05 травня 2025 року
м. Хмельницький
Справа № 686/21967/24
Провадження № 22-ц/820/908/25
Хмельницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: П'єнти І.В. (суддя-доповідач), Корніюк А.П., Талалай О.І.,
секретар судового засідання Заворотна А.В.
за участю представника відповідача Вонсовича М.М.
розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» на рішення Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 26 лютого 2025 року (суддя Луговий О.М.).
Заслухавши доповідача, пояснення представника учасника справи, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд
В серпні 2024 року ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 15.09.2023 між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 було укладено електронний договір №7072531 про надання споживчого кредиту, відповідно до умов якого відповідачу було видано кредит в сумі 25000 гривень строком на 360 днів.
ТОВ «Авентус Україна» свої зобов'язання перед відповідачем за кредитним договором виконало та надало йому кредит в сумі 25000 грн, шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку відповідача № НОМЕР_1 .
27.05.2024 між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» укладено договір факторингу №27.05/2024-Ф, відповідно до умов якого ТОВ «Авентус Україна» відступило права грошової вимоги за кредитним договором, укладеним із відповідачем, ТОВ «ФК «Фінтраст Україна». На момент укладення даного договору, заборгованість за кредитним договором відповідача склала: сума кредиту 25000 грн, сума процентів за користування кредитом - 45770 грн, всього 70770 грн.
Відповідач зобов'язання за вказаним кредитним договором належним чином не виконав зв'язку з чим станом на дату звернення до суду виникла заборгованість в розмірі 100620 гривень, з яких: 25000 грн - сума кредиту; 45770 грн - сума процентів за користування кредитом, 29850 грн - нараховані позивачем проценти за 60 календарних днів (27.05.2024 по 25.07.2024).
З врахуванням викладеного, ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» просило стягнути з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором в розмірі 100620 гривень, з яких: 25000 грн - сума кредиту; 45770 грн - сума процентів за користування кредитом, 29850 грн - нараховані позивачем проценти за 60 календарних днів.
Рішенням Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 26 лютого 2025 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» заборгованість за кредитним договором №7072531 від 15 вересня 2023 року в розмірі 25000 грн, судовий збір у розмірі 605,60 грн та 750 грн витрат на професійну правничу допомогу. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення процентів, ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду в цій частині та ухвалити нове судове рішення про задоволення позовних вимог. При цьому, посилається на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення та неправильне застосування норм матеріального та процесуального права.
Зазначає, що до ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» відповідно до укладеного договору факторингу № 27.05/2024-Ф від 27 травня 2024 року перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором у розмірі 70770 грн, з яких: сума кредиту 25000 грн, сума процентів за користування кредитом - 45770 грн. Зазначена сума, визначена у розрахунку заборгованості, який є беззаперечно належним та допустимим доказом, складається лише із заборгованості за тілом кредиту та процентів, нарахованих ще первісним кредитором у період з 15.09.2023 по 26.05.2024 (за 225 днів дії договору про надання споживчого кредиту № 7072531 від 15.09.2023). В межах строку дії договору про надання споживчого кредиту №7072531 від 15.09.2023, укладеного між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 на 360 днів, ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» у період з 27.05.2024 - 25.07.2024 року (60 днів) здійснено нарахування процентів за стандартною процентною ставкою, у сумі 25000 грн * 1,99% = 497,5 грн*60 календарних днів = 29850 грн. Звертає увагу, що в даному випадку, нараховані відсотки не носять штрафного характеру, а є процентами за користування кредитом, що нараховані в межах строку кредиту, тобто процентами за правомірне користування чужими коштами, розмір яких визначено умовами договору.
