Справа № 132/1157/25
2/132/619/25
Ухвала
Іменем України
18 квітня 2025 року місто КАЛИНІВКА
Суддя Калинівського районного суду Вінницької області Сєлін Є.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Калинівського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Хмільницькому районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиці (м.Київ) про встановлення факту батьківства,
14.04.2025 року на адресу Калинівського районного суду Вінницької області надійшла заява ОСОБА_1 до Калинівського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Хмільницькому районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиці (м.Київ) про встановлення факту батьківства, яка згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.04.2025 року передана на розгляд судді Сєліну Є.В.
Перевіривши подану позовну заяву та додані до неї документи, приходжу до наступних висновків:
Відповідно до ч.4 ст.177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розміру, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
За ч.ч.1, 2 ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно ст.1 Закону України «Про судовий збір», судовий збір - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом.
Платниками судового збору є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення (стаття 2 Закону України «Про судовий збір»).
Сплата судового збору особами, які звертаються до суду - це процесуальний обов'язок, який визначається нормами цивільного процесуального закону та Законом України «Про судовий збір».
Відповідно до ст.4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання фізичною особою до суду позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 1211,20 грн.
За таких обставин, за вимогу немайнового характеру позивач ОСОБА_1 повинна сплатити 1211,20 грн.
У позовній заяві представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Лавренчук А.С. просить звільнити від сплати судового збору ОСОБА_1 за подання позовної заяви про встановлення факту батьківства, у зв'язку з перебуванням позивача у скрутному матеріальному становищі.
Дослідивши позовну заяву, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір» та статті 136 ЦПК України єдиною підставою для відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати є врахування судом майнового стану сторони.
Частиною першою статті 8 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Нормами ЦПК України та Закону України «Про судовий збір» передбачено право суду, а не обов'язок щодо звільнення, відстрочення, розстрочення або зменшення розміру сплати судового збору.
Як роз'яснив Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у п.29 постанови №10 від 17.10.2014р. «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Тобто, підставою для звільнення від його сплати є такий, обумовлений виключними обставинами, майновий стан сторони, який об'єктивно унеможливлює сплату нею судового збору у відповідному розмірі.
Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (Рішення ЄСПЛ «Kniat v. Poland» від 26.07.2005, пункт 44; Рішення ЄСПЛ «Jedamski and Jedamska v. Poland» від 26.07.2005, пункти 63-64).
У зв'язку з цим, при здійсненні правосуддя у цивільних справах суди повинні вирішувати питання, пов'язані з судовими витратами (зокрема, щодо відстрочення та розстрочення судових витрат, зменшення їх розміру або звільнення від їх сплати), у чіткій відповідності до Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК), Закону України від 08.07.2011№ 3674-VI «Про судовий збір» (далі Закон № 3674-VI), а також інших нормативно-правових актів України, забезпечуючи при цьому належний баланс між інтересами держави у стягненні судового збору за розгляд справ, з одного боку, та інтересами позивача (заявника) щодо можливості звернення до суду, з другого боку.
Тобто, підставою для звільнення, відстрочення, розстрочення або зменшення розміру сплати судового збору є такий, обумовлений виключними обставинами, майновий стан сторони, який об'єктивно унеможливлює сплату нею судового збору у відповідному розмірі.
Позивачем не додано жодних належних доказів на підтвердження свого майнового стану, зокрема довідку про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідку податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків.
Згідно з ч.3 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Всупереч наведеним правовим нормам заявником в поданому клопотанні не наведено посилання на належні та допустимі докази, а також не додано доказів на підтвердження скрутного матеріального стану, що перешкоджає йому виконати вимоги законодавства щодо оплати поданого позову судовим збором у розмірі 1211грн.60коп.
У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади.
З врахуванням предмету позовних вимог, наведені позивачем доводи не дають достатніх підстав для звільнення від сплати судового збору за подання позову, що відповідає статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (про право на справедливий суд), оскільки не перешкоджає вказаній особі у доступі до суду і не ускладнює його таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права. Судовий збір, його об'єкти та ставки, підстави і порядок сплати, а також умови звільнення від сплати встановлені законом, тобто справляння судового збору переслідує законну мету.
В рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Креуз проти Польщі" від 19.06.2001 року зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду.
За таких обставин, особі, яка подає позов, необхідно сплатити судовий збір у порядку та розмірі, визначених Законом України «Про судовий збір», за реквізитами зазначеними на офіційному сайті Калинівського районного суду Вінницької області за наступною сторінкою: https://kl.vn.court.gov.ua/sud0208/gromadyanam/tax/.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177 та 185 ЦПК України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Калинівського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Хмільницькому районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиці (м.Київ) про встановлення факту батьківства - залишити без руху.
Надати заявнику строк для усунення недоліків позовної заяви, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали, роз'яснив при цьому, що в разі не усунення вищевказаних недоліків в наданий строк, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута.
Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя