08 травня 2025 року
м. Київ
справа № 522/24415/23
провадження № 61-5691ск25
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Синельникова Є. В. розглянув касаційну скаргу Департаменту комунальної власності Одеської міської ради на рішення Приморського районного суду м. Одеси 21 серпня 2024 року у м. Одеса та постанову Одеського апеляційного суду від 11 березня 2025 року у цивільній справі за позовом Департаменту комунальної власності Одеської міської ради до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_2 , Одеська міська рада, про витребування майна з чужого незаконного володіння, скасування державної реєстрації та усунення перешкод у користуванні майном шляхом виселення,
У грудні 2023 року Департамент комунальної власності Одеської міської ради звернувся до суду з позовом до Департаменту комунальної власності Одеської міської ради до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_2 , Одеська міська рада, про витребування майна з чужого незаконного володіння, скасування державної реєстрації та усунення перешкод у користуванні майном шляхом виселення.
Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 21 серпня 2024 року у задоволенні позову Департаменту комунальної власності Одеської міської ради відмовлено.
Постановою Одеського апеляційного суду від 11 березня 2025 року апеляційну скаргу Департаменту комунальної власності Одеської міської ради залишено без задоволення.Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 21 серпня 2024 року залишено без змін.
30 квітня 2025 року Департамент комунальної власності Одеської міської ради звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Приморського районного суду м. Одеси 21 серпня 2024 року у м. Одеса та постанову Одеського апеляційного суду від 11 березня 2025 року, ухвалити нове судове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та не може бути вирішено питання про відкриття касаційного провадження, оскільки у порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 392 Цивільного процесуального кодексу України до касаційної скарги заявником не додано документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених законом порядку і розмірі.
Сплата судового збору, як одна з умов доступу до суду, не суперечить суті права на судовий захист, гарантованого частиною першою статті 55 Конституції України.
Вимога сплати судового збору в цивільних судах не може вважатися обмеженням права на доступ до суду, несумісним з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Зважаючи на те, що позовну заяву подано у грудні 2023 року, судовий збір підлягає сплаті за ставками, встановленими законом станом на 01 січня 2023 року.
Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2023 року становив 2 684 грн.
Ставка судового збору за подання юридичною особою позовної заяви майнового характеру становить 1,5 % ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 684 грн) та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 684 грн*350=939 400грн); ставка судового збору за подання юридичною особою або фізичною особою - підприємцем позовної заяви немайнового характеру становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб (редакція Закону України «Про судовий збір» на момент подання позовної заяви).
Згідно з частиною третьої статті 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.
Згідно з пунктом 9 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості.
Відповідно до змісту касаційної скарги, заявник не погоджується з рішенням суду першої інстанції в частині вирішення первісного позову, яке постановою суду апеляційної інстанції залишено без змін.
Згідно зі статтею 4 Закону України «Про судовий збір» за подання касаційної скарги справляється судовий збір, який відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої цієї статті становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми.
Отже, враховуючи характер спору та зміст касаційної скарги, заявнику необхідно сплатити судовий збір за подання касаційної скарги у цій справі у такому розмірі: за вимоги немайнового характеру (скасування державної реєстрації та усунення перешкод у користуванні шляхом виселення) у розмірі - 10 736,00 грн ((2 684 грн *2)*200%) та за вимогу майнового характеру (про витребування нежитлових приміщень зареєстрованих як квартира з чужого незаконного володіння), за відсутності на час вирішення питання про відкриття касаційного провадження відомостей про вартість нежитлових приміщень,- у розмірі мінімальної ставки 5 368,00 грн ((2 684,00 грн*200%), що разом становить 16 104,00 грн.
Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК у м. Києві/Печерському районі, код ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО: 899998, номер рахунку отримувача (стандарт ІВАN): UA288999980313151207000026007, ККДБ: 22030102, найменування платежу: «Судовий збір (Верховний Суд, 055)», символ звітності банку: 207.
На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату.
Відповідно до частини другої, третьої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала. Не усунення недоліків касаційної скарги є підставою для її повернення.
Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення її недоліку.
Керуючись статтями 136, 185, 392, 393 ЦПК України,
Касаційну скаргу Департаменту комунальної власності Одеської міської ради на рішення Приморського районного суду м. Одеси 21 серпня 2024 року у м. Одеса та постанову Одеського апеляційного суду від 11 березня 2025 року залишити без руху.
Надати для усунення зазначеного вище недоліку касаційної скарги строк до 23 травня 2025 року, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали настають наслідки, передбачені процесуальним законом.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Є. В. Синельников