Справа № 496/5087/24
Провадження № 2/496/1117/25
повний текст
07 травня 2025 року Біляївський районний суд Одеської області у складі:
головуючого - судді Буран В.М.,
за участю: секретаря - Рогачко О.С.,
представника позивача - прокурора Іщук А.О.,
представника відповідача - адвоката Кліменко В.П. в режимі відеоконференції,
розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі суду м. Біляївка заяву представника відповідача про відвід судді,-
В провадженні судді Біляївського районного суду Одеської області Буран В.М. знаходиться справа за позовом керівника Біляївської окружної прокуратури в інтересах Одеської обласної (військової) адміністрації до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: Державне спеціалізоване господарство підприємство «Ліси України» в особі філії «Одеське лісове господарство», Державна інспекція архітектури та містобудування України про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою, шляхом скасування реєстрації декларації про готовність до експлуатації об'єкта будівництва, припинення володіння правом приватної власності на садовий будинок з одночасним закриттям реєстраційного розділу об'єкта нерухомого майна, знесення самочинно збудованого садового будинку, будинків, звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки від розміщених на ній тимчасових споруд та стягнення судових витрат.
07.05.2025 року в системі «Електронний суд» надійшла заява представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Кліменко В.П. про відвід головуючого судді у справі Буран В.М., яка мотивована тим, що суддею Буран В.М. 13.12.2022 року було ухвалено рішення, яким задоволено позов заступника керівника Одеської обласної прокуратури (65026, м. Одеса, вул. Пушкінська, 3, код ЄДРПОУ 03528552) в інтересах держави в особі: Одеської обласної державної адміністрації (адреса: 65032, м. Одеса, проспект Шевченко, 4), Кабінету Міністрів України (адреса: 01008, м. Київ, вул. Грушевського, 12/2) до Біляївської районної державної адміністрації Одеської області (67600, пр. Незалежності, 11, м. Біляївка, Одеська область), ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ), ОСОБА_3 ( РНОКПП: НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ), ОСОБА_4 (РНОКПП: НОМЕР_3 , АДРЕСА_3 ), ОСОБА_5 (РНОКПП: НОМЕР_4 , АДРЕСА_4 ), ОСОБА_6 (РНОКПП: НОМЕР_5 , АДРЕСА_5 ), ОСОБА_7 (РНОКПП: НОМЕР_6 , АДРЕСА_6 ), ОСОБА_8 (РНОКПП: НОМЕР_7 АДРЕСА_7 ), ОСОБА_9 (РНОКПП: НОМЕР_8 , АДРЕСА_8 ), ОСОБА_10 (РНОКПП: НОМЕР_9 , АДРЕСА_9 ), ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_10 , адреса: АДРЕСА_10 ), ОСОБА_11 (РНОКПП: НОМЕР_11 , адреса: АДРЕСА_11 ), ОСОБА_12 (РНОКПП: НОМЕР_12 , адреса: АДРЕСА_1 ), ОСОБА_13 (РНОКПП: НОМЕР_13 , адреса: АДРЕСА_12 ), третя особа на стороні позивача: Державне підприємство «Одеське лісове господарство» (адреса: 67832, Одеська обл., Овідіопольський р-н., смт. Великодолинське, вул. Клари Цеткін, 77, код ЄДРПОУ 33388061) про визнання незаконним розпорядження, визнання недійсними державних актів на право власності на земельні ділянки, скасування державної реєстрації права власності, припинення прав власності та зобов'язання повернути земельні ділянки.
Рішенням суду визнано недійсним договір дарування земельної ділянки із кадастровим номером 5121082400:01:001:0290 за № 2542 від 08.09.2014 р. укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 .
Скасовано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис № 15631436 про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 5121082400:01:001:0290 за ОСОБА_1 від 08.09.2014 р., реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 447980251210.
Припинено право приватної власності ОСОБА_1 на земельну ділянку з кадастровим номером 5121082400:01:001:0290, площею 0,100 га.
Зобов'язано ОСОБА_1 повернути державі в особі Кабінету Міністрів України з правом постійного користування Державного підприємства «Одеське лісове господарство» земельну ділянку площею 0,100 га. з кадастровим номером 5121082400:01:001:0290 вартістю 341000 грн., яка розташована на території Дачненської сільської ради Одеського (Біляївського) району Одеської області за межами населеного пункту.
Вище зазначеним судовим рішенням, суддя Біляївського районного суду Одеської області Буран В.М. встановив порушення прав Держави в особі не зареєстрованого у Єдиному Державному реєстрі юридичних осіб України органу - Кабінету Міністрів України, та зобов'язав ОСОБА_1 повернути цьому органу земельну ділянку площею 0,100 га. з кадастровим номером 5121082400:01:001:0290.
У даній справі, під головуванням судді Біляївського районного суду Одеської області Буран В.М., Керівник Біляївської окружної прокуратури, у тому числі, просить суд:
1.Усунути перешкоди Одеській обласній державній (військовій) адміністрації у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою шляхом скасування реєстрації декларації про готовність до експлуатації об'єкта будівництва, розташованого за адресою: АДРЕСА_13 ; Будинки дачні та садові; на земельній ділянці з кадастровим номером 5121082400:01:001:0290, яка зареєстрована Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області за №ОД141191990581 від 18.07.2019 року.
2.Усунути перешкоди Одеській обласній державній (військовій) адміністрації у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою з кадастровим номером 5121082400:01:001:0290 шляхом припинення володіння ОСОБА_1 правом приватної власності на садовий будинок загальною площею 133,1 кв.м., який розташований за адресою: АДРЕСА_14 , з одночасним закриттям реєстраційного розділу об'єкта нерухомого майна за реєстраційним номером 1885387051210.
3.Усунути перешкоди Одеській обласній державній (військовій) адміністрації у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою з кадастровим номером 5121082400:01:001:0290, зобов'язавши ОСОБА_1 за власний рахунок знести самочинно збудований садовий будинок загальною площею 133,1 кв.м., який розташований за адресою: АДРЕСА_14 .
4.Усунути перешкоди Одеській обласній державній (військовій) адміністрації у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою з кадастровим номером 5121082400:01:001:0290, зобов'язавши ОСОБА_1 звільнити самовільно зайняту земельну ділянку від розміщених на ній тимчасових споруд.
Будь яких даних про передачу земельної ділянки з кадастровим номером 5121082400:01:001:0290 від однієї не зареєстрованої у Єдиному Державному реєстрі юридичних осіб України особи - Кабінету Міністрів України іншій не зареєстрованій у Єдиному Державному реєстрі юридичних осіб України особі - Одеській обласній Державній (військовій) адміністрації матеріали цивільної справи не містять.
Таким чином, зазначені обставини є безумовними підставами для відмови у задоволенні позову Керівника Біляївської окружної прокуратури, а так як Головуючим суддею у справі вже висловлена думка до ухвалення рішення у інший справі, кому належить право користування та розпорядження земельною ділянкою з кадастровим номером 5121082400:01:001:0290 то суддя підлягає відводу.
Відповідно до ч.1 п.5 ст.36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо, у тому числі, є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
У судовому засіданні представник відповідача - адвокат Кліменко В.П. підтримав подану ним заяву про відвід.
Представник позивача - прокурор Іщук А.О. заперечувала проти задоволення заяви про відвід, оскільки вважає, що підстави для відводу відсутні.
Дослідивши заяву про відвід, суд прийшов до наступного висновку.
У відповідності до вимог ч. ч. 2, 3 ст. 40 ЦПК України питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
Заява представника відповідача про відвід судді надійшла до суду у день судового засідання, а отже не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу
На підставі ч.ч. 1-3 ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя.
Частиною 4 ст. 36 ЦПК встановлено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Оцінюючи доводи заявника, викладені в заяві про відвід, суд приходить до висновку, що представник відповідача, як на підставу відводу судді, визначає: існування обставин, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді, що пов'язано з тим, що головуючий розглядав іншу справу та ухвалив рішення, яким вирішив питання прав власності ОСОБА_1 на земельну ділянку з кадастровим номером 5121082400:01:001:0290, площею 0,100 га.,яка розташована на території Дачненської сільської ради Одеського (Біляївського) району Одеської області.
Однак, суд дійшов висновку про необґрунтованість заяви про відвід судді, з наступних підстав.
З положень ч. 2 ст. 48 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» вбачається, що суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права.
Частина 7 п. 1 ст. 56 цього Закону передбачає, що суддя зобов'язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства.
Суд, який розглядає справу має бути «безстороннім» в контексті ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
Дослідивши питання безсторонності суддів з двох точок зору, Європейський Суд з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» (Lavents v. Latvia), рішення від 28.11.2002 року, зазначив, що по-перше, йдеться про суб'єктивний підхід, для того щоб спробувати визначити переконання та особисту поведінку конкретного судді у конкретній обстановці.
Зокрема, суд не повинен суб'єктивно виявляти будь-яку упередженість або особисті переконання; особиста безсторонність судді не ставиться під сумнів, аж доки не буде доведено протилежне.
