Єдиний унікальний № 501/1136/25
Провадження № 3/501/430/25
07 травня 2025 року м. Чорноморськ
Чорноморський міський суд Одеської області, суддя Тюмін Ю.О.
Особа, стосовно якої розглядається справа:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянка України, пенсіонерка, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Обставини, установлені під час розгляду справи:
ОСОБА_1 13.03.2025 року о 12 годині у АДРЕСА_1 вчинила домашнє насильство відносно неповнолітнього онука, ОСОБА_2 , 2013 р.н., та невістки ОСОБА_3 економічного та психологічного характеру, а саме не впускала до квартири, намагалася змінити замки, провокувала конфлікт, через що спричинила шкоду психічному здоров'ю потерпілих, за що відповідальність передбачена, ч.1, 2 ст. 173-2 КУпАП.
Нормативний акт, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення
Кодекс України про адміністративні правопорушення.
«Стаття 173-2. Вчинення домашнього насильства
Ч. 1 Вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, -
тягне за собою накладення штрафу від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від тридцяти до сорока годин, або адміністративний арешт на строк до десяти діб.
Ч. 2 Діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи, -
тягне за собою накладення штрафу від тридцяти до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до п'ятдесяти годин, або адміністративний арешт на строк від двох до десяти діб.»
Мотиви суду:
Притягувана в судовому засіданні вину не визнала, пояснила, що напередодні, 21.02.2025 року невістка її побила, була в лікарні, між ними склалися тривалі неприязні стосунки. Вона вставляла інший замок на двері, поки невістки та онука не було вдома, коли вони прийшли, то зайшли в квартиру і почали сваритись, викликали поліцію, вона не перешкоджала їм зайти до квартири.
Потерпіла в судове засідання не з'явилась, надіслала на адресу суду клопотання про долучення доказів з письмовими поясненнями, відповідно до яких, вона та її малолітній син проживають за місцем реєстрації сина, тобто за адресою: АДРЕСА_1 разом з притягуваною. 13.03.2025 року в той час, коли вона з сином перебували у лікаря, притягувана здійснила заміну вхідного замка до дверей, в наслідок чого вони не змогли потрапити до місця проживання. Викликали поліцію, а притягувана в присутності працівників поліції спровокувала конфлікт.
Відповідно до відеозапису, наданого потерпілою, притягувана ОСОБА_1 , стверджує, що потерпілі не мають права знаходитись за місцем її мешкання, не вважає їх своїми родичами, змінила замки бо так захотіла, з метою обмежити доступ до квартири; кричить, вживає нецензурну лайку; ображає нецензурною лайкою потерпілу, стверджує що малолітній потерпілий не повинен жити з нею в квартирі;
Вина ОСОБА_1 підтверджується протоколами про адміністративне правопорушення, рапортами, заявами, письмовими поясненнями, копією свідоцтва про народження, відеозаписом.
Згідно п. 3, 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Економічне насильство - форма домашнього насильства, що включає умисне позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна, коштів чи документів або можливості користуватися ними, залишення без догляду чи піклування, перешкоджання в отриманні необхідних послуг з лікування чи реабілітації, заборону працювати, примушування до праці, заборону навчатися та інші правопорушення економічного характеру.
Дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання поширюється на осіб, які які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у шлюбі між собою, їхні батьки та діти; дід (баба) та онук (онука); також на інших родичів, інших осіб, які пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки, за умови спільного проживання, (п. 5, 8 ч. 2, ч. 3 ст. 3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству»)
При накладенні адміністративного стягнення суд враховує характер вчиненого порушення, особу правопорушниці, ступінь її вини.
При вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо (ч. 1 ст. 36 КУпАП).
Ч. 2 ст. 36 КУпАП передбачає, що якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.
Суд дійшов висновку про накладення адміністративного стягнення у виді штрафу.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, ст. 4 Закону України «Про судовий збір», особою, на яку накладено адміністративне стягнення, сплачується судовий збір.
Керуючись ст. ст. 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
постановив:
Накласти на ОСОБА_1 за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1, 2 ст. 173-2 КУпАП адміністративне стягнення:
- за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 грн.;
- за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510 грн..
Остаточне стягнення на підставі ч. 2 ст. 36 КУпАП визначити в межах санкції ч. 2 ст. 173-2 КУпАП - у вигляді штрафу у розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510 грн..
У разі несплати штрафу через п'ятнадцять днів з дня вручення порушнику постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення, відповідно до статті 308 КУпАП, постанову про накладення штрафу надіслати для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби з метою стягнення подвійного розміру штрафу - 1020 грн. та витрат на облік зазначених правопорушень.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 605,60 грн.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова про накладення адміністративного стягнення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги та підлягає зверненню до виконання протягом трьох місяців з моменту її винесення. В разі ж оскарження постанови перебіг строку давності звернення її до виконання зупиняється до розгляду скарги.
Суддя Ю.О. Тюмін