридцяти шести годин з моменту затримання повинна бути звільнена або доставлена до слідчого судді, який постановив ухвалу про дозвіл на затримання з метою приводу.
Ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1