08 травня 2025 року
м. Київ
справа № 548/115/20
провадження № 61-12856св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
Тітова М. Ю. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В.,
учасники справи:
позивачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,
відповідачі: Хорольська міська рада Лубенського району Полтавської області, ОСОБА_3 , який є правонаступником ОСОБА_4 ,
провівши в порядку письмового провадження попередній розгляд справи за касаційною скаргою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на постанову Полтавського апеляційного суду від 26 липня 2023 року в складі колегії суддів: Дорош А. І., Лобова О. А., Триголова В. М.,
Короткий зміст позовних вимог
У січні 2020 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до Хорольської міської ради Лубенського району Полтавської області, ОСОБА_3 та просили скасувати рішення 12 сесії 7 скликання Вишневої (Петрівської) сільської ради Хорольського району Полтавської області від 20 грудня 2017 року № 272/20/2017 про виділення у власність ОСОБА_4 земельної ділянки орієнтовною площею 0,12 га для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ) в межах села Єньки Хорольського району Полтавської області.
На обґрунтування позову зазначали, що на підставі рішення Петрівської сільської ради народних депутатів Хорольського району Полтавської області від 19 травня 1994 року № 12 їх бабуся ОСОБА_5 отримала безоплатно у приватну власність у порядку приватизації земельну ділянку площею 0,53 га в селі Єньки Хорольського району Полтавської області.
Ця земельна ділянка на підставі заповіту перейшла у їх власність разом з житловим будинком та господарськими спорудами, які на ній розташовані. У зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів на цю земельну ділянку і житловий будинок, рішенням Хорольського районного суду Полтавської області від 15 квітня 2019 року, яке набрало законної сили, визнано за кожною з них право власності на частину вказаного житлового будинку з господарськими спорудами, які розміщені на земельній ділянці площею 0,53 га.
Рішенням 36 сесії 7 скликання Вишневої сільської Хорольського району Полтавської області від 23 липня 2019 року № 462-36/2019 їм надано дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) загальною площею 0,53 га, а саме: 0,25 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, 0,28 га для ведення особистого селянського господарства за адресою: АДРЕСА_1 .
Разом з тим, їм стало відомо, що рішенням 20 сесії 7 скликання Петрівської сільської ради Хорольського району Полтавської області від 20 грудня 2017 року № 272-20/2017 прийнято рішення про виділення у власність ОСОБА_4 земельної ділянки орієнтовною площею 0,12 га для ведення особистого селянського господарства на АДРЕСА_1 ) в межах села Єньки Хорольського району.
Цим рішенням частину земельної ділянки (0,12 га), що належала їм та входила в загальний масив, 0,53 га було незаконно передано ОСОБА_4 .
З урахуванням наведеного, ОСОБА_6 , ОСОБА_2 просили позов задовольнити.
Короткий зміст судових рішень в справі
Ухвалою Хорольського районного суду Полтавської області від 29 червня 2021 року у зв'язку зі смертю відповідача ОСОБА_4 залучено в якості її правонаступника ОСОБА_3 .
Рішенням Хорольського районного суду Полтавської області від 24 квітня 2023 року позов задоволено.
Скасовано рішення 20 сесії сільської ради 7 скликання Петрівської сільської ради Хорольського району Полтавської області від 20 грудня 2017 року № 272- 20/2017 про виділення у власність ОСОБА_4 спірної земельної ділянки орієнтовною площею 0,12 га для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Вирішено питання розподілу судових витрат.
Суд першої інстанції виходив з того, що рішення про виділення у власність ОСОБА_4 спірної земельної ділянки прийнято з грубим порушенням частини шостої статті 118 ЗК України, тому підлягає скасуванню.
Позивачі є спадкоємцями житлового будинку із господарськими спорудами, що розташовані на земельній ділянці площею 0,53 га, яка на підставі рішення Петрівської сільської ради народних депутатів Хорольського району Полтавської області від 19 травня 1994 року № 12 передана безоплатно у приватну власність в порядку приватизації їх бабі ОСОБА_5 .
Постановою Полтавського апеляційного суду від 26 липня 2023 року рішення Хорольського районного суду Полтавської області від 24 квітня 2023 року скасовано та ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позову. Вирішено питання розподілу судових витрат.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що на час смерті ОСОБА_5 земельна ділянка, яка була передана їй безоплатно у приватну власність, не була сформована, кадастровий номер не був присвоєний, державний акт не виготовлявся, тобто земельна ділянка розміром 0,53 га не була об'єктом права приватної власності померлої ОСОБА_5 .
Рішенням Хорольського районного суду Полтавської області від 26 грудня 2019 року, яке набрало законної сили, встановлено факт належності померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 права власності на земельну ділянку площею 0,12 га за адресою: АДРЕСА_1 . Визнано за ОСОБА_3 в порядку спадкування за заповітом майна померлої ОСОБА_4 право власності на вказану земельну ділянку.
У зв'язку з відсутністю землевпорядної документації як на земельну ділянку загальною площею 0,53 га, так і на земельну ділянку площею 0,12 га, а також графічних матеріалів щодо цих земельних ділянок, суд позбавлений можливості встановити, чи є земельна ділянка площею 0,12 га частиною земельної ділянки площею 0,53 га, чи має місце накладання земельних ділянок тощо. У разі виготовлення відповідної землевпорядної документації на ці ділянки та присвоєння їм кадастрових номерів, у Державній кадастровій карті України були б виявлені накладення чи співпадіння земельних ділянок тощо.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги
У серпні 2023 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулися до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просили скасувати постанову Полтавського апеляційного суду від 26 липня 2023 року й залишити в силі рішення Хорольського районного суду Полтавської області від 24 квітня 2023 року.
На обґрунтування касаційної скарги зазначала про застосування судом апеляційної інстанції норм прав без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 20 лютого 2018 року в справі № 917/553/17, від 13 червня 2018 року в справі № 128/1911/15-ц, від 20 березня 2019 року в справі № 350/67/15-ц, від 17 квітня 2019 року в справі № 723/1061/17, від 29 серпня 2019 року в справі № 554/1195/17, від 25 березня 2020 року в справі № 158/1672/17, від 30 червня 2020 року в справі № 623/633/17, від 29 вересня 2020 року в справі № 688/2908/16-ц, від 04 листопада 2020 року в справі № 545/1631/19, від 09 грудня 2020 року в справі № 617/763/16-ц, від 22 червня 2021 року в справі № 200/606/18, від 24 грудня 2021 року в справі № 570/2844/19, від 05 серпня 2022 року в справі № 922/2060/20, від 28 березня 2023 року в справі № 700/313/20, від 20 червня 2023 року в справі № 633/408/18 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Оскільки рішенням місцевої влади земельна ділянка була передана у власність спадкодавця ОСОБА_5 , з дня прийняття такого рішення у неї виникло право власності на цю земельну ділянку.
Згідно пунктів 2, 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про Державний земельний кадастр» земельні ділянки, право власності (користування) на які виникло до 20024 року, вважаються сформованими незалежно від присвоєння їм кадастрового номера.
Вони здійснили усі передбачені законом дії для прийняття спадщини, оформлення та реєстрації права власності на земельну ділянку площею 0,53 га на АДРЕСА_2 , однак наявність незаконного рішення від 20 грудня 2017 року про виділення у власність ОСОБА_4 земельної ділянки орієнтовною площею 0,12 га для ведення особистого селянського господарства, зумовлює перешкоди для затвердження технічної документації та реєстрації за ними права власності на земельну ділянку.
У цій справі сільська рада, приймаючи оскаржуване рішення, діяла недобросовісно.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 14 грудня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали з Хорольського районного суду Полтавської області.
26 грудня 2023року справа № 548/115/20 надійшла до Верховного Суду.
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Встановлено, що рішенням № 12 Петрівської сільської ради Хорольського району Полтавської області від 19 травня 1994 року передано безоплатно у приватну власність ОСОБА_5 земельну ділянку розміром 0,53 га в селі Єньки.
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 померла.
Рішенням Хорольського районного суду Полтавської області від 15 квітня 2019 року визнано за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 право власності на частку домоволодіння на АДРЕСА_1 за кожною, яке розташоване на земельній ділянці розміром 0,53 га, яка була надана у приватну власність ОСОБА_5 на підставі рішення Петрівської сільської ради Хорольського району Полтавської області від 19 травня 1994 року № 12, у порядку спадкування після смерті ОСОБА_5 .
Цим рішенням встановлено, що державний акт про право власності ОСОБА_5 на вказану земельну ділянку не виготовлявся.
Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 07 червня 2019 року, за кожною з позивачів зареєстровано право приватної спільної часткової власності на частину домоволодіння на АДРЕСА_1 .
Встановлено, що на момент смерті ОСОБА_5 земельна ділянка, яка була передана їй безоплатно у приватну власність, не була сформована, кадастровий номер не був присвоєний, державний акт не виготовлявся.
Рішенням 20 сесії 7 скликання Петрівської сільської ради Хорольського району Полтавської області № 272-20/2017 від 20 грудня 2017 року виділено у власність ОСОБА_4 земельну ділянку орієнтовною площею 0,12 га для ведення особистого селянського господарства, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 ) в межах села Єньки Хорольського району. Зазначено про необхідність надання ОСОБА_4 після виготовлення генеральних планів населених пунктів по Петрівській сільській раді Хорольського району Полтавської області дозволу на виготовлення землевпорядної документації для передачі у власність земельної ділянки.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 померла.
Рішенням Хорольського районного суду Полтавської області від 26 грудня 2019 року, яке набрало законної сили, встановлено факт належності померлій ОСОБА_4 права власності на земельну ділянку площею 0,12 га за адресою: АДРЕСА_1 . Визнано за ОСОБА_3 в порядку спадкування за заповітом майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 право власності на земельну ділянку площею 0,12 га за адресою: АДРЕСА_1 .
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 зазначали, що внаслідок прийняття Вишневою (Петрівською) сільською радою оскаржуваного рішення про виділення у власність ОСОБА_4 земельної ділянки вони позбавлені можливості оформити право власності на земельну ділянку, яка належала їх бабі ОСОБА_5 , спадкоємцями якої вони є.
Згідно зі статтею 152 ЗК України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом визнання прав, визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, а також застосування інших передбачених законом способів, у тому числі шляхом поновлення порушених прав юридичних і фізичних осіб, що виникають у результаті рішень, дій чи бездіяльності органів або посадових осіб місцевого самоврядування, в судовому порядку.
Статтею 21 ЦК України визначено, що суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.
У разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акту, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним (частина перша статті 155 ЗК України).
Згідно з правилами частин третьої та четвертої статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Статтею 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно зі статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Суди попередніх інстанцій встановили, що рішенням Хорольського районного суду Полтавської області від 26 грудня 2019 року, яке набрало законної сили, встановлено факт належності померлій ОСОБА_4 права власності на земельну ділянку площею 0,12 га за адресою: АДРЕСА_1 . Також визнано за ОСОБА_3 в порядку спадкування за заповітом майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 право власності на цю земельну ділянку.
Відомості про те, що ОСОБА_5 , спадкоємицями якої є позивачі, в установленому законом порядку оформила право власності на земельну ділянку площею 0, 53 га на АДРЕСА_2 , в матеріалах справи відсутні.
Позивачі не надали належні та достатні докази на підтвердження того, що земельна ділянка площею 0,12 га, яка була виділена у власність ОСОБА_4 на підставі оскаржуваного рішення 12 сесії 7 скликання Вишневої (Петрівської) сільської ради Хорольського району Полтавської області № 272-20/2017 від 20 грудня 2017 року, є частиною земельної ділянки площею 0,53 га, право власності на яку вони мають намір оформити, чи має місце накладання цих земельних ділянок.
Враховуючи викладене, Верховний Суд погоджується з висновками апеляційного суду про те, що позивачі не довели, що оспорюване рішення Вишневої (Петрівської) сільської ради Хорольського району Полтавської област від 20 грудня 2017 року № 272-20/2017 про виділення у власність ОСОБА_4 , правонаступником якої є ОСОБА_3 , земельної ділянки, порушує їх права, свободи або законні інтереси.
Висновки апеляційного суду не суперечать висновкам, викладеним Верховним Судом у зазначених у касаційній скарзі постановах.
Доводи касаційної скарги висновків суду апеляційної інстанції не спростовують, на законність оскаржуваного судового рішення не впливають, зводяться до власного тлумачення норм права, необхідності переоцінки доказів, що відповідно до статті 400 ЦПК України не належить до повноважень суду касаційної інстанції.
Обставин, які є обов'язковими підставами для скасування судового рішення, касаційний суд не встановив.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Згідно з частиною третьою статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Оскаржуване судове рішення відповідає вимогам закону й підстави для його скасування відсутні.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову апеляційного суду залишити без змін.
Керуючись статтями 400, 401, 409, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
Касаційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Постанову Полтавського апеляційного суду від 26 липня 2023 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді: М. Ю. Тітов
А. Ю. Зайцев
Є. В. Коротенко