Скаржник погоджується з висновками суду першої інстанції, що у зв'язку з проходженням ОСОБА_1 військової служби, проценти за користуванням грошовими коштами за договором про надання споживчого кредиту № 7072531 від 15.09.2023 нараховані без врахування норм, викладених в ч. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Водночас, звертає увагу суду, що ОСОБА_1 призваний на військову службу по мобілізації з 12.12.2023. Враховуючи зазначене, проценти за користування грошовими коштам, нараховані до дати початку військової служби, нараховані первісним кредитором правомірно та підлягають стягненню з відповідача на користь позивача у сумі 43282,50 грн, за період з 15.09.2023 по 11.12.2023.
Вважає, що зазначений позивачем розмір витрат на оплату адвоката є співмірним та обґрунтованим, підтвердженим детальним звітом про надання правничої (правової допомоги) в межах зазначеної справи. А тому, просить стягнути такі витрати на користь позивача з врахуванням пропорційності задоволених позовних вимог.
Крім того, вказує, що рішенням учасника товариства від 25.11.2024 змінено найменування Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» на Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал»
Відзив на апеляційну скаргу до апеляційного суду не надходив.
В судовому засіданні представник відповідача Вонсович М.М. просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції - без змін.
Інші учасники справи в судове засідання не з'явились, про день, місце і час слухання справи повідомлені належним чином.
Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
За змістом апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог не оскаржується, а тому апеляційним судом, відповідно до ст. 367 ЦПК України, не переглядається.
Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Судом першої інстанції правильно встановлено, що 15.09.2023 між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «Авентус Україна» було укладено електронний договір № 7072531 про надання споживчого кредиту. Зазначений кредитний договір було укладено відповідно до правил надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту ТОВ «Авентус Україна» затверджених наказом №205-ОД від 10.02.2022 та розміщених на сайті https://creditplus.ua/ru/documents. Сума кредиту складає 25000 грн, строк кредиту 360 днів.
Договір підписаний електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора і був надісланий на номер телефону позичальника, про що свідчить п. 10 договору - реквізити та підписи сторін.
Відповідно до п. 1.1-1.5 кредитного договору, сторони погодили, що укладення цього договору здійснюється сторонами за допомогою ITC Товариства, доступ до якої забезпечується споживачу через веб-сайт або мобільний додаток "CreditPlus". Електронна ідентифікація споживача здійснюється при вході споживача в особистий кабінет, в порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію», в тому числі шляхом перевірки Товариством правильності введення коду, направленого Товариством на номер мобільного телефону споживача, вказаний при вході, та/або шляхом перевірки правильності введення пароля входу до особистого кабінету. При цьому, споживач самостійно і за свій рахунок забезпечує і оплачує технічні, програмні і комунікаційні ресурси, необхідні для організації каналів доступу і підключення до веб-сайту/ITC Товариства. На умовах, встановлених договором, Товариство надає споживачу кредит у гривні, а споживач зобов'язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов'язки, передбачені договором. Сума кредиту 25000 грн, на строк 360 днів. Стандартна процентна ставка становить 1,99%, знижена процентна ставка - 1,393%.
Договір підписано в електронному вигляді електронним підписом з одноразовим ідентифікатором А 4762. Він містить РНОКПП відповідача, адресу, електронну адресу та номер мобільного телефону.
ТОВ «Авентус Україна» виконало умови договору та надало відповідачу грошові кошти за договором в сумі 25000 грн, а останній їх отримав.
27.05.2024 між ТОВ «Авентус Україна» (клієнтом) та ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» (фактором), яке змінило найменування на ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал», укладено договір факторингу № 27.05/2024-Ф, згідно з яким позивач набув статусу кредитора та отримав право грошової вимоги, строк виконання за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов'язання (кредиту), плату за кредитом (плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов'язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту (п 1.1 договору). Відповідно до Реєстру боржників право вимоги перейшло за кредитним договором, позичальником за яким є ОСОБА_1 . На момент укладення даного договору, заборгованість за кредитним договором відповідача становила: сума кредиту 25000 грн, сума процентів за користування кредитом - 45770 грн, а всього 70770 грн.
За розрахунком позивача, станом на дату звернення до суду, заборгованість відповідача за кредитним договором перед позивачем становить 25000 грн - тіло кредиту та 45770 грн - нараховані проценти та нараховані позивачем проценти за 60 календарних днів в сумі 29850 грн, а всього - 100620 грн.
ОСОБА_1 згідно з Указом Президента України №65/22 від 24.02.2022 призваний по мобілізації у ЗСУ з 12.12.2023 до в/ч НОМЕР_2 , що підтверджується копією довідки №1/161 від 18.11.2024.
Згідно з довідкою №9915 від 11.11.2024, ОСОБА_1 перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_3 з 12 січня 2024 року по теперішній час.
Відповідно до довідки №10224 від 22.11.2024, ОСОБА_1 дійсно з 12.01.2024 по 29.03.2024, з 01.09.2024 по теперішній час брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи в Луганській та Донецькій областях.
Дані обставини підтверджуються матеріалами справи.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог в частині стягнення відсотків, суд першої інстанції виходив з того, що на відповідача поширюються пільги передбачені пунктом 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», а саме не повинні нараховуватися штрафні санкції, пеня та проценти за користування кредитом за період з моменту його призову у зв'язку з мобілізацією. Відповідно, позовні вимоги в частині стягнення відсотків є незаконними та такими, що не підлягають задоволенню.
Проте, з таким висновком суду першої інстанції не можна погодитись в повній мірі з таких підстав.
Відповідно до статті 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 ст. 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно зі ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до статті 629 ЦК України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Статтею 530 ЦК України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (стаття 612 ЦК України).
В силу положень ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
За змістом ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України, розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Із прийняттям Закону України «Про електронну комерцію» № 675-VIII від 03.09.2015 (який набрав чинності 30.09.2015), на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.
У статті 3 вказаного Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до частини 3 статті 11 зазначеного Закону, електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина 4 статті 11 Закону).
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (частина 6 статті 11 вказаного Закону).
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі ( частина 12 статті 11 Закону № 675-VIII).
Статтею 12 вказаного Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України Про електронний цифровий підпис, за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.
Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі "логін-пароль", або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.
При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.
Згідно зі статтею 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», платіжною картою є електронний платіжний засіб у вигляді емітованої в установленому законодавством порядку пластикової чи іншого виду карти, що використовується для ініціювання переказу коштів з рахунка платника або з відповідного рахунка банку з метою оплати вартості товарів і послуг, перерахування коштів зі своїх рахунків на рахунки інших осіб, отримання коштів у готівковій формі в касах банків через банківські автомати, а також здійснення інших операцій, передбачених відповідним договором.
За приписами п. 1 ч. 1 ст.512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (ч. 1 ст. 513 ЦК України).
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).
Отже, відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину.
Частиною 1 ст.1077 ЦК визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
За змістом ч. 1 ст.1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
З урахуванням зазначених вище норм права та обставини справи, суд першої інстанції правильно виходив з того, що позивач набув права вимоги, в т.ч. за кредитним договором №7072531, позичальником за яким є ОСОБА_1 .
Колегія суддів також погоджується із висновком суду про відмову в стягненні відсотків, нарахованих первісним кредитором в період з 12.12.2023 по 16.12.2023 та ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал», як новим кредитором, в період з 25 травня 2024 року по 27 липня 2024 року, оскільки відповідач з 12.12.2023 призваний по мобілізації у Збройні Сили України до військової частини НОМЕР_3 , а тому, з урахуванням пункту 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», за період проходження ним військової служби відсотки по спірному кредитному договору не нараховуються.
Разом з тим, судом першої інстанції не взято до уваги, що у період з 15.09.2023 по 11.12.2023 відповідач ОСОБА_1 не перебував на військовій службі, а тому на нього не поширювалася дія пункт 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», а відтак позовні вимоги в частині стягнення відсотків за вказаний період в розмірі 43282,50 грн підлягають задоволенню.
