Справа № 761/45338/24
Провадження № 2/761/4039/2025
07 травня 2025 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді: Волошина В.О.
при секретарі: Харечко О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Шевченківського районного суду м. Києва в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради, третя особа: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Сніцаренко Ганна Олексіївна, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,
У грудні 2024р. позивач ОСОБА_1 звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до відповідача Київської міської ради, третя особа: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Сніцаренко Г.О., в якому просив суд:
- визначити додатковий строк терміном три місяці позивачу для подання заяви про прийняття спадщини після смерті його матері ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Свою позовну заяву позивач обґрунтовувала тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла його матір ОСОБА_2 , після смерті якої відкрилась спадщина. Позивач звернувся до третьої особи з заявою про прийняття спадщини після смерті його матері, однак йому було роз'яснено листом від 12 листопада 2024р., що буде відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, оскільки позивачем пропущено шестимісячний строк для звернення до нотаріальної контори (нотаріуса), з заявою про прийняття спадщини, а тому позивач змушений був звернутися до суду з відповідною позовною заявою.
На думку позивач, причина пропуску ним строку для подання заяви про прийняття спадщини після смерті його матері є поважними, оскільки в травні 2024р. він проходив курс лікування, у зв'язку з проведенням двох хірургічних операцій, в подальшому він був зобов'язаний виїхати до Республіки Польща, з метою допомоги рідним (доньці та онучкам) повернутися до України, які внаслідок військової агресії російської федерації проти України, вимушені були залишити країну, в лютому 2022р.
Також позивач звертав увагу суду, що в подальшому, він перебував за кордоном, у зв'язку з службовим відрядженням, а тому позивач був позбавлений можливості своєчасно подати заяву про прийняття спадщини після смерті матері, і після повернення відразу звернувся до третьої особи з заявою про прийняття спадщини, пропустивши строк визначений законом для подання відповідної заяви на декілька тижнів.
Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Києва від 09 грудня 2024р. відкрито провадження по справі, в порядку загального позовного провадження та призначено справу в підготовче засідання.
22 січня 2025р. на адресу суду надійшло клопотання сторони відповідача про розгляд справи у відсутність представника сторони відповідача, та ухвалити рішення на підставі наявних в справі доказах.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 20 лютого 2025р. закрито підготовче засідання та призначено справу до розгляду по суті.
До судового засідання позивачем було подано заяву про розгляд справи у відсутність сторони позивача, заявлені позовні вимоги сторона позивача підтримує в повному обсязі, з підстав викладених у позові, не заперечує проти заочного розгляду справи.
Відповідач, третя особа, про час та місце розгляду справи були повідомлені у встановленому законом порядку, своїх представників до суду не направили, відзив на позов стороною відповідача не подавався, як і не були подані пояснення на позов третьою особою.
В силу положень ст. ст. 211, 23 ЦПК України, суд вважає, за можливе продовжити розгляд справи у відсутність сторін, третьої особи.
Суд, розглянувши подані сторонами документи, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до свідоцтва про народження позивача, серія НОМЕР_1 батьками позивача є: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
З матеріалів справи вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла мати позивача - ОСОБА_2 .
Судом встановлено, що в досудовому порядку, позивач звертався до третьої особи з заявою про прийняття спадщини після смерті його матері, та листом від 12 листопада 2024р. за № 71/02-17, третьою особою було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 , у зв'язку з тим, що позивачем пропущено шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини після померлої матері.
Звертаючись до суду з вказаним позовом, сторона позивача наголошувала, що через істотні труднощі та поважні причини (погіршення стану здоров'я позивача; службові відрядження; поважні сімейні обставини) позбавили позивача своєчасно подати заяву про прийняття спадщини після смерті матері, а тому стороною позивача було пропущено строк, визначений ст. 1270 ЦК України, з поважних причин.
Відповідно до ч. 1 ст. 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ч. 3 ст. 1222, ч.1 ст. 1220, ч. 1 ст. 1270 ЦК України).
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022р. № 164 на час воєнного стану перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється, але не більше ніж на чотири місяці.
Основним актом цивільного законодавства України є Цивільний кодекс України. Актами цивільного законодавства є також інші закони України, які приймаються відповідно до Конституції України та цього Кодексу (далі - закон). Якщо суб'єкт права законодавчої ініціативи подав до Верховної Ради України проект закону, який регулює цивільні відносини інакше, ніж цей Кодекс, він зобов'язаний одночасно подати проект закону про внесення змін до Цивільного кодексу України. Поданий законопроект розглядається Верховною Радою України одночасно з відповідним проектом закону про внесення змін до Цивільного кодексу України (частина друга статті 4 ЦК України).
Актами цивільного законодавства України є також постанови Кабінету Міністрів України. Якщо постанова Кабінету Міністрів України суперечить положенням цього Кодексу або іншому закону, застосовуються відповідні положення цього Кодексу або іншого закону (ч. 4 ст. 4 ЦК України).
Таким чином кінцевий строк для подання заяви про прийняття спадщини для позивача було 20 жовтня 2024р.
Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її (ч. 1 ст. 1268 ЦК України).
Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (ч. 1 ст. 1269 ЦК України).
Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ч. 1 ст. 1270 ЦК України).
Відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Тобто право на спадщину належить спадкоємцеві з моменту її відкриття й закон зобов'язує спадкоємця, який постійно не проживав із спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Враховуючи викладене, правила ч. 3 ст. 1272 ЦК України можуть бути застосовані, якщо:
1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви;
2) ці обставини визнані судом поважними.
Такий правовий висновок висловлений Верховним Судом України у постанові від 23 серпня 2017 р. № 6-1320цс17.
З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.
Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема:
1) тривала хвороба спадкоємців;
2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна;
3) складні умови праці, які, зокрема, пов'язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними;
4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України;
5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.
Однією з засад судочинства, регламентованих п. 3) ч. 1 ст. 129 Конституції України, є змагальність сторін та свобода в наданні ними до суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
У відповідності до ч. 1, 5 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Частиною 2 ст. 78 ЦПК України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За змістом ст. 77 цього Кодексу належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п. 24 Постанови від 30 травня 2008р. № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК. Зазначене положення застосовується до спадкоємців, в яких право на спадкування виникло з набранням чинності зазначеним Кодексом. Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Доводами позивача на поважність причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, на думку суду є поважними, та наявні були об'єктивні причини пропуску строку для подання ним заяви про прийняття спадщини, пов'язані з істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позивачем зазначено поважні причини, пов'язаних з об'єктивними, непереборними та істотними труднощами на вчинення дій, передбачених ч. 1 ст. 1269 ЦК України, а тому заявлені позовні вимоги про визначення йому додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини підлягають задоволенню, а саме з метою захисту прав позивача, слід визначити позивачу додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, після смерті його матері, терміном у три місяці з часу набрання рішенням суду законної сили.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1211,2 грн.
Керуючись ст. ст. 4, 5, 12, 13, 17-19, 76-82, 89, 141, 258, 259, 263-266, 268, 280, 282, 352, 354, 355 ЦПК України; ст. ст. 15, 16, 1220-1222, 1265, 1269, 1270, 1272 ЦК України; Постановою Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008р. № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», суд, -
Позов ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Київської міської ради (код ЄДРПОУ: 22883141, місцезнаходження: м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 36), третя особа: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Сніцаренко Ганна Олексіївна (місцезнаходження:м. Київ, вул. Гмирі Бориса, буд. 12-Б, прим. 8), про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини - задовольнити.
Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, після смерті його матері ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , терміном у три місяці, з часу набрання рішенням суду законної сили.
Стягнути з Київської міської ради на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1211 /одна тисячі двісті одинадцять/ грн. 20 коп.
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення суду складено 08 травня 2025р.
Суддя: