Справа № 756/1235/25
Провадження № 2-н/761/224/2025
05 березня 2025 року Шевченківського районного суду м. Києва Мальцев Д.О., розглянувши матеріали заяви Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м.Києва» до ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за надання послуг з обслуговування будинків і прибудинкових територій, -
27.01.2025 року представник заявника КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва» звернувся до Оболонського районного суду міста Києва із заявою про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за Договором №1802/У від 03 серпня 2020 року за надання послуг з обслуговування будинку та прибудинкової території за адресою: АДРЕСА_1 з відповідача ОСОБА_1 у розмірі 6724,38 грн., судового збору у розмірі 302,80 грн.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.01.2025 року матеріали справи передані на розгляд судді Шролик І.С.
30.01.2025 року ухвалою судді Оболонського районного суду м.Києва Шролик І.С. заяву Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва» про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за надання послуг з обслуговування будинків і прибудинкових територій з ОСОБА_1 , передано на розгляд до Шевченківського районного суду міста Києва.
26.02.2025 року на адресу Шевченківського районного суду м. Києва надійшла вказана зава.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.03.2025 року матеріали справи передані на розгляд судді Мальцева Д.О.
Суддя, дослідивши матеріали справи, дійшов до наступного висновку.
Відповідно до ч. 2 ст. 32 ЦПК України справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана. При цьому згідно з ч. 1 даної статті спори між судами про підсудність не допускаються.
Згідно ухвали Оболонського районного суду м.Києва від 30.01.2025 року заява про видачу судового наказу передано на розгляд до Шевченківського районного суду м.Києва, оскільки з матеріалів заяви вбачається, що вимоги про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги виникли щодо нерухомого майна, а саме: об'єкту, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , що територіально відноситься до Шевченківського району міста Києва. Також, в даній ухвалі є посилання на правову позицію Верховного суду, викладеної у постанові від 10.04.2019 у справі № 638/1988/17, позов про стягнення заборгованості за надання послуг з утримання нерухомого майна має пред'являтися за місцем знаходження цього майна, за правилами виключної підсудності, оскільки придметом позову є зобов'язання, які випливають з надання послуг централізованого постачання холодної води водовідведення, які надаються за місцем знаходження нерухомого майна.
Заява про видачу судового наказу подається до суду першої інстанції за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом (ст. 162 ЦПК України).
Разом з тим, відповідно до ч. 8 ст. 165 ЦПК України, якщо за результатами розгляду отриманих судом відомостей про місцезнаходження боржника - юридичної особи або фізичної особи - підприємця буде встановлено, що заява про видачу судового наказу не підсудна цьому суду, суд не пізніше десяти днів з дня надходження заяви постановляє ухвалу про передачу заяви про видачу судового наказу разом з доданими до неї документами за підсудністю.
Згідно з п. 9 ч.1 ст. 165 ЦПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заяву подано з порушенням правил підсудності.
Суд звертає увагу, що положеннями ст. 165 ЦПК України не передбачено, що заява про видачу судового наказу, в якій боржником є фізична особа, може бути передана за підсудністю. Суд направляє матеріали справи за підсудністю лише коли боржником у справі є юридична особа або фізична особа підприємець. В іншому випадку, суд повинен повернути заяву разом з долученими до неї письмовими доказами заявнику.
Згідно Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, Закону України «Про виконання рішень, застосування практики Європейського суду з прав людини», інститут підсудності безпосередньо пов'язаний із забезпеченням права на справедливий судовий розгляд, який закріплений у п. 1 ст.6 Конвенції, оскільки за його допомогою визначається «належний суд», тобто суд, уповноважений розглядати конкретну справу.
Визначення правильної юрисдикційності того чи іншого спору має важливе значення. Адже Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово звертав увагу на те, що кожен має право на суд, встановлений законом, тобто відповідний орган повинен мати повноваження вирішувати питання, що належать до його компетенції, на основі принципу верховенства права (рішення ЄСПЛ від 29 квітня 1988 року у справі «Белілос проти Швейцарії»); юрисдикцію суду має визначати закон (доповідь Європейської комісії від 12 жовтня 1978 року у справі «Занд проти Австрії»).
В постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 серпня 2019 року в справі № 855/364/19 та в постанові Верховного Суду від 05 березня 2020 року у справі № 640/12339/19 зазначено, що якщо суд першої інстанції помилково чи неправильно направив до суду тієї самої інстанції справу, яка за предметом спору, суб'єктним складом учасників, характером спірних правовідносин відноситься до його підсудності, а суд, якому була направлена справа (позовна заява), повернув її назад як направлену внаслідок порушення правил підсудності, то рішення суду, який повернув справу адресанту, не може розцінюватися як ознака спору щодо підсудності чи порушення заборони про передавання справ. Таке рішення суду свідчить про виконання вимог процесуального закону щодо забезпечення дієвості і обов'язковості положень інституту підсудності справ і є реалізацією гарантії кожного на розгляд справи судом, встановленим законом. Таке рішення є виконанням вимог закону.
Вказані вище обставини свідчать про те, що справа направлена до Шевченківського районного суду м.Києва не в порядку ст.31 ЦПК України, а з порушенням вимог зазначеної статті, що відповідно не дає можливості прийняти справу до провадження даним судом.
Враховуючи викладене вище, вказану справу необхідно направити (повернути) на розгляд до Оболонського районного суду міста Києва.
Враховуючи наведене та керуючись ст. 27, 162, 165, 260, 261, 352-355 ЦПК України, суддя,-
Заяву Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м.Києва» до ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за надання послуг з обслуговування будинків і прибудинкових територій разом з доданими до неї документами передати (повернути) за підсудністю до Оболонського районного суду міста Києва.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення шляхом подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного суду. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала суду набирає законної сили у порядку ст. 261 ЦПК України.
Суддя: