07 травня 2025 року
м. Хмельницький
Справа № 683/872/25
Провадження № 33/820/350/25
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Хмельницького апеляційного суду Барчук В.М., з участю секретаря судового засідання Яхієвої М.А., особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , адвоката Кравчука В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в м. Хмельницькому, апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 09 квітня 2025 року, -
Постановою Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 09 квітня 2025 року
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40 800 (сорок тисяч вісімсот) гривень 00 копійок з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 (п'ять) років, без оплатного вилучення транспортного засобу.
За постановою суду, ОСОБА_1 17 березня 2025 року о 17 годині 13 хвилин по вул. Острозького,39 в м. Старокостянтинів Хмельницької області, на порушення вимог п.2.1 а) Правил дорожнього руху, не маючи права керування транспортними засобами, повторно протягом року керував автомобілем марки «Volkswagen Golf», номерний знак НОМЕР_1 , тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.5 ст.126 КУпАП.
В поданій апеляційній скарзі апелянт просить скасувати постанову Старокостянтинівського районного суду від 09 квітня 2025 року та закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП.
На обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що наявна у матеріалах справи постанова суду першої інстанції є необгрунтованою та невмотивованою, в основу якої покладено висновки, які не відповідають фактичним обставинам справи.
Зазначає, що з відеозапису не можна зробити однозначний та беззаперечний висновок про факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом.
Вказує, що транспортним засобом керував його батько, який заїхав у двір житлового будинку, а коли вийшов із автомобіля, залишив двигун увімкненим. Коли ОСОБА_1 побачив, що автомобіль котиться, то сів на місце водія, зупинив автомобіль та вимкнув двигун. Після того, як він вийшов із автомобіля, до нього підійшли поліцейські та повідомили, що він керував транспортним засобом будучи позбавленим права керувати транспортними засобами, за що передбачена відповідальність за ч.5 ст.126 КУпАП. В подальшому, не беручи до уваги пояснення ОСОБА_1 та його батька ОСОБА_2 , поліцейським було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 5 ст. 126 КУпАП.
Враховуючи, що матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять належних, допустимих, достатніх та достовірних доказів, які б у своїй сукупності дали можливість прийти до однозначного та беззаперечного висновку про факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом, то в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, а тому провадження в справі відносно нього підлягає закриттю. Протокол про адміністративне правопорушення сам по собі, без підтвердження іншими належними та допустимими доказами, не є безумовним та беззаперечним доказом доведення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення, являє собою лише початковий правовий висновок щодо дій певної особи, в якому фактично формулюється обвинувачення особи у вчиненні певного правопорушення.
Заслухавши особу, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , пояснення захисника Кравчука В.М. на підтримання доводів апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст.ст.245, 280 КУпАП, одним із завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим ст.ст.283 і 284 КУпАП. В ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Судом першої інстанції було дотримано вказаних вимог закону, зміст постанови щодо ОСОБА_1 за ч.5 ст.126 КУпАП відповідає вимогам, передбаченим ст.ст.283-284 КУпАП, справу розглянуто з дотриманням вимог ст.280 КУпАП.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №274226 від 17 березня 2025 року, ОСОБА_1 17 березня 2025 року о 17 годині 13 хвилин по вул. Острозького,39 в м. Старокостянтинів Хмельницької області, на порушення вимог п.2.1 а) Правил дорожнього руху, не маючи права керування транспортними засобами, повторно протягом року керував автомобілем марки «Volkswagen Golf», номерний знак НОМЕР_1 .
Відповідальність за ч.5 ст.126 КУпАП настає за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті, зокрема: керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом; керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами, керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами.
Згідно вимог пункту 2.1.а Правил дорожнього руху України, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Суддя, дослідивши докази, що містяться в матеріалах справи, а саме: протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №274226 від 17 березня 2025 року, копію постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №3369875 від 29 жовтня 2024 року ОСОБА_1 , згідно якої ОСОБА_1 29.10.2024 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.126 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 3 400 грн. та відеозапис події, на якому зафіксовані обставини вчинення останнім правопорушення, оцінивши ці докази у сукупності і взаємозв'язку, з'ясувавши фактичні обставини справи, обґрунтовано дійшов висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 126 КУпАП.
Щодо тверджень в апеляційній скарзі про відсутність доказів на підтвердження факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом та, як наслідок відсутність об'єктивної сторони адміністративного правопорушення передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП, апеляційний суд вважає ці доводи неспроможними та спростованими у ході судового розгляду як суду першої так і апеляційної інстанції.
Так, з наданих відеозаписів підтверджується факт керування ОСОБА_1 автомобілем марки «Volkswagen Golf», номерний знак НОМЕР_1 , на яких зафіксовано, як автомобіль марки «Volkswagen Golf», номерний знак НОМЕР_1 , заїхав у двір багатоквартирного житлового будинку, проїхав по території двору та зупинився. З автомобіля вийшов ОСОБА_1 , який перебував за кермом автомобіля, та почав сперечатись з поліцейськими, звинувачуючи їх у тому, що вони не повідомили йому причини зупинки.
На відеозаписі чітко зафіксовано, що автомобіль був з увімкнений двигуном та здійснював рух, а дорога, по якій рухався автомобіль, була рівною, що спростовує твердження ОСОБА_1 , що автомобіль самовільно покотився, а він його зупиняв, не приводячи автомобіль у рух.
Крім того, судом першої інстанції за клопотанням захисника Кравчука В.М. було допитано в якості свідка батька ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , який стверджував, що саме він керував автомобілем марки «Volkswagen Golf», номерний знак НОМЕР_1 , та приїхав у двір будинку, після чого залишив автомобіль та пішов справляти природні потреби. Він бачив як автомобіль почав котитись назад. Пізніше, зі слів сина ОСОБА_1 , йому стало відомо, що він заскочив в автомобіль та зупинив його.
Суд першої інстанції критично оцінив показання свідка ОСОБА_2 та розцінив їх як такі, що надані ним з метою уникнення сином адміністративної відповідальності, зазначивши, що показання свідка ОСОБА_2 не узгоджуються з іншими дослідженими судом доказами, зокрема із показаннями самого ОСОБА_1 в частині напрямку руху автомобіля, коли він котився, та повністю спростовуються відеозаписом з нагрудної камери поліцейського, на якому зафіксовано факт керування автомобілем саме його сином ОСОБА_1 .
При цьому, суддею було слушно зауважено, що ОСОБА_1 після зупинки автомобіля та під час складання протоколу про адміністративне правопорушення жодного разу не вказував, що автомобілем керував його батько ОСОБА_2 . Крім того, із відеозапису вбачається, що ОСОБА_2 прибув на місце події майже через 20 хвилин після зупинки автомобіля.
З даним висновком суду першої інстанції повністю погоджується апеляційний суд.
Посилання в апеляційній скарзі на те, що протокол про адміністративне правопорушення сам по собі, без підтвердження іншими належними та допустимими доказами, не є безумовним та беззаперечним доказом доведення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення, являє собою лише початковий правовий висновок щодо дій певної особи, в якому фактично формулюється обвинувачення особи у вчиненні певного правопорушення є такими, що не спростовують висновки суду, оскільки обставини вчинення адміністративного правопорушення підтверджуються сукупністю доказів.
Отже, наявність постанови серії ЕНА №3369875 від 29 жовтня 2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.126 КУпАП свідчить про те, що останній протягом року вже притягався до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП, та в подальшому, у даній справі, був притягнутий судом до відповідальності за повторне протягом року вчинення аналогічного правопорушення.
З огляду на наведене, суд вважає, що доводи апеляційної скарги про те, що в матеріалах справи відсутні фактичні дані, які б дозволили дійти висновку про настання події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП, є безпідставними.
З урахуванням викладеного, в апеляційній скарзі не наведено належних і достатніх підстав для спростування висновків суду першої інстанції, не було здобуто таких доказів і при проведенні апеляційного розгляду.
Проаналізувавши наявні в матеріалах справи докази у їх сукупності, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП України, визначив вид стягнення і його розмір у межах санкції ч.5 ст.126 КУпАП, відповідно до вимог ст.33 КУпАП.
Постанова суду є законною і підстав для її скасування не має.
На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, -
Постанову Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 09 квітня 2025 року щодо ОСОБА_1 залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 - без задоволення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Хмельницького
апеляційного суду Володимир БАРЧУК