Справа № 947/14582/25
Провадження № 1-кс/947/6201/25
02.05.2025 року м. Одеса
Слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 погоджене з прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження № 12025160000000275 від 19.03.2025 року відносно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Бондурівка Чечельницького району Вінницької області Одеської області, з вищою освітою, одруженого, неповнолітних дітей не має, обіймає виборчу посаду Слобідського селищного голови Подільського району Одеської області, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
якому повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.368 КК України,
І. Суть клопотання
02 травня 2025 року до Київського районного суду м. Одеса надійшло зазначене клопотання, у якому слідчий просив застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави у розмірі 660 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, а саме 1 998 480 гривень.
Клопотання обґрунтоване тим, що слідчими слідчого управління Головного управління Національної поліції в Одеській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025160000000275 від 19.03.2025 за підозрою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 Кримінального кодексу України.
Спеціалізованою екологічною прокуратурою (на правах відділу) Одеської обласної прокуратури здійснюється нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням у вказаному кримінальному провадженні
На переконання слідчого, у теперішній час існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які виправдовують обрання підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а саме:
- переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
- знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
- незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних, експертів у цьому ж кримінальному провадженні;
- перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
На думку слідчого застосування більш м'яких запобіжних заходів не забезпечить виконання ОСОБА_4 процесуальних обов'язків.
ІІ. Позиція учасників судового засідання
2.1. Прокурор підтримав клопотання з наведених у ньому мотивів.
2.2. Захисник підозрюваного ОСОБА_4 адвокат ОСОБА_7 подав письмові заперечення проти задоволення клопотання та послався на завищену кваліфікацію підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення та відсутність активних дій підозрюваного для отримання неправомірної вигоди. Звернув увагу на непомірний розмір запропонованої прокурором застави, адже ймовірна сума неправомірної вигоди складає 2500 доларів США. Крім того, у підозрюваного вилучені під час обшуку готівкові кошти, він має невеликі доходи та повинен утримувати власну сім'ю. Має хвороби та проходить лікування. У зв'язку з цим просив відмовити у задоволенні клопотання.
2.3. Підозрюваний ОСОБА_4 підтримав позицію свого захисника.
ІІІ. Мотиви слідчого судді
3.1. Дослідивши клопотання, надані сторонами матеріали, заслухавши думку учасників, висловлену у судовому засіданні, слідчий суддя дійшла таких висновків.
3.2. Норми кримінального процесуального закону, якими керується слідчий суддя
Відповідно до ст. 131 КПК України, з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи його забезпечення, до яких віднесені, зокрема і запобіжні заходи.
Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
3.3. Оцінка обґрунтованості підозри
Зміст повідомлення про підозру
01.05.2025 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбачених ч.3 ст.368 КК України.
Згідно з повідомленням про підозру кримінальні правопорушення були вчинені за таких обставин.
В ході досудового розслідування встановлено, що 26.11.2020 ОСОБА_4 обрано Слобідським селищним головою. Відповідно до рішення Слобідської селищної ради Кодимського району Одеської області № 2-VIII від 18.11.2020 ОСОБА_4 приступив до виконання повноважень Слобідської сільської ради Кодимського району Одеської області (наразі Подільського району Одеської області (далі у тексті - селищний голова).
Згідно ч. 1 ст. 12 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні, п. 8 ч. 4 ст. 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ст. 22 Закону України «Про запобігання корупції», селищний голова є: головною посадовою особою територіальної громади відповідного села (добровільного об'єднання в одну територіальну громаду жителів кількох сіл), скликає сесії ради, вносить пропозиції та формує порядок денний сесій ради і головує на пленарних засіданнях ради.
Враховуючи встановлені ч. 4 ст. 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» повноваження сільського голови, ОСОБА_8 є службовою особою в розумінні ч. 3 ст. 18 Кримінального кодексу України, оскільки є представником місцевого самоврядування та обіймає посаду в органі місцевого самоврядування, яка пов'язана з використанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій.
При цьому, на ОСОБА_4 поширюються заборони, встановлені ст. 22 Закону України «Про запобігання корупції», зокрема їй заборонено використовувати свої службові повноваження або своє становище та пов'язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб, у тому числі використовувати будь-яке державне чи комунальне майно або кошти в приватних інтересах.
Наприкінці січня 2025 року представник ТОВ «БЕСТ ФЬЮЕЛ» ОСОБА_9 прибув до приміщення Слобідської селищної ради Подільського району Одеської області з метою отримання в користування земельної ділянки для розміщення автомобільної газової заправної станції.
Селищна рада розташована за адресою: Одеська область, Подільський район, селище Слобідка, вул. Незалежності 2.
У приміщенні селищної ради ОСОБА_9 познайомився із селищним головою ОСОБА_4 та передав йому звернення ТОВ «БЕСТ ФЬЮЕЛ» про надання дозволу на розміщення тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності.
ОСОБА_4 повідомив йому, що такі рішення приймає виконавчий комітет Слобідської селищної ради, які він підписує як голова.
Виконавчий комітет Слобідської селищної ради Подільського району Одеської області 24.01.2025 прийняв рішення «Про надання дозволу на розміщення тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності (розміщення автомобільної газової заправної станції)» № 04, яким надано дозвіл ТОВ «БЕСТ ФЬЮЕЛ» на виготовлення та погодження паспорту прив'язки тимчасової споруди на земельній ділянці в межах селища Слобідка.
ОСОБА_9 , на виконання домовленостей із ОСОБА_4 , 10.03.2025 прибув до селищної ради. В салоні автомобіля марки «TOYOTA RAV4» д/н НОМЕР_1 , припаркованого біля селищної ради, ОСОБА_4 одержав від ОСОБА_9 проєкт паспорту прив'язки та обговорив порядок його подальшого погодження.
Також, під час зустрічі ОСОБА_4 повідомив ОСОБА_9 , що позитивне рішення виконавчого комітету може бути прийнято виключно за умови надання йому неправомірної вигоди у розмірі 2500 доларів США.
ОСОБА_9 , вимушено погодився на протиправну вимогу ОСОБА_4 , оскільки розумів, що іншим чином отримати дозвіл на розміщення об'єкту для здійснення підприємницької діяльності може не отримати.
Через допущену технічну помилку в кадастровому номері земельної ділянки у рішенні Виконавчого комітет Слобідської селищної ради Подільського району Одеської області від 24.01.2025 № 04, ОСОБА_4 видав нове рішення за тими ж реквізитами.
ОСОБА_9 , на виконання домовленостей із ОСОБА_4 , 02.04.2025 об 11 год 00 хв повторно прибув до селищної ради та в салоні того ж автомобіля, припаркованого біля селищної ради, передав йому новий примірник паспорту прив'язки та частину обумовленої неправомірної вигоди у розмірі 1000 дол. США, що станом на вказану дату складало 41320 гривень.
У подальшому, ОСОБА_9 30.04.2025 об 11 год 00 хв прибув до селищної ради, де в салоні того ж автомобіля, припаркованого біля селищної ради, передав ОСОБА_4 другу частину неправомірної вигоди у розмірі 1500 доларів США, що станом на вказану дату складало 62280 гривень.
Після отримання неправомірної вигоди, ОСОБА_4 передав ОСОБА_9 рішення Виконавчого комітету Слобідської селищної ради Подільського району Одеської області «Про погодження паспорта прив'язки тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності (розміщення автомобільної газової заправної станції)» від 18.04.2025 № 32, другий примірник паспорту прив'язки тимчасової споруди від 18.04.2025, реєстраційний № 02-071/2025.
Селищний голова ОСОБА_4 діяв умисно із корисливим мотивом, зокрема: усвідомлював суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачав їх суспільно небезпечні наслідки і бажав їх настання.
У вказаний спосіб ОСОБА_4 одержав від ОСОБА_9 неправомірну вигоду в сумі 2500 доларів США, що складає 103600 грн, за прийняття рішення про погодження паспорту прив'язки тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності ТОВ «БЕСТ ФЬЮЕЛ».
Щодо обґрунтованості підозри
Оцінюючи обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінальних правопорушень за наведених у повідомленні про підозру обставин, слідчий суддя керується стандартом доказування «обґрунтована підозра». Цей стандарт є менш суворим у порівнянні зі стандартом доказування «поза розумним сумнівом», який застосовується під час розгляду висунутого особі обвинувачення по суті, та не передбачає оцінку доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні злочину.
Як зазначав Європейський Суд з прав людини у рішеннях «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України» під обґрунтованою підозрою Європейський суд розуміє існуючі факти або інформацію, яка може переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити кримінальне правопорушення. Отже, факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення особі, але вони мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування та застосування заходів забезпечення кримінального провадження.
На підставі оцінки сукупності отриманих фактів та обставин суд лише визначає, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї запобіжного заходу.