З огляду на викладене, рішення суду першої інстанції в частині відмови у стягненні з ОСОБА_1 нарахованих відсотків за користування кредитом за період з 15.09.2023 по 11.12.2023 в розмірі 43282,50 грн слід скасувати та ухвалити в цій частині нове судове рішення про стягнення зазначеної заборгованості по відсотках.
Відповідно до частини 13 статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справу на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Колегія суддів враховує, що після перегляду у суді апеляційної інстанції, позов підлягає задоволенню на 67,86% ( 68282,50:100620*100).
Таким чином, слід змінити розподіл судових витрат та з відповідача на користь позивача підлягають стягненню пропорційно до розміру задоволених позовних вимог судовий збір в розмірі 1643,84 грн, сплачений позивачем при подачі позову, та 6786 грн витрат на професійну правничу допомогу, понесених в суді першої інстанції.
Стосовно стягнення судових витрат в суді апеляційної інстанції.
При подачі апеляційної скарги ТОВ «Фінансової компанія «Фінтраст Капітал» сплатило 3633,60 грн, тому, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 2079,87 грн судового збору, пропорційно розміру задоволених позовних вимог за результатами перегляду рішення суду першої інстанції (57,24%).
Щодо витрат на правничу допомогу ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» в суді апеляційної інстанції, заявлених товариством в розмірі 4000 грн, слід зазначити наступне.
Згідно з ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України).
Із положень ч.ч. 1-5 ст. 137 ЦПК України слідує, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Як вбачається із матеріалів справи, адвокат Городніщева Ю.О. на підставі договору № 10/12-2024 про надання правничої допомоги від 10.12.2022 та ордеру на надання правничої допомоги №1791893, представляє інтереси ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал», підготувала і подала апеляційну скаргу.
Згідно зі звітом про надання правничої допомоги від 12 березня 2025 року адвокатом надано наступну допомогу: збір та аналіз доказів і документів, складання апеляційної скарги та її подання до апеляційної інстанції, при цьому, вартість наданих послуг склала 4000 грн, сплату вказаної суми коштів товариством підтверджено відповідною платіжною інструкцією №6643 від 12.03.2025.
Представник відповідача у судовому засіданні апеляційного суду заперечив проти заявленого розміру витрат на правничу допомогу позивачу у зв'язку з невідповідністю їх розміру критеріям співмірності.
Колегія суддів враховує, що такі послуги як збір та аналіз доказів і документів, складання апеляційної скарги та її подання до апеляційної інстанції охоплюється єдиною дією - поданням апеляційної скарги, вартість такої послуги становить 2500 грн.
Враховуючи те, що апеляційну скаргу задоволено частково (57,24%), з відповідача на користь позивача слід стягнути витрати на правничу допомогу, понесені в суді апеляційної інстанції, пропорційно розміру задоволених вимог в розмірі 1431 грн.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 382, 384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» задовольнити частково.
Рішення Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 26 лютого 2025 року в частині відмови у стягненні з ОСОБА_1 нарахованих відсотків за користування кредитом за період з 15.09.2023 по 11.12.2023 в розмірі 43282,50 грн скасувати та ухвалити в цій частині нове судове рішення про задоволення.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» заборгованість за відсотками за користування кредитом за кредитним договором №7072531 від 15.09.2023 за період з 15.09.2023 по 11.12.2023 в розмірі 43282,50 грн.
В решті рішення суду першої інстанції щодо відмови в позові залишити без змін.
Змінити рішення Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 26 лютого 2025 року в частині розподілу судових витрат, а саме збільшити розмір судового збору та витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають стягненню з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до 1643,84 грн та 6786 грн відповідно.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» судовий збір у розмірі 2079,87 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1431 грн понесені позивачем на стадії апеляційного розгляду.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 08 травня 2025 року.
Суддя-доповідач І.В. П'єнта
Судді: А.П. Корніюк
О.І. Талалай