07 травня 2025 року
м. Київ
справа № 754/1080/24
провадження № 61-12594св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.,
суддів: Гулейкова І. Ю., Гулька Б. І., Коломієць Г. В. (суддя-доповідач), Лідовця Р. А.,
учасники справи:
заявник (боржник) - ОСОБА_1 ,
особа, дії якої оскаржуються- державний виконавець Деснянського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції міста Києва (м. Київ),
заінтересована особа (стягувач) - Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «ВТБ Банк»,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 28 серпня 2024 року, прийняту у складі колегії суддів: Музичко С. Г., Болотова Є. В., Кулікової С. В.,
Описова частина
Короткий зміст позовної заяви
У січні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на бездіяльність Деснянського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції міста Києва (м. Київ) (далі - Деснянський ВДВС у місті Києві), заінтересована особа - Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «ВТБ Банк» (далі - ПАТ «КБ «ВТБ Банк»), в якій просив суд:
- визнати неправомірною бездіяльність Деснянського ВДВС у місті Києві щодо незняття арешту з майна та розшуку з усього рухомого та нерухомого майна скаржника/боржника у ВП № НОМЕР_1;
- зобов'язати Деснянський ВДВС у місті Києві вчинити дії щодо зняття (скасування) арешту майна та розшуку з усього рухомого та нерухомого майна скаржника/боржника.
Скаргу ОСОБА_1 мотивував тим, що з 22 серпня 2014 року на виконанні у Відділі державної виконавчої служби м. Києва Деснянського районного управління юстиції у м. Києві (далі - ВДВС м. Києва Деснянського РУЮ у м. Києві) перебувало ВП № НОМЕР_1 з примусового виконання виконавчого листа, виданого Деснянським районним судом міста Києва 07 липня 2014 року про стягнення з нього на користь ПАТ «ВТБ Банк» 114 870,33 грн боргу. У рамках цього ВП постановою від 19 грудня 2014 року накладено арешт на його майно та оголошено заборону на відчуження, а 09 червня 2015 року оголошено розшук. 25 березня 2017 року винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пункту 7 частини першої статті 47 Закону України «Про виконавче провадження». Цей виконавчий лист повторно пред'явлено не було, ВП № НОМЕР_1 перебуває у стані «завершено», згідно з інформації з Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень.
Вказував, що 17 січня 2024 року отримав від Деснянського ВДВС у місті Києві лист, яким йому повідомлено про залишення без задоволення його заяви про зняття арешту з майна у ВП № НОМЕР_1 з посиланням на статтю 59 Закону України «Про виконавче провадження». Більш детальної інформації щодо виконавчого провадження йому не надано, оскільки воно знищена за строком зберігання.
Посилаючись на те, що ВП № НОМЕР_1 звершено, винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу ще у 2017 році, заявник уважав, що законних підстав для арешту та подальшого розшуку майна немає.
Короткий зміст ухвали суду першої апеляційної інстанції
Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 31 січня 2024 року, постановленою у складі судді Грегуля О. В., скаргу ОСОБА_1 задоволено.
Визнано неправомірною бездіяльність Деснянського ВДВС у місті Києві щодо незняття арешту з майна та розшуку з усього рухомого та нерухомого майна боржника ОСОБА_1 у ВП № НОМЕР_1.
Зобов'язано Деснянський ВДВС у місті Києві вчинити дії щодо зняття (скасування) арешту майна та розшуку з усього рухомого та нерухомого майна ОСОБА_1 .
Судові витрати, пов'язані з розглядом скарги, покладено на Деснянський ВДВС у місті Києві пропорційно розміру задоволених вимог скарги.
Задовольняючи скаргу, суд першої інстанції виходив із відсутності доказів, які б свідчили про законність перебування майна скаржника під обтяженнями, накладеними при примусовому виконанні виконавчого документа, який повернуто стягувачеві та який на примусовому виконанні не перебуває.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Київського апеляційного суду від 28 серпня 2024 року апеляційну скаргу державного виконавця Деснянського ВДВС у місті Києві - Горбачовського І. А. задоволено.
Ухвалу Деснянського районного суду м. Києва від 31 січня 2024 року скасовано та постановлено нове судове рішення про відмову у задоволенні скарги ОСОБА_1 , стягувач - ПАТ «КБ «ВТБ Банк» на дії (бездіяльність) державного виконавця щодо незняття арешту та розшуку з майна у завершеному ВП № НОМЕР_1.
Скасовуючи ухвалу суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні скарги, суд апеляційної інстанції встановив, що постановою державного виконавця від 25 березня 2016 року повернуто виконавчий документ стягувачу у зв'язку з відсутністю у боржника майна, на яке може бути звернуто стягнення, тому підстав для зняття арешту з майна боржника в силу вимог частини третьої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» немає.
Тому дійшов висновку, що у діях державного виконавця відсутні порушення норм Закону України «Про виконавче провадження», права ОСОБА_1 як боржника у виконавчому провадженні не порушені, а даних щодо закінчення виконавчого провадження чи визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню, у зв'язку зі скасуванням судового рішення, на підставі якого видано такий документ, матеріали справи не містять.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У вересні 2024 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Київського апеляційного суду від 28 серпня 2024 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, просить суд скасувати оскаржуване судове рішення та залишити в силі ухвалу суду першої інстанції.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
23 вересня 2024 року ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження у справі, витребувано її матеріали із Деснянського районного суду міста Києва, іншим учасникам надіслано копії касаційної скарги.
У жовтні 2024 року справа надійшла до Верховного Суду.
25 квітня 2025 року ухвалою Верховного Суду справу призначено до розгляду у складі колегії із п'яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 26 липня 2023 року у справі № 761/687/14 (провадження № 61-5887св23), від 20 березня 2024 року у справі № 2-1916/12 (провадження № 61-244св24).
