760/30213/24
СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА
08 травня 2025 року Солом'янський районний суд міста Києва у складі головуючого судді Кицюк В.С., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін цивільну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно набутих коштів,-
У листопаді 2024 року позивач звернувся до суду із вищезазначеним позовом, у якому просив стягнути з відповідача на свою користь безпідставно отримані кошти (пенсію) у розмірі 5667,24 грн.
В обґрунтування заявлених вимог зазначає, що на обліку в ГУ ПФУ в м. Києві перебуває ОСОБА_1 , яка з 29 березня 2006 року отримує пенсію за віком. З 29 березня 2006 року по 31 жовтня 2011 року перебувала на обліку в ГУ ПФУ в Київській області. З дати первинного призначення до пенсії встановлена та виплачувалась додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю як особі, віднесеній до 4 категорії. У зв'язку зі зміною місця проживання з 01 листопада 2011 року перебуває на обліку в ГУ. При взятті на облік не знято додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю як особі, віднесеній до 4 категорії, в результаті чого виникла переплата за період з 01 листопада 2011 року по 31 травня 2020 року у розмірі 5667,24 грн. Позивачем направлено листи на адресу відповідача з вимогою відшкодування виплачених коштів, однак листи були проігноровані, кошти не повернуті.
Ухвалою Солом'янського районного суду міста Києва від 02 грудня 2024 року у справі відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін.
Відповідач своїм правом не скористався, відзив не надав.
Відповідно до ч.5 ст.279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду і вирішення справи, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що листом ГУ ПФУ у м. Києві від 15 червня 2022 року №2600-0309-8/66588, від 17 квітня 2023 року №2600-0504-8/74634, від 04 березня 2024 року №2600-0504-8/45142 повідомило ОСОБА_1 про те, що в результаті приведення у відповідність до норм чинного законодавства пенсії, виникла переплата пенсії за період з 01 листопада 2011 року по 31 травня 2020 року у розмірі 5667,24 грн.
Так, положеннями ст.1212 ЦК України передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Разом з тим, ст.1215 ЦК України встановлює, що не підлягає поверненню безпідставно набуті: заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача; інше майно, якщо це встановлено законом.
Велика Палата Верховного Суду у постанові у справі №753/15556/15 від 16 січня 2019 року (провадження №14-445цс18) дійшла висновку, що у статті 1215 ЦК України передбачені загальні випадки, за яких набуте особою без достатньої правової підстави майно за рахунок іншої особи не підлягає поверненню. Її тлумачення свідчить, що законодавцем передбачені два винятки із цього правила: по-перше, якщо виплата відповідних грошових сум є результатом рахункової помилки особи, яка проводила таку виплату; по друге, у разі недобросовісності набувача такої виплати.
При цьому, правильність здійснених розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмуються, і відповідно тягар доказування наявності рахункової помилки та недобросовісності набувача покладається на платника відповідних сум.
Отже, закон встановлює два винятки з цього правила: по-перше, якщо виплата вказаних платежів є результатом рахункової помилки з боку особи, яка проводила цю виплату; по-друге, у разі недобросовісності з боку набувача.
Ця умова повернення переплаченої суми коштів зазначена і в ст.50 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», яка передбачає, що суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.
Статтею 102 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що пенсіонери зобов'язані повідомляти органу, що призначає пенсії, про обставини, що спричиняють зміну розміру пенсії або припинення її виплати.
У разі невиконання цього обов'язку і одержання у зв'язку з цим зайвих сум пенсії пенсіонери повинні відшкодувати органу, що призначає пенсії, заподіяну шкоду.
Відповідно до ст. 103 Закону України «Про пенсійне забезпечення» суми пенсії, над міру виплачені пенсіонерові внаслідок зловживань з його боку (в результаті подання документів з явно неправильними відомостями, неподання відомостей про зміни у складі членів сім'ї тощо), стягуються на підставі рішень органу, що призначає пенсії.
Таким чином, з наведеного вбачається, що кошти підлягають поверненню у разі доведеності рахункової помилки та недобросовісності відповідача. Позивачем не надано суду доказів на підтвердження рахункової помилки, а також доказів того, що відповідач допустив будь-яку недобросовісну поведінку, вчиняв дії, які призвели або могли призвести до виникнення переплати пенсії.
За таких обставин, позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Керуючись ст.ст.12, 81, 263-265, 274-279 ЦПК України, суд,-
У задоволенні позову Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно набутих коштів - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя Вікторія КИЦЮК