Обґрунтованість повідомленої ОСОБА_4 підозри підтверджується наданими слідчим матеріалами, зокрема:
-протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення, з якої вбачається, що селищний голова Слобідської селищної ради вимагає неправомірну вигоду для себе за рішення про погодження паспорту прив'язки тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності ТОВ «БЕСТ ФЬЮЕЛ» ;
- протоколами допиту свідка ОСОБА_9 , який повідомив, про обставини вимагання від нього грошових коштів у сумі 2500 доларів США селищним головою Слобідської селищної ради Подільського району Одеської області ОСОБА_4 , за вимагання неправомірної вигоди для себе за рішення про погодження паспорту прив'язки тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності ТОВ «БЕСТ ФЬЮЕЛ», (розміщення автомобільної газової заправної станції з можливістю подальшої їх передачі у користування;
-протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в ході якого у останнього вилучено предмет злочину - грошові кошти в сумі 1500 доларів США;
-протоколом обшуку від 30.04.2025, за місцем мешкання ОСОБА_4 , за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого вилучено предмет злочину - грошові кошти в розмір 800 доларів США;
-протоколом ідентифікації (огляду) та вручення грошових коштів, від 02.04.2025, у сумі 1000 доларів США;
-протоколом ідентифікації (огляду) та вручення грошових коштів, від 30.04.2025, у сумі 1500 доларів США;
-протоколом НСРД, відповідно до яких підтверджується особиста зустріч між ОСОБА_9 , та ОСОБА_4 , а також висловлення останнім незаконних вимог;
-протоколом обшуку від 30.04.2025 у житлі ОСОБА_4 , яким підтверджується відшукання та вилучення грошових коштів в розмірі 800 дол США, які передано в якості першої частини неправомірної вигоди;
-рішенням Слобідської селищної ради Кодимського району Одеської області № 2-VIII від 26.11.2020, відповідно до якого ОСОБА_4 приступив до виконання повноважень Слобідської сільської ради Кодимського району Одеської області;
-присягою посадової особи місцевого самоврядування від 26.11.2020
-публікаціями у ЗМІ Інтернет-видання «Думська», які підтверджують наявність соціального резонансу.
-деклараціями про доходи, з яких вбачається, що ОСОБА_4 має у власності земельні ділянки загальною вартістю 587 466,08 грн.
-іншими доказами у своїй сукупності.
Відомості, які містяться у наведених матеріалах, узгоджуються з обставинами, зазначеними у повідомленні про підозру, підтверджують їх та у своїй сукупності дають вагомі підстави для висновку про обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч.3ст.368 КК України.
Слід наголосити, що стандарт доказування «обґрунтована підозра» обмежує міру, до якої слідчий суддя може оцінювати обставини, відомості про які надані сторонами. В межах оцінки питань, обумовлених розглядом клопотання, слідчий суддя не констатує та не має права констатувати винуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення.
3.4. Щодо наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Клішин проти України» наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.
Обґрунтовуючи клопотання, слідчий послався на існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, отже слідчий суддя має оцінити їх наявність, зокрема ризиків:
- переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
- знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
- незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних, експертів у цьому ж кримінальному провадженні;
- перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
3.5. Щодо ризику переховуватись від органів досудового розслідування та суду
Слідчий суддя вважає обґрунтованими доводи прокурора про те, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, які згідно класифікації, передбаченої ст. 12 КК України, належать до тяжких ч.3 ст.368 КК України.
На переконання слідчого судді, очікування можливого суворого покарання саме по собі може бути реальним мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини, який зазначав, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування (п. 80 рішення у справі «Ілійков проти Болгарії»).
Разом з тим, сама лише тяжкість кримінального правопорушення та суворість можливого покарання без врахування інших факторів не є достатньою підставою для висновку про наявність такого ризику.
Слідчий суддя погоджується з доводами слідчого про те, що з огляду на військову агресію проти України в уповноважених органів ускладнене здійснення належного контролю за перетином особами державного кордону України. Зазначена обставина свідчить про можливість його перетину, у тому числі поза офіційними пунктами пропуску. А тому існуючі законодавчі обмеження для виїзду громадян України за кордон, на що звертала увагу сторона захисту, не виключають такої можливості.
Слідчий суддя звертає, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого корупційного злочину та у разі визнання його винним за ч.3 ст.368 КК України до нього неможливе буде застосування звільнення від реального відбування покарання у вигляді позбавлення волі.
Наявність міцних соціальних зв'язків суттєво не знижують встановлений ризик.
Наведені обставини у своїй сукупності свідчать про те, що ОСОБА_4 усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання, не маючи стримуючих факторів у вигляді міцних соціальних зв'язків та маючи значні матеріальні ресурси для тривалого перебування за кордоном, чому буде надано оцінку далі, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності.
Викладене переконує слідчого суддю в обґрунтованості доводів слідчого щодо наявності цього ризику.
3.6. Щодо ризику незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних, експертів у кримінальному провадженні
Під час оцінки цього ризику слідчий суддя виходить з того, що:
- по-перше, показання свідків, як тих, що вже допитані в ході досудового розслідування, так і тих, які можуть бути допитані у подальшому, є процесуальними джерелами доказів (ч. 2 ст. 84 КПК України) та можуть мати важливе значення в контексті предмету доказування у цьому кримінальному провадженні;
- по-друге, встановлена кримінальним процесуальним законом процедура отримання показань свідків передбачає безпосереднє сприйняття їх судом у судовому засіданні (ст. 23, 224 КПК України). Отже, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Підозрюваному особисто відомий заявник, покази якого є надважливими та наразі не зафіксовані під час судового розгляду.
Наведені обставини свідчать про обґрунтованість доводів прокурора в частині наявності ризику незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні з метою підбурення їх до зміни наданих раніше показань у кримінальному провадженні, надання неправдивих показань чи відмови від дачі показань на користь підозрюваної.
3.7. Знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
Зазначений ризик обґрунтовується тим, що характер інкримінованих підозрюваній злочинів має корисливу спрямованість та вчинені з використанням службового становища, оскільки є підстави вважати, що ОСОБА_4 , може вдатись до спроб знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення та вказують на його причетність до скоєння даного кримінального правопорушення, у тому числі технічну документацію по земельній ділянці за кадастровим номером 5122555500:02:001:0309.
Зазначене також обумовлено його посадою від якої він не є відстороненим.
3.8. Перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
ОСОБА_4 , є селищним головою Слобідської селищної ради Подільського району Одеської області та, ймовірно, обізнаний з тактикою та методикою розслідування кримінальних правопорушень, може вжити заходів щодо перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, оскільки, зважаючи на численні особисті, ділові та інші зв'язки з представниками правоохоронних органів, суб'єктами, уповноваженими на виконання функцій держави та місцевого самоврядування, у підозрюваної наявні відповідні можливості, які вона зможе використати для того, щоб уникнути кримінальної відповідальності та перешкоджати кримінальному провадженню будь-яким іншим чином - шляхом підкупу, погроз, тиску на учасників кримінального провадження, створення інших умов та обставин з метою уникнення кримінальної відповідальності.
3.9. Щодо наявності підстав для застосування запобіжного заходу
З урахуванням обґрунтованої підозри та встановлених ризиків кримінального провадження, на цьому етапі кримінального провадження застосування запобіжного заходу є об'єктивно необхідним з метою досягнення дієвості відповідного кримінального провадження і забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваної.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.
Також ч. 2 ст. 183 КПК України визначає виключний перелік осіб, до яких може бути застосований цей запобіжний захід. ОСОБА_4 належить до цього переліку як особа, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років (п. 4 ч. 2 цієї статті).
Більш м'якими запобіжними заходами, у порівнянні з триманням під вартою, є: домашній арешт, застава, особиста порука, особисте зобов'язання. Втім, на переконання слідчого судді, жоден з цих запобіжних заходів не здатний запобігти встановленим ризикам.
Окрім обґрунтованості підозри та встановлених ризиків, слідчий суддя враховує також інші обставини, передбачені ч. 1 ст. 178 КПК України, зокрема, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваною кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує їй у разі визнання винуватою у кримінальному правопорушенні, вік та стан здоров'я підозрюваної, майновий стан, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються ці обставини.
Оцінивши наведені обставини у сукупності, слідчий суддя дійшла висновку, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є пропорційним для запобігання ризикам, наведеним у клопотанні слідчого, а застосування підозрюваному іншого більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, не забезпечить досягнення мети запобіжного заходу та належне виконання підозрюваною процесуальних обов'язків.
Слідчий суддя вважає обґрунтованими доводи слідчого щодо необхідності застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, визначеній ч. 1 ст. 197 КПК України для цього запобіжного заходу. Необхідність визначення саме такого строку обумовлена тим, що досудове розслідування у кримінальному провадженні не завершене, а підстави вважати, що наведені ризики можуть зникнути чи зменшитися раніше цього строку, відсутні. Водночас, строк дії запобіжного заходу не може перевищувати строк досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні.
3.10. Щодо визначення розміру застави
Слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України (ч. 3 ст. 183 КПК України).
Розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та встановлених ризиків, передбачених статтею 177 КПК України. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього (ч. 4 ст. 182 КПК України).
Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні особливо тяжкого злочину, визначається у межах від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У виключних випадках, якщо слідчий суддя встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно (ч. 5 ст. 182 КПК України).
У рішенні «Мангурас проти Іспанії» (п. 78, 820) ЄСПЛ зазначив, що гарантії, передбачені п. 3 ст. 5 Конвенції, покликані забезпечити не компенсацію втрат, а, зокрема, прибуття обвинуваченого на судове засідання. Таким чином, сума (застави) повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами, які мають забезпечити його безпеку, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості), при якому перспектива втрати застави, у випадку відсутності на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні. При цьому має бути врахована наявність грошових засобів у обвинуваченого.
Отже, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати стримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов'язки.
Слідчий просив визначити заставу у розмірі 1 998 480 грн.
Враховуючи встановлені ризики, слідчий суддя дійшов висновку, що застава у визначених законом межах, з урахуванням усіх обставин справи, не здатна забезпечити виконання ОСОБА_4 покладених на нього обов'язків.
На переконання слідчого судді, підозрюваному ОСОБА_4 має бути визначена застава у розмірі, який перевищує граничний розмір застави, встановлений законом, втім, який не порушуватиме принцип пропорційності.
Слідчий суддя враховує надані слідчим відомості про матеріальний стан підозрюваного, а саме наявністю у власності, користуванні та розпорядженні нерухомого та рухомого майна, а саме наявністю у власності нерухомого та рухомого майна, а саме: житлового будинку загальною площе 215 кв.м. що за адресою: АДРЕСА_1 ; чотири земельні ділянки розміром 36341м2, 617 м2, 31843 м2 та 1243 м2, вартістю більше 587 466 грн, які належать на праві власності ОСОБА_4 .
Додатково встановлено, що відповідно до інформації розміщеної у щорічній декларації НАЗК за 2024 рік підозрюваний ОСОБА_4 задекларував дохід на суму 640 тис гривень, з них заробітна плата за основним місцем роботи, дохід під надання майна в оренду, пенсія, благодійна допомога.
Враховуючи наведені відомості про майновий стан підозрюваного та його родини, а також високий ступінь встановлених процесуальних ризиків,, на переконання слідчого судді, застава в сумі 500 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осібне становитиме надмірного тягаря для ОСОБА_4 та не є непомірним для нього. Зазначений розмір застави є значним та цілком здатним забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та виконання покладених на нього процесуальних обов'язків, а ризик її втрати буде фактором, який стримуватиме підозрювану від реалізації наявних ризиків.
3.11. Щодо покладення на підозрюваного обов'язків
У разі внесення застави, з метою мінімізації ризиків, встановлених у судовому засіданні, а також запобігання позапроцесуальній поведінці підозрюваного, наявні підстави для покладення на ОСОБА_4 обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України та необхідність покладення яких була доведена стороною обвинувачення, а саме: прибувати до слідчого у кримінальному провадженні із встановленою періодичністю; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований та проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування із свідками та іншими підозрюваними у даному кримінальному провадженні; здати на зберігання до ГУ ДМС в Одеській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Зазначені обов'язки релевантні встановленим ризикам та здатні їм запобігти у випадку внесення застави.
За таких обставин клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з врахуванням зменшення розміру застави підлягає частковому задоволенню.
На підставі встановленого, керуючись ст.ст.176-178, 182-184, 193, 194, 196 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 погоджене з прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 - задовольнити частково.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 27 червня 2025 року включно.
Визначити розмір застави - 500 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у сумі 1 514 000 (один мільйон п'ятсот чотирнадцять тисяч) гривень, за умови внесення якої на призначений для цього депозитний рахунок територіального управління Державної судової адміністрації України в Одеської області, ОСОБА_4 , слід негайно звільнити з - під варти.
Роз'яснити підозрюваному, що він або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу на розрахунковий рахунок №UA418201720355249001000005435, код отримувача (ЄДРПОУ) - 26302945, банк отримувача - ДКСУ м.Київ, отримувач - Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Одеській області.
У разі внесення вказаної застави покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , на строк до 27 червня 2025 року включно наступні обов'язки: прибувати до слідчого у кримінальному провадженні із встановленою періодичністю; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований та проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування із свідками та іншими підозрюваними у даному кримінальному провадженні; здати на зберігання до ГУ ДМС в Одеській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_4 , що відповідно до ч.8, ч.10, ч.11 ст.182 КПК України, у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч.7 ст.194 КПК України. Застава внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Подання апеляційної скарги зупиняє набрання ухвалою законної сили, але не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя ОСОБА_1