Заявник указує, що твердження виконавчої служби про наявність заборгованості не може слугувати підставою для незняття заборон зі спливом семи років після закінчення виконавчого провадження.
Крім того, апеляційна скарга підписана особою, яка не мала права її підпису. Вона не містить документів, які можуть підтвердити повноваження державного виконавця Горобатовського І. А. діяти від імені Деснянського ВДВС у м. Києві.
Відзив на касаційну скаргу у визначений Верховним Судом строк не подано.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
22 серпня 2014 року державним виконавцем ВДВС м. Києва Деснянського РУЮ у м. Києві відкрито ВП № НОМЕР_1 з примусового виконання виконавчого листа № 2-3189, виданого 03 липня 2014 року Деснянським районним судом міста Києва, стягувач - ПАТ «КБ «ВТБ Банк», боржник - ОСОБА_1
26 вересня 2014 року у ВП № НОМЕР_1 винесено постанови: про стягнення виконавчого збору, про стягнення витрат на проведення виконавчих дій, про арешт коштів боржника.
19 грудня 2014 року винесено постанову про арешт майна боржника у ВП № НОМЕР_1, а 09 червня 2015 року винесено постанову про розшук майна боржника у ВП № НОМЕР_1.
25 березня 2016 року винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу згідно з пунктом 7 частини першої статті 47 Закону України «Про виконавче провадження», у ВП № НОМЕР_1.
Згідно з даними з витягу ВП-спецрозділ від 25 січня 2024 року, виконавчий лист № 2-3189, виданий Деснянським районним судом міста Києва 03 липня 2014 року повернуто стягувачу 25 березня 2016 року, строк повторного пред'явлення до виконання - до 25 березня 2017 року.
Із витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна встановлено, що станом на 25 січня 2024 року зареєстровано обтяження на підставі постанови від 22 грудня 2014 року про арешт майна боржника ОСОБА_1 та оголошення заборони на його відчуження, видавник: ВДВС Деснянського РУЮ у м. Києві.
Листом начальника Деснянського ВДВС у місті Києві ЦМУМЮ (м. Київ) від 15 січня 2024 року № 1241-Ю боржника повідомлено, що у відділі на виконанні перебувало ВП № НОМЕР_1 і виконавчий документ повернуто стягувачеві, строк зберігання виконавчих документів становив 3 роки, рекомендовано для вирішення питання щодо зняття арешту з усього майна звертатись до суду.
Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права
31 жовтня 2024 року колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду постановила ухвалу, якою передала справу № 2/1522/11652/11 за касаційною скаргою ОСОБА_2 на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі частини третьої статті 403 ЦПК України, оскільки вважала за необхідне відступити від висновку Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, сформульованого у постанові від 26 травня 2020 року у справі № 815/7269/15 (адміністративне провадження № К/9901/12587/18) щодо можливості зняття арешту з майна боржника у випадку повернення виконавчого документа стягувачу.
Мотивуючи ухвалу про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду зазначила вказала, що такий відступ має полягати у висновку, який неодноразово викладався у постановах колегій суддів Першої, Другої та Третьої судових палат Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду та підтриманий судами першої й апеляційної інстанцій у справі № 2/1522/11652/11, відмовляючи заявнику у задоволенні її скарги на бездіяльність державного виконавця щодо невжиття заходів зі зняття арешту на невизначене майно. Тобто якщо виконавець повернув виконавчий документ стягувачу, а не органу, який його видав, то виконавче провадження є незавершеним, а отже, і відсутні підстави для зняття арешту з майна боржника. Останній, якщо вважає, що для продовження виконання виконавчого документа немає підстав, може ініціювати вирішення питання про визнання цього документа таким, що не підлягає виконанню
Ухвалою Великої Палати Верховного Суду 27 листопада 2024 року вказану справу прийнято до свого провадження та призначено до розгляду (провадження № 14-137цс24).
Судові рішення у справі, яка переглядається, та судові рішення у справі, яка передана на розгляд Великої Палати Верховного Суду, ухвалені у подібних правовідносинах (зняття арешту з майна боржника у виконавчому провадженні, оскільки виконавчий лист повернуто стягувачу).
Пунктом 10 частини першої статті 252 ЦПК України встановлено, що у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду, суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі.
Відповідно до пункту 14 частини першої статті 253 ЦПК України провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому пунктом 10 частини першої статті 252 цього Кодексу, - до закінчення перегляду справи в касаційному порядку.
Частиною другою статті 415 ЦПК України передбачено, що процедурні питання, пов'язані з рухом справи, клопотання та заяви учасників справи, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення провадження у справі, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом касаційної інстанції шляхом постановлення ухвал в порядку, визначеному цим Кодексом для постановлення ухвал суду першої інстанції.
Оскільки справа у подібних правовідносинах передана на розгляд Великої Палати Верховного Суду, суд вважає за необхідне зупинити касаційне провадження у справі, що переглядається, до закінчення перегляду у касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 911/906/23 (провадження № 12-61гс24).
Керуючись пунктом 10 частини першої статті 252, пунктом 14 частини першої статті 253, статтею 260 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду,
Зупинити касаційне провадження у справі № 754/1080/24 за скаргою ОСОБА_1 на дії (бездіяльність) державного виконавця Деснянського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції міста Києва (м. Київ), заінтересована особа - Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «ВТБ Банк» (стягувач) на постанову Київського апеляційного суду від 28 серпня 2024 року до закінчення перегляду у касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 2/1522/11652/11 (провадження № 14-137цс24).
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Д. Д. Луспеник
Судді: І. Ю. Гулейков
Б. І. Гулько
Г. В. Коломієць
Р. А. Лідовець