По-друге, слід застосувати об'єктивний підхід, метою якого є пересвідчитися, чи надає суд необхідні гарантії, щоб зняти з цього приводу можливість будь-якого правомірного сумніву (див., серед інших рішення у справах: «Білуха проти України» від 09.11.2006 року п.п.49,54; «Бочан проти України» від 03.05.2007 року, п.66; «Агрокомплекс» проти України» від 06.10.2011 року, п.136; «Олександр Волков проти України» від 09.01.2013 року, п.п.103,107).
Згідно п. п. 49, 50 рішення ЄСПЛ у справі «Білуха проти України», відповідно до усталеної практики Суду наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (див., серед іншого (inter alia), рішення у справі «Фей проти Австрії» (Fey v. Austria) від 24 лютого 1993 року, пп. 27, 28 and 30; рішення у справі «Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), N 33958/96, п. 42, ЄСПЛ 2000-XII). У кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду (див. рішення у справі «Пуллар проти Сполученого Королівства» (Pullar v. United Kingdom), від 10 червня 1996 року, п. 38).
Так, у справі «Гаусшильдт проти Данії», «Мироненко і Мартиненко проти України» зазначається, що наявність безсторонності, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. Щодо суб'єктивної складової даного поняття, то у справі «Гаусшильдт проти Данії» вказано, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи.
При цьому, суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з'являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі чи навпаки.
У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (рішення у справі «Мироненко і Мартиненко проти України»).
Стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного (див. вищевказане рішення у справі «Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), пункт 43).
Згідно з ч. 1 ст. 6 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права.
Відповідно до пунктів 2 та 3 Монреальської універсальної декларації про незалежність правосуддя, прийнятої на Першій світовій конференції по незалежності правосуддя 1983 року, судді, як особи, є вільними та зобов'язані приймати безсторонні рішення згідно з власною оцінкою фактів і знанням права, без будь-яких обмежень, впливів, спонук, примусів, загроз або втручання, прямих або непрямих, з будь-якого боку і з будь-яких причин. У процесі прийняття рішень, судді є незалежними від своїх колег по суду та вищих посадових осіб. Жодна ієрархічна структура суддівства і жодна різниця у ранзі чи класі суддів ніяким чином не можуть ставати на перешкоді праву судді на вільне винесення вироку.
Пункт 8 цієї декларації зобов'язує суддів завжди діяти таким чином, щоб зберігати гідність своєї посаді і безсторонність та незалежність судової системи.
Таким чином, заява про відвід не містить конкретних доводів упередженої поведінки судді та ґрунтується лише на особистій суб'єктивній думці заявника. Доводи заяви про відвід судді за своїм змістом зводяться до незгоди з визначенням складу суду та процесуальним рішенням судді, ухваленим в іншій справі.
Вказане не може констатувати наявність обставин, що вказують на сумніви щодо об'єктивності та неупередженості судді у даній справі, а є реалізацією суддею своїх повноважень, передбачених нормами ЦПК України.
Тому суд приходить до висновку про необґрунтованість заявленого відводу.
Всі обставини на підставі яких може бути заявлено відвід визначено ст.ст. 36, 37 ЦПК України, та незгода сторони з процесуальними рішеннями судді в іншій справі, яка на суб'єктивну думку заявника, вплине на майбутнє вирішення вказаної справи, не може бути підставою для відводу, згідно з ч. 4 ст. 36 ЦПК України, будь-яких інших підстав, які викликали б сумнів в об'єктивності та упередженості судді, не встановлено.
Керуючись ст. ст. 36, 37, 40, 258, 260 ЦПК України, -
В задоволенні заяви представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Кліменко Володимира Павловича про відвід судді Буран В.М. у справі за позовом керівника Біляївської окружної прокуратури в інтересах Одеської обласної (військової) адміністрації до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: Державне спеціалізоване господарство підприємство «Ліси України» в особі філії «Одеське лісове господарство», Державна інспекція архітектури та містобудування України про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою, шляхом скасування реєстрації декларації про готовність до експлуатації об'єкта будівництва, припинення володіння правом приватної власності на садовий будинок з одночасним закриттям реєстраційного розділу об'єкта нерухомого майна, знесення самочинно збудованого садового будинку, будинків, звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки від розміщених на ній тимчасових споруд та стягнення судових витрат - відмовити.
Заяву представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Кліменко Володимира Павловича про відвід судді Буран В.М. передати до канцелярії Біляївського районного суду Одеської області для визначення в порядку ч. 1 ст. 33 ЦПК України судді, який буде розглядати заяву про відвід.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали виготовлено 08 травня 2025 року.
Суддя В.М